Ухвала

від 20.11.2014 по справі 811/1634/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 811/1634/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року по справі № 811/1634/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Златопілля» до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Златопілля» звернулося до суду з адміністративним позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162210 від 10.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового та цивільного законодавства, є необґрунтованими та безпідставними. Надані позивачем до перевірки документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальність правочину між позивачем та ПП «Грандбуд-К», а відтак у відповідача відсутні підстави для визнання правочину нікчемним.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000162210 від 10.04.13.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що податковий кредит, сформований ПП «Грандбуд-К» недійсний, угоди, укладені з ПП «Грандбуд-К» являються нікчемними, оскільки у ПП фірма «Флінт-К» (контрагент П ПП «Грандбуд-К) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Вказані відомості отримано податковим органом з акту від 08.08.2011 року № 5473/15-322/35642506 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Грандбуд-К» з питань взаємовідносин з ПП фірма «Флінт-К» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року», крім того вказаною перевіркою встановлено, що підприємство ПП фірма «Флінт-К» не знаходиться за юридичною адресою, також, декларації з ПДВ за ІІ квартал 2011 року надано статус «не визнана як податкова звітність». Вказані обстави свідчать про правомірнірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Златопілля» з 26.07.06 зареєстроване як юридична особа Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, перебуває на податковому обліку в Маловисківській МДПІ (Новомиргородське відділення), зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Посадовою особою Маловисківської МДПІ Кіровоградської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Златопілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Грандбуд-К» за період з 01.04.11 по 30.04.11, за наслідками якої складено акт перевірки №10/2210/34505110 від 19.03.13, яким зафіксовано поушення:

- ст.203, п.1, п.2 ст.215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Господарські операції, відображені у податковій звітності за квітень 2011 року, щодо їх придбання у ПП «Грандбуд-К», не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна у вищенаведених приватних підприємств, тобто відсутності адміністративно-технічних можливостей, які економічно необхідні для виконання такого придбання та його подальшої реалізації. Відомості, викладені у податковій декларації за квітень 2011 року щодо придбання робіт у ПП «Грандбуд-К», не відповідають дійсності;

- п.198.3, п. 198.6, п.198.2 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 24 333,33 грн.

На підставі вказаного акту Маловиськівською ОДПІ Кіровоградської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000162210 від 10.04.13, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24 333 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на 24 334 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП «Гранбуд-К» згідно договору субпідряду №5 від 14.02.11.

За умовами цього договору ТОВ «Златопілля» (генпідрядник) доручає, а ПП «Гранбуд-К» (субпідрядник) забезпечує у відповідності з проектною документацією і умовами договору виконання робіт по об'єкту: першочергові заходи із проведення аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з вибухом газу у житловому будинку №159 по вул. Леніна м. Новомиргорода Кіровоградської області (капітальний ремонт).

ПП "Гранбуд-К" було залучено позивачем у квітні 2011 року як субпідрядну організацію у зв'язку з недостатністю працівників ТОВ "Златопілля" для виконання власними силами усіх робіт за договорами підряду №2 від 04.04.11 та №3 від 06.04.11, укладеними між ТОВ "Златопілля", як підрядником, та Новомиргородською райдержадміністрацією, як замовником, щодо проведення аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. На вказаному об'єкті позивач розпочав роботи ще у лютому 2011 року та здав виконані роботи замовнику за актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується: актами «Про приймання виконаних будівельних робіт», складеними за квітень 2011 року на суму 112480 грн. та на суму 47248 грн., податковою накладною №2 від 13.04.11 на суму 146000 грн., в т.ч. ПДВ - 24 333,33 грн. На рахунок ПП «Грандбуд-К» позивачем 13.04.11 переховано 146000 грн. в якості оплати за виконані роботи, сума ПДВ у розмірі 24 333,33 грн. за цією податковою накладною включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року.

Виходячи із змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкова накладна, на підставі якої позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту, складена ПП «Гранбуд-К» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Тобто доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять: сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Гранбуд-К» задекларована позивачем у податковій звітності з ПДВ за квітень 2011 року.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача ПП «Гранбуд-К» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності договору підряду.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем з ПП «Гранбуд-К» договір підряду не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушував публічний порядок; відповідає вимогам чинного законодавства України, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача ПП «Гранбуд-К», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

В даному випадку позиція податкового органу базується на виявлених податковим органом порушеннях, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом ПП «Гранбуд-К».

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагент позивача і не виконав своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього підприємства і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже зазначені відповідачем обставини щодо контрагента позивача ПП «Гранбуд-К» не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України відповідачем не доведений, внаслідок чого у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 2 грудня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов