Ухвала

від 27.01.2015 по справі 816/4312/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р.Справа № 816/4312/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Пічкур Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 816/4312/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

04 грудня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що до перевірки ТОВ "Комсомольськхліб плюс" було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством первинні документи, на підставі яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість, в тому числі і податкового кредиту, а саме - податкові накладні, які є єдиним та достатнім доказом реального характеру здійснених господарських операцій. Крім того, реальність операцій з постачання природного газу у спірних правовідносинах підтверджується також виписками з банківських рахунків про сплату коштів за постачання газу, актами прийому-передачі природного газу з підприємством-транспортувальником та розподільником природного газу, первинними бухгалтерськими документами щодо оприбуткування природного газу.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу ТОВ "Комсомольськхліб плюс" залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що укладені між позивачем та контрагентом ТОВ "Лідергаз" угоди з постачання природного газу не спрямовані на здійснення реальних господарських операцій, а надані до перевірки первинні документи не підтверджують фактичне їх проведення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.06.2014 по 20.06.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Комсомольськхліб плюс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Лідергаз" (код 36885099) за червень 2013 року.

27.06.2014 року за результатами проведеної перевірки складено акт № 1716/16-02-15-24/38446934 (а.с. 10-20), за висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2013 року про обсяги придбання та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується сума податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 6667 грн. та збільшується сума податку на додану вартість до сплати в бюджет на 6667 грн.

18.07.2014 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки від 27.06.2014 № 1716/16-02-15-24/38446934 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000501500/26, яким ТОВ "Комсомольськхліб плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 8333,75 грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 6667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1666,75 грн. (а.с. 9, 121).

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000501500/26 від 18.07.2014 залишено без змін (а.с. 21-27).

Залишаючи без задоволення позов ТОВ "Комсомольськхліб плюс", суд першої інстанції виходив з того, що до перевірки позивачем не було надано всіх первинних документів бухгалтерського обліку та звітності, що фіксують та підтверджують обставини здійснення господарських операцій між ТОВ "Комсомольськхліб плюс" та ТОВ "Лідергаз" за договором купівлі-продажу №Л/13-177 від 28.04.2013 року, тому вважати такі операції реальними немає підстав.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З Акту перевірки від 27.06.2014 № 1716/16-02-15-24/38446934 вбачається, що контролюючий орган обґрунтовує виявлені порушення позивачем норм податкового законодавства ненаданням до перевірки актів приймання-передачі природного газу, документів, які підтверджують транспортування природного газу, внаслідок чого неможливо встановити фактичний обсяг отриманого природного газу. Крім того, посилається на висновки акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.04.2014 року № 312/22-07-36885099 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лідергаз" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року".

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також наявністю документів первинного обліку (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Лідергаз" (Постачальник) та ТОВ "Комсомольськхліб Плюс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013 (а.с. 170-174), за умовами якого Продавець зобов'язується передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.1 договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець оплачує та зобов'язується прийняти природний газ в 2013 році в об'ємах до 426 тис.м.куб.

Цей договір вступає в силу з 01.05.2013 і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 11.1 договору).

ТОВ "Лідергаз" виписано позивачу податкові накладні на товар "природний газ" № 36 від 12.06.2013 на суму ПДВ - 3333 грн. 33 коп. та № 39 від 13.06.2013 на суму ПДВ - 3333 грн. 33 коп. (а.с. 33-34).

Вказані податкові накладені включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 р. та сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту червня 2013 р. (а.с.123-128).

Між тим, позивачем не було надано до перевірки первинні документи, якими би підтверджувався факт здійснення господарських операцій по договору купівлі - продажу природного газу у ТОВ "Лідергаз" № Л/13-177 від 28.04.2013 згідно податкових накладних № 36 від 12.06.2013 та № 39 від 13.06.2013.

Відповідно вимог п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до вимог п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Так, згідно п.п. 7 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" споживач зобов'язаний складати і підписувати з представниками газопостачального, газотранспортного та газорозподільного підприємства акти приймання-передачі природного газу (крім населення).

Відповідно до пункту 3.4 договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013 приймання передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними Актами приймання-передачі природного газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що акти-приймання передачі природного газу, що зазначені у пункті 3.4 даного Договору, складаються та надаються Продавцю Покупцем за формою, наданою Продавцем з обов'язковим наступним погодженням з газотранспортною, газозбутовою організацією до 5 (п'ятого) числа, наступного за звітним місяця.

Проте, позивачем не надано до перевірки актів приймання-передачі природного газу, необхідність складення яких встановлена умовами договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-177 від 28.04.2013. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надавалися до перевірки також документи, що підтверджують транспортування природного газу (а.с. 17, 120). До письмових заперечень на акт перевірки позивачем не надавалися будь-які інші документи крім витягу з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій (а.с. 92).

Таким чином, колегія суду погоджується з висновками судів першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Комсомольськхліб плюс" щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0000501500/26 від 18.07.2014 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи позивача у апеляційній скарзі про те, що надані до перевірки податкові накладні є єдиним та достатнім доказом реального характеру здійснених господарських операцій з контрагентом ТОВ "Лідергаз" є безпідставними, оскільки сама лише наявність у ТОВ «Комсомольськхліб плюс» податкових накладних, виписаних від імені його контрагента, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту. Таку правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 05 березня 2012 року по справі №21-421а11, яка є обов'язковою для всіх судів України відповідно до норм статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи заявника щодо надання до перевірки також акту прийому-передачі природного газу з підприємством-транспортувальником та розподільником природного газу, висновків суду не спростовують, оскільки вказаний акт був складений між позивачем та Газорозподільною організацією ПАТ "Кременчукгаз" на підставі договору про розподіл природного газу № 2906-21 від 01.05.2013, укладеного між позивачем та ПАТ "Кременчукгаз", відтак згідно пункту 3.9 цього договору № 2906-21 від 01.05.2013 є підставою для остаточних розрахунків замовника (позивача) з Газорозподільним підприємством (ПАТ "Кременчукгаз"), даний акт не підписаний представником ТОВ "Лідергаз", а тому не є беззаперечним доказом того, що транспортування газу Газорозподільним підприємством здійснювалося саме від ТОВ "Лідергаз".

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольськхліб плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 816/4312/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.