Ухвала

від 10.12.2014 по справі 7/5005/3945/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.12.2014 Справа № 7/5005/3945/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецова І.Л., Іванов О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Пласт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2012р. у справі №7/5005/3945/2012

за позовом Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Пласт", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (площа земельної ділянки 0,2020 га по вул. Димитрова, 221)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2012р. у справі №7/5005/3945/2012 позов Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Пласт" внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.

Не погодившись з означеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 01.12.2014р. (штемпель на апеляційній скарзі зі вхідним номером і датою суду) здав до господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі та прийняти нове, яким закрити провадження у справі.

В силу ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Положення ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України визначають, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

За змістом вказаної статті апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, може бути прийнята до розгляду тільки за умови, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала знайде підстави для відновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, повний текст підписано 22.05.2012р.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 01.06.2012р.

Скаржник в апеляційній скарзі просить поновити строк апеляційного скарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує на те, що про прийняте рішення у справі №7/5005/3945/2012 дізнався випадково лише 27.11.2014р. Натомість, матеріали справи містять рекомендоване поштове повідомлення про вручення 01.06.2012р. рішення суду ТОВ ВКП "Пласт", адреса: пр.Леніна, 61-39, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51931 (а.с. 33).

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що його представник ОСОБА_1 15.05.2012р. подав до суду заяву з повідомленням про неможливість його присутності в судовому засіданні та проханням перенести слухання справи на іншу дату, але заява не була розглянута, на коли перенесли слухання справи не знав ні представник відповідача, ні сам відповідач.

Однак, в матеріалах справи наявна копія апеляційної скарги представника відповідача за довіреністю ОСОБА_1 від 08.06.2012р., яка була подана останнім саме на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2012р. у справі №7/5005/3945/2012. Ухвалою від 18.06.2012р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд повернув зазначену апеляційну скаргу на підставі п.п. 1, 3, 4 ст. 97 ГПК України.

Вказані обставини свідчать про те, що апелянт був обізнаний про існування зазначених рішення та ухвали, однак понад два роки без будь-яких причин не подав апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано належних доказів на підтвердження існування поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності.

Отже, можливість своєчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2012р. залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Таким чином, заявник не довів, що був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену апеляційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а подана апеляційна скарга повертається заявникові, у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 95 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

У додатках до апеляційної скарги відповідач долучив опис вкладення до поштового відправлення прокуратурі м.Дніпродзержинська, 51925, вул.Губи, буд.9, м.Дніпродзежинськ, а з наданої поштової квитанції вбачається, що в графі "куди" вказано "51931 Дніпродзержинс", в графі "кому" вказано не прокуратура, а "Пирогов", тобто зазначено дані не прокуратури, а самого скаржника.

Докази надсилання копії апеляційної скарги на адресу Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області в матеріалах апеляційної скарги взагалі відсутні.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" з 01.01.2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218,00 грн.

За розгляд апеляційної скарги у даній справі за позовну вимогу немайнового характеру належить до сплати сума судового збору - 609,00 грн.

До апеляційної скарги скаржником додана платіжна квитанція №11641.3.1 від 01.12.2014р. про сплату судового збору в розмірі 536,0 грн., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному підприємству "Пласт" підлягає поверненню 536,50 грн. судового збору, сплаченого платіжною квитанцією №11641.3.1 від 01.12.2014р.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 50, 53, 86, 93, п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Пласт" про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2012р. у справі №7/5005/3945/2012.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Пласт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2012р. у справі №7/5005/3945/2012 повернути заявникові без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному підприємству "Пласт" 536,50 грн. судового збору, сплаченого платіжною квитанцією №11641.3.1 від 01.12.2014р.

Додаток: апеляційна скарга від 21.08.2014р. з додатками на 27 аркушах, у тому числі платіжна квитанція №11641.3.1 від 01.12.2014р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г. Іванов