Рішення

від 04.12.2014 по справі 911/4283/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р. Справа № 911/4283/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» про Стягнення 40 089, 26 грн. за участю представників:

від позивача: Первомайський О.О.

від відповідача: Іліка Н.І.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 40 089, 26 грн. заборгованості за договором поставки № ІН-12/11/13 від 12.11.2013, з яких: 39 958, 20 грн. - основного боргу та 131, 06 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.10.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.10.2014.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог суду б/н від 22.10.2014 (вх. № 22958/14 від 22.10.2014).

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2014 розгляд справи відкладено на 17.11.2014, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

14.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 14.11.2014 (вх. № 25534/14 від 14.11.2014), до якого додано документи по справі.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 25642/14 від 17.11.2014) про відстрочення виконання рішення суду на один рік.

Присутній у судовому засіданні 17.11.2014 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 25672/14 від 17.11.2014).

У судовому засіданні 17.11.2014 судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 04.12.2014.

04.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 03.12.2014 (вх. № 27240/14 від 04.12.2014) щодо відсутності підстав для задоволення заяви (клопотання) відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Присутній у судовому засіданні 04.12.2014 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2014 визнав існуючу заборгованість перед позивачем, однак просив суд відстрочити виконання рішення на один рік з підстав заявлених у поданому ним клопотанні б/н б/д (вх. № 25642/14 від 17.11.2014).

У судовому засіданні 04.12.2014, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.11.2013 між сторонами укладено договір поставки № ІН-12/11/13, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та сплатити на умовах даного договору сировину відповідно до накладних (далі - товар).

Відповідно до п. 2.1 договору позивач поставляє відповідачу товар, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна та вартість якого фіксується сторонами у видаткових накладних на кожну партію товару, що продається. Видаткова накладна одночасно виконує роль специфікації. Загальна сума договору визначається як сума усіх поставок.

Згідно з п. 3.1 договору позивач постачає товар протягом 5 днів з моменту здійснення відповідачем замовлення.

Пунктом 3.2 договору встановлено умови постачання - склад відповідача, автомобільним транспортом однією з сторін, залежно від домовленості.

Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання є дата оформлення накладних, що підтверджують передачу товару позивачем відповідачу.

Згідно з п. 3.4 договору термін передачі товару не повинен перевищувати 3-х робочих днів з моменту узгодження заявки.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що відповідач протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару оплачує 100 % його вартості на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.1 договору на партію товару, що переходить у власність відповідача, позивач зобов'язується надати відповідачу наступні документи: видаткова накладна на товар; податкова накладна; документи щодо якості товару.

Згідно з п. 6.2 договору відповідач зобов'язався розрахуватись за товар у строк згідно з пунктом 4 цього договору.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013. У випадку якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору одна із сторін письмово не попереджує про припинення договору іншу сторону, дія договору продовжується до 31.12.2014 р.

На виконання умов договору позивач по видаткових накладних № РН-0000345 від 13.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № РН-0000377 від 20.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № і-00000400 від 27.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № і-00000427 від 03.12.2013 на суму 2 100, 60 грн., № і-00000506 від 18.12.2013 на суму 4 901, 40 грн., № і-00000513 від 20.12.2013 на суму 4 918, 20 грн., № і-00000543 від 27.12.2013 на суму 6 674, 40 грн., № і-00000016 від 10.01.2014 на суму 2 700, 00 грн., № і-00000029 від15.01.2014 на суму 2 100, 60 грн., № і-00000030 від 15.01.2014 на суму 1 359, 84 грн., № і-00000053 від 23.01.2014 на суму 2 799, 90 грн., № і-00000069 від 28.01.2014 на суму 4 849, 20 грн., № і-00000076 від 30.01.2014 на суму 1 350, 00 грн., № і-00000096 від 05.02.2014 на суму 2 624, 40 грн., № і-00000130 від 13.02.2014 на суму 2 700, 00 грн., № РН-0000096 від 17.03.2014 на суму 1 350, 00 грн., № РН-0000121 від 25.03.2014 на суму 1 650, 00 грн., № РН-0000158 від 01.04.2014 на суму 1 650, 00 грн., № РН-0000181 від 04.04.2014 на суму 1 650, 00 грн., № РН-0000188 від 07.04.2014 на суму 4 940, 70 грн., № РН-0000205 від 09.04.2014 на суму 10 201, 50 грн., № РН-0000211 від 10.04.2014 на суму 8 161, 20 грн., № РН-0000218 від 11.04.2014 на суму 3 300, 00 грн., № РН-0000225 від 11.04.2014 на суму 1 905, 30 грн., № РН-0000237 від 15.04.2014 на суму 1 803, 60 грн., № РН-0000294 від 25.04.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000301 від 25.04.2014 на суму 4 695, 30 грн., № РН-0000305 від 28.04.2014 на суму 3 175, 50 грн., № РН-0000343 від 06.05.2014 на суму 2 274, 00 грн., № РН-0000347 від 07.05.2014 на суму 2 274, 00 грн., № РН-0000352 від 08.05.2014 на суму 1 905, 30 грн., № РН-0000368 від 13.05.2014 на суму 3 277, 80 грн., № РН-0000390 від 15.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000391 від 15.05.2014 на суму 3 810, 60 грн., № РН-0000399 від 19.05.2014 на суму 3 810, 60 грн., № РН-0000407 від 20.05.2014 на суму 1 888, 50 грн., № РН-0000412 від 21.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000448 від 27.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000462 від 29.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000482 від 02.06.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000494 від 03.06.2014 на суму 1 638, 90 грн., № РН-0000544 від 12.06.2014 на суму 4 262, 40 грн., № РН-0000575 від 17.06.2014 на суму 1 638, 90 грн. та № РН-0000758 від 22.07.2014 на суму 2 620, 80 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 126 998, 04 грн., а відповідач, на підставі довіреностей № 1008 від 12.11.2013, № 1040 від 20.11.2013, № 1067 від 26.11.2013, № 1094 від 03.12.2013, № 1158 від 18.12.2013, № 1160 від 19.12.2013, № 30 від 14.01.2014, № 70 від 23.01.2014, № 77 від 25.01.2014, № 92 від 30.01.2014, № 123 від 04.02.2014, № 148 від 13.02.2014, № 268 від 17.03.2014, № 328 від 31.03.2014, № 364 від 07.04.2014, № 370 від 08.04.2014, № 394 від 11.04.2014, № 445 від 24.04.2014, № 456 від 25.04.2014, № 477 від 05.05.2014, № 535 від 15.05.2014, № 551 від 20.05.2014, № 587 від 26.05.2014, № 614 від 28.05.2014, № 645 від 03.06.2014, № 680 від 11.06.2014, № 710 від 16.06.2014 та № 857 від 21.07.2014, вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Разом з тим, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату поставленого товару: № СФ-0000360 від 12.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № СФ-0000400 від 20.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № і-00000428 від 27.11.2013 на суму 1 400, 40 грн., № і-00000446 від 02.12.2013 на суму 2 100, 60 грн., № і-00000524 від 18.12.2013 на суму 4 901, 40 грн., № і-00000526 від 18.12.2013 на суму 4 918, 20 грн., № і-00000553 від 25.12.2013 на суму 6 674, 40 грн., № і-00000016 від 09.01.2014 на суму 2 700, 00 грн., № і-00000023 від 13.01.2014 на суму 2 100, 60 грн., № і-00000026 від 13.01.2014 на суму 1 359, 84 грн., № і-00000045 від 21.01.2014 на суму 2 799, 90 грн., № і-00000059 від 24.01.2014 на суму 4 849, 20 грн., № і-00000075 від 29.01.2014 на суму 1 350, 00 грн., № і-00000095 від 04.02.2014 на суму 2 624, 40 грн., № і-00000127 від 11.02.2014 на суму 2 700, 00 грн., № СФ-0000104 від 17.03.2014 на суму 1 350, 00 грн., № СФ-0000108 від 18.03.2014 на суму 1 650, 00 грн., № СФ-0000134 від 26.03.2014 на суму 1 650, 00 грн., № СФ-0000164 від 01.04.2014 на суму 1 650, 00 грн., № СФ-0000194 від 04.04.2014 на суму 4 940, 70 грн., № СФ-0000195 від 08.04.2014 на суму 10 201, 50 грн., № СФ-0000218 від 09.04.2014 на суму 8 161, 20 грн., № СФ-0000224 від 09.04.2014 на суму 3 300, 00 грн., № СФ-0000230 від 10.04.2014 на суму 1 905, 30 грн., № СФ-0000243 від 14.04.2014 на суму 1 803, 60 грн., № СФ-0000249 від 23.04.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000302 від 24.04.2014 на суму 3 175, 50 грн., № СФ-0000303 від 24.04.2014 на суму 4 695, 30 грн., № СФ-0000327 від 29.04.2014 на суму 2 274, 00 грн., № СФ-0000357 від 07.05.2014 на суму 2 274, 00 грн., № СФ-0000367 від 08.05.2014 на суму 1 905, 30 грн., № СФ-0000382 від 13.05.2014 на суму 3 277, 80 грн., № СФ-0000401 від 15.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000402 від 15.05.2014 на суму 3 810, 60 грн., № СФ-0000412 від 16.05.2014 на суму 3 810, 60 грн., № СФ-0000409 від 19.05.2014 на суму 1 888, 50 грн., № СФ-0000418 від 20.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000449 від 23.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000470 від 28.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000487 від 29.05.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000514 від 03.06.2014 на суму 1 638, 90 грн., № СФ-0000541 від 06.06.2014 на суму 4 262, 40 грн., № СФ-0000578 від 13.06.2014 на суму 1 638, 90 грн. та № СФ-0000760 від 21.07.2014 на суму 2 620, 80 грн., примірники яких залучено до матеріалів справи. Загальна сума за вказаними рахунками-фактури становить 126 998, 04 грн.

Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, за вищезазначеними видатковими накладними та рахунками-фактури розрахувався частково, а саме у розмірі 87 039, 84 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та довідкою з банківської установи вих. № 01-14.4/3770 від 13.11.2014, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 39 958, 20 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за отриманий товар не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язання за договором поставки № ІН-12/11/13 від 12.11.2013 суду не надав.

Разом з тим, відповідач в усному порядку у судовому засіданні визнав існуючий борг перед позивачем за договором поставки № ІН-12/11/13 від 12.11.2013 у розмірі 39 958, 20 грн.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору поставки № ІН-12/11/13 від 12.11.2013, строк оплати відповідно до зазначеного договору настав, доказів оплати товару відповідачем не надано, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 958, 20 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 22.08.2014 по 29.09.2014 складають 131, 06 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, зроблений позивачем і встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення за заявлений ним період.

Таким чином, за розрахунком суду, зробленим за зазначений позивачем період сума 3 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 128, 09 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором поставки № ІН-12/11/13 від 12.11.2013, а саме у розмірі 40 086, 29 грн., з яких: 39 958, 20 грн. - основного боргу та 128, 09 грн. - 3 % річних.

Разом з цим, відповідач у своєму клопотанні б/н б/д (вх. № 25642/14 від 17.11.2014), посилаючись на те, що в економіці України відбулись негативні зміни, які значно погіршили його фінансове становище і ускладнили виконання ним свої зобов'язань, що підтверджується фінансовим звітом відповідача за 9 місяців 2014 року, просить суд відстрочити виконання рішення суду на один рік.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

За наслідками дослідження наданих відповідачем письмових доказів щодо фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» судом встановлено, що фінансовий стан відповідача не є тяжким та критичним.

Згідно з статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, судом враховано, що відстрочка може бути надана господарським судом лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у повному обсязі у встановлений строк.

Проте, відповідачем належних та допустимих доказів, що підтверджували б факт існування конкретних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, не надано, а також будь-яких виняткових випадків в обґрунтування поданого клопотання - не наведено.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач заперечує проти відстрочення виконання рішення, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача б/н б/д (вх. № 25642/14 від 17.11.2014) про відстрочення виконання рішення суду на один рік.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредія» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (07434, Київська область, Броварський район, село Шевченкове, вулиця Польова, будинок 2, ідентифікаційний код - 32277387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредія» (04112, місто Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 4, ідентифікаційний код - 38618806) 39 958 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. - основного боргу, 128 (сто двадцять вісім) грн. 09 коп. - 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» б/н б/д (вх. № 25642/14 від 17.11.2014) про відстрочення виконання рішення суду на один рік.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 08.12.2014.

Суддя Т.В. Лутак