Рішення

від 02.12.2014 по справі 911/4496/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. справа № 911/4496/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 59 600,14 гривень

за участю представників:

від позивача: Близнюченко А.В. (довіреність №1 від 18.11.2014)

від відповідача: Тягнибедін О.Л. (довіреність б/н від 01.07.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

17.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» (далі-ТОВ «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» (далі-ТОВ «Чайна компанія»/відповідач) про стягнення 59 600,14 грн., з яких: 40 044,24 грн. заборгованості за договором №12/04/2013 від 12.04.2013, 8 076,31 грн. пені, 10 051,75 грн. інфляційних втрат та 1 427,84 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2014 порушено провадження у справі №911/4496/14 та призначено справу до розгляду на 11.11.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014 розгляд даної справи було відкладено на 25.11.2014.

24.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2014 розгляд даної справи було відкладено на 02.12.2014.

02.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 8 076,31 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

12.04.2013 між ТОВ «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» (далі-замовник) та ТОВ «Чайна компанія» (далі-виконавець), було укладено договір №12/04/2013 (далі-договір), відповідно до якого виконавець зобов'язався протягом строку дії цього договору надавати замовникові послуги та виконувати роботи з планування, організації та проведення рекламних кампаній, а також виконувати (надавати) інші супутні роботи/послуги, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати такі роботи/послуги на умовах та в порядку, передбачених цим договором та додатками/додатковими угодами до нього.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2013, однак припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 10.1 договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, надавши протягом квітня-травня 2013 послуги з розміщення рекламних матеріалів ТОВ «Чайна компанія» в ефірі телевізійних каналів загальною вартістю 1 938 204,24 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах надання послуг:

- №59 від 30.04.2013 на суму 1 723 776,24 грн.,

- №62 від 30.04.2013 на суму 3 500,00 грн.,

- №83 від 08.05.2013 на суму 52 732,00 грн.,

- №84 від 16.05.2013 на суму 52 732,00 грн.,

- №85 від 23.05.2013 на суму 52 732,00 грн.,

- №86 від 31.05.2013 на суму 52 732,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, сплативши лише 1 898 160,0 грн., внаслідок чого за ним утворилось 40 044,24 грн. заборгованості.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині остаточної оплати вартості наданих послуг, позивач просив суд стягнути з останнього, зокрема, 40 044,24 грн. заборгованості за договором.

Водночас, в судовому засіданні 02.12.2014 відповідачем була подана заява, згідно якої за період з 10.10.2014 по 31.10.2014 останнім були проведені остаточні розрахунки з оплати вартості послуг, наданих за договором, що підтверджується платіжними дорученнями №2375 від 09.10.2014 на суму 10 000,00 грн., №2503 від 14.10.2014 на суму 10 000,00 грн., №2590 від 31.10.2014 на суму 20 044,24 грн. Наведені обставини були визнані представником позивача в судовому засіданні 02.12.2014 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7 додатку №1 до договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавця у наступному порядку:

суму у розмірі 600 000,00 грн. до 30.05.2013,

суму у розмірі 600 000,00 грн. до 30.06.2013,

суму у розмірі 600 000,00 грн. до 30.07.2013,

З огляду наведеного, підписання відповідачем акта надання послуг №86 від 31.05.2013 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо кількості та/або якості наданих послуг свідчить про прийняття таких послуг та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо їх оплати у повному обсязі до 30.07.2013.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Водночас, в процесі розгляду даної справи, відповідачем були надані суду копії платіжних доручень №2375 від 09.10.2014, №2503 від 14.10.2014, №2590 від 31.10.2014, відповідно до яких 10 000,00 грн. було сплачено відповідачем за договором до порушення провадження у даній справі, а 30 044,24 грн. - в процесі розгляду даної справи.

У відповідності до приписів п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також строки (дати) та розміри проведених відповідачем часткових розрахунків за договором, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 10 000,00 грн. заборгованості за договором у зв'язку з відсутністю предмета означеного спору на момент порушення провадження у даній справі, та припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 30 044,24 грн. заборгованості за договором з підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказаний спір припинив існування в процесі розгляду справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з першого 10 051,75 грн. інфляційних втрат та 1 427,84 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням проведених часткових розрахунків, за періоди:

з 11.01.2014 по 29.01.2014 на 120 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 30.01.2014 по 18.03.2014 на 100 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 19.03.2014 по 24.05.2014 на 80 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 25.04.2014 по 26.05.2014 на 60 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 27.05.2014 по 08.10.2014 на 40 044,24 грн. сукупної заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

З огляду наведеного, а також враховуючи, що, у відповідності до наданих суду банківських виписок з поточного рахунку позивача, відповідачем за договором було сплачено 20 000,00 грн. 29.01.2014, 20 000,00 грн. 18.03.2014, 20 000,00 грн. 24.04.2014, 20 000,00 грн. 26.05.2014, суд здійснював обрахунок інфляційні втрати та 3% річних за наступні періоди:

з 11.01.2014 по 28.01.2014 на 120 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 30.01.2014 по 17.03.2014 на 100 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 19.03.2014 по 23.05.2014 на 80 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 25.04.2014 по 25.05.2014 на 60 044,24 грн. сукупної заборгованості,

з 27.05.2014 по 08.10.2014 на 40 044,24 грн. сукупної заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 7 748,47 грн. та 1 238,45 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10 051,75 грн. інфляційних втрат та 1 427,84 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 748,47 грн. та 1 238,45 грн. відповідно.

Крім того, 02.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 8 076,31 грн. пені.

Приписами ч. 4 ст. 22, ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовної вимоги про стягнення пені у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача та припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 8 076,31 грн. пені в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також пропорційно розміру заборгованості за договором, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» 30 044,24 грн. заборгованості припинити.

2. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» про відмову від позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» 8 076,31 грн. пені.

3. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» 8 076,31 грн. пені припинити.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 16, оф. 6, ідентифікаційний код 37244230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Стратеджист медіа Україна» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8 Б, ідентифікаційний код 34481823) 7 748 (сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 1 238 (одну тисячу двісті тридцять вісім) грн. 45 коп. та 1 196 (одну тисячу сто дев'яносто шість) грн. 48 коп. судового збору.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.12.2014

Суддя В.А. Ярема