cpg1251 номер провадження справи 20/103/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2014 Справа № 908/4030/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ІМПУЛЬС ТРЕЙД" (юридична адреса: 83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 1-А; фактична адреса: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 30-Б; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 60, оф. 515)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП АВТОСИСТЕМ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 121-В)
про стягнення суми 132722,27 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Кумченко В.Ю. (дов. № б/н від 01.10.2014 р.);
Від відповідача - Івашков С.О. (дов. № 12.09.14/01 від 12.09.2014 р.)
СУТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 104659,48 грн. основного боргу, який виник за договором поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р., суми 8378,79 грн. пені; 2210,75 грн. - 3% річних; 1779,21 грн. - інфляційних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4030/14, справі присвоєно номер провадження 20/103/14, справу призначено до розгляду на 30.10.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.11.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.12.2014 р.
В судовому засіданні 04.12.2014 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
19.11.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшов письмовий уточнений розрахунок ціни позову, який є по суті заявою про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви (розрахунку) позивач просить стягнути з відповідача суму 104659,48 грн. основного боргу, який виник за договором поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р., суму 9156,96 грн. пені за період з 20.01.2014 р. по 29.08.2014 р., суму 2210,75 грн. - 3% річних за період з 20.01.2014 р. по 03.10.2014 р., суму 16695,08 грн. - інфляційних за період з лютого по вересень 2014 р.
Статтею 22 ГПК України визначено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог (уточнений розрахунок ціни позову) не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, копія уточненого розрахунку ціни позову направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 9767 від 18.11.2014 р. та описом вкладення до цінного листа, позивачем згідно з платіжним дорученням № 423 від 21.11.2014 р. доплачено судовий збір у сумі 301,53 грн., суд прийняв заяву до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги мотивовано наступним. Позивачем за умовами договору поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р. згідно з видатковими накладними в період часу з 15.01.2014 р. по 26.02.2014 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 111213,43 грн. 05.06.2014 р. позивач направив відповідачу претензію із вимогою сплатити заборгованість. 06.06.2014 р. відповідно до видаткової накладної (повернення) № ВП-0000013 був повернутий товар, у зв'язку з чим виникла переплата. З відповідачем була укладена усна домовленість про те, що частина грошей піде на погашення боргу, а інша частина - в рахунок попередньої оплати за видатковою накладною № 0193 від 13.06.2014 р. Внаслідок цього, борг відповідача склав суму 104659,48 грн. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 104659,48 грн. основного боргу, який виник за договором поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р., суму 9156,96 грн. пені за період з 20.01.2014 р. по 29.08.2014 р., суму 2210,75 грн. - 3% річних за період з 20.01.2014 р. по 03.10.2014 р., суму 16695,08 грн. - інфляційних за період з лютого по вересень 2014 р. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України.
Відповідач проти позову заперечив, у письмових поясненнях, які надійшли до суду 20.11.2014 р., зазначив наступне. Видаткові накладні на отримання товару підписані різними особами без зазначення прізвища та ім'я даної особи. Позивач не довів повноваження отримувати товарно-матеріальні цінності особи, яка підписала видаткові накладні. Довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем не надано. Видаткові накладні, надані позивачем, не підтверджують факт передачі товару відповідачеві, оскільки не містять інформації про особу, яка отримала такий товар та її повноваження. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Імпульс Трейд" (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Автосистем" (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 29-01/12, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні запчастини та експлуатаційні матеріали (товар) окремими партіями в асортименті (за номенклатурою), кількістю та цінами, що остаточно погоджуються сторонами в рахунках на оплату та/або накладних (переліках на поставку), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1 ціна товару визначається на окремо поставлену партію та фіксується в рахунках на оплату та/або накладних (переліках на поставку) та вважаються узгодженими з моменту підписання рахунку на оплату та/або накладних обома сторонами.
Ціна кожної одиниці товару, як і загальна сума конкретної партії товару, що постачається, узгоджується сторонами у відповідних рахунках-фактурах на оплату (п. 4.1). Покупець перераховує або вносить до каси постачальника грошові кошти за товар на протязі 5 календарних днів із моменту отримання товару відповідно до накладних (п. 4.3).
У розділі 3 договору визначено порядок оформлення замовлення. Відповідно до п. 3.1 на підставі переліків на поставку (цінника) постачальника, діючого на момент оформлення, покупець замовляє товар у формі повідомлення (замовлення) постачальнику про необхідний асортимент і кількість товару. На підставі повідомлення (замовлення) від покупця постачальнику, при наявності товару та у відповідності з діючими цінами, оформляє рахунок на оплату та/або накладну (п. 3.2).Замовлення (повідомлення), як і рахунок на оплату, можуть бути передані або надіслані іншій стороні в оригіналі або у копії факсимільним зв'язком (п. 3.3).
Додатковою угодою № 1/14 від 13.01.2014 р. до договору сторони встановили, що при поставці запасних частин до договору № 29-01/12 від 01.08.2012 р., покупцю надається скидка на запасні частини в розмірі 20% від роздрібної вартості. В рахунках-фактурах вартість запасних частин, деталей та витратних матеріалів буде зазначатися з урахуванням вищезазначеної скидки.
Відповідно до п. 9.1, договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 р. включно. У разі небажання продовжити договірні обов'язки, сторона повідомляє про це іншу сторону рекомендованим листом за три тижні до закінчення дії договору. У разі відсутності такого повідомлення - строк дії даного договору автоматично продовжується на кожен наступний рік на тих самих умовах. За будь-яких обставин договір продовжує діяти до виконання сторонами усіх взятих на себе зобов'язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 9.2).
У підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за договором ТОВ "Авто-Імпульс Трейд" надані видаткові накладні (перелічені у позовній заяві).
06.06.2014 р. позивачем відповідачу була направлена претензія № 1 (вих. № 5-52 від 05.06.2014 р.) з вимогою сплатити суму основної заборгованості за договором поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р. в розмірі 105213,45 грн., сум 3% річних, пені та індексу інфляції. Отримання претензії 03.07.2014 р. відповідачем підтверджується матеріалами справи (а.с. 37).
Враховуючи наявну заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено поясненнями сторін у судовому засіданні, відповідач замовляв відповідачу товар за договором поставки № 29-01/12 від 01.08.2012 р., який сторонами розірвано не було, та він є діючим у 2014 році. Позивачем виписувалися відповідачу рахунки на оплату: № 7 від 15.01.2014 р. на суму 12848,14 грн., № 8 від 15.01.2014 р. на суму 35285,03 грн., № 16 від 22.01.2014 р. на суму 8408,35 грн., № 17 від 22.01.2014 р. на суму 28464,38 грн., № 41 від 18.02.2014 р. на суму 5424,43 грн., № 43 від 19.02.2014 р. на суму 9154,91 грн., № 45 від 21.02.2014 р. на суму 3347,11 грн., № 49 від 24.02.2014 р. на суму 3315,92 грн., № 51 від 26.02.2014 р. на суму 4982,72 грн. (а.с. 14-23). Підставою виставлення даних рахунків, як вбачається з їх змісту, зазначений договір № 29-01/12 від 01.08.2012 р.
Товар, зазначений у рахунках, був переданий відповідачу згідно з видатковими накладними: № 005 від 15.01.2014 р. на суму 12848,14 грн., № 015 від 22.01.2014 р. на суму 8408,35 грн., № 033 від 05.02.2014 р. на суму 35285,03 грн., № 034 від 05.02.2014 р. на суму 28446,82 грн., № 068 від 18.02.2014 р. на суму 5424,43 грн., № 071 від 19.02.2014 р. на суму 9154,91 грн., № 074 від 21.02.2014 р. на суму 3347,11 грн., № 080 від 24.02.2014 р. на суму 3315,92 грн., № 083 від 26.02.2014 р. на суму 4982,72 грн. (а.с. 24-32). Всього позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 111213,43 грн. На усіх видаткових накладних у графі «отримав (ла)» мається підпис, скріплений печаткою підприємства-відповідача.
Відповідно до п. 6.1 договору повернення або обмін товару належної якості можуть бути проведені покупцем при наявності накладної про повернення товару від покупця із зазначенням номеру і дати витратної накладної покупця, за якою був поставлений зазначений товар.
06.06.2014 р. сторонами у справі була підписана видаткова накладна (повернення) № ВП-013, відповідно до якої відповідачем повернено позивачу товар (№ 28940-9Х025 трубка омивача фар в кількості 1 шт.) на суму 1044,53 грн. Як слідує з тексту позовної заяви та підтверджено сторонами в судовому засіданні, частина суми 1044,53 грн. зарахована в рахунок погашення боргу за товар, переданий відповідачу згідно з видатковою накладною № 193 від 13.06.2014 р. на суму 251,54 грн., залишок суми (792,99 грн.) - зарахована в рахунок погашення заборгованості.
Представник відповідача в судовому засіданні факт отримання товару за договором № 29-01/12 заперечив. Задовольняючи позов у частині стягнення основної суми боргу, суд бере до уваги, що факт поставки підтверджується підписаними двома сторонами видатковими накладними. Перелік у позовній заяві видаткових накладних, підтверджуючих факт поставки, співпадає з переліком видаткових накладних у претензії. У відповіді відповідача від 10.07.2014 р. вих. № 10.07.14/01 (а.с. 38) на претензію № 5-52 від 05.06.2014 р. зазначено про визнання відповідачем боргу в сумі 105213,45 грн., який виник за договором № 29-01/12 від 01.08.2012 р. У відповіді також зазначено про намагання сплатити заборгованості за даним договором у найкоротший термін, свідченням серйозності намірів відповідача щодо сплати заборгованості відповідач вважає теперішню співпрацю в галузі поставки автозапчастин та сплату виставлених рахунків. Відповідь на претензію підписана директором ТОВ «ДП Автосистем», підпис скріплений печаткою товариства. Крім того, в матеріалах справи мається підписаний представниками сторін, підписи яких скріплено печатками підприємств, акт звірки взаєморозрахунків станом за період 1 квартал 2014 р., відповідно до якого відповідач має заборгованість перед позивачем за перерахованими вище видатковими накладними в сумі 105213,43 грн.
Заперечення відповідача стосовно непідтвердження позивачем факту передачі товару відповідачу за видатковими накладними спростовується наведеним нижче.
Розділом 5 договору № 29-01/12 від 01.08.2012 р. визначено умови поставки та приймання товару. Відповідно до п. 5.1 поставка товару здійснюється на складі покупця: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121-В. Покупець зобов'язується прийняти товар за місцем поставки не пізніше наступного дня після отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до поставки. Повідомлення направляється покупцю факсимільним зв'язком. Прийом товару оформляється накладними (п. 5.4). Прийом товару по кількості здійснюється в місці поставки за товаротранспортними документами уповноваженими представниками покупця та постачальника одночасно з відвантаженням товару (п. 5.7). Комплектність та якість товару перевіряється представниками покупця під час отримання товару на підставі порівняння даних, вказаних у накладних, технічній документації та фактичного стану товару (п. 5.7.1). Факти недопоставки, неналежної якості чи некомплектності товару фіксуються сторонами в акті прийому-передачі товару в місці поставки (п. 5.7.2). Прийом-передача товару здійснюється представниками сторін за умови наявності у них довіреностей та інших документів, що необхідні у відповідності до вимог чинного законодавства (п. 5.8).
Відповідно до пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позивач довіреностей від відповідача на отримання товару не вимагав, враховуючи наявність тривалих ділових стосунків, поставка товару здійснювалася безпосередньо на склад покупця.
Суд бере до уваги, що всі підписи представника покупця (відповідача) в графі «отримав (ла)», зроблені на видаткових накладних, скріплені печатками підприємства-відповідача. Оригінали видаткових накладних оглядалися судом у судовому засіданні. Відповідач укладення договору поставки № 29-01/12 не заперечив, отримання товару за видатковими накладними, які покладено в підставу позову, фактично не спростував. Сумнівів щодо належності печатки, відтиск якої мається на видаткових накладних, товариству-відповідачу не висловив, клопотання щодо призначення відповідної судової експертизи не заявив.
Позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 104659,48 грн. є обґрунтованою, доведеною, основаною на законі.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 9156,96 грн. за період з 20.01.2014 р. по 29.08.2014 р. включно.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 7.2 договору на поставку № 29-01/12 від 01.08.2012 р. сторони встановили, що у випадку прострочення покупцем оплати товару, він на вимогу постачальника, сплачує останньому суму боргу, а також сплачує пеню, що нараховується на несплачену суму за весь період прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в цей період.
Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.3 покупець зобов'язався перерахувати або внести до каси постачальника грошові кошти за товар на протязі п'яти календарних днів із моменту отримання товару відповідно до накладних.
Позивачем нарахована пеня на суму заборгованості за кожною видатковою накладною окремо.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК. Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено певні помилки. Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Так, позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості за видатковою накладною № 005 від 15.01.2014 р. - 20.01.2014 р. Дана дата (20.01.2014 р.) є останнім днем сплати (п'ятий календарний день з моменту отримання товару). Отже, пеня повинна нараховуватися з наступного дня. Аналогічні помилки допущені позивачем при розрахунку пені за іншими видатковими накладним. Здійснивши перерахунок пені за кожною видатковою накладною окремо, судом встановлено, що до стягнення за заявлений позивачем період до 29.08.2014 р. включно належить пеня в сумі 9129,75 грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 2210,75 грн. 3% річних, нарахованих за період з 20.01.2014 р. по 03.10.2014 р. включно, та суми 16695,08 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого по вересень 2014 р. включно.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розрахунку 3% річних позивач допустив аналогічні помилки, що і при вирахуванні пені - невірно визначений період початку заборгованості (20.01.2014 р.). Крім того, позивач помилково нараховує 3% річних з 20.01.2014 р. на суму боргу 104659,48 грн., оскільки станом на вказану дату борг у такому розмірі був відсутній, а виник лише з 04.03.2014 р. (з дати прострочення грошового зобов'язання за останню видаткову накладну від 26.02.2014 р. на суму 4982,72 грн.). Здійснивши перерахунок 3% річних за кожною видатковою накладною у визначений позивачем період, судом встановлено, що до стягнення за заявлений позивачем період (з 21.01.2014 р. по 03.10.2014 р. включно) належить сума 2007, 53 грн. 3% річних.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що за заявлений позивачем період з лютого по вересень 2014 р. включно інфляційні втрати становлять суму 16441,91 грн. Розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснений невірно, оскільки борг у розмірі 104659,48 грн. виник лише з 04.03.2014 р. (з дати прострочення грошового зобов'язання за останню видаткову накладну від 26.02.2014 р. на суму 4982,72 грн.). Враховуючи Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. (сума за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з урахуванням цього місяця, а з 16 по 31 число розрахунок починається з наступного місяця), судом здійснено перерахунок.
На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП АВТОСИСТЕМ» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 121-В, код ЄДРПОУ 32297969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Імпульс Трейд» (83108, м. Донецьк, пр. Партизанський, буд. 1А, фактична адреса: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 30-Б; адреса для листування: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 60, оф. 515, код ЄДПОУ 37213726) суму 104659 (сто чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп. основної суми боргу, суму 9129 (дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 75 коп. пені, суму 2007 (дві тисячі сім) грн. 53 коп. - 3% річних, суму 16441 (шістнадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 91 коп. інфляційних втрат, суму 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 91 коп. судового збору. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 08 грудня 2014 р.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання (складення).
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2014 |
Оприлюднено | 11.12.2014 |
Номер документу | 41845169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Гандюкова Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні