Постанова

від 10.12.2014 по справі 815/6425/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6425/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «УЛС Глобал») звернулося до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між ТОВ «УЛС ГЛОБАЛ» та турецькою компанією «HASTEL KABLO ELEK. INS. МАК. IML TAAH. TIC. VE SAN. LTD. STI» укладено контракт № 08/07-UKR-ULS на придбання товару. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлено сторонами в специфікаціях до зазначеного контракту. На виконання вимог зазначеного контракту на адресу TOB «УЛС ГЛОБАЛ» надійшов товар - кабелі ізольовані електричні, без з'єднувальних деталей для напруги понад 80 В але не більше як 1000 В. З метою декларування товару TOB «УЛС ГЛОБАЛ» подало державному митному органу - Південній митниці Міндоходів, тимчасову митну декларацію № 500040001/2014/011428 із визначенням митної вартості товару. Також декларантом подано документи: контракт № 08/07-UKR-ULS від 08.07.2014, інвойс № 09/07-OD-ULS/1, пакувальний лист № OOLU8795234, прайс лист, висновок експерта № 51-42/07-2014 від 21.07.2014, декларація про відповідність. Не погодившись із визначеною декларантом митною вартістю товару, державний митний орган витребував додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації. Зазначена вимога позивачем не була виконана, тому 22.07.2014 року старшим державним інспектором м/п «Іллічівськ» Кекаутовою К.І. було неправомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2014/000023/1. На виконання вимог ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів, а саме 08.10.2014 року позивачем були надані документи на підтвердження заявленої митної вартості з проханням винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року. Однак листом № 14851/15-70-52 від 14.10.2014 року, отриманим позивачем 20.10.2014, відповідач в порушення вимог чинного законодавства не знайшов підстав винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року. Вважаючи зазначене рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року незаконним, таким що не ґрунтується на вимогах митного законодавства та підлягає безумовному скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача - Південної митниці Міндоходів позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, які в цілому обґрунтовані тим, що в ході перевірки пакету документів поданих декларантом позивача для підтвердження митної вартості інспектором було виявлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, у зв'язку з чим виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості. На підставі ч. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. У зв'язку із ненаданням декларантом витребуваних документів митний орган при наявності встановлених автоматизованою системою ризиків видав ОСОБА_1 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв Рішення про коригування митної вартості. 08.10.2014 року для підтвердження явленої митної вартості товарів позивачем були направлені до Південної митниці Міндоходів додаткові документи. 14.10.2014 року Південна митниця Міндоходів направила до ТОВ «УЛС Глобал» рекомендований лист щодо обґрунтованої відмови в перегляді рішення про коригування митної вартості.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

08 липня 2014 року між ТОВ «УЛС ГЛОБАЛ» та турецькою компанією «HASTEL KABLO ELEK. INS. МАК. IML TAAH. TIC. VE SAN. LTD. STI» укладено контракт № 08/07-UKR-ULS на придбання товару. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови обумовлено сторонами в специфікаціях до зазначеного контракту (а.с. 12-14). На виконання вимог зазначеного контракту на адресу TOB «УЛС ГЛОБАЛ» надійшов товар - кабелі ізольовані електричні, без з'єднувальних деталей для напруги понад 80 В але не більше як 1000 В.

Так, з метою декларування вказаного товару декларантом TOB «УЛС ГЛОБАЛ» 19.07.2014 року до відділу митного оформлення № 1 м/п «Одеса порт» подано електронну митну декларацію № 500060001/2014/024548 на товар (кабелі ізольовані електричні, без з'єднувальних деталей, для напруги понад 80В, але не більше як 1000В, країна виробництва - Туреччина) (а.с. 39-40).

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 08/07-UKR-ULS від 08.07.2014 року, інвойс № 09/07-OD-ULS/1 від 09.07.2014 року, пакувальний лист № OOLU8795234 від 09.07.2014 року, коносамент від 12.07.2014 року № OOLU3088008100.

Під час здійснення Південною митницею Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів в ході перевірки пакету документів інспектором було виявлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, у зв'язку з чим, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (надалі за текстом МК України) відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, відносно чого представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

Листом від 21.07.2014 року за № 21/07-1 декларант проінформував Південну митницю Міндоходів про неможливість надання протягом 10 календарних днів затребуваних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, що не заперечувалось представником позивача.

Південна митниця Міндоходів відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по ЕМД № 500060001/2014/024548 від 19.07. 2014 року, про що 19.07.2014 року складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00466 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 53-54).

Крім того, Південна митниця Міндоходів прийняла 22.07.2014 року рішення про коригування митної вартості товарів № 500060003/2014/000023/1, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товарів, які вже оформлені на рівні - 3,2700 доларів США за одиницю (а.с. 7-8).

Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються, зокрема, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст. 306 Митного кодексу України способом забезпечення сплати митних платежів є, зокрема, фінансові гарантії. Відповідно до ч.1 ст. 308 Митного кодексу України розмір фінансової гарантії визначається органом доходів і зборів виходячи з суми митних платежів, що підлягає сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України або при вивезенні товарів за межі цієї території у митному режимі експорту. Статтею 309 Митного кодексу України встановлено, що забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у формах: - надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа); - внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Згідно ст. 310 Митного кодексу України фінансові гарантії надаються органом доходів і зборів, зокрема, під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються: - у вигляді документа; - у вигляді внесення декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником або гарантом грошової застави на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Судом встановлено, що 22.07.2014 року товар (кабелі ізольовані електричні, без з'єднувальних деталей, для напруги понад 80В, але не більше як 1000В) було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за ЕМД № 500060001/2014/024844.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами МК України.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає органу доходів і зборів щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, згідно із п. 2 роз. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2012 року № 362 (надалі за текстом - наказ № 362), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що під час здійснення Південною митницею Міндоходів контролю правильності визначення митної вартості товарів, за результатами перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 МК України подаються до органу доходів і зборів під час переміщення товарів, спрацювали профілі ризику автоматизованої системи управління ризиками, відповідно до Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 13.12.2010 року № 1467.

Під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: згідно п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 08.07.2014 року № 08/07-UKR-ULS продавець повинен надати покупцю підписаний рахунок, але підпис на рахунку (інвойсі) від 09.07.2014 року 09/07-OD-ULS/1 відсутній. На зовнішньоекономічному контракті також відсутній підпис продавця.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Виходячи з норм цивільного законодавства та законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, ціна зовнішньоекономічного договору є обов'язковою умовою договору, та за умови відсутності ціни товару в договорі, документ в якому вона зазначена фактично, в цьому випадку - інвойс є невід'ємною частиною договору.

Інвойс - це основний документ згідно з яким оплачуються товари та послуги відповідно до вказаних у ньому умов. В комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача.

Таким чином, за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у відповідача виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до частини 5 статті 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У відповідності до пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 року за №984/21296) запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявления неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

Таким чином, керуючись ч. 3, ч. 5 ст. 53 МК України, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, Південною митницею Міндоходів 19.07.2014 року декларанту було направлено електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, листом від 21.07.2014 року № 21/07-1 декларант позивача повідомив Південну митницю Міндоходів про неможливість надання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Вказані обставини були підтверджені представником позивача у судовому засіданні.

При цьому, судом встановлено, що із всього вищезазначеного переліку запитуваних митницею документів, позивач надав лише документ від 08.07.2014 року № б/н, за кодом 3014 - прейскурант (прас-лист) виробника товару згідно класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011, який неможливо ідентифікувати як прас - лист, в ньому відсутня назва документу, підпис, дані, які б відносили даний документ до даної поставки або до даного контракту.

Таким чином, позивач не надав до Південної митниці Міндоходів додаткові документи, що запитувались митницею, що представником позивача не спростовувалось.

Частиною 1 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 2,3 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним встановлені передбачені ч. 6 статті 54 МК України підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Також відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та митним органом була проведена усна консультація, про що наявні записи у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року.

Частиною 6 статті 55 МК України встановлено, що на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Судом встановлено, що позивачем не висувалася вимога до Південної митниці Міндоходів щодо проведення з ним письмової консультації.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які

імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

З метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів (діапазон пошуку з 22.04.2014 року по 22.07.2014 року), митне оформлення яких вже здійснено є більшим: за товаром №1 - митна декларація від 02.07.2014 року № 100260001/2014/140134 - 3,27 дол. США за кг нетто, заявлений декларантом позивача рівень митної вартості становить - 1,25 дол. США за кг нетто, тому митну вартість визнано на рівні - 3,27 доларів США за кг нетто.

Таким чином, за результатом проведеної консультації між Південною митницею Міндоходів та декларантом позивача з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис на декларації митної вартості.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації (п.1); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана (п. 7); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування (п. 8).

Також відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Разом з тим, як встановлено судом, декларант ТОВ «УЛС Глобал» станом на 22.07.2014 року, не скористався своїм правом на подання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а також на вимогу Південної митниці Міндоходів усіх належних необхідних документів не надав.

У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МК України Південною митницею Міндоходів було прийняте рішення про коригування митної вартості № 500060003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості № 500060003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Також у рішенні про коригування митної вартості № 500060003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ) та бази даних «Інспектор-2006», у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості № 500060003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Додатково декларанту було роз'яснені вимоги п.2 ч. 3 статті 52 МК України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, декларанту роз'яснено його право у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 52 МК України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54 МК України Південною митницею Міндоходів була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2014/00466 від 19.07.2014 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

На підставі ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України.

Судом встановлено, що 08.10.2014 року для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТOB «УЛС Глобал» були направленні до Південної митниці Міндоходів додаткові документи листом №08/10-01 (вхід. №24826/03-01-33 від 08.10.2014).

Як вбачається із змісту листа TOB «УЛС Глобал» від 08.10.2014 року, в ньому зазначено наступне: 22.07.2014 року старшим державним інспектором Кекуатовою К.І. було неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2014/000023/1; незаконним рішенням Кекуатова К.І. грубо порушила законні права підприємства; підприємство терпить із за дій митниці значні матеріальні збитки; згідно до вимог ч.8 ст.55 МК України підприємство надає додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, а саме: контракт №22/05-UKR-ULS від 22.05.2014 року, інвойс №09/07-OD-ULS/1; пакувальний лист №OOLU8795234, прас-лист; висновок експерта №51-42/07-2014 від 21.07.2014 року; декларацію про відповідність. З огляду на викладене, TOB «УЛС Глобал» просило винести рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості №500000003/2014/000023/1.

Судом встановлено, що 14.10.2014 року Південна митниця Міндоходів направила до TOB «УЛС Глобал» рекомендований лист №14851/15-70-52 від 14.10.2014 року щодо обґрунтованої відмови в перегляду рішення про коригування митної вартості, який отримано позивачем 28.10.2014 року.

Із змісту зазначеного листа митниці від 14.10.2014 року вбачається, що митниця надала роз'яснення щодо виявлених розбіжностей до первинного пакету документів поданих разом з ЕМД №500060001/2014/024548; митниця надала роз'яснення щодо виявлених зауважень до пакету додатково поданих документів та їх обсягу; митниця зазначила, що підприємство у якості додаткових документів (наданих листом від 08.10.2014 року) для підтвердження заявленої митної вартості надало ті ж самі документи, що і при митному оформленні ЕМД №500060001/2014/024548; митниця звернула увагу позивача на те, що вимагала у якості додаткових документів (п. 3 ст.53 МК України) надати: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Підприємством зазначені документи не надано.

З огляду на викладене у зазначеному листі, відповідач повідомив, що у митниці не має підстав у визнанні заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2014/000023/1; підприємству роз'яснено його право оскаржити рішення про коригування заявленої ним митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Судом встановлено, що 17.10.2014 року фінансова гарантія, яка застосована у відповідності до ч.7 ст.55 МК України, за ЕМД від 22.07.2014 року №500060001/2014/024844 у загальному розмірі - 13 491, 88 грн. (у т.ч. з ввізного мита - 3 325,46 грн., з ПДВ - 10 166, 42 грн.) перерахована згідно положень п.9 ст.55, розділу X МК України до Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, провів усну консультацію з декларантом, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.09.2012 року у справі за позовом ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, а картки відмови - недійсною.

У зв'язку з цим слід зазначити, що за приписами статті 244 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Південною митницею Міндоходів в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. В судовому засіданні представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «УЛС Глобал» слід відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з позивача решту суми судового збору пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 грудня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № 500000003/2014/000023/1 від 22.07.2014 року - відмовити.