Постанова

від 26.05.2015 по справі 915/1704/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа № 915/1704/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В . Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання О.М. Шитря

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу І.П. Закернична, посвідчення №031666 від 26.01.2015;

від позивача - Г.П. Питомець, довіреність б/н від 22.03.2015;

від відповідача - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014

у справі №915/1704/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Южное море"

до відповідача: Миколаївської міської ради

за участю прокуратури міста Миколаєва

про скасування рішення №43/45 від 16.09.2014 та зобов'язання укласти договір

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Южное море" (далі- ТОВ "Южное море") звернулось з позовом до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014 №43/45 "Про відмову ТОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5" та про зобов'язання відповідача- Миколаївську міську раду укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Южное море" строком на 10 років договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4810136300:05:001:0010, площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 (том І а.с. 2-9).

За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №915/1704/14 (том І а.с. 1).

11.11.2014 відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України у дану справу вступив прокурор міста Миколаєва (том І а.с. 117).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1704/14 (суддя Е.М. Олейняш) позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014 №43/45 "Про відмову ТОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5"; в решті позову- відмовлено (том І а.с.186).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1704/14 скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог (том І а.с.230-234).

У судовому засіданні 26.05.2015 представник прокуратури апеляційну скаргу підтримав; представник позивача проти її задоволення висловив заперечення (том І а.с. 216-221), відповідач участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №25076390 від 27.04.2015 (том ІІ а.с. 36).

Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

09.11.2012 між Миколаївською морською спортивно-технічною школою товариства сприяння обороні України («продавець») та товариством з обмеженою відповідальністю "Южное море" («покупець») було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитловий об'єкт - Миколаївську морську спортивно-технічну школу товариства сприяння обороні України, яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Варварівський Спуск, будинок 5 та зобов'язується сплатити продавцю обумовлену цим договором суму за проданий йому нежитловий об'єкт (а.с.24-25).

Право власності позивача на вказаний нежитловий об'єкт зареєстровано у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить відповідний витяг №36256680 від 14.11.2012 (а.с. 26), та підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14372236 від 11.12.2013 (а.с.28).

Відповідно до пункту 1.8 зазначеного договору купівлі-продажу предмет договору розташований на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у продавця, згідно договору оренди землі від 22.08.2007 №5156 та яка має площу 5379 кв.м, кадастровий номер 4810136300:05:001:0010.

За умовами договору оренди землі від 22.08.2007 №5156, укладеного між Миколаївською міською радою («орендодавець») та Миколаївською морською спортивно-технічною школою товариства сприяння оборони України («орендар») та зареєстрованого у Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 12.09.2007 за №040700100479, орендодавець на підставі рішення від 04.07.2007 за № 13/70 передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянка для обслуговування майнового комплексу по Варварівському узвозу, 5 (а.с. 84-85, 88).

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 22.11.2012 Миколаївська морська спортивно-технічна школа товариства сприяння обороні України у зв'язку з продажем належного їй нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Варварівський Спуск, будинок 5, відмовилась від права користування земельною ділянкою площею 5379 кв.м, яка має кадастровий номер 4810136300:05:001:0010 (а.с. 30).

23.11.2012 позивач звернувся до Миколаївської міської ради з заявою (реєстраційний номер заяви 001290) про прийняття рішення щодо переоформлення договору оренди земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, у м. Миколаєві (а.с. 29).

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.04.2013 №27/38 "Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району міста Миколаєва" ТОВ "Южное море" було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 5379 кв.м за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 04.07.2007 №13/70, з метою надання ділянки в оренду, для обслуговування майнового комплексу за адресою Варварівський спуск, 5 (а.с. 40).

На виконання вищевказаного рішення та на замовлення позивача була виготовлена в установленому порядку технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі її в оренду ТОВ "Южное море" для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 в Заводському районі м. Миколаєва (а.с. 31-104).

Вказана технічна документація була подана відповідачу, прийнята останнім, проте рішення по суті Миколаївською міською радою з невідомих причин не приймалось.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 по справі №915/642/14 за позовом ТОВ "Южное море" до Миколаївської міської ради про зобов'язання вчинити дії позов було задоволено: зобов'язано Миколаївську міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) загальною площею 5379 кв.м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 №13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, а також питання про передачу ТОВ "Южное море" в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 відповідно до вимог статтей 120, 123 Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (а.с. 19-23).

24.07.2014 Миколаївською міською радою прийнято рішення №42/41 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради по Заводському району м. Миколаєва" (далі- рішення №42/41 від 24.07.2014), пунктами 3, 3.1 якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду загальною площею 5379 кв.м за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 №13/70, у тому числі земельна ділянка №1 площею 5214 кв.м, зарахувавши її до земель громадської забудови (за функціональним призначенням - до земель громадського призначення), з них 961 кв.м під капітальною забудовою, 46 кв.м під тимчасовою забудовою, 4074 кв. м під проходами, проїздами та площадками, 133 кв.м під зеленими насадженнями; земельна ділянка №2 площею 165 кв.м, зарахувавши її до земель громадської забудови (за функціональним призначенням - до земель комерційного використання), з них - 150 кв.м під капітальною забудовою, 15 кв.м під тимчасовою забудовою, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, та передано ТОВ "Южное море" в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 (а.с. 14).

Однак розпорядженням Миколаївського міського голови №197р від 30.07.2014 за результатами розгляду службової записки заступника начальника управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.08.2014 №87/11 було призупинено дію пункту 3 розділу 1 рішення міської ради від 24.07.2014 №42/41 (а.с. 130).

В подальшому рішенням Миколаївської міської ради від 16.09.2014 №43/45 "Про відмову ТОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5" відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду загальною площею 5379 кв.м, за рахунок земель, відведених рішенням міської ради від 04.07.2007 №13/70, для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 та у передачі ТОВ "Южное море" в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5, а також пункт 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 №27/38 "Про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) юридичним особам, громадянам по Заводському району м. Миколаєва" визнано таким, що втратив чинність (а.с.18).

Підставою прийняття вказаного рішення слугували рекомендації постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 10.06.2014 (протокол №128), відповідно до яких рекомендовано відмовити позивачеві у відведенні в оренду земельної ділянки у зв'язку з багаторазовими скаргами мешканців прилеглих будинків на незадовільні умови проживання через порушення рівня допустимого шуму після 22:00 год в мікрорайоні, який знаходиться поблизу розважального закладу ТОВ "Южное море" (а.с. 18, 145-146).

Листом №14 від 26.09.2014 ТОВ "Южное море" звернулось до відповідача з проханням укласти договір оренди строком на 10 років земельної ділянки площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу по Варварівському спуску, 5 на підставі рішення №42/41 від 24.07.2014 (а.с. 122).

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради листом №9087/02.02.01-18/14/14 від 13.10.2014 повідомив про неможливість укладення такого договору з підстав відмови рішенням Миколаївської міської ради від 16.09.2014 №43/45 ТОВ "Южное море" у затвердженні технічної документації із землеустрою та у передачі йому земельної ділянки в оренду (а.с.123-124).

Предметом спору у даній справі є, зокрема, законність та правомірність прийняття відповідачем у справі рішення від 16.09.2014 №43/45.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

В силу підпункту "а", "в" частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першою, другою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти (частина шоста статті 120 Земельного кодексу України).

Положеннями статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

У пунктах 2.11, 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у застосуванні положень статей 377 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності. Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 Земельного кодексу України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права". Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). При цьому необхідно враховувати також приписи: статті 120 Земельного кодексу України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; статті 377 Цивільного кодексу України; статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, частини першої згаданої статті.

Відповідно до частини першої, другої статті 93, статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (пункт 5 статті 126 Земельного кодексу України).

Згідно з частинами 1-3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Статтею 123 Земельного кодексу України унормовано, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідачем в оспореному рішенні не наведено жодної норми права, якій би не відповідав поданий позивачем на затвердження проект землеустрою.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною першою статті 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Конституційний суд України у пункті 5 рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття3). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Правова позиція стосовно того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, викладена також в постанові Верховного Суду України від 04.06.2013р. у справі №21-64а13.

В зв'язку з виникненням у позивача права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаів, вул. Варварівський спуск, 3, у ТОВ "Южное море" виникло право на оформлення права користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано (стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України). Позивач з метою реалізації вищевказаного права звернувся до Миколаївської міської ради та отримав дозвіл на виготовлення технічної документації (пункт 7 розділу 1 рішення від 04.04.2013 №27/38). Технічна документація була виготовлена, погоджена, подана на затвердження Миколаївській міській раді та прийнята відповідачем.

Вказані обставини беззаперечно свідчать про виконання пункту 7 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 04.04.2013 №27/38. Оскільки зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, воно не може бути в подальшому скасовано (визнано таким, що втратило чинність) органом місцевого самоврядування.

Крім того, Одеським апеляційним господарським судом враховуються положення частини четвертої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якій зазначено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Отже, в силу приписів вищевказаної норми Закону рішення Миколаївської міської ради №42/41 від 24.07.2014 могло бути зупинено не пізніше 29.07.2014 включно. Пропуск вказаного строку свідчить про те, що рішення Миколаївської міської ради №42/41 від 24.07.2014 набрало чинності.

Системний аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про те, що розпорядження №197р від 30.07.2014 було прийнято ще пізніше, оскільки підставою для його прийняття стала службова записка заступника начальника управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 04.08.2014, посилання на яку також міститься в протоколах засідань постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин №130 від 11.08.2014 та №131 від 03.09.2014 (а.с. 147-151). Не зважаючи на набрання чинності рішенням Миколаївської міської ради №42/41 від 24.07.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Южное море", Миколаївська міська рада 16.09.2014 прийняла інше рішення №43/45, яким відмовила у затвердженні вищевказаної технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки (кадастровий номер 4810136300:05:001:0010) в оренду ТОВ "Южное море", тобто фактично скасувала своє попереднє рішення, що є неприпустим з наведених вище підстав.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок Господарського суду Миколаївської області про задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення Миколаївської міської ради від 16.09.2014 №43/45, оскільки підстави для відмови в затвердженні технічної документації, зазначені в рішенні ради, як і саме рішення суперечать чинному законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, який має право та зобов'язаний оформити право на земельну ділянку для обслуговування належного йому на праві власності майна.

Обгрунтованим є також висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки з підстав її передчасності, а також у зв'язку з тим, що у спорах про спонукання укласти договір позивач повинен подати запропонований ним проект договору, який розглядається судом. Відсутність проекту такого договору, повний текст якого відповідно до положень частини третьої стаття 84 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог зазначається у резолютивній частині рішення (умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору), унеможливлює позитивне для ТОВ «Южное море» вирішення спору в цій частині.

Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняте у справі рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені в апеляційній скарзі колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає непереконливими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2014 у справі №915/1704/14 - без змін.

Повернути Миколаївській міській раді з Державного бюджету України надмірно сплачений за платіжним дорученням №34 від 27.01.2015 судовий збір в розмірі 609 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 28.05.2015.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна