Рішення

від 10.12.2014 по справі 904/7340/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.14р. Справа № 904/7340/14

За позовом Прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, м. П'ятихатки в інтересах держави в особі позивача: Саврівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця Стрілець Сергія Олексійовича, Дніпропетровська область, с. Красноіванівка, Дніпропетровська область

про стягнення 7 838,70 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

прокурор: Пономаренко А.Є. (посвідчення № 023761 від 20.12.2013)

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача: Саврівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Стрілець Сергія Олексійовича про стягнення матеріальної шкоди за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 159 від 14.12.2012 у розмірі 7 838,70 грн., з яких: 5 300,00 грн. основний борг, 106,00 грн. 2% штрафних санкцій, 1 060,00 грн. штраф, 1 001,70 грн. пеня та 371,00 грн. 7% штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 159 від 14.12.2012, в частині своєчасного поставки оплаченого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.10.2014.

Разом із позовною заявою прокурор надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2014 відмовлено в задоволені заяви прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача: Саврівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області про забезпечення позову.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 14.10.2014 на 10.11.2014 та з 10.11.2014 на 24.11.2014.

21.11.2014 прокурор надав уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані державі внаслідок невиконання умов договору у розмірі 7 801,60 грн., з яких: 5 300,00 грн. основний борг, 106,00 грн. 2% штрафних санкцій, 1 060,00 грн. штраф, 964,60 грн. пеня та 371,00 грн. 7% штрафних санкцій.

Суд прийняв уточнену позовну заяву прокурора до розгляду.

24.11.2014 прокурор надав клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду спору до 09.12.2014 для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 продовжено строк розгляду спору до 09.12.2014 та відкладено розгляд справи на 09.12.2014.

21.11.2014 прокурор надав уточнену позовну заяву, в якій просить суд змінити позовні вимоги та викласти у наступній редакції: "стягнути з відповідача на користь позивача кошти, сплачені за договором у розмірі 5 300,00 грн. та пеню у розмірі 1 335,00 грн.".

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Суд, виходячи зі змісту уточненої позовної заяви прокурора, розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог та заяву про зміну підстав позову.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не порушує чиї - небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду. Також, судом прийнята до розгляду заява про зміну підстав позову, оскільки вона була подана до початку розгляду господарським судом справи по суті, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.12.2014.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 між Саврівською сільською радою П'ятихатського району Дніпропетровської області (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Стрілець Сергієм Олексійовичем (учасник) було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 159 (а.с.13).

Відповідно до пункту 1.1 договору учасник зобовязаний у 2012 році поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, а замовник прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

Сторони підписали додаток до договору "Специфікація", в якій узгодили конкретним асортимент, кількість та ціну товару (а.с.15).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги) бензонасос FS 250. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт): одна.

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна цього договору становить 5 300,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів 3 дні після підписання договору.

На виконання умов договору, відповідач поставив товар позивачу на загальну суму 5 300,00 грн., що підтверджується накладною № 160 від 14.12.2012 (а.с.22).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування після отримання товару на розрахунковий рахунок на протязі 10 днів, оплати замовником проводяться після пред'явлення учасником рахунку на оплату товару або після підписання акту приймання-передачі товарів.

Позивач оплати товар на загальну суму 5 300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 14.05.2013 (а.с.19).

Позивачем, у зв'язку з тим, що бензонасос FS 250 виявився неякісним, його було повернуто відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 05.07.2013 на суму 5 300,00 грн. (а.с.17).

Відповідачем було надіслано на адресу позивача гарантійний лист від 05.07.2013, в якому відповідач зобов'язується зробити заміну повернутого товару якісним та поставити його у грудні 2013 (а.с.20).

Відповідач товар не поставив та суму попередньої оплати у розмірі 5 300,00 грн. не повернув, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 договору, строк поставки товару є таким, що настав.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 5 300,00 грн. від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 300,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 335,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Отже, пеня може бути нарахована лише за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманий як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов'язання, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням авансу, а не грошовим зобов'язанням.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 335,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 459,40 грн. Сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача становить 367,60 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрілець Сергія Олексійовича (52170, П'ятихатський район, Дніпропетровська область, с. Красноіванівка, вул. Нагорна; ідентифікаційний код 2931512459) на користь Саврівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (52181, с. Вільне, П'ятихатський район, Дніпропетровська область, вул. Калініна, 68; ідентифікаційний код 04339310) суму попередньої оплати у розмірі 5 300,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стрілець Сергія Олексійовича (52170, П'ятихатський район, Дніпропетровська область, с. Красноіванівка, вул. Нагорна; ідентифікаційний код 2931512459) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 1 459,40 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Саврівської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області (52181, с. Вільне, П'ятихатський район, Дніпропетровська область, вул. Калініна, 68; ідентифікаційний код 04339310) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 367,60 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.12.2014

Суддя Я.С. Золотарьова