Постанова

від 10.06.2014 по справі 804/2080/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 рокусправа № 804/2080/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.

           суддів:                     Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" про накладання арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2013 року Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс", в якому просила прийняти рішення про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться на рахунках в установі банку - ПАТ КБ «Приватбанк» та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" в установі банку - ПАТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" має податковий борг перед бюджетом у сумі 1190,00 грн., який утворився внаслідок порушення відповідачем вимог ПК України. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, встановлена відсутність підприємства за юридичною адресою та відсутність у нього майна, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" про накладання арешту на кошти та інші цінності - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" зареєстрований як юридична особа Дніпропетровською РДА Дніпропетровської області 27 квітня 2005 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків.

Відповідно до довідки про стан розрахунків із бюджетом станом на 27 грудня 2012 року у відповідача є податковий борг у сумі 1190,00 гривень.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачається, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» №51 від 06 березня 2012 року, яка була отримана відповідачем 09 березня 2012 року особисто, про що свідчить відповідний запис та підпис в корінці податкової вимоги (а.с.36).

Не зважаючи на викладене, відповідачем не вжито заходів щодо погашення податкового боргу.

З метою виявлення активів платника податків були направлені запити до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Територіального управління держгірпромнагляду по Дніпропетровській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, при цьому, згідно отриманих відповідей (листи-відповіді датовані жовтнем-листопадом 2012 року) рухоме та нерухоме майно за відповідачем не зареєстроване.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилався на те, що відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у пп. 94.2.1 - 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Проаналізувавши дані обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, дана норма законодавства передбачає спеціальну підставу для звернення органу державної податкової служби до суду з позовом про накладення арешту на рахунки платника податків, а саме відсутність майна такого платника.

Колегія суддів зазначає, що відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що реалізація права податкового органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що встановлено п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.

Варто зазначити, що норми пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми п. 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у разі наявності підстав, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а саме наявність податкового боргу та відсутність майна платника податків, за рахунок якого можливе погашення такого боргу.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин справи і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс", що знаходяться на рахунках у банку даного товариства. З цього випливає, що позовні вимоги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби є цілком законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і тому підлягає скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Накласти арешт на кошти платника податків, що знаходяться на рахунках в установі банку - ПАТ КБ «Приватбанк» та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет Плюс" в установі банку - ПАТ КБ «Приватбанк».

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                            Ю.М. Дадим

          Суддя:                                                            І.Ю. Богданенко

          Суддя:                                                            С.А. Уханенко