Постанова

від 05.03.2015 по справі 815/6425/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/6425/14

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.,

суддів - Стас Л.В.,

- Турецької І.О.,

при секретарі - Разінкіній Л.В.,

за участю:

представника апелянта - Бовра Д.Ю. (довіреність від 23.06.2014 року)

представника відповідача - Білоус В.О. (довіреність від 30.01.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» звернулось із адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 22.07.2014 року №500000003/2014/000023/1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року вказані вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «УЛС ГЛОБАЛ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 19.07.2014 року декларантом позивача подано до Митниці електронну митну декларацію № 500060001/2014/024548, в якій митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом, передбаченим ст. 57 ч. 1 п. 1 МК України, тобто за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за декларацією № 500060001/2014/024548, позивачем подано: зовнішньоекономічний контракт від 08.07.2014 року №08/07-UKR-ULS, інвойс від 09.07.2014 року №09/07-OD-ULS/1, пакувальний лист від 09.07.2014 року №OOLU8795235, коносамент від 12.07.2014 року №OOLU3088008100.

Під час здійснення митного контролю, відповідач поставив під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а саме у поданих документах містяться розбіжності, зокрема, в зовнішньоекономічному контракті №08/07-UKR-ULS від 08.07.2014 року, інвойсі (рахунку) від 09.07.2014 року №09/07-OD-ULS/1 відсутні підписи продавця товару, у зв'язку із чим витребував у Товариства виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач своїм листом від 21 липня 2014 року повідомив відповідача, що серед запитуваної бухгалтерської документації митному органу подано інвойс (рахунок від продавця) від 09.07.2014 року №09/07-OD-ULS/1 на оплату товару. Також, позивачем подано прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.07.2014 року б/н та запитуваний Висновок експерта від 21.07.2014 року №51-42/07-2014. Інших документів, витребуваних Митницею, позивач не надав. Як пояснив представник Товариства, інші витребовувані документи у нього відсутні та, крім того, раніше подані документи, на думку позивача, дозволяли відповідачу перевірити дані декларуємого товару та його митну вартість.

З огляду на те, що надані декларантом додаткові документи не підтвердили задекларованої митної вартості, а саме, наданий прейскурант не можливо було ідентифікувати як прайс-лист через відсутність назви документу, підписів, даних, які б відносили даний документ до поставки відповідного товару або до контракту, та не надання інших запитуваних документів, митницею здійснено коригування митної вартості товару про що прийнято рішення від 22.07.2014 року №500000003/2014/000023/1 та складено картку відмови від 22.07.2014 року №500060001/2014/00466 у прийнятті митної декларації ЕМД №500060001/2014/024548.

Як вбачається із рішення від 22.07.2014 року №500000003/2014/000023/1 митним органом визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом.

Підставою для обрання такого методу визначення митної вартості товару стало не підтвердження документально використаних декларантом відомостей та не можливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість).

Позивачем 22.07.2014 року подано нову декларацію ЕМД №500060001/2014/024844 за тим самим товаром вже зі збільшеною вартістю товару, по якій здійснено оплату необхідних митних платежів, і товар був випущений у вільний обіг.

Також, 08.10.2014 року позивачем для підтвердження митної вартості товару направлено митному органу додаткові документи, проте вони не були враховані відповідачем через надання таких самих документів, як при митному оформленні.

Вирішуючи зазначений спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до Митниці документи не містять всі дані, які підтверджують значення показників, що вплинули на митну вартість товару, крім того, позивачем не надано на вимогу митного органу всіх запитуваних документів, відповідачем обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару та визначення резервного методу розрахунку його митної вартості, отже прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 50 Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 Кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 Кодексу визначено, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 57 Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів.

За частиною 1 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Із системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

При цьому, згідно із вищенаведеними приписами, у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Крім того, з аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що такі сумніви мають бути обґрунтованими, проте, як вбачається із спірного рішення, причиною спору щодо заявленої митної вартості не стала розбіжність або не достовірність заявлених даних між контрактом, інвойсами або іншими платіжними документами, такі сумніви виникли через відсутність на цих документах підпису уповноваженої особи продавця товару.

Разом з цим, з наданих позивачем документів вбачається ідентифікація товариства-продавця, а відсутність саме підписів на цих документів викликана іншим, ніж передбаченим законодавством України, узгодженням відносин у господарській сфері.

Крім того, відповідачем не заперечується поставлення у митну територію України заявленого до митного оформлення товару, а тому у такому випадку не може ставитись під сумнів дійсність цієї угоди.

Також, колегія суддів враховує, що на вимогу митного органу позивачем надавались, наявні в останнього документи, за якими визначалась митна вартість поставленого товару та з яких вбачається ідентифікація товару, його вартісні, кількісні та якісні характеристики та відповідачем не зазначались будь-які неточності або розбіжності між зазначеними в них данними, що свідчить про формальний підхід до перегляду цієї вартості із застосуванням лише інформаційних баз без врахування норм митного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає, що митним органом не обґрунтовано застосовано резервний метод визначення вартості товару, оскільки відповідачем фактично не вирішувалось питання щодо визначення вартості товару за ідентичними та аналогічними товарами.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у митного органу була наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з бази даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Міндоходів за період з 22.04.2014 року по 22.07.2014 року.

Висновку щодо неможливості застосувати послідовність методів визначення митної вартості товарів митний орган дійшов фактично через не підтвердження декларантом відомостей документально, проте такий висновок спростовано наявними в матеріалах справи доказами, які також були надані позивачем до митного оформлення товару.

Проте, як вбачається з оскаржуваного рішення та пояснень представника відповідача, ці документи не були враховані при вирішенні питання правильності заявленої позивачем митної вартості товару, висновки митного органу ґрунтуються лише на відомостях, які надає електронна інформаційна база митниці.

Тобто, вбачається, що відповідачем фактично проігноровано надані позивачем документи та вимоги митного законодавства.

Зазначені обставини не можуть свідчити про додержання послідовності визначення методів визначення митної вартості та правильності коригування митної вартості товару.

Колегія суддів вважає, що не врахування митним органом документів, за якими декларантом заявляється митна вартість, суттєво впливає на її визначення, а відтак послідовність обрання Південною митницею Міндоходів методів митної вартості товарів проведена не у відповідності до норм митного законодавства, що є підставою для скасування спірного рішення.

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції, не надано їм належну оцінку, що призвело до необґрунтованого вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2014 року - скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС ГЛОБАЛ» до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 22.07.2014 року №500000003/2014/000023/1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О.Турецька