Постанова

від 08.12.2014 по справі 910/23864/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р. Справа№ 910/23864/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Корінної А.О.

та представників:

від позивача - Лучка І.Ю. - дов. б/н від 16.10.2014р.,

від відповідача 1 - Запорожець Л.Г. - дов. №1-8/8566 від 21.11.2014р.,

від відповідача 2 - Простяков Є.О. - дов. б/н від 26.03.2013р.,

від третьої особи - Піддубняк А.В. - дов. №99-99-10-17/34 від 23.10.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Техноторг-Дон»

на ухвалу

господарського суду м.Києва

від 03.11.2014р.

у справі №910/23864/14 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

«ПАН КАРДАН»

до 1.Державної служби інтелектуальної власності України

2.ТОВ «Техноторг-Дон»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Державна фіскальна служба України

про визнання недійсними патентів на промислові зразки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.11.2014р. у справі №910/23864/14 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 24.11.2014р. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Державну фіскальну службу України. Заяву ТОВ «ПАН КАРДАН» про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову, а саме: до винесення рішення суду у справі та набрання ним законної сили: заборонено ТОВ «Техноторг-Дон» передавати будь-якій особі (особам) право (права) інтелектуальної власності на зареєстровані патенти України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 на промислові зразки "Шина для коліс транспортних засобів"; заборонено Державній службі інтелектуальної власності України вносити зміни до відомостей до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно належних ТОВ «Техноторг-Дон» патентів України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 на промислові зразки "Шина для коліс транспортних засобів" та здійснювати офіційні публікації стосовно цих змін; заборонено Державній фіскальній службі України здійснювати реєстрацію промислових зразків за патентами України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 у Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. у справі № 910/23864/14 визнано виконавчим документом, який набирає чинності з моменту прийняття ухвали, тобто з 03.11.2014 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення. Строк пред'явлення даної ухвали господарського суду м.Києва від 03.11.2014р. у справі № 910/23864/14 до виконання визнано в один рік, тобто до 03.11.2015р. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014р. у справі визнано ТОВ «ПАН КАРДАН». Боржниками у виконавчому провадженні за ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. у справі визнано: - Державну службу інтелектуальної власності України; - ТОВ «Техноторг-Дон»; - Державну фіскальну службу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «Техноторг-Дон» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду частково скасувати, а саме: п.п.6, 7, 8, 9, 10, 11 резолютивної частини названої ухвали та відмовити ТОВ «ПАН КАРДАН» у задоволенні його заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 03.11.2014р. залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014р. апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено до розгляду на 08.12.2014р.

У судовому засіданні представник відповідача 2 доводи апеляційної скарги підтримав, представники позивача і відповідача 1 проти скарги заперечували, а представник третьої особи в її вирішенні поклався на розсуд суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-2 (ТОВ "Техноторг-Дон") є власником патентів України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 на промислові зразки.

Названі патенти позивач оспорює в своїй позовній заяві по даній справі, просить визнати їх недійсними, оскільки, на його думку, належність відповідачу 2 права інтелектуальної власності на промислові зразки, що охороняють спірні патенти, порушує його права.

Відповідно до статей 424, 464 Цивільного кодексу України, патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок, а також виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразку.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Відповідно ч.ч. 2, 5 ст. 398 Митного кодексу України, правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Після реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, митні органи на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

Згідно ч. 3 ст. 398 Митного кодексу України порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 2.1 Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 648, ведення митного реєстру здійснює структурний підрозділ Держмитслужби України, до функцій якого належить сприяння захисту прав інтелектуальної власності (далі - спеціалізований підрозділ).

Відповідно до п.п. 18 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236 (із змінами та доповненнями), Державна фіскальна служба України відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів до захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до заяви про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «ПАН КАРДАН» (позивач) просив суд до прийняття рішення у справі вжити наступних заходів забезпечення позову:

- заборонити відповідачу-2 (ТОВ "Техноторг-Дон") передавати будь-якій особі (особам) право (права) інтелектуальної власності на зареєстровані патенти України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 на промислові зразки "Шина для коліс транспортних засобів";

- заборонити відповідачу-1 (Державній службі інтелектуальної власності України) вносити зміни до відомостей до Державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно належних ТОВ "Техноторг-Дон" патентів України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 на промислові зразки "Шина для коліс транспортних засобів" та здійснювати офіційні публікації стосовно цих змін;

- заборонити третій особі (Державній фіскальній службі України) здійснювати реєстрацію промислових зразків за патентами України №№ 28073, 28072, 28074, 28075, 28071, 28079, 28067, 28068, 28069, 28070 у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону.

Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач мотивував тим, що безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення даного спору, та/або передача прав інтелектуальної власності на зареєстровані за оспорюваними патентами України промислові зразки іншій особі, яка не бере участі у даному судовому процесі, може, у разі невжиття заходів щодо забезпечення позову, не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволення судом позову.

За змістом п. 2.2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом МОН України № 290 від 12.04.2001р., у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни складу авторів; зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) патенту; припинення дії патенту.

Як роз'яснено у п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 2) (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 16), відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку (п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ).

Згідно із статтею 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову, вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову як за заявою сторони, так і за власною ініціативою. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Статтею 67 ГПК України, визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, а також, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як зазначено у Листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 « Про деякі питання практики забезпечення позову» (п.2), адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, а можливе задоволення позовних вимог і визнання недійсними спірних патентів може в подальшому призвести до порушень прав позивача і ускладнення виконання рішення суду. Тому місцевий суд дійшов вірного висновку про підставність визначених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів до забезпечення позову з огляду на обставини даної справи.

Обрані заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Вжиті місцевим судом заходи до забезпечення позову будуть спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, вони мають тимчасовий характер, а в разі відмови у задоволенні позовних вимог не завдадуть відповідачам і третій особі істотної шкоди.

Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ «ПАН КАРДАН» про забезпечення позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Техноторг-Дон» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 03.11.2014р. у справі №910/23864/14 - без змін.

Матеріали оскарження по справі №910/23864/14 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

М.Л. Доманська