Рішення

від 04.12.2014 по справі 915/1704/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 915/1704/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южное море", вул. Варварівський спуск, буд. 5, м. Миколаїв, 54015

до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54020

за участю Прокуратури міста Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54030

про скасування рішення № 43/45 від 16.09.2014 року та зобов'язання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача Питомець Ганна Петрівна, довіреність б/н від 08.04.2014 року;

від відповідача Татарінов В'ячеслав Петрович, довіреність № 1368/02.02.01-22/02.06/14/14 від 16.06.2014 року;

за участю старшого прокурора відділу прокуратури Миколаївської області Люта Анна Василівна, службове посвідчення № 009629, видане 15.10.2012 року (дійсне до 15.10.2017 року).

20.10.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южное море" звернулось до господарського суду Миколаївської області до відповідача Миколаївської міської ради із позовними вимогами про скасування рішення Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.2014 року "Про відмову ТзОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5" та зобов'язання відповідача Миколаївської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Южное море" строком на 10 років договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4810136300:05:001:0010 площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.11.2014 року.

11.11.2014 року до господарського суду Миколаївської області від Прокуратури міста Миколаєва надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 915/1704/14 (арк. справи 117).

В судовому засіданні 13.11.2014 року було оголошено перерву до 04.12.2014 року.

В судовому засіданні 04.12.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві (арк. справи 2-9) та у запереченнях на відзив (арк. справи 135-139), та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.11.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскріцькою Г.В. за реєстровим № 2500, Товариством з обмеженою відповідальністю «Южное море» придбано у власність нежитловий об'єкт - Миколаївську морську спортивно-технічну школу Товариства сприяння обороні України, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вулиця Варварівський Спуск, будинок 5. Відповідно до чинного законодавства України 14.11.2012 року позивачем здійснено державну реєстрацію права власності, що підтверджується витягом № 36256680 від 14.11.2012 року, виданим Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. 1.8 цього Договору предмет договору розташований на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у продавця, згідно договору оренди землі від 22.08.2007 року № 5156 та яка має площу 5379 кв. м. та кадастровий номер: 4810136300:05:001:0010.

Зазначений договір оренди землі був укладений Миколаївською морською спортивно-технічною школою з Миколаївською міською радою згідно рішення від 04.07.2007 року № 13/70 та зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 12.09.2007 року за № 040700100479.

В силу приписів ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України у позивача виникло право користування земельної ділянкою, на якій розміщено придбані ним об'єкти нерухомого майна.

Продавець нерухомого майна - Миколаївська морська спортивно-технічна школа товариства сприяння обороні України відмовився від права користування зазначено земельною ділянкою, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 22.11.2012 року.

23.11.2012 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з заявою (реєстраційний номер заяви 001290) про прийняття рішення щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки площею 5379 кв. м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, у м. Миколаєві у зв'язку з купівлею ним нежитлового об'єкта у Миколаївської морської спортивно-технічної школи згідно з договором купівлі-продажу від 09.11.2012 року.

Позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду.

На підставі дозволу, наданого рішенням ради, позивачем було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року по справі № 915/642/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 року, зобов'язано відповідача Миколаївську міську раду на найближчій сесії розглянути питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) загальною площею 5379 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 року №13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, а також питання про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 відповідно до вимог ст.ст. 120, 123 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Рішенням Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року (п. 3) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) загальною площею 5379 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 року №13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Пунктом 3.1 рішення Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року передано товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

На підставі зазначеного рішення позивач звернувся до Миколаївської міської ради для укладення договору оренди землі, проте, відповідачем було повідомлено про неможливість укладення цього договору.

Рішенням Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.2014 року було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду загальною площею 5379 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 року № 13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 та у передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Пункт 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 № 27/38 «Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району м. Миколаєва» визнано таким, що втратив чинність.

Позивач вважає, що рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014 року № 43/45 є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача зазначив, що рішення № 42/41 від 24.07.2014 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду ТзОВ «Южное море» є актом одноразового застосування, який безпосередньо стосується ТзОВ «Южное море» і пов'язане з реалізацією прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відповідно такий акт індивідуальної дії може бути скасований лише в судовому порядку. Станом на 16.09.2014 року та на день пред'явлення позову рішення відповідача № 42/41 від 24.07.2014 року не скасовано у встановленому законом порядку.

Крім того, позивачем зазначено, що п. 2 рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014 року № 43/45 щодо визнання таким, що втратив чинність п. 7 розділу 1 рішення від 04.04.2013 року № 27/38 «Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району м. Миколаєва» є незаконним.

Оскільки позивач набув право власності на будівлі майнового комплексу по Варварівському спуску 5 у м. Миколаєві, до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідному праву позивача кореспондує обов'язок відповідача укласти з ним договір оренди земельної ділянки на умовах, на яких він був укладений з попереднім власником майнового комплексу.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст. 19, 55, 144 Конституції України, ст. 15, 16, 377 ЦК України, ст. 12, 120, 123 ЗК України, ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (арк. справи 125-128) та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив наступне.

Пунктом 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року №42/41 Миколаївська міська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Розпорядженням Миколаївського міського голови від 30.07.2014 року № 197р призупинено дію пункту 3 розділу 1 рішення міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Заводському району м. Миколаєва».

Таким чином, п. 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року №42/41 не набрав чинності і Миколаївська міська рада на своїй черговій сесії 16.09.2014 розглянула порушене у п. 3 названого рішення питання.

Спірна земельна ділянка планувалася для надання позивачу на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), дозвіл на розробку якої йому було надано відповідно до п. 7 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 року № 27/38. Таким чином, ч. 2-4, 6 ст. 123 ЗК України не регулюють спірні правовідносини.

Миколаївська міська рада в межах наданих повноважень, розглянувши звернення позивача, прийняла рішення від 16.09.2014 року № 43/45 про відмову ТзОВ «Южное море» у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5 та у передачі в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 09.11.2012 року ТзОВ «Южное море» придбало нежитловий об'єкт - Миколаївську морську спортивно-технічну школу Товариства сприяння обороні України, який складався, зокрема, з учбових корпусів, а на даний час використовує земельну ділянку в інших, не учбових, цілях, а саме влаштувало на спірній земельній ділянці розважальний заклад.

Відповідач зазначає, що оскільки п. 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 не набрав чинності, позовні вимоги про зобов'язання укласти договір не підлягають задоволенню.

Представник прокуратури проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових поясненнях (арк. справи 118-119) та просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив наступне.

Пунктом 3 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

На підставі ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» розпорядженням міського голови від 30.07.2014 року № 197р дію вказаного пункту міської ради призупинено.

Рішенням міської ради від 16.09.2014 року № 43/45 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою та передачі ТзОВ „Южное море" земельної ділянки в оренду строком на 10 років загальною площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 22.08.2007 року, укладеного між Миколаївською міською радою та Миколаївською спортивною технічною школою Товариства сприяння оборони України, земельна ділянка площею 5379 кв.м. по Варварівському спуску, 5 у місті Миколаєві передається для обслуговування майнового комплексу. До складу вказаного майнового комплексу входять, в тому числі, учбові корпуси, що свідчить про використання земельної ділянки для обслуговування майна школи.

Водночас, ТзОВ «Южное море» використовує придбане майно як розважальний заклад, що вказує про зміну призначення розташованих на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи викладене, земельна ділянка, яка перебувала в оренді Миколаївської морської спортивно-технічної школи ТСОУ для обслуговування майнового комплексу, не може бути передана в оренду ТзОВ «Южное море» у зв'язку зі зміною цільового призначення майна, для обслуговування якого земельна ділянка виділялася раніше.

Із посиланням на приписи ст. 626, 627, 638 ЦК України представник прокуратури вказав, що необхідною умовою для укладення договору є вільне волевиявлення обох сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 29, 82 ГПК України, прокуратура просила суд відмовити в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

09.11.2012 року між Миколаївською морською спортивно-технічною школою товариства сприяння обороні України (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Южное море» (далі - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу (далі - договір), відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитловий об'єкт Миколаївську морську спортивно-технічну школу Товариства сприяння обороні України, яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Варварівський Спуск, будинок 5 та зобов'язується сплатити продавцю обумовлену цим договором суму за проданий йому нежитловий об'єкт (п. 1.1 договору) (арк. справи 24-25).

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іскріцькою Г.В. за реєстровим № 2500, зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 5304312, що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 12102861 від 09.11.2012 року (арк. справи 27).

Право власності позивача на нежитловий об'єкт - Миколаївська морська спортивно-технічна школа Товариства сприяння обороні України зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується Витягом № 36256680 від 14.11.2012 року, виданим Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації (арк. справи 26). Крім того, право власності позивача на вказаний нежитловий об'єкт підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14372236 від 11.12.2013 року (арк. справи 28).

Відповідно до п. 1.8 Договору купівлі-продажу предмет договору розташований на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у продавця, згідно Договору оренди землі від 22.08.2007 року № 5156 та яка має площу 5 379 кв.м. та кадастровий номер 4810136300:05:001:0010.

Вищевказаний Договір оренди землі від 22.08.2007 року № 5156 укладений між Миколаївською міською радою та Миколаївською морською спортивно-технічною школою Товариства сприяння оборони України, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 04.07.2007 року за № 13/70 передає, а Миколаївська морська спортивно-технічна школа Товариства сприяння оборони України приймає в оренду земельну ділянка для обслуговування майнового комплексу по Варварівському узвозу, 5 (Заводський район) (п. 1.1 Договору оренди) (арк. справи 84-85).

Даний договір оренди землі зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 12.09.2007 року за № 040700100479.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується складеним між Миколаївською міською радою та Миколаївською морською спортивно-технічною школою Товариства сприяння оборони України Актом приймання-передачі земельної ділянки від 12.09.2007 року (арк. справи 88).

Відповідно до заяви від 22.11.2012 року Миколаївської морської спортивно-технічної школи товариства сприяння обороні України, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального кругу Іскрицькою Г.В, зареєстрованої в реєстрі за № 2645, Миколаївська морська спортивно-технічна школа Товариства сприяння обороні України відмовилась від права користування земельною ділянкою площею 5 379 кв.м., яка має кадастровий номер 4810136300:05:001:0010 по вул. Варварівський спуск (узвіз), № 5 (арк. справи 30).

23.11.2012 року позивач звернувся до Миколаївської міської ради з заявою (реєстраційний номер заяви 001290) про прийняття рішення щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки площею 5379 кв. м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, у м. Миколаєві (арк. справи 29).

Листом вих. № 17-5616 від 20.03.2013 року Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради погодило можливість переоформлення договору оренди на земельну ділянку орієнтовною площею - 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу за адресою: Варварівський спуск, 5, згідно чинного законодавства (арк. справи 41).

Рішенням Миколаївської міської ради № 27/38 від 04.04.2013 року «Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району міста Миколаєва» Товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5 379 кв.м. за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 04.07.2007 року № 13/70, з метою надання ділянки в оренду, для обслуговування майнового комплексу за адресою Варварівський спуск, 5 (п. 7 рішення) (арк. справи 40).

На виконання вищевказаного рішення та на замовлення позивача була виготовлена та в установленому порядку погоджена Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі її в оренду ТзОВ «Южное море» для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 в Заводському районі м. Миколаєва (арк. справи 31-104).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року по справі № 915/642/14 за позовом ТзОВ «Южное море» до Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити дії позов було задоволено. Зобов'язано Миколаївську міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) загальною площею 5379 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 року №13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, а також питання про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 відповідно до вимог ст.ст. 120, 123 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (арк. справи 19-23).

Рішенням Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду загальною площею 5379 кв.м. за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 року № 13/70, у тому числі земельна ділянка №1 площею 5214 кв.м, зарахувавши її до земель громадської забудови (за функціональним призначенням - до земель громадського призначення), з них 961 кв.м під капітальною забудовою, 46 кв.м під тимчасовою забудовою, 4074 кв. м під проходами, проїздами та площадками, 133 кв.м під зеленими насадженнями; земельна ділянка №2 площею 165 кв.м, зарахувавши її до земель громадської забудови (за функціональним призначенням - до земель комерційного використання), з них - 150 кв.м під капітальною забудовою, 15 кв.м під тимчасовою забудовою, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 (п. 3 Рішення).

Передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 (п. 3.1 Рішення) (арк. справи 14).

В подальшому Розпорядженням Миколаївського міського голови № 197р від 30.07.2014 року за результатами розгляду службової записки заступника начальника управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.08.2014 року № 87/11 було призупинено дію пункту 3 розділу 1 рішення міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва» (арк. справи 130).

Рішенням Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.2014 року «Про відмову ТзОВ «Южное море» у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5» відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду загальною площею 5379 кв. м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 № 13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 та у передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Южное море» в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5.

Пункт 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 № 27/38 «Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району м. Миколаєва» визнано таким, що втратив чинність.

Зобов'язано ТзОВ «Южное море» надати відомості про уповноваженого представника та копії документів, які підтверджують його повноваження, для здійснення представництва під час проведення перевірок та розгляду клопотань (арк. справи 18).

Як вбачається з рішення підставою для його прийняття був факт використання земельної ділянки в інших, не учбових цілях; факт надходження багаторазових скарг мешканців прилеглих будинків на незадовільні умови проживання через порушення рівня допустимого шуму після 22:00 год. в мікрорайоні, який знаходиться поблизу розважального закладу ТзОВ «Южное море» (протокол засідання постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 10.06.2014 року № 128) (арк. справи 18, 145-146).

Листом вих. № 14 від 26.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Южное море» зверталось до відповідача Миколаївської міської ради з проханням укласти договір оренди строком на 10 років земельної ділянки площею 5 379 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 (арк. справи 122).

Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради вих. № 9087/02.02.01-18/14/14 від 13.10.2014 було повідомлено, що на підставі рішення міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 не можливо укласти договір оренди землі з ТзОВ «Южное море» у зв'язку з тим, що зазначене рішення не набрало законної сили (арк. справи 123-124).

Щодо вимоги позивача про скасування рішення Миколаївської міської ради, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. «а», «в» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

Відповідно до п. 2.12 вищевказаної Постанови відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права". Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). При цьому необхідно враховувати також приписи: статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; статті 377 ЦК України; статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, частини першої згаданої статті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 93, ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права.

Відповідно до п. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку , встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186.1 цього Кодексу. У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект погодженню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ч. 13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 14 ст. 123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання .

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради , які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти , які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п. 4 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 4.1 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання , тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Юрисдикційна діяльність місцевих рад стосовно власних індивідуальних правових актів є неможливою, а тому вона реалізується лише судовими органами. Місцеві ради мають право здійснювати юрисдикційну діяльність щодо скарг фізичних осіб та юридичних осіб приватного права на акти лише підконтрольних їм органів місцевого самоврядування. Отже, скасування органом місцевого самоврядування свого раніше прийнятого акта індивідуального характеру в односторонньому порядку суперечить положенням статей 3, 8, 19, 144 Конституції України.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду та передано земельну ділянку в оренду ТзОВ «Южное море». Вказане рішення є актом одноразового застосування, який безпосередньо стосується ТзОВ «Южное море» і пов'язане з реалізацією прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відповідно такий акт індивідуальної дії може бути скасований лише в судовому порядку.

Станом на день звернення до суду із позовом рішення Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року не скасовано у встановленому законом порядку.

Як вказано вище, розпорядженням Миколаївського міського голови № 197р від 30.07.2014 року за результатами розгляду службової записки заступника начальника управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.08.2014 року № 87/11 було призупинено дію пункту 3 розділу 1 рішення міської ради від 24.07.2014 року № 42/41 (арк. справи 130).

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень . Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Отже, в силу приписів вищевказаної норми Закону рішення Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року могло бути зупинено не пізніше 29.07.2014 року включно. Пропуск вказаного строку свідчить про те, що рішення Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року набрало чинності. Системний аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про те, що розпорядження № 197р від 30.07.2014 року було прийнято ще пізніше, оскільки підставою для його прийняття стала службова записка заступника начальника управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.08.2014 року, посилання на яку також міститься в протоколах засідань постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин № 130 від 11.08.2014 року та № 131 від 03.09.2014 року (арк. справи 147-151).

Однак, не зважаючи на набрання чинності рішенням Миколаївської міської ради № 42/41 від 24.07.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ «Южное море», Миколаївська міська рада 16.09.2014 року прийняла інше рішення № 43/45, яким відмовила у затвердженні вищевказаної технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду ТзОВ «Южное море», тобто фактично скасувала своє попереднє рішення. При цьому, як вказано вище, підставою для його прийняття був факт використання земельної ділянки в інших, не учбових цілях; факт надходження багаторазових скарг мешканців прилеглих будинків на незадовільні умови проживання через порушення рівня допустимого шуму після 22:00 год. в мікрорайоні, який знаходиться поблизу розважального закладу ТзОВ «Южное море».

Системний аналіз приписів вищевказаних норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що виникнення у позивача ТзОВ «Южное море» права власності на нерухоме майно свідчить про виникнення у нього права на оформлення земельної ділянки, яке може бути реалізовано у встановленому чинним законодавством порядку (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України). Позивач з метою реалізації вищевказаного права звернувся до Миколаївської міської ради та отримав дозвіл на виготовлення технічної документації. Технічна документація була виготовлена позивачем, погоджена та подана на затвердження Миколаївської міської ради. Підставою для відмови у затвердженні технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Судом також враховано, що цільове призначення земельної ділянки не змінювалось. Крім того, чинне законодавство не ставить питання надання/відмови у наданні земельної ділянки в оренду від зміни призначення (мети використання) розташованих на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна. Відповідачем не наведено суду жодної норми нормативно-правового акту, якому б не відповідала технічна документація. Відтак, підстави для відмови в затвердженні технічної документації, зазначені в рішенні ради, як і саме рішення суперечать чинному законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, який має право та зобов'язаний оформити право на земельну ділянку для обслуговування належного йому на праві власності майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про скасування рішення Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.2014 року є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Приписами ст. 187 ГК України закріплено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до п. 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію. Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.

Ч. 3 ст. 84 ГПК України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" у рішенні зі спору про спонукання укласти договір суд зазначає умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Відповідно до п. 36 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України" суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із них ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що договір є укладеним.

Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення до суду із позовом позивачем не доведено суду, що відповідач ухилився від укладення договору оренди землі, оскільки на момент звернення до суду із позовом рішення № 43/45 від 16.09.2014 року "Про відмову ТзОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5", яким керувався відповідач Миколаївська міська рада, було чинним. Отже, в спірному випадку дана позовна вимога є передчасною. Крім того, суд звертає увагу на те, що у спорах про спонукання укласти договір позивач повинен подати запропонований ним проект договору, який розглядається судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в цій частині позову про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині скасування рішення Миколаївської міської ради є доведеними належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню. В решті позову щодо зобов'язання відповідача Миколаївської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки слід відмовити.

Судовий збір в розмірі 1 218 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача у зв'язку із задоволенням вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування. Судовий збір в сумі 1 218, 00 грн. у зв'язку із відмовою в позові в частині зобов'язання органу місцевого самоврядування укласти договір оренди землі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов.

Скасувати рішення Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.2014 року "Про відмову ТзОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5".

Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 26565573) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Южное море", вул. Варварівський спуск, буд. 5, м. Миколаїв, 54015 (код ЄДРПОУ 38247117):

- 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Судовий збір в сумі 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 09.12.2014 року

Суддя Е.М. Олейняш