Постанова

від 26.03.2015 по справі 915/1704/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 915/1704/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Романов Р.О. - прокурор відділу ГПУ, посв. № 014714 позивача: не з'явились, повідомлені належно відповідача: не з'явились, повідомлені належно касаційну скаргуМиколаївської міської ради на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 14.01.15 у справі№ 915/1704/14 Господарського суду Миколаївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Южное море" доМиколаївської міської ради за участюПрокуратури міста Миколаєва проскасування рішення та зобов'язання укласти договір

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южное море" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради про скасування рішення Миколаївської міської ради від 16.09.14 №43/45 "Про відмову ТОВ "Южное море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5" та про зобов'язання відповідача укласти з позивачем строком на 10 років договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4810136300:05:001:0010, площею 5379 кв.м для обслуговування майнового комплексу на Варварівському спуску, 5, у м. Миколаєві. Позивач посилався на те, що набув право власності на будівлі майнового комплексу на Варварівському спуску 5, у м. Миколаєві, а тому до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Викладене, на думку позивача, є підставою для укладання договору оренди земельної ділянки на тих умовах, на яких він був укладений з попереднім власником майнового комплексу. Позов обґрунтований приписами статей 15, 16, 377 Цивільного кодексу України, статей 12, 120, 123 Земельного кодексу України, статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.12.14 (суддя Олейняш Е.М.) позовні вимоги задоволено частково. Рішення Миколаївської міської ради №43/45 від 16.09.14 скасовано. Суд дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог законодавства та порушує права і охоронювані законом інтереси позивача. В решті позову відмовлено через його недоведеність і необґрунтованість.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.12.14 скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.15 (судді: Таран С.В., Величко Т.А., Туренко В.Б.) апеляційну скаргу Миколаївської міської ради повернуто скаржникові без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України через неподання скаржником доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Миколаївська міська рада, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду, як ухвалену з порушенням приписів процесуального права та скерувати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції. На думку ради, судом апеляційної інстанції порушені приписи частини 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає безпідставним повернення його апеляційної скарги без розгляду та вказує на те, що ним сплачено судовий збір вірно, оскільки ним фактично оскаржувалося судове рішення в частині задоволення позову про скасування рішення ради, тобто одна вимога немайнового характеру.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674визначено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата на 01.01.15 становила 1218 грн. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Пунктом 2.2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є скасування рішення та зобов'язання укласти договір. Суд першої інстанції, задовольнивши позов частково, скасував рішення Миколаївської міської ради № 43/45 від 16.09.14 "Про відмову ТзОВ "Южноє море" у передачі в оренду земельної ділянки по Варварівському спуску, 5, в задоволенні решти позову відмовив. З мотивувальної частини апеляційної скарги Миколаївської міської ради вбачається, що вона оскаржує рішення господарського суду лише в частині задоволення позовних вимог, тому, додане до апеляційної скарги платіжне доручення № 1235 від 11.12.14 на суму 609 грн., підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом розмірі. (50 % від 1218 грн). Оскільки рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково і відповідач оскаржує рішення господарського суду Миколаївської області також в частині задоволення позовних вимог (про скасування рішення Миколаївської міської ради № №43/45 від 16.09.14), то при поданні апеляційної скарги судовий збір має бути сплачений лише в оскаржуваній частині рішення, а тому повернення апеляційної скарги Миколаївської міської ради є помилковим. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.15 не відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню відповідно до приписів частини 1 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги Миколаївської міської ради до провадження.

Керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.15 у справі № 915/1704/14 скасувати. Справу скерувати разом з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець