Постанова

від 02.12.2014 по справі 826/5820/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5820/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Гард-Безпека» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з приватним підприємством «Юр-Макс» за період з 01.05.2013 по 30.06.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» пункту 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 176 017,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у місті Києві складено акт від 02.12.2013 №723/26-55-22-07/38390384 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 №106426552207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 021,00 грн., у тому числі: 176 017,00 грн. - основний платіж, 44 004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» та приватним підприємством «Юр-Макс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Взаємовідносини ТОВ «Гард-Безпека» (Рекламодавець) з ПП «ЮР-МАКС» (Рекламіст) здійснювались згідно договорів щодо надання рекламних послуг №0105-13 від 01.05.2013 року, №0501-13 від 01.05.2013, №05/01-13 від 01.05.2013.

Від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ЮР-МАКС» (код за ЄДРПОУ 36592713) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2013 р. по 31.08.2013 р.» від 10.10.2013 р. №1246/26-59-22-01-18/36592713.

Відповідно до акту перевірки від 10.10.2013 р. №1246/26-59-22-01-18/36592713:

«ПП «ЮР-МАКС» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням.

Службовою запискою №94/ДПІ/26-59-07-02 від 07.10.2013 року оперативним управлінням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано Висновок «Про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України.

Згідно висновку: місцезнаходження платника податків не встановлено.

Кількість працюючих - 1 особа, балансова вартість основних фондів « 0», на підприємстві відсутні офісні та складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби, стан платника « 9».

Отримано лист-пояснення від засновника, директора гр. ОСОБА_2, який пояснив, що відношення до діяльності СГД не має…»

Слід зауважити, що Верховний Суд України в своїй постанові від 08.09.2009р. у справі № 21-737во09 вказав на те, що доводи судів попередніх інстанцій щодо достовірності підписів посадових осіб, які заперечують будь-яку причетність до господарської діяльності контрагентів, є непереконливими, оскільки такі посадові особи контрагентів заперечують факт участі у господарській діяльності контрагентів, а суди не перевірили в установленому законом порядку, ким виконані підписи на зазначених документах первинної фінансово-господарської звітності.

Постановою Верховного суду України від 05.03.2012р. у справі № 21-421а11 встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Відповідно до умов договору №0105-13 від 01.05.2013р. та №0501-13 від 01.05.2013р., а саме п. 2.1. Рекламіст подає на затвердження Рекламодавцю в 15 денний термін з дня підписання договору докладну програму робіт з реклами продукції або надання послуг, із зазначенням часових інтервалів, звітних матеріалів та орієнтовних сум, необхідних для виконання робіт. Проте відповідна документація на перевірку не надавалась.

Згідно до п. 3.1 Рекламодавець затверджує програму робіт з реклами.

Відповідно до п. 4.2 Договором передбачено 100% передоплата замовлених послуг, проте як видно з виписок банку, які були надані позивачем на підтвердження оплати наданих послуг, вони датуються починаючи із 19.06.2013, що суперечить істотним умовам договору, та не підтверджує реальність господарських відносин в часі.

Слід зауважити, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку, що у ТОВ «ГАРД-БЕЗПЕКА» відсутні наміри створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України регламентується, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів ( робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведене податкові накладні, що складені ПП «ЮР-МАКС», не можуть бути прийняті до уваги, як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Гард-Безпека» сум ПДВ за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року у розмірі 176017 грн., в тому числі за травень 2013 року - 85178 грн; за червень 2013 року - 90839 грн. в бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, судова колегія погоджується з доводами апелянта, що ТОВ «Гард-Безпека» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року в сумі - 176017 грн., в тому числі за травень 2013 року - 85178 грн; за червень 2013 року - 90839 грн. за рахунок ПП «ЮР-МАКС», чим порушено вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України, якими визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення норм матеріального права.

Доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують апеляційної скарги, тому вони не заслуговують на увагу.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2014 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Гард-Безпека» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2014 року.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.