Постанова

від 04.12.2014 по справі 816/4312/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4312/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Сироти О.М.,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" /надалі - позивач; ТОВ "Комсомольськхліб плюс"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000501500/26 від 18.07.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт від 27.06.2014 № 1716/16-02-15-24/38446934 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Комсомольськхліб плюс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Лідергаз" за червень 2013 року. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується письмовим договором, податковими накладними, документами щодо транспортування газу та платіжними документами. Зазначає, що законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, ТОВ "Комсомольськхліб плюс" виконало всі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру вказаного податкового кредиту.

19 листопада 2014 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Комсомольськхліб плюс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Лідергаз" за червень 2013 року, оформленої актом від 27.06.2014 № 1716/16-02-15-24/38446934. Зазначає, що позивачем до перевірки не надано акти приймання-передачі природного газу та документів, які підтверджують транспортування природного газу. Посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 312/22-07-36885099 від 30.04.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лідергаз" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року, згідно якого не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Лідергаз", встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів та не підтверджено задекларовані ТОВ "Лідергаз" податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс", ідентифікаційний код 38446934, є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 02.04.2013 за № 1513 та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 200121172 від 10.04.2013, індивідуальний податковий номер 014172816031.

У термін з 16.06.2014 по 20.06.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Комсомольськхліб плюс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Лідергаз" (код 36885099) за червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 27.06.2014 року № 1716/16-02-15-24/38446934 /а.с. 10-20/.

За висновками перевірки ТОВ "Комсомольськхліб плюс" порушено пп. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2013 року про обсяги придбання та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується сума податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 6667 грн. та збільшується сума податку на додану вартість до сплати в бюджет на 6667 грн.

Встановлене порушення контролюючий орган обґрунтовує ненаданням ТОВ "Комсомольськхліб плюс" до перевірки актів приймання-передачі природного газу, документів, які підтверджують транспортування природного газу, внаслідок чого неможливо встановити фактичний обсяг отриманого природного газу. Крім того, посилається на висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.04.2014 року № 312/22-07-36885099 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лідергаз" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року".

18.07.2014 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки від 27.06.2014 № 1716/16-02-15-24/38446934 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000501500/26, яким ТОВ "Комсомольськхліб плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 8333,75 грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 6667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1666,75 грн. /а.с. 9, 121/.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Мінходів у Полтавській області від 30.09.2014 № 2088/10/16-31-10-04-12 податкове повідомлення-рішення № 0000501500/26 від 18.07.2014 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Комсомольськхліб плюс" - без задоволення /а.с. 21-27/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0000501500/26 від 18.07.2014, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню № 0000501500/26 від 18.07.2014, суд дійшов наступних висновків.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Верховний Суд України у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Судом встановлено, що між ТОВ "Лідергаз" /надалі - Постачальник/ та ТОВ "Комсомольськхліб Плюс" /надалі - Покупець/ укладено договір купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013 /а.с. 170-174/, за умовами якого Продавець зобов'язується передати Покупцю природний газ /надалі - газ або товар/, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.1 договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець оплачує та зобов'язується прийняти природний газ в 2013 році в об'ємах до 426 тис.м.куб.

Цей договір вступає в силу з 01.05.2013 і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків /пункт 11.1 договору/.

ТОВ "Лідергаз" виписано позивачу податкові накладні на товар "природний газ" № 36 від 12.06.2013 на суму ПДВ - 3333 грн. 33 коп. та № 39 від 13.06.2013 на суму ПДВ - 3333 грн. 33 коп. /а.с. 33-34/.

Вказані податкові накладені включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 р. та сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту червня 2013 р. /а.с.123-128/.

ТОВ "Лідергаз" зареєстровано як юридична особа 09.12.2009 та на час виписки податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 200052914, видане 19.06.2012 анульовано 20.10.2014 /зворот а.с. 122, а.с. 175/.

На підтвердження здійснення господарських операцій за укладеним з ТОВ "Лідергаз" договором купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013 позивачем надано до суду копію договору на постачання природного газу № 010113/Г-40 від 16.05.2013, копію договору на розподіл природного газу № 2906-21 від 01.05.2013, копії актів прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу, складених між позивачем та Газорозподільною організацією ПАТ "Кременчукгаз", копію типового договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1306000094/09-50499/13к від 01.05.2013, копію акта наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, складеного між позивачем та Філією УМГ "Черкаситрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз", копію листа ПАТ "Кременчукгаз" від 11.07.2014 № 21/2189, банківську виписку, копії термінових звітів про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами, копії карток рахунку 23, аналізу рахунка по субконто 631, копії карток рахунку 631, копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631, копії журналів-ордерів і відомостей по рахунку 631, копії місячних звітів про споживання газу, копії інформацій про витрати енергоносіїв та води на підприємстві, копію руху документа: послуги стор. орг. 0-00000069 (31.07.13), копії місячних звітів про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної промисловості і розроблення кар'єрів, переробної промисловості, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання, каналізації, поводження з відходами, копію балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30.06.2013, копії актів звірок взаємних розрахунків станом на 31.05.2013 та на 01.06.2013, бухгалтерську довідку № 807 від 04.12.2014 /а.с. 45-67, 129- 138, 140-167/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів , створених відповідно до вимог цього Положення.

