Рішення

від 28.11.2014 по справі 910/15046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15046/14 28.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до 1) Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" простягнення 264 177,51 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Рудяк О.І. - юрисконсульт; від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2:не з'явився; від відповідача 3:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (надалі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (надалі - ПрАТ "Бетон Нова"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (надалі - ТОВ "Централь-Строй") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (надалі - ТОВ "Укрбус") про стягнення 246 177,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Укрбус" зобов'язань за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р. в частині своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього, а також в силу договорів поруки від 31.10.2007 р. - у ПрАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" утворилась заборгованість в сумі 246 177,51 грн.

У позові ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" просить суд стягнути заборгованість за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р. у сумі 246 177,51 грн. з ПрАТ "Бетон Нова", ТОВ "Централь-Строй", ТОВ "Укрбус" солідарно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2014 р.

07.08.2014 р. ТОВ "Централь-Строй", через загальний відділ суду було подано зустрічну позовну заяву вх. №16532/14, відповідно до якої заявник просить суд визнати відсутнім права Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" на стягнення грошових коштів за Договором поруки від 31.10.2007 р. укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. зустрічну позовну заяву ТОВ "Централь-Строй" на підставі п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України було повернуто без розгляду.

13.08.2014 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2014 р., через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

14.08.2014 р. представником відповідача 2 через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із поданням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р.

15.08.2014 р. представником відповідача 3 через загальний відділ суду було подано клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку із порушенням господарським судом міста Києва справи про банкрутство ТОВ "Укрбус".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2014 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача 2, неявкою представника відповідача 1 та невиконанням відповідачами вимог ухвали суду від 22.07.2014 р., розгляд справи відкладено до 10.09.2014 р.

10.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі згідно змісту яких вказує, що TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" в межах справи про банкрутство №5011-44/18705-2012, на підставі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зверталось до господарського суду міста Києва із заявою від 27.02.2013 р. з вимогами до TOB "Укрбус" на загальну суму 1 313 833,49 грн., що наявна за вісьма Договорами фінансового лізингу №L1273-10/07, №L1274-10/07, №L1276-10/07, №L1277-10/07, №L1278-10/07, №L1280-10/07, №L1281-10/07, №L1282-10/07.

22.05.2013 p. ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-44/18705-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів TOB "Укрбус", кредиторські вимоги TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" до TOB "Укрбус" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі на суму 1 313 833,49 грн., з яких: 1 147, 00 грн. витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство, 1 293 689,69 грн. - основного грошового зобов'язання (зобов'язання за вісьма договорами фінансового лізингу), 18 996,80 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вісьма договорами лізингу. Вимоги у розмірі 1 293 689,69 грн. (основне грошове зобов'язання - зобов'язання за вісьма договорами фінансового лізингу) включають в себе, зокрема 176 707,31 грн. заборгованості, що обліковується у боржника за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 у зв'язку із неоплатою TOB "Укрбус" рахунків-фактур, строк оплати яких настав до дня порушення справи про банкрутство TOB "Укрбус" (конкурсні вимоги).

Після порушення справи про банкрутство TOB "Укрбус", Лізингоодержувачу згідно умов Договору були сформовані рахунки-фактури на сплату лізингових платежів за користування предметом лізингу під час провадження у справі про банкрутство на суму 69 470,20 грн. (поточні вимоги), а тому з урахуванням викладеного заборгованість відповідача 3 складає 246 177,51 грн. з яких 176 707,31 грн. включені до реєстру вимог кредиторів згідно ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі №5011-44/18705-2012 та 69 470,20 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, яка виникла за період з 03.01.2013 р. по 01.02.2013 р., тобто під час провадження у справі про банкрутство.

У зв'язку із наведеним позивач з посиланням на постанову пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 р. вказує на необхідність припинення провадження по справі в частині стягнення з TOB "Укрбус" заборгованості у розмірі 176 707,31 грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці справу №910/15046/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/15046/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу №910/15046/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/15046/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням відповідачами вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено до 29.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів 1, 2 та невиконання ними вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено до 12.11.2014 р.

11.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі згідно змісту яких (з урахуванням обставин наведених в письмових поясненнях поданих до суду 10.09.2014 р.) просить:

- стягнути з ПАТ "Бетон Нова" (який є солідарним боржником з TOB "Укрбус") на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 246 177,51 грн.;

- стягнути з TOB "Централь-Строй" (який є солідарним боржником з TOB "Укрбус") на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 246 177,51 грн.;

- стягнути з TOB "Укрбус" на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 69 470,20 грн.;

- припинити провадження по справі в частині стягнення з TOB "Укрбус" заборгованості у розмірі 176 707,31 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

12.11.2014 р. представником відповідача 3 через загальний відділ суду було подано клопотання згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

В судовому засіданні 12.11.2014 р. представником відповідача 3 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на. 28.11.2014 р.

28.11.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно змісту якої просить:

- стягнути з ПАТ "Бетон Нова" (який є солідарним боржником з TOB "Укрбус") на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 246 177,51 грн.;

- стягнути з TOB "Централь-Строй" (який є солідарним боржником з TOB "Укрбус") на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 246 177,51 грн.;

- стягнути з TOB "Укрбус" на користь TOB "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованості у розмірі 69 470,20 грн.;

- провадження в частині стягнення з TOB "Укрбус" заборгованості у розмірі 176 707,31 грн. припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, представником позивача було подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та заяву про колегіальний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2014 р. з'явився, позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання 28.11.2014 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача 3 за адресою: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 13-б на яку було надіслано ухвалу суду від 12.11.2014 р., підтверджується наявними в матеріалах справи документами та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Отримання відповідачем 3 поштової кореспонденції за вказаною адресою підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103030291909 (0411918352660), №0103031334504 (0411918609954) та №0103031333699 (0411918587918).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 3 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Відповідачі 1 та 2 не могли бути повідомлені про призначення справи до розгляду засобами поштового зв'язку, що підтверджується залученим до справи листом УДППЗ "Укрпошта" про часткове поновлення роботи відділень поштового зв'язку у Донецькій області. Проте ці ж відповідачі не були позбавлені права та можливості дізнатися про наявність у суді даної справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), та у подальшому телефонувати до суду та дізнаватись про наступні при відкладенні дату та час судового засідання.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 3 був належним чином повідомлений, а відповідачі 1 та 2 не були позбавлені права та можливості дізнатися про наявність у суді даної справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи викладене, суд розцінює заяву позивача №б/н від 27.11.2014 р., подану 28.11.2014 р., як заяву про зміну предмету позову та приймає її до розгляду.

В судовому засіданні 28.11.2014 р. також було розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі, подане представником TOB "Укрбус" 15.08.2014 р. Відповідач вважав, що провадження у даній справі підлягає зупиненню до вирішення господарським судом міста Києва іншої пов'язаної справи, а саме справи про банкрутство №5011-44/18705-2012, порушеної щодо відповідача 3. В обґрунтування вказаної заяви відповідач послався на ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та п. 54 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику у справах про банкрутство".

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відносно TOB "Укрбус" було опубліковано 02.02.2013 р. у газеті "Урядовий кур'єр" №22.

Разом з тим, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

З огляду на те, що вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство №5011-44/18705-2012, позивач є поточним кредитором. Його вимоги відносно TOB "Укрбус", що є предметом розгляду в даній справі, не були розглянуті судом під час затвердження реєстру кредиторів, що підтверджується, зокрема, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у справі №5011-44/18705-2012.

Матеріали справи не містять документів, які підтверджують прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо TOB "Укрбус".

Таким чином, вимога позивача підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а підстави для зупинення провадження у справі відсутні. У зв'язку з вищевикладеним суд відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, поданої представником TOB "Укрбус" 15.08.2014 р.

Крім того, в судовому засіданні 28.11.2014 р. було розглянуто клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи №910/15046/14 стосовно якого суд зазначає наступне.

Питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції врегульовано статтею 15 Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 р. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною 1 статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору та обґрунтованості клопотання про призначення колегіального розгляду справи, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Заява про призначення колегіального розгляду справи повинна бути обґрунтованою та мотивованою, повинні бути вказані конкретні обставини, що свідчать про складність конкретної справи або про складність певної категорії спору. Заява також повинна бути підтверджена фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

З поданого клопотання про призначення колегіального розгляду справи вбачається, що заявник не навів жодної конкретної обставини на підтвердження складності справи або складності спору, не надав жодного доказу на підтвердження заяви, не зазначив жодного нормативного обґрунтування, обмежившись при цьому лише безпідставним проханням розглядати справу колегіально.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки клопотання позбавлено фактичного та правового обґрунтування.

В судовому засіданні 28.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 3, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Укрбус" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №L1273-10/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно (предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору.

За умовами п. 1.2 Договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток №1 до договору), та не може бути менше одного року.

Вартість предмета лізингу становить 817 000,00 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Згідно із Додатку №4 до Договору лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3 Додатку).

Відповідно до п. 5.4 Додатку №4 лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

З метою забезпечення виконання зобов'язань лізінгоодержувача за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" було укладено Договори поруки:

- 31.10.2007 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізінгодавець) та ЗАТ "Бетон Нова", правонаступником якого є ПрАТ "Бетон Нова" (поручитель-1), Договір поруки (Договір поруки-1);

- 31.10.2007 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізінгодавець) та ТОВ "Централь-Строй" (поручитель-2) Договір поруки (Договір поруки-2).

Відповідно до умов Договорів поруки - 1, 2 поручителі - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" зобов'язалися у випадку невиконання лізингоодержувачем (ТОВ "Укрбус") взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу нести солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки, і випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителів з вимогами про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору фінансового лізингу ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" придбав предмет лізингу та передав його ТОВ "Укрбус" за актом приймання-передачі предмета лізингу.

Претензій щодо якості та комплектності предмету лізингу та обумовлених Договором послуг лізингу від ТОВ "Укрбус", як від лізингоодержувача, не надходило.

Разом з тим, ТОВ "Укрбус" зі свого боку, зобов'язання за Договором фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів виконав неналежним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 246 177,51 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі)

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, ТОВ "Укрбус" не виконав свого зобов'язання та у визначений сторонами строк не сплатив передбачені Договором фінансового лізингу платежі, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість у сумі 246 177,51 грн., що підтверджується рахунками-фактури №LC1273-10/07/32-060 від 01.08.2012 р., № LC1273-10/07/33-062 від 03.09.2012 р., №LC1273-10/07/34-063 від 01.10.2012 р., № LC1273-10/07/35-065 від 01.11.2012 р., №LC1273-10/07/36-067 від 03.12.2012 р., №LC1273-10/07/37-069 від 03.01.2013 р. та №LC1273-10/07/37-071 від 01.02.2013 р.

Разом з цим, судом встановлено, що 24.12.2012 р. господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус", який є лізингоодержувачем та відповідачем-3 у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "Укрбус") конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача-3 - ТОВ "Укрбус" з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство №5011-44/18705-2012 на загальну суму 1 313 833,49 грн., яка виникла, зокрема, з Договору фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. у вищевказаній справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" було визнано конкурсним кредитором, зокрема, на суму 1 293 689, 69 грн., яка включає в себе також суму у розмірі 176 707,31 грн., яка виникла на підставі рахунків-фактур №LC1273-10/07/32-060 від 01.08.2012 р., № LC1273-10/07/33-062 від 03.09.2012 р., №LC1273-10/07/34-063 від 01.10.2012 р., № LC1273-10/07/35-065 від 01.11.2012 р., №LC1273-10/07/36-067 від 03.12.2012 р. та є спірною в межах даної справи.

Вже після порушення провадження у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус" позивачем було донараховано заборгованість за Договором фінансового лізингу у сумі 69 470,20 грн. (рахунки-фактури №LC1273-10/07/37-069 від 03.01.2013 р. та №LC1273-10/07/37-071 від 01.02.2013 р.), яка у свою чергу є поточними вимогами відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені фактичні обставини у справі встановлені судом та не заперечуються сторонами.

Відповідно до п. 55 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, як встановлено судом, позовні вимоги в розмірі 176 707,31 грн., що входять в суму заявленої до стягнення заборгованості, є конкурсними вимогами та визнані господарським судом міста Києва ухвалою попереднього засідання від 22.05.2013 у справі №5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус", провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у ТОВ "Укрбус" на час розгляду даної справи наявна заборгованість за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р. у сумі 69 470,20 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Листами №608-04/2014 від 05.05.2014 р. та №610-04/2014 від 05.05.2014 р. позивач звертався до поручителів-1,2 - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" з вимогами щодо виконання ними обов'язку в частині сплати заборгованості за Договором фінансового лізингу. Вказані вимоги ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" були залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, зважаючи на факти порушення відповідачем умов Договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати відповідних платежів за переданий йому позивачем предмет лізингу, а також на той факт, що ТОВ "Укрбус" та поручителі-1,2 - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" виступають як солідарні боржники, суд приходить до висновку, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2 заборгованості за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р., у зв'язку з чим суд задовольняє позов.

Стосовно доводів ТОВ "Укрбус" про те, що Договори поруки від 31.10.2007 р., які укладені з ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" на виконання обов'язку ТОВ "