Постанова

від 03.12.2014 по справі 926/113-б/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа № 926/113-б/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ, вул. Воздвиженська, 56 (вих. № 64/05/42/05 від 24.10.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 13.10.2014 року щодо затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута

у справі № 926/113-б/13-г

за заявою Публічного акціонерного товариства "Рено Україна", м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс", м. Чернівці, вул. Хотинська, 33-А (код ЄДРПОУ 33978824)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явилися;

від кредитора ПАТ "Енергобанк"(скаржника) - Ткач Ф.Г.;

арбітражний керуючий - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області (суддя Бутирський А.А.) від 13.10.2014 року у справі № 926/113-б/13-г за заявою Публічного акціонерного товариства "Рено Україна", м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс", м. Чернівці, вул. Хотинська, 33-А (код ЄДРПОУ 33978824) про визнання банкрутом звіт та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс" затверджено; Товариство з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс", як юридичну особу-банкрута ліквідовано; провадження у справі припинено; зобов'язано державного реєстратора припинити реєстрацію ліквідованої юридичної особи-банкрута.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження; визнати поважними причини пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції; поновити зазначений строк; скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2014 року у даній справі та передати справу на розгляд суду першої інстанції в іншому складі суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали, не враховано те, що ліквідатором не надано доказів оплати боржнику суми коштів за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 16.12.2010 року укладеного з ТОВ "Супермаркет Запчастин"; окрім того, Корчинська З.В. не наділена повноваженнями представляти інтереси ПАТ "Егергобанк" в комітеті кредиторів боржника - ТОВ "Західавтолюкс", відтак і не мала права підписувати від імені кредитора протокол засідання комітету кредиторів боржника від 29.08.2014 року, на якому вирішалося питання щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

03.11.2014 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/113-б/13-г розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 926/113-б/13-г введено суддів Костів Т.С., Марка Р.І.

19.11.2014 року та 03.12.2014 року розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желікa М.Б., суддів Костів Т.С., Марка Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 19.11.2014 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Скаржник участь уповноваженого представника у судове засідання 03.12.2014 року забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесені постанови.

Інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, із врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, у зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2014 року у справі № 926/113-б/13-г слід скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду на стадію ліквідації банкрута.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

08.02.2014 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області за заявою ПАТ "Рено Україна" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Західавтолюкс", визнано вимоги ініціюючого кредитора в сумі 646 315,47 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Литвина Ігоря Миколайовича, визначено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.08.2014 року проведено засідання комітету кредиторів ТОВ "Західавтолюкс", на якому були присутні кредитор ПАТ "Енергобанк" інтереси якого представляла Корчинська З.В., що діяла на підставі довіреності № 99 від 24.01.2014 року та арбітражний керуючий ліквідатор Комерзан З.Д., за результатами проведення яких прийнято рішення про затвердження комітетом кредиторів звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підприємства-банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавтолюкс", та зобов'язання ліквідатора подати звіт та ліквідаційний баланс на затвердження господарському суду Чернівецької області.

23.09.2014 року на розгляд господарському суду ліквідатором подано звіт ліквідатора, до якого додано ліквідаційний баланс банкрута, що засвідчує відсутність у банкрута будь-якого майна.

Згідно вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі.

Із поданого на розгляд суду першої інстанції звіту ліквідатора вбачається, що з метою встановлення майнового стану боржника направлено відповідні запити до Чернівецького міського центру зайнятості, з відповіді якого (вих. № 25-13/1363 від 04.04.2013 року, вих. № 25-13/3502 від 19.08.2013 року) вбачається, що за боржником заборгованості із сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття немає; Управління пенсійного фонду України в м. Чернівцях, яке повідомило (вих. № 0314/03 від 10.01.2013 року), що у боржника простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків та єдиного соціального внеску до фонду немає; Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яке повідомило (вих. № 395-01/02 від 04.04.2013 року), що кредиторських вимог до боржника по сплаті страхових внесків та капіталізації у відділення немає; УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, яке повідомило (вих. № 8/3184 від 03.09.2013 року), що транспортних засобі за боржником не зареєстровано; Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, який повідомив (вих. № 10-4988/004/01 від 02.09.2013 року), що згідно даних управління земельних ресурсів документи, що посвідчують право приватної власності на землю, постійного користування землею та оренди землі боржнику не видавались; Департаменту економіки Чернівецької міських ради, яке повідомило (вих. № 02/01-11-3213 від 04.09.2013 року), що департамент економіки Чернівецької міської ради не укладав з боржником договорів купівлі-продажу приміщень та споруд, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Чернівців; Державну інспекцію сільського господарства в Чернівецькій області, яка повідомила (вих. № 10-11/962 від 19.09.2013 року), що за боржником техніки в електронному обліку не значиться. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданої станом на 29.08.2013 року за № 8656816 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо боржника ТОВ "Західавтолюкс" відсутні.

