Постанова

від 27.11.2014 по справі 2а-0770/2337/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокум. Ужгород№ 2а-0770/2337/11

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дору Ю.Ю., суддів Рейті С.І. та Скраль Т.В.,

при секретарі Пирожук Н.П.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача 1: Державної митної служби України - представник не з'явився,

відповідача 2: Чопської митниці Міндоходів - представник Горінецький О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1(далі - ОСОБА_1, Позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної митної служби України(далі - Відповідач - 1) та Чопської митниці (далі - Відповідач - 2) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці» в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України.

Поновлено позивача на державній службі в митних органах України з 1 липня 2011 року на займаній до звільнення посаді провідного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів міської митниці.

Постановлено стягнути з Чопської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 1 липня 2011 року по 7 березня 2012 року. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у сумі 3 571,83 грн. звернуто до негайного виконання.

11 грудня 2012 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 року у справі №2а-0770/2337/11 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чопської митниці про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2014 року №К/9991/81683/12 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

25.11.2014 року у судовому засіданні було замінено відповідача 2, а саме: з Чопської митниці на правонаступника - Чопську митницю Міндоходів.

Окрім того, Позивач звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог та просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби від 25.06.2011 №1317-к "По особовому складу Чопської митниці" в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України та зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму заробітної плати за період вимушеного прогулу з 02.07.2011 по 02.05.2012 у розмірі 26009,65 грн. із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Позивач в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд такі задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказ Державної митної служби України № 1317-к від 25.06.2011року «По особовому складу Чопської митниці» в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України є неправомірним, а його звільнення - незаконним, у зв'язку з тим, що він ніколи не порушував Присяги державного службовця та вимог Закону України «Про державну службу». Крім того, в наказі Державної митної служби України № 1317-к від 25 червня 2011 року не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».

Також у заяві про зміну позовних вимог Позивач вказав, що оскільки такого було поновлено на роботі наказом Державної митної служби України від 03.05.2012 року №938-к «По особовому складу митних органів», відтак вважає за доцільне стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період незаконного звільнення.

Представник та Відповідача 2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та просили суд у задоволенні таких відмовити з підстав зазначених у письмових запереченнях. Також в судовому засідлані зазначили, що вважають оскаржуваний Позивачем Наказ законним та обґрунтованим.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання.

У письмових запереченнях відповідача 1 та відповідача 2 стверджується, що внаслідок неналежного виконання службових обов'язків, порушення Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства було підставою для припинення його перебування на державній службі в митних органах України. Оскаржуваний наказ на думку відповідачів, на підставі вищевказаних обставин, було видано правомірно.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Держмитслужби від 03.06.2011 року № 461 «Про проведення комплексної перевірки Чопської митниці» комісією Держмитслужби проведено комплексну перевірку службової діяльності Чопської митниці за період роботи з 01.06.2008 року до 07.06.2011 року, під час якої виявлені факти порушення посадовими особами митниці під час виконання ними своїх службових обов'язків вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, в результаті чого державі були заподіяні збитки на загальну суму 19 297 649,8 грн.

Оспорюваним наказом Державної митної служби України за № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці», виданого за результатами проведеної комплексної перевірки службової діяльності Чопської митниці, припинено перебування ОСОБА_1, який перебував на посаді начальника сектору контролю за правильністю визначення митної вартості товару та здійснював контроль за правильністю визначення митної вартості товару за 174 ВМД, на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця - на підставі п.6 ч.1 ст.ст.17,30 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 30 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805-ІV, Розділ ІV, - за кожне порушення службової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Згідно ст. 26 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року № 2805-ІV, Розділ ІV «Види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування», дисциплінарне стягнення не застосовується: 1) у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; 2) під час перебування посадової особи митної служби у відпустці або відрядженні; 3) під час службового розслідування.

Згідно ст. 21 Статуту, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни та водночас і дисциплінарними правопорушеннями, міститься у статті 22 Статуту.

Види дисциплінарних стягнень за вчинення дисциплінарних правопорушень встановлені ст. 23 Статуту, в тому числі, звільнення з митного органу (п. 6 ст. 23 Статуту). Дисциплінарним правопорушенням є діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни. Діяння, які є порушенням службової дисципліни та водночас і дисциплінарними правопорушеннями, визначені ст. 22 Статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В якості підстави звільнення позивача зазначено п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги державним службовцем), що є спеціально обумовленим видом відповідальності, передбаченою законодавством.

Аналізуючи наведені вище норми Статуту та Закону України «Про державну службу», суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обов'язків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про державну службу», як спеціального.

Наказом ДМС України від 13.08.2010 року № 918 (з наступними змінами та доповненнями, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.12.2011 року за № 154/18892) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція), та згідно п. 1.1 Інструкції - визначає приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в митній службі України, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є, в тому числі, факти (ознаки) невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого ст.ст. 21, 22, п. 1, 3 - 6 ст. 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни (та інші підстави, передбачені пп. "г" -"є" п. 2.1 Інструкції). Крім того, службове розслідування може бути проведене на вимогу посадової особи з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри (п. 2.2 Інструкції).