Підпунктом 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції , включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити : найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, позивачем не надано до перевірки та до суду первинний документ, яким би підтверджувався факт здійснення господарських операцій по договору купівлі - продажу природного газу у ТОВ "Лідергаз" № Л/13-177 від 28.04.2013 згідно податкових накладних № 36 від 12.06.2013 та № 39 від 13.06.2013.

Згідно п.п. 7 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" споживач зобов'язаний складати і підписувати з представниками газопостачального, газотранспортного та газорозподільного підприємства акти приймання-передачі природного газу (крім населення).

Відповідно до пункту 3.4 договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013 приймання передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними Актами приймання-передачі природного газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що акти-приймання передачі природного газу, що зазначені у пункті 3.4 даного Договору, складаються та надаються Продавцю Покупцем за формою, наданою Продавцем з обов'язковим наступним погодженням з газотранспортною, газозбутовою організацією до 5 (п'ятого) числа, наступного за звітним місяця.

Проте, позивачем не надано до перевірки та до суду актів приймання-передачі природного газу, необхідність складення яких встановлена умовами договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013.

Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на акт прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу від 31.07.2013, оскільки вказаний акт був складений між позивачем та Газорозподільною організацією ПАТ "Кременчукгаз" на підставі договору про розподіл природного газу № 2906-21 від 01.05.2013, укладеного між позивачем та ПАТ "Кременчукгаз", відтак згідно пункту 3.9 цього договору № 2906-21 від 01.05.2013 є підставою для остаточних розрахунків замовника (позивача) з Газорозподільним підприємством (ПАТ "Кременчукгаз"), даний акт не підписаний представником ТОВ "Лідергаз", а тому не є беззаперечним доказом того, що транспортування газу Газорозподільним підприємством здійснювалося саме від ТОВ "Лідергаз".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надавалися до перевірки акти приймання-передачі природного газу та документи, що підтверджують транспортування природного газу /а.с. 17, 120/. До письмових заперечень на акт перевірки позивачем не надавалися будь-які інші документи крім витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій /а.с. 92/.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, вважається до акти прийому-передачі, копії яких позивачем надано до суду, були відсутні у позивача, а тому не приймаються до уваги судом.

Копії актів звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ "Лідергаз" не є належними доказами у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані акти складені станом на 31.05.2013 та 01.06.2013, тоді як податкові накладні виписані ТОВ "Лідергаз" - 12.06.2013 /№ 36/ та 13.06.2013 /№ 39/. Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що після 01.06.2013 акти звірки взаємних розрахунків не підписувалися.

Копія листа ПАТ "Кременчукгаз" від 11.07.2014 № 21/2183 не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак не може підтверджувати факт здійснення господарської операції з ТОВ "Лідергаз".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Положення облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

За приписами підпункту 1.2 Положення записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів , створених відповідно до вимог цього Положення

Оскільки відсутні первинні документи бухгалтерського обліку, що фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лідергаз" за договором купівлі-продажу № Л/13-177 від 28.04.2013, укладеним з ТОВ "Лідергаз", суд не бере до уваги надані позивачем до матеріалів справи копії облікових регістрів.

Копії місячних звітів про споживання газу та копії інформацій про витрати енергоносіїв та води на підприємстві ТОВ "Комсомольськхліб плюс" не є беззаперечним доказом того, що природний газ був придбаний позивачем саме у контрагента ТОВ "Лідергаз".

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав належних доказів реальності постачання товару саме від ТОВ "Лідергаз".

Крім того, за висновками акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.04.2014 року № 312/22-07-36885099 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лідергаз" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року" звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Лідергаз" з контрагентами-постачальниками за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року; встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів, які підпадають під визначення п.п. 14.1.36, п. 14.1.231 п. 14. ст. 14 Податкового кодексу України, та за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ "Лідергаз" податкові зобов'язання з ПДВ за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року, а також не підтверджено задекларований ТОВ "Лідергаз" податковий кредит з ПДВ по контрагентам - постачальникам за період за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року /а.с. 97-107/

Відтак, податкові накладні були виписані ТОВ "Лідергаз", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у даних накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та відповідно заниження суми податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 6667 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000501500/26 від 18.07.2014, винесене Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією № ПН347152 від 29.10.2014 / а.с. 2/.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, решта суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. /1827 грн. - 182 грн. 70 коп./ підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" (ідентифікаційний код 38446934, поштовий індекс 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ вул. Строни, 43) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2014 року.

Суддя С.С. Сич