Рішення

від 02.12.2014 по справі 907/514/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02.12.2014р. Справа № 907/514/13

Суддя господарського суду О.Ф. Ремецькі

розглянувши матеріали

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Консант", м. Ужгород

про перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2012р. за нововиявленими обставинами

у справі №907/514/13

за позовом публічного акціонерного товариства „Креді Агріколь Банк", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Консант", м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 176450,51грн.

за участю представників:

від заявника - не з'явились

від позивача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Креді Агріколь банк", м. Київ звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Констант", м. Ужгород, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 м. Ужгород про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р., в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 176 450,51 грн. за Кредитним договором №3-03/11 від 29.03.2011р.. .

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.07.2013р., позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Консант", м. Ужгород, звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2013 року у справі №907/514/13 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлені обставини ТОВ „Консант" посилається на появу істотних для вирішення справ обставин, які не були відомі на час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2013р. прийнято до провадження справу №907/514/13 та призначено до розгляду на 03.12.2013р.

Ухвалою суду від 03.12.2013р. розгляд заяви було відкладено на 18.12.2013р.

У зв'язку з невиконанням ПАТ „Креді Агріколь Банк" вимог суду та не направлення повноважного представника в судове засідання, ухвалою суду від 18.12.2013р. розгляд заяви було відкладено на 13.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.01.2014р. було зупинено провадження у справі №907/514/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Консант", м. Ужгород про перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2012р. за нововиявленими обставинами у справі №907/514/13 за позовом публічного акціонерного товариства „Креді Агріколь Банк", м. Київ до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Консант", м. Ужгород за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в сумі 176450,51грн. до закінчення розгляду Господарським судом Закарпатської області справи №907/13/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАНТ», м. Ужгород до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород до Публічного акціонерного товариства „Креді Агріколь Банк", м. Київ про визнання протиправним нарахування плати за кредит та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості.

Позивачем направлено суду відомості про те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р. у справі №907/13/14 залишено без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2014р., тобто, відпали підстави, що слугували причиною зупинення провадження у справі №907/514/13.

Ухвалою суду від 06.11.2014р. розгляд справи було поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2014р.

У зв'язку з неявкою представників сторін ухвалою суду від 17.11.2014р. розгляд справи було відкладено на 02.12.2014р.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, разом з тим, на виконання вимог суду подав уточнений розрахунок суми заборгованості позичальника за кредитним договором з урахуванням вимог п.5.2 кредитного договору та вказує на те, що така сума становить 168079,47грн., в тому числі 81290,35грн. строкової заборгованості, 62006,95грн. простроченої строкової заборгованості, 2447,83грн. відсотків за період з 01.01.2013р. по 29.01.2013р., 18042,43грн. прострочених відсотків та 4291,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідача та третя особа своїх повноважних представників в судове засідання не направили.

Оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, доказове наповнення матеріалів справи та численні письмові пояснення учасників судового процесу, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством „Креді Агріколь банк" (далі - Банк, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Позичальник, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) 29.03.2011р. було укладено Кредитний договір №3-03/11 (далі - Кредитний договір). Предметом даного Кредитного договору було надання Банком Позичальнику кредиту в розмірі 180 000грн.

Факт надання кредиту в розмірі 180000грн. по періоду з 29.03. по 04.07.2011р. відповідними траншами, відповідно до Заяв Позичальника про надання кредиту від 29.03., 01.04., 05.04., 14.04., 22.04., 06.05., 23.05., 06.06., 10.06., 17.06., 24.06., 25.06. та 04.07.2011р., підтверджено позивачем Відомістю про порядок нарахування та погашення заборгованості по кредиту та Витягом з банківського рахунку НОМЕР_2 по кредиту, з терміном його повернення, починаючи станом на 05.09.2011р., рівними частинами у сумі 5 806,45грн. до періоду 05.02.2014р. та у сумі 5806,50грн. до періоду 05.03.2014р., що зазначено у Графіку погашення Кредиту, як Додатку №2 до даного Кредитного договору.

Відповідно до вимог п. п. 5.1.1.1 п. 5.1.1 ст.5 Кредитного договору, позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі щомісячно до 5 числа кожного календарного місяця, що слідує після закінчення періоду нарахування процентів, передбаченого п. п. 5.1.1.3 п. 5.1.1 ст.5 Кредитного договору, та в день повного погашення Кредиту за минулий період нарахування процентів (п. п. 5.1.1.4 п. 5.1.1 ст.5 Кредитного договору).

Зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитним договором №3-03/11 від 29.03.2011р. було забезпечено шляхом укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю „Консант" Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р. (далі - Договір іпотеки).

Предметом іпотеки за даним договором є: 2-спальні номера бази відпочинку на першому поверсі загальною площею 83,8кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Право власності Іпотекодавця на даний предмет іпотеки підтверджується нотаріально посвідченим Договором купівлі - продажу від 07.09.2008р. та право власності на даний предмет іпотеки зареєстровано за Іпотекодавцем та підтверджується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 09.09.2008р. №20171330.

Відповідно до п. п. 10.1.5 п. 10.1 ст.10 Кредитного договору, у разі порушень Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, Банк, зокрема, має право на стягнення з Позичальника сум наданого кредиту, плати за кредит та штрафних санкцій (якщо такі будуть мати місце), незалежно від настання строків сплати цих платежів за Договором.

Позивач зазначає, що іпотекодержатель відповідно до вимог ст. 33 Закону України „Про іпотеку" може використати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за укладеним кредитним Договором, шляхом звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дане право Іпотекодержателя щодо звернення безпосередньо до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки прямо передбачено також п.8.1 ст.8 укладеного між сторонами Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р., зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником основного зобов'язання.

Вимогами пункту 8.5 статті 8 Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р. передбачено, зокрема, обов'язок надсилання Іпотекодержателем Іпотекодавцю письмового повідомлення про порушення Боржником основного зобов'язання. На виконання вищезазначених вимог даного Договору та відповідно до вимог ст.35 Закону України „Про іпотеку", Іпотекодержателем було надіслано Іпотекодавцю іпотечне повідомлення від 23.01.2013р. №13206/581 щодо необхідності виконання порушеного зобов'язання ( сплата кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій (пені), з дня одержання даного повідомлення.

Факт надсилання підтверджується описом вкладення в цінний лист від 25.01.2013р. та поштовою квитанцією від 25.01.2013р. №7330. Вищезазначена вимога в добровільному порядку, не була виконана.

Чинним законодавством передбачено, що іпотекодержатель відповідно до вимог ст. 33 Закону України „Про іпотеку" може використати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за укладеним кредитним Договором, шляхом звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дане право Іпотекодержателя щодо звернення безпосередньо до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки прямо передбачено також п.8.1 ст.8 укладеного між сторонами Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р., у випадках, визначених даними умовами.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов договору кредитування та наявності порушення зобов'язання по сплаті кредиту, позивач звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договору іпотеки в межах суми заборгованості за кредитним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2 статті 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок у позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Факти надання Банком на виконання умов Кредитного договору фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 кредиту у розмірі 180000грн., прострочення позичальником виконання зобов'язання по сплаті процентів за користування такими коштами та їх поверненню підтверджуються наявними у справі матеріалами, а також не заперечуються відповідачем.

Таким чином, факт наявності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. зобов'язання по сплаті на користь Банку наведених грошових коштів належним чином підтверджується у встановленому законодавством порядку та у відповідності до матеріалів справи станом на 29 січня 2013 року становить 168079,47грн., в тому числі 81290,35грн. строкової заборгованості, 62006,95грн. простроченої строкової заборгованості, 2447,83грн. відсотків за період з 01.01.2013р. по 29.01.2013р., 18042,43грн. прострочених відсотків та 4291,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Даний розрахунок суми заборгованості здійснено позивачем на виконання вимог суду та умов договору кредитування, пунктом 5.2 Кредитного договору якого встановлено: «Припинення нарахування Плати за Кредит. Банк припиняє нарахування Плати за Кредит з моменту вчинення останнім будь-якої з дій по примусовому стягненню з Позичальника заборгованості за цим Договором, а саме: (і) з :ати порушення судом провадження за заявою (позовом), поданою Банком, про стягнення заборгованості за цим Договором в повному обсязі: або (і) з дати порушення судом провадження за заявою (позовом), поданою Банком, про звернення стягнення на майно, передане в заставу відповідно до Угод(и) про Забезпечення; або (і) з дати порушення судом провадження у справі про банкрутство Позичальника за заявою (позовом), поданою Банком; або (і) з дати визнання Позичальника банкрутом за заявою (позовом), поданою Позичальником та/або будь-якою третьою особою; або (і) з дати вчинення виконавчого напису нотаріусом про стягнення заборгованості з Позичальника та/або про звернення стягнення на майно, передане в заставу відповідно до Угод(и) про Забезпечення.

Припинення та поновлення нарахування Плати за Кредит у випадках передбачених цим пунктом Договору не потребує будь-яких додаткових погоджень між сторонами Договору та відповідних внесень змін до нього.»

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено: «Плата за Кредит. За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме: Проценти за користування Кредитом».

Умовами укладеного на забезпечення виконання зобов'язань визначених Кредитним договором 29 березня 2011 р. Договором іпотеки № 10-01/11 між Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» - Іпотекодержатель та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАНТ» - Іпотекодавець (далі - Договір іпотеки), зокрема п. 3.1 визначено: «Основне зобов'язання. Іпотекою за цим договором забезпечується виконання зобов'язання Боржника перед Іпотекодержателем («Основне зобов'язання»), що обумовлене в укладеному (-их) між ними: 3.1.1. Кредитного договору № 3-03/11 від 29.03.2011 р. з усіма змінами та доповненнями до нього».

Пунктом 3.2 Договору іпотеки встановлено: «Порядок виконання основного зобов'язання. Погашення заборгованості за договором, що встановлює Основне Зобов'язання (основної суми боргу, процентів, комісій тощо), проводиться у строки та в порядку, передбаченими договором, що встановлює Основне Зобов'язання, зокрема шляхом сплати відповідних грошових коштів на користь іпотекодержателя в порядку, передбаченому договором, що встановлює Основне Зобов'язання.

Відповідно, Позивачем в порушення умов Кредитного договору (договору, що встановлює Основне Зобов'язання) в період після 29.01.2013 р - дати виникнення обставини визначеної п. 5.2 Кредитного договору (винесення ухвали Господарським судом Закарпатської області про порушення провадження у справі № 907/78/13-г), здійснено нарахування плати за користування кредитом (відсотків) та заявлено позовну вимогу про стягнення відповідної суми відсотків, нарахованих у цей період, про що безпосередньо міститься посилання в мотивувальній частині рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.07.2013 р. у справі № 907/514/13, яку було задоволено в повному обсязі про що безпосередньо зазначено в мотивувальній частині рішення: «станом на 29.03.2013р., із загальної суми 62 131,94 грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами, з урахуванням частково сплаченої суми 36 492,79грн., про що було зазначено вище, у позичальника заборгованістю є сума 25639,15грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується Витягом з банківського рахунку НОМЕР_3 прострочених відсотків за користування кредитними коштами. Також є несплаченою сума 1603,75грн. нарахованих процентів за користування кредитними коштами по періоду з 30.03. по 17.04.2013 р.»

Крім того на суму безпідставно та всупереч умов Кредитного договору та Договору іпотеки нарахованих відсотків в період з 29.01.2013 р було нараховано штрафні санкції визначені з вигляді пені, яка в жодному випадку не могла бути нарахована на визначені позивачем зобов'язання всупереч умов п. 5.2 Кредитного договору та Договору іпотеки.

Про нарахування не передбачених Кредитним договором та укладеним на його забезпечення Договором іпотеки зобов'язань також свідчать: різниця заявлених до стягнення сум відсотків, що визначена Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2013 у справі № 907/78/13-г та наданих до суду Позивачем розрахунків сум відсотків, про стягнення яких було прийнято рішення про перегляд якого за нововиявленими обставинами заявлено, також про це порушення свідчить Лист ПАТ «Креді Агріколь Банк» вих. 13206/6858 від 23.10.2013 р та доданий до нього Деталізований розрахунок заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» по кредиту, наданому ФОП ОСОБА_2 на 23.10.2013 р.

Відтак, враховуючи те, що позивачем - Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та наданим ним розрахунком суми заборгованості станом на 29.01.2013р. підтверджується існування заборгованості за кредитним договором в сумі 168079,47грн., в тому числі 81290,35грн. строкової заборгованості, 62006,95грн. простроченої строкової заборгованості, 2447,83грн. відсотків за період з 01.01.2013р. по 29.01.2013р., 18042,43грн. прострочених відсотків та 4291,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком, Позичальником та Іпотекодавцем було укладено договір іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання відповідачем взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань між Банком та ТОВ «Консант» було укладено Договір іпотеки, яким було забезпечено виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця за Кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Умовами Договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно із п. 6.2 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у: випадках, зазначених в умовах цього договору іпотеки, або; у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, або; в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

ане право Іпотекодержателя щодо звернення безпосередньо до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки прямо передбачено також п.8.1 ст.8 укладеного між сторонами Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р., зокрема, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником основного зобов'язання.

Вимогами пункту 8.5 статті 8 Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р. передбачено, зокрема, обов'язок надсилання Іпотекодержателем Іпотекодавцю письмового повідомлення про порушення Боржником основного зобов'язання. На виконання вищезазначених вимог даного Договору та відповідно до вимог ст.35 Закону України „Про іпотеку", Іпотекодержателем було надіслано Іпотекодавцю іпотечне повідомлення від 23.01.2013р. №13206/581 щодо необхідності виконання порушеного зобов'язання ( сплата кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій (пені), з дня одержання даного повідомлення.

Факт надсилання підтверджується описом вкладення в цінний лист від 25.01.2013р. та поштовою квитанцією від 25.01.2013р. №7330. Вищезазначена вимога в добровільному порядку, не була виконана.

Чинним законодавством передбачено, що іпотекодержатель відповідно до вимог ст. 33 Закону України „Про іпотеку" може використати своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за укладеним кредитним Договором, шляхом звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дане право Іпотекодержателя щодо звернення безпосередньо до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки прямо передбачено також п.8.1 ст.8 укладеного між сторонами Договору іпотеки №10-01/11 від 29.03.2011р., у випадках, визначених даними умовами.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи перед позивачем заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 168079,47грн., то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач та третя особа доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надали.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) перед Публічним акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 ; ідентифікаційний код 14361575) у розмірі 168079,47грн., в тому числі 81290,35грн. строкової заборгованості, 62006,95грн. простроченої строкової заборгованості, 2447,83грн. відсотків за період з 01.01.2013р. по 29.01.2013р., 18042,43грн. прострочених відсотків та 4291,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором №3-03/11 від 29.03.2011р., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - 2-спальні номери бази відпочинку на першому поверсі загальною площею 83,8кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та які належать на праві власності Іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю „Консант" (м. Ужгород, вул. Другетів, буд.96, кімн.4, ідентифікаційний код 36055253). Право власності Іпотекодавця на даний предмет іпотеки підтверджується нотаріально посвідченим Договором купівлі - продажу від 07.09.2008р. та право власності на даний предмет іпотеки зареєстровано за Іпотекодавцем та підтверджується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 09.09.2008р. №20171330.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консант» (88000, Ужгород, вул. Другетів, буд.96, кімн.4, ідентифікаційний код 36055253) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4 ; ідентифікаційний код 14361575) судовий збір у розмірі 3361,59грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 10.12.2014 р.

Суддя О.Ф. Ремецькі