З наведеного положення Інструкції вбачається, що службове розслідування проводиться як з підстав вчинення дисциплінарного правопорушення, визначеного Статутом, так і з підстав недодержання законодавства про державну службу (що встановлені нормами Закону України "Про державну службу").

Відповідно до п 2.4 Інструкції, службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту (з чого вбачається обов'язковість проведення такого при наявності підстав для звільнення зі служби).

В наказі Державної митної служби України № 1317-к від 25 червня 2011 року не зазначено, які саме вчинки позивача є перешкодою для його перебування на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України "Про державну службу".

Суд прийшов до висновку, що оскаржуваний Наказ Державної митної служби України за № 1317-к від 25.06.2011 року «По особовому складу Чопської митниці» прийнятий не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України, не обґрунтований, прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Окрім того, у позивача не було взято письмових пояснень та заперечень при притягненні до відповідальності, чим порушено його права, свободи та інтереси. З матеріалами комплексної перевірки і Актом комплексної перевірки на час звільнення позивача ознайомлено не було.

04.07.2011 року позивач був ознайомлений з наказом від 01.07.2011 року за №843-к «По особовому складу»(а.с. 73).

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» встановлено, що одним з основних обов'язків державних службовців є ефективна робота та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє забезпечення виконання покладених на державних службовців службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників, а також сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 413 Митного кодексу України позивачем була прийнята Присяга державного службовця, у якій він присягнув вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Тобто, позивач зобов'язаний був виконувати свої обов'язки в суворій відповідності до чинного законодавства України з питань митної справи, Присяги державних службовців та безпосередньо до своєї Посадової інструкції.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

У зв'язку з тим, що позивачем було прийнято присягу державного службовця, він мав спеціальне звання, припинення державної служби відбулось Держмитслужбою України у відповідності до вимог законодавства.

Відтак, суд вважає, що припинення держаної служби за порушення присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням і застосування в даному випадку норм Дисциплінарного статуту щодо строків та порядку застосування дисциплінарних стягнень є неправомірним. Тобто, порушення присяги не є дисциплінарним стягненням, а є додатковою підставою для припинення державної служби, у зв'язку з чим застосування в даному випадку норм Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України» є неправомірним.

Стосовно вимоги Позивача щодо нарахування і виплати останньому заробітної плати за час вимушеного прогулу суд констатує наступне.

Згідно з ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 236 цього Кодексу у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 10.08.2011 №6/28-1267(а.с.33) зазначено середньогодинну заробітну плату позивача у розмірі 22,97 грн. (середньомісячна - 3571,83 грн.). Середній заробіток розрахований у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N 100.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 №9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за липень 2011 року складає 168 годин, за період з 02.07.2011 по 31.07.2011 - 160 годин; з 01.08 2011 по 31.12.2011 - 871 година (всього за 2011 рік - 1031,00 год.).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 №8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні за період з 01.01.2012 по 02.05.2012 складає 653 години.

Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 02.07.2011 по 02.05.2012 становить: 22,97 грн. х (1031 год. +653 год.) = 38681,48 грн.

Крім того, суд бере до уваги, що на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2012 у справі №2а-0770/2337/11, Позивачу було виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу в частині допущення до негайного виконання (в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3571,83 грн.)

Також, відповідно до п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»,

при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Згідно копії витягу із трудової книжки Позивача, після звільнення та до поновлення на роботі 03.05.2012, а саме: з 23.08.2011 по 02.05.2012 р. такий працював в TOB «Єврокордон».

Відповідно до Довідки від 23.10.2014 №694 за період з 02.07.2011 по 02.05.2012 загальний заробіток Позивача за новим місцем роботи становить 9100 грн.

На підставі викладеного, загальна сума заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.07.2011 по 02.05.2012 становить: 38681,48 грн. -3571,83 грн. - 9100 грн. = 26009,65 грн.

Оскільки юридичну особу - Чопську митницю Держмитслужби було припинено, шляхом приєднання такої до Чопської митниці Міндоходів, суд вважає за належне стягнути на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 26009,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби від 25.06.2011 №1317-к "По особовому складу Чопської митниці" в частині припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України.

3.Стягнути з Чопської митниці Міндоходів(код - 38720707) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент.код - НОМЕР_1) суму заробітної плати за період вимушеного прогулу з 02.07.2011 по 02.05.2012 у розмірі 26009,65 грн. (двадцять шість тисяч дев'ять гривень 65 копійок) із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя (підпис) Судді: (підпис) (підпис) Ю.Ю. Дору С.І. Рейті Т.В. Скраль

Копія вірна:

Головуючий суддя Ю.Ю. Дору