Як вбачається із відповіді ДПІ у м. Чернівцях у підприємства-банкрута є відкриті банківські рахунки у ПАТ "Приватбанк" та АТ "Енергобанк". Згідно листів ПАТ "Енергобанк" (вих. № 11.1/3333 від 21.10.2013 року) та ПАТ КБ "Приватбанк" (вих. № 20.1.0.0.0/7-20131017/1167 від 23.10.2013 року) відсутні залишки грошових коштів по рахунках боржника.

18.07.2013 року розпорядником майна арбітражним керуючим Комерзаном З.Д. та головою комітету кредиторів (представником АБ "Енергобанк") складено інвентаризаційний акт, який відображає, що у боржника - ТОВ "Західавтолюкс" відсутнє майно (майнові права), яке можна б було віднести до активів останнього.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у ліквідаційній процедурі з вимогами до боржника звернулися ПАТ "Рено Україна" та ПАТ "Енергобанк". З реєстру вимог кредиторів складеного ліквідатором вбачається, що загальна сума кредиторських вимог до боржника становить 13 732 434,08 грн., зокрема, кредиторські вимоги ПАТ "Енергобанк" (з урахуванням часткового погашення вимог до боржника за рахунок майнового поручителя ТОВ "Західна інвестиційна компанія") у сумі 13 080 383,61 грн. та кредиторські вимоги ПАТ "Рено Україна" у сумі 652 050,47 грн.

Колегія суддів зазначає, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно вимог ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

В порядку вимог ст. 46 закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута. Звіт ліквідатора повинен бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки комітету кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.

При цьому, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації, тощо), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

А тому у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що враховуючи приписи спеціального Закону, звіт ліквідатора, який подається на затвердження господарському суду повинен бути схвалений комітетом кредиторів, відтак вважає, що господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

21.06.2013 року відбулися збори комітету кредиторі боржника - ТОВ "Західавтолюкс", які оформлені протоколом № 1 (том 2 арк. справи 6), на яких прийнято рішення утворити комітет кредиторів боржника у наступному складі: ПАТ "Енергобанк" та ПАТ "Рено України".

Як вбачається із поданого звіту, на засіданні комітету кредиторів 29.08.2014 року (том 2 арк. справи 132) був присутній лише один кредитор - ПАТ "Енергобанк", інтереси якого представляла Корчинська З.В. на підставі довіреності від 24.01.2014 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. та зареєстрована в реєстрі за № 99 (том 2 арк. справи 151).

Скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що Корчинській З.В. не надано повноважень щодо представлення інтересів ПАТ "Енергобанк" в комітеті кредиторів боржника - ТОВ "Західавтолюкс", що свідчить про відсутність рішення комітету кредиторів про затвердження звіту ліквідатора. У судовому засіданні 03.12.2014 року представник скаржника Ткач Ф.Г. також вказував на відсутність повноважень Корчинської З.В. на представлення інтересів кредитора у комітеті кредиторів боржника.

Колегія суддів дослідивши надану до матеріалів справи довіреність та погоджуючись із доводами апеляційної скарги вважає, що інтереси ПАТ "Енергобанк" на засіданні комітету кредиторів боржника, що відбулися 29.08.2014 року представляла не уповноважена особа, та вважає за необхідне звернути увагу на те, що інший кредитор ПАТ "Рено України" не забезпечив своєї участі при прийняття комітетом кредиторів рішення щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

Відтак, беручи до уваги зазначене вище та те, що господарським судом не надано оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, з урахування відсутності погодження звіту ліквідатора комітетом кредиторів згідно вимог ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вбачає підстави для задоволення вимог апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/113-б/13-г від 13.10.2014 року слід скасувати, а справу направити для розгляду до господарського суду на стадію ліквідації банкрута.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ, вул. Воздвиженська, 56 (вих. № 64/05/42/05 від 24.10.2014 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/113-б/13-г від 13.10.2014 року скасувати.

3. Справу передати на розгляд Господарському суду Чернівецької області на стадію ліквідації банкрута.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 08.12.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.