Постанова

від 12.03.2014 по справі 814/894/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 березня 2014 року Справа № 814/894/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Бітюкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Андрієвське", вул. Новозаводська, 15, м. Миколаїв, 54028

доДержавної поадткової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 проскасування податкового повідомлення - рішення від 20.11.2012р. № 0002642301, №0002652301, №0002662301, від 15.03.2013 року № 0000321701,

за учатсю представників сторін:

від позивача: Філевського Р.М.,

від відповідача: Кирилова О.В.

від відповідача: Клімової Н.О.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ У Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області з вимогами (з урахуванням заяви зміну позовних вимог т.3 а.с.6-9) про скасування податкових рішень повідомлень від 20.11.12 р. № 0002642301 (податок на прибуток), № 0002642301,(ПДВ); № 0002642301 (від'ємне значення) , податкового повідомлення-рішення від 15.03.2013 р. № 0002642301 (податок з фізичних осіб).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при проведенні позапланової документальної перевірки перевіряючі дійшли помилкових висновків що підприємством у перевіряємому періоді занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток через не вірне визначення платником податків об'єкту оподаткування, внаслідок не правомірного включення сум валових витрат та не підтвердження документально сум валових доходів підприємства. На підставі встановлених порушень та хибних висновків, контролюючим органом, на думку позивача, неправомірно прийнято податкові рішення повідомлення про збільшення сум податку на прибуток та застосування штрафних санкцій № 0002642301, а як наслідок, неправомірно прийнято податкове рішення повідомлення про зменшення розміру сум від'ємного значення № 0002642301. Також при перевірці перевіряючі, на думку позивача, дійшли невірних висновків, що взаємовідносини позивача з його контрагентами ТОВ «СМІ Миколаїв», ТОВ «Склад-Сервіс», ПП «Дана Маркет Юг», ПП ВКФ «Універсал центр», ПП «Одеська будівельне компанія», ПП «Дана Даблю» ,ТОВ «Мар-Та»,ТОВ «Карнейл Трейд» не носили реальний характер та ці господарські операції є безтоварними. Позивач зазначає, що винесене податкове рішення повідомлення по збільшенню суми ПДВ та застосування штрафних фінансових санкцій № 0002642301, є протиправним, оскільки у підприємства були всі документальні та правові підстави включати суми ПДВ по вищезазначеним господарським операціям до податкового кредиту. Щодо податкового рішення повідомлення про збільшення податку на доходи з фізичних осіб № 0002642301 від 15.02.2013р , позивач зазначає, що ДПІ помилково вважає сплачену підприємством суму коштів за навчання фізичної особи, яка не перебуває у трудових відносинах з позивачем, сумою виплаченого доходу фізичній особі. Окрім того, позивач не повинен був оподаткувати такий дохід як податковий агент тільки потому, що особа не перебуває з підприємством у трудових відносинах. Позивач вважає, що податкове рішення повідомлення належить скасуванню.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, надав суду письмові заперечення та пояснення в судовому засіданні. Вважає позовні вимоги не обґрунтовані та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України, 12.03.2014 року судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, що містяться у справі, судом встановлено:

З 17.10.12 р. по 25.10.12 р. у ТОВ ВП «Андріївське» була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 30.06.2012 року, результати якої оформлені актом перевірки від 01.11.12 р. № 3011/22-200/30079174.

На підставі Акту перевірки відповідачем 20.11.2012 року прийняті податкові рішення повідомлення № 0002642301 про збільшення сум податку на прибуток та застосування штрафних фінансових санкцій (за основним платежем 347 240,59 грн. та штрафні санкції 48 889,78 грн.);

№ 0002642301, про збільшення сум податку на додану вартість та застосування штрафних фінансових санкцій (за основним платежем 343 301,86 грн. та штрафні санкції 75 979,64 грн.);

№ 0002642301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 259,00 грн.

За результатами оскарження позивачем винесених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва податкових рішень повідомлень на підставі Рішення ДПС у Миколаївській області 15.03.2013 р. відповідачем прийнято податкове рішення повідомлення № 0002642301 про визначення суми податку на доходи фізичних осіб на сум у 3010,00 грн. та застосовані штрафні фінансові санкції на суму 1037,75 грн. (т.3 а.с.10)

З метою встановлення об'єктивної істини по справі та з'ясування наявності (відсутності) розбіжностей у визначені доходів та витрат при обрахування об'єкту оподаткування у перевіряємому періоді, за клопотанням сторін судом було призначено судово-економічну експертизу. Дослідження та Висновки експерта викладені у Висновку судово-економічної експертизи, та відповідно до положень ст. 69, 70 КАС України є належним та допустимим доказом. (Т.3 а.с. 35-59)

Так, судом встановлено, що Позивачем у перевіряємому періоді сума податку на прибуток занижена на загальну суму 18 040,00 грн., та сума податку на додану вартість занижена на загальну суму 184 320, 00 грн.

Стосовно твердження ДПІ про відсутність правових підстав щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ «СМІ Миколаїв», ТОВ «Склад-Сервіс», ПП «Дана Маркет Юг», ПП ВКФ «Універсал центр», ПП «Одеська будівельне компанія», ПП «Дана Даблю» ,ТОВ «Мар-Та»,ТОВ «Карнейл Трейд» слід зазначити, що воно не знайшло свого підтвердження під час судового дослідження позиції ДПІ, що господарські операціє є безтоварними. Так, під час проведення перевірки ДПІ були надані всі документи первинного бухгалтерського обліку, які надавали позивачу право на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарські операціям з вищезгаданими контрагентами.

Однак слід зазначити, що під час ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємством суми ПДВ були включені двічі до податкового кредиту, а саме у січні 2010 року, серпні 2010 року, та у грудні 2010 року по контрагенту ТОВ «СМІ Миколаїв» суми 500 грн. та 299,90 грн. А від так, такі суми неправомірно включені позивачем до податкового кредиту, що підтверджується висновками експертизи та матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що податкові рішення повідомлення № 0002642301 ( податок на прибуток), № 0002642301 (ПДВ) належать частковому скасуванню.

Податкове рішення повідомлення про зменшення суми від'ємного № 0002642301 значення належить скасуванню повністю.

Стосовно податкового рішення повідомлення про збільшення податку на доходи з фізичних осіб № 0002642301 від 15.02.2013р , суд приходить висновку що позовні вимоги не належить задоволенню з оглядом на наступне

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що ТОВ ВП „Андріївське" не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, з перерахованої до МК "Одеська національна Юридична академія" суми оплати за навчання громадянки ОСОБА_5 згідно банківських виписок від 01.09.10 № 1 в розмірі 6020,00 грн., від 17.03.11 № 99 в розмірі 6020,00 грн., від 14.09.11 № 368 в розмірі 6020,00 грн., та від 29.02.12 № 68 в розмірі 6020,00 грн., всього на загальну суму 24080,00 грн.

ОСОБА_5 не перебуває в трудових відносинах з підприємством та не отримує заробітну плату або інший дохід пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму чи винагороду за цивільно - правовими договорами (угодами), укладеними з платником податку.

Враховуючи наведене вище, перерахована ТОВ ВП „Андріївське" в 2010 - 2012 роках сума оплати за навчання у розмірі 24080,00 грн. за громадянку ОСОБА_5 є додатковим благом громадянки ОСОБА_5

Крім того, ТОВ ВП „Андріївське" до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, які містять недостовірні дані, а саме не внесені відомості про суми нарахованих та виплачених доходів фізичним особам за 3-4 квартали 2011 року та 1 -2 квартали 2012 року.

Представником позивача не заперечується ні в судовому засіданні, ні в позовній заяві встановлений перевіряючими факт не внесення відомостей про суми нарахованих та виплачених доходів фізичним особам до податкової звітності за 3-4 квартали 2011 року та 1 -2 квартали 2012 року.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, доход, отриманий платником від його працедавця як додаткове благо, зокрема, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 зазначеного Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у рахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, що така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума,зазначена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого цій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" значено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї довідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника датку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, значену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - З цієї статті.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за зрушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену з статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід 7 триманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально визначеної для такого платника податку. Суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Підпунктом 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума, виплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів на фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 ст.169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного Навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України податковий агент обов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум врахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Підпунктом „б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Андрієвське" задовольнити частково.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби № 0002642301 від 20.11.2012 року на суму основного зобовязання 329200,59 грн., на суму фінансових санкцій 3692,03 грн.

Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби № 0002652301 від 20.11.2012 року на суму основного зобовязання 158981,86 грн., на суму фінансових санкцій 38238,03 грн.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби № 0002662301 від 20.11.2012 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Андрієвське" сплачений судовий збір у сумі 871,72 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 17.03.2014 року.