Ухвала

від 04.12.2014 по справі 2322/126/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/233/14 Справа № 2322/126/11 Категорія: ч.4 ст.191 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддів секретаряОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 , ОСОБА_7 захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у приміщенні апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури Чорнобаївського району ОСОБА_9 , який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, та захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_10 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.08.2014 року, яким

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, з середньою освітою, одружена, працююча завідуючою складом паливно-мастильних матеріалів СТОВ "Дніпро", раніше не судима,

засуджена за ч.4 ст.191 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на п"ять років з поміщенням засудженої до кримінально-виконавчої установи та позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на три роки.

Міру запобіжного заходу засудженій - підписку про невиїзд з місця проживання - змінено на тримання під вартою з часу вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання рахується з часу затримання.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь СТОВ "Дніпро" майнову шкоду в сумі 164 826 грн. та судові витрати в сумі 8 963 грн., а всього 173 789 грн.

Судом вирішено питання про речові докази в порядку ст.81 КПК України (1960 року).

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_10 , працюючи на посаді завідуючої складом паливно-мастильних матеріалів СТОВ "Дніпро" в с. Ленінське Чорнобаївського району, згідно наказу директора СТОВ "Дніпро" №151-к від 24.09.2008 року, являючись службовою особою, з якою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 11.09.2008 року, будучи особою, в правомірному володінні і віданні якої перебувало чуже майно - паливно-мастильні матеріали, в порушення вимог п.1 вищевказаного договору в період часу з 22 до 28 лютого 2011 року, маючи умисел на розтрату чужого майна, на автозаправній станції складу паливно-мастильних матеріалів СТОВ "Дніпро" в с. Ленінське Чорнобаївського району умисно, з корисливою метою розтратила шляхом протиправного витрачання невідомим особам чуже майно, яке було їй ввірене та перебувало в її віданні, а саме дизельне пальне в кількості 25638 літрів по ціні 6,429 грн. за 1 літр на загальну суму 164826 грн., що більше, ніж в 349 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром, чим спричинила збитки СТОВ "Дніпро" на вказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, подані апеляції:

- прокурором, який просить вирок скасувати через невідповідність покарання призначеного судом, ступеню тяжкості злочинів та особі засудженої внаслідок м`якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_10 за ч.4 ст.191 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки, посилаючись на те, що засуджена не розкаялася у вчиненому, постійно намагалася як під час досудового так і судового слідства вводити правосуддя в оману, не визнала вину, не розповіла як розпорядилася майном, що було їй ввірене, про можливих співучасників вчиненого злочину, тощо; під час судових засідань ОСОБА_10 вела себе зухвало, проклинала учасників судових засідань, ображала як свідків так і сторону обвинувачення (представників цивільного позивача) з метою залякати свідків, щоб останні не давали правдивих свідчень, уникнути покарання за вчинений злочин, що свідчать про підвищений ступінь суспільної небезпеки засудженої та вчиненого нею злочину, небажанню останньої стати на шлях виправлення. А тому апелянт вважає, що процес виправлення засудженої можливий лише в умовах ізоляції від суспільства з більшим терміном покарання;

- захисником ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_10 , який в своїй апеляції та доповненні до неї просить скасувати вирок та постановити новий вирок, яким ОСОБА_10 повністю виправдати за недоведеністю її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, а справу щодо ОСОБА_10 закрити, міру запобіжного заходу скасувати, в задоволенні цивільного позову відмовити та винести ухвалу про направлення справи прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину, посилаючись на те, що вказаний вирок є незаконним та не обґрунтованим, винесений без будь-яких доказів, внаслідок судової помилки у зв`язку з однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону; апелянт вважає, що обвинувачення за цим вироком ґрунтується лише на припущеннях, що є недопустимим, та що прямо суперечить вимогам статті 62 Конституції України та вимогам статті 323 КПК України; по справі не встановлено жодного факту викрадення саме, підсудною ОСОБА_10 цього дизпалива; ОСОБА_10 фізично не мала можливості таємно від сторожів, охоронців та керівництва вилучити зі складу ПММ дизельне пальне в кількості 25638 літрів за такій короткий проміжок часу тобто з 22 до 28 лютого 2011 року; судом не встановлено спосіб вчинення злочину, тобто не вказано, яким чином дизпаливо фактично вибуло зі складу ПММ; висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи № 02/26-2011» від 12.04.2011 року судом безпідставно було визнано допустимим, оскільки експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є некомпетентними у вирішенні поставлених питань, а при проведенні даної експертизи та при дачі висновку по цій експертизі вийшли за межі своїх повноважень, які взагалі не мали спеціальних познань в галузі гідродинаміки, ґрунтознавства та криміналістики (трасології) та які не є працівниками державних спеціалізованих установ. А отже, апелянт вважає, що вина ОСОБА_10 може бути лише в халатності, але не в навмисному викраденні шляхом розтрати майна, що вина ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй злочину не доведена.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка апеляцію прокурора підтримала з викладених у ній підстав, пояснення захисника ОСОБА_8 та засудженої ОСОБА_10 , які апеляцію захисника підтримали з викладених у ній підстав, апеляцію прокурора не підтримали, вивчивши матеріали справи і перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України (1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.334 КПК України (1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону судом 1 інстанції при розгляді даної кримінальної справи були виконані.

Висновок суду про винність ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований перевіреними судом доказами, яким дана вірна юридична оцінка і на які суд посилається у вироку.

Винність ОСОБА_10 , яка під час розгляду справи судом 1 інстанції не визнала своєї вини у вчиненому злочині, передбаченому ч.4 ст.191 КК України, захисник в інтересах засудженої в апеляції просить апеляційний суд вирок скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_10 повністю виправдати за недоведеністю її вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, а кримінальну справу щодо неї провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочину, підтверджується:

- показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які пояснили, що працюють в СТОВ "Дніпро" і 24.02.2011 року біля 15.30 год. проїздили повз АЗС і бачнли, що там стояв бензовоз, такий, як зазвичай возить бензин і солярку, водій ОСОБА_17 . Але номер автомобіля не бачили;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що в п"ятницю 25.02.2011 року біля 15.50 год. по дорозі з с. Ленінське до с. Жовтневе обігнали автомобіль ДАФ бензовоз, задня частина бочки була червоного кольору;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , яка пояснила, що працює кухарем в СТОВ "Дніпро", разом з нею працює напарниця ОСОБА_20 . 24.02.2011 року біля 15.30 год. Носкова сказала, що на заправку приїхав бензовоз;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що працює заступником директора господарства. В лютому 2011 року завезли солярку на АЗС, а через п"ять днів солярка зникла. Охорона на АЗС була цілодобово, ключі від заправки були в ОСОБА_22 , зберігала вона їх в столі. Проникнення сторонніх осіб виключається. За допомогою спеціалістів було встановлено, що в паливних бочках є отвори, але земля під ними була суха;

- показаннями свідка ОСОБА_23 , який пояснив, що працює водієм ПП "Агропромсервіс". 22.02.2011 року привозив на АЗС СТОВ "Дніпро" в с. Ленінське дизельне пальне і зливав його в дві ємкості по 16 кубометрів кожна та в ємкість 50 кубометрів, так як дві менших були повні. 28.02.2011 року він дізнався, що пальне зникло. З розмови з ОСОБА_22 він дізнався, що замки на цистернах цілі, а вона вважає, що пальне витекло;

- показаннями свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що працює заступником головного енергетика СТОВ "Дніпро", обслуговував електрообладнання, яке є на АЗС. Насос з електродвигуном є на заправці, але має дуже низьку потужність;

- показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що працює директором ТОВ "АЗС-Сервіс" і здійснюють ремонт та обслуговування нафтобаз та АЗС. На початку березня в с. Ленінське Чорнобаївського району спеціалісти підприємства досліджували цистерни, з яких за короткий час зникло дизельне пальне. При перевірці було виявлено, що в цистернах відсутній так званий "мертвий залишок", який завжди повинен бути, був тільки шар парафіну. Після того, як цистерни вичистили, випробували їх, закачавши стиснуте повітря. Так як тиск в цистернах не тримався, повітря виходило назовні. Грунт під цистернами був сухий;

- показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що працює охоронником СТОВ "Дніпро" і зобов`язаний пломбувати паливні баки автомобілів і тракторів після заправки. Були випадки, що транспорт заправлявся без нього. Проникнуть на АЗС непоміченим неможливо: вдень працюють охоронники, вночі - сторожі, АЗС обладнана шлагбаумом;

- показаннями свідка ОСОБА_27 , який пояснив, що є начальником охорони СТОВ "Дніпро". В лютому 2011 року була виявлена недостача дизпалива. Охоронники говорили про те, що підсудна не допускає їх на територію, намагається заправляти транспорт у відсутність охоронників, які зобовязані були пломбувати паливні баки. Всі такі сигнали перевірялись, вели спостереження, але не встигли: пальне зникло раніше;

- показаннями свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що він працював охоронником СТОВ "Дніпро", разом з ним працював у зміні ОСОБА_26 , останній частіше чергував на АЗС, а він більше чергував на фермі. Випадків крадіжки пального з АЗС до цих подій не було;

- показаннями свідка ОСОБА_29 , який пояснив, що працює водієм СТОВ "Дніпро". 24.02.2011 року біля 16 год. він приїхав додому до ОСОБА_22 , забрав її і поїхали на заправку. Охорони не було, тому він сам заправився, відвіз ОСОБА_22 додому і поїхав на МТФ, де охоронці запломбували бак. 28 лютого в понеділок йому стало відомо про нестачу солярки;

- показаннями свідка ОСОБА_30 , який пояснив, що працює водієм СТОВ «Дніпро». В понеділок приїхав на заправку, але солярки не було. Подумали, що може замерзла, а тоді зясували, що її немає;

- показаннями свідка ОСОБА_31 , який пояснив, що разом з батьком ОСОБА_32 вночі сторожують тракторну бригаду і заправку. Коли заступають на чергування, завжди перевіряють замки, пломби, закривають шлагбаум, сторонні особи не можуть пройти непоміченими;

- показаннями свідка ОСОБА_32 , який пояснив, що працює сторожем на тракторній бригаді і охороняє вночі та у вихідні дні заправку. Сторонні особи проникнути на заправку не могли, так як заправка обладнана шлагбаумом, який закривається на замок, є собаки, крім цього, він перевіряє всі замки на АЗС, ставить свої мітки. До виконання своїх обов"язків ставиться дуже добросовісно;

- показаннями допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які пояснили, що ними була проведена комплексна інженерно-технічна експертизи та вирішені питання щодо технічного стану ємкостей для зберігання дизельного палива, імовірних кількісних показників втрати пального внаслідок порушення герметичності;

- даними протоколу огляду місця події від 28.02.2011 року, згідно якого було оглянуто територію АЗС СТОВ "Дніпро" в с. Ленінське" Чорнобаївського району і пошкоджень замків на наливних цистернах не виявлено (т.1 а.с.7-12);

- даними довідки СТОВ "Дніпро" від 03.03.2011 року про кількість та вартість викраденого пального - 25628 літрів дизельного пального вартістю 8 грн. за 1 літр на суму 205024 грн. (т.1 а.с.31);

- даними акту інвентаризації складу паливно-мастильних матеріалів АЗС СТОВ "Дніпро" в с. Ленінське від 28.02.2011 року, відповідно до якого було виявлено недостачу дизельного пального в кількості 25628 літрів (т.1 а.с.32);

- даними акту проведення земляних робіт по встановленню місця протікання цистерн з паливно-мастильними матеріалами від 02.03.2011 року, згідно якого грунт біля цистерн знаходився в сухому стані (т.1 а.с.33);

- даними довідки СТОВ "Дніпро" про те, що ключі від замків усіх цистерн з паливно-мастильними матеріалами знаходяться у завідуючої паливно-мастильним складом ОСОБА_10 (т.1 а.с.34);

- даними довідки СТОВ "Дніпро" від 09.03.2011 року №36 про те, що за період з 01.01.2011 року до 28.02.2011 року крадіжок пального зі складу ПММ в с. Ленінське Чорнобаївського району не було (т.1 а.с.35);

- даними документів про прийняття пального на АЗС: подорожнього листа №83 від 22.02.2011 року автомобіля ДАФ д.н.з. НОМЕР_1 про доставку паливно-мастильних матеріалів з с. Іркліїв в с. Ленінське; накладної №152 від 22.02.2011 року та видаткової накладної №РН-0000152 від 17.02.2011 року про отримання дизпалива ОСОБА_10 в кількості 28250 літрів; накладної СТОВ "Дніпро" №110 від 23.02.2011 року про отримання дизпалива в кількості 28250 літрів та 4905 літрів (т.1 а.с. 59-61);

- даними наказу про прийняття на роботу ОСОБА_10 , договору про повну матеріальну відповідальність від 11.09.2008 року, посадовою інструкцією завідувача складу паливно-мастильних матеріалів (т.1 а.с.62-66);

- даними акту санітарно-епідеміологічного обстеження об"єкта та даними протоколів дослідження питної води в с. Ленінське, згідно яких у воді слідів нафтопродуктів не виявлено (т.1 а.с.68-71);

- даними протоколу додаткового огляду місця події від 20.04.2011 року, згідно яких цистерни було піднято на поверхню та оглянуто; грунт на місці знаходження цистерн вологий, але не мокрий (т.1 а.с.113- 124);

- даними висновку комісійної судової інженерно-технічної експертизи №02/26-2011 від 12.04.2011 року відповідно до якого для повного теоретичного опорожнення ємкостей для лівої ємкості потрібно 319,4 години, для правої - 132,6 годин. З моменту закінчення зливу дизпалива 22.02.2011 року і до часу виявлення відсутності дизпалива 28.02.2011 року пройшло 136,5 годин, тобто у лівій ємкості повинно було залишитись ще 8789,8 літра дизпалива. При цьому дизпаливо повинне було розійтись по грунту у сторони на 265,2 см., вниз на 305 см. та піднятися вверх до контакту з цементною стяжкою, змочити її та вийти через численні тріщини у шарі стяжки на поверхню.

Усього цього при контрольному розкопуванні грунту на глибину близько 2,5 метри біля торцевої частини правої ємкості та попід нею виявлено не було (т.1 а.с.131-146);

- даними висновку трасологічної експертизи №1/486 від 28.04.2011 року, відповідно до якого пошкодження стінок двох резервуарів заглибленого типу ємкістю 16 метрів кубічних кожний, які заходяться на території АЗС в с. Ленінське Чорнобаївського району, утворені в результаті корозійно-ерозійного впливу. Слідів механічного впливу стороннього предмету (предметів) навколо отворів із зовнішніх сторін та на внутрішніх поверхнях резервуарів, навколо ділянок з ушкодженнями не виявлено. Локалізація пошкоджень в резервуарах напроти загрузочних горловин та характер пошкоджень (корозійно-ерозійний вплив) дозволяє припустити, що вплив торцевої поверхні метр-штоку на внутрішню стінку резервуару ймовірно міг призвести до поверхневого пошкодження останньої, внаслідок чого ймовірно виникли умови для виникнення явищ корозійно-ерозійного характеру (т.1 а.с.168-171);

- даними висновку судово-економічної експертизи від 23.07.2012 року №3/12, яким

підтверджується отримання ОСОБА_10 дизельного пального в період з 17.02.2011 року до 23.02.2011 року в кількості 33155 літрів; на підставі представлених на експертизу документів нестача дизельного пального, виявлена актом інвентаризації на складі паливно-мастильних матеріалів СТОВ "Дніпро" від 28.02.2011 року, документально підтверджуєтьсяу кількості 25638 літрів.

Розходження з актом інвентаризації у кількості нестачі дизпалива на 10 літрів (актом від 28.02.2011 року встановлена нестача 25628 літрів), виявлено по причині зарахування вибуття дизпалива по лімітно-забірковій картці №9 від 29.01.2011 року, у той час, як в документі вказано вибуття бензину, а не дизельного пального.

Згідно бухгалтерського обліку СТОВ "Дніпро" вартість дизельного палива за 1 літр у періоді з 17.02.2011 року до 23.02.2011 року складала 6,429 грн. Вартість дизельного палива в кількості 25638 грн. складає 164826,70 грн. (т.3 а.с.70-78);

- речовими доказами: зразками грунту в кількості семи штук; металевою пластиною з цистерни, де зберігалось дизпаливо, розміром 51,5x60 см., товщиною близько 0,5 см; на пластині є три наскрізні отвори неправильної форми з нерівними краями розміром 4x6,5 мм та два отвори діаметром близько 2 мм; металевою пластиною з цистерни, де зберігалось дизпаливо, розміром 51x61,5 см., товщиною близько 0,5 см; на пластині є два наскрізні отвори: один отвір округлої форми діаметром 7-8 мм; другий отвір у формі напівкола розміром 5,5x11 мм, краї отворів нерівні (т.1 а.с.243,247).

Отже, дії ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.191 КК України, а призначене судом покарання відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, даним про особу, пом`якшуючим та обтяжуючим її відповідальність обставинам, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, про причетність обвинуваченої ОСОБА_10 до вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, слід також зазначити, що:

- висновками судово економічної експертизи від 23.07.2012 року, якими встановлено і не заперечується та обставина, що за період з 17.02.2011 року по 23.02.2011 року документально підтверджується отримання засудженою ОСОБА_10 дизельного пального в кількості 33155 літрів. Документально підтверджується нестача 25628 літрів дизельного пального на суму 164826,70 грн.;

- засуджена ОСОБА_10 визнана винною у розтраті паливно-мастильних матеріалів, які їй були ввірені в зв`язку з виконанням нею трудових обов`язків як завідуючою складом, де зберігалися ці ПММ та яка згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 11.09.2008 року, посадової інструкції завідувача складу ПММ взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження цілості доручених їй СТОВ «Дніпро» матеріальних цінностей (т.1 а.с.62-66);

- зазначені висновки суду 1 інстанції узгоджуються з висновками викладеними в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 29.01.2012 року, де зокрема, зазначено, що «...за таких обставин вмінене у вину слідчим ОСОБА_10 обвинувачення про те, що вона розтратила вказані ПММ шляхом протиправного його витрачання відповідає вимогам ст.191 КК України, оскільки згідно коментаря до даної статті, на який посилається також і суд, розтрата це безоплатне відчуження, використання і в тому числі витрачення майна (а.с.160-162 т.3);

- проведеними по справі слідчими діями причетності сторонніх осіб до крадіжки вказаного пального не встановлено. При цьому були відсутні на складі, де воно зберігалося, сліди проникнення туди сторонніх осіб;

- ключі від авто заправочної станції та ємкостей з паливно-мастильними матеріалами були лише у обвинуваченої ОСОБА_10 , будь-яких пошкоджень на запірних пристроях АЗС не виявлено, що також підтверджує ту обставину, що про0никнення на склад не здійснювалося;

- під час розгляду справи судом 1 інстанції, на запитання прокурора та інших учасників судового розгляду підсудна ОСОБА_10 суду показала, що цистерни були заправлені повністю; пальне приймала вона; ключі були в неї в кармані, а другі в столі в сторожці; доступ до ключів хто хоч мав, там і омоновці і сторожі були; в накладній за отримання пального вона розписувалась; для ключів в неї сейфу не було, так як вони до неї в столі лежали так і в неї; коли вона прийшла на заправку їй сказали, щоб омоновці були присутні при заправці; заправляла без омоновців коли були вказівки управляючого; управляючий може приїхати забрати її, як когось треба заправляти, коли привозять пальне не знала, їй дзвонили і казали, що привезли; на період зникнення пального ключі нікому не довіряла (а.с.97-98 т.5);

- свідок ОСОБА_21 , працюючий заступником директора СТОВ «Дніпро», в суді показав, що машина привозила і солярка була, виходить, що викачали, але замки були цілі; з приводу несправності цистерн АЗС ОСОБА_10 не зверталась, за технічний стан на період зникнення пального ніхто не відповідав; АЗС охоронялася охороною і сторожем, на АЗС були і собаки; було два комплекти ключів і від бочок і від операторської; ключі були в заправщиці, бо вона матеріально відповідальна; якби пальне хтось крав, охорона б бачила; крадіжку без пошкоджень замків не можна вчинити сторонніми особами; пошкоджено не було нічого (а.с.102-104 т.5);

- свідок ОСОБА_26 , працюючий охоронцем СТОВ «Дніпро», в суді показав, що з нею говорити не можна, сказала вийди, бо у неї документи; у неї було заведено, що і без нас зливалось пальне; слідів проникнення на АЗС не було; він був на заправці, вона повинна була кликати його; було таке, що звала його, повинна була кликати, щоб ставити пломби (а.с.108-109 т.5);

- свідок ОСОБА_27 , працював начальником охорони СТОВ «Дніпро», а на даний час пенсіонер, в суді показав, що коли були крадіжки палива з заправки с. Ленінське, то писались доповідні на цю заправщицю, після цих сигналів вони частіше спостерігали за нею. Вона на охорону жалілась, що охоронців не було на об`єкті. Коли машини приїзджали, то вона прогонила охоронців, говорила, що вона все сама. Інколи вона списувала паливо без заправки тракторів, ця заправщиця багато працювала і знала кому списати пальне (а.с.117-118 т.5);

- крім цього, захисник ОСОБА_8 вважає, що висновок комісійної судової інженерно-технічної експертизи № 02/26-2011» від 12.04.2011 року судом безпідставно було визнано допустимим, оскільки експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є некомпетентними у вирішенні поставлених питань, а при проведенні даної експертизи та при дачі висновку по цій експертизі вийшли за межі своїх повноважень, які взагалі не мали спеціальних познань в галузі гідродинаміки, ґрунтознавства та криміналістики (трасології) та які не є працівниками державних спеціалізованих установ. Разом з тим, захисник ні на стадії досудового слідства, ні під час розгляду справи в суді жодного разу не заявляв клопотання про проведення повторної експертизи з цих питань, якщо не довіряв експертам ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- під час розслідування даної справи та розгляду її в суді засуджена неодноразово заявляла про те, що договір про повну матеріальну відповідальність вона не підписувала, всі підписи в цьому договорі є підробленими представниками адміністрації товариства, однак на протязі вже тривалого часу (більше 3-х років) вона жодного разу не заявляла клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Таким чином, ОСОБА_10 , являючись за законом матеріально-відповідальною особою і прийнявши під звіт певно визначену кількість товаро - матеріальних цінностей та не зберігши їх, вчинила закінчений склад злочину розтрату чужого майна, яке було ввірене винній та перебувало у її віданні. Для розтрати майна особою, яка володіла ним у зв`язку з виконанням своїх виробничих обов`язків або такою, що мала доступ до майна, яке було безпосередньо ввірене їй, достатньо факту отримання цього майна винною під звіт, що має підтверджуватися документально.

Доводи прокурора про призначення ОСОБА_10 за ч.4 ст.191 КК України найбільш суворого покарання у виді 8 років позбавлення волі, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд 1 інстанції, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, призначив його з урахуванням особі засудженої, тяжкості та санкції інкримінованого злочину, врахувавши, що засуджена на даний час вважається не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється особою передпенсійного віку.

Доводи викладені в апеляції захисника в інтересах засудженої є безпідставними, надуманими, повністю спростовуються зібраними по справі доказами, і є спробою засудженої уникнути справедливого покарання за вчинений нею злочин.

За таких обставин, суд 1 інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_10 , а тому апеляції прокурора та захисника в інтересах засудженої задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.360, 362, 366 КПК України (1960 pоку), колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляції прокурора прокуратури Чорнобаївського району ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 08.08.2014 року відносно ОСОБА_10 засудженої за ч.4 ст.191 КК України без змін.

Строк покарання засудженій ОСОБА_10 рахувати з моменту її затримання.

Головуючий :

Судді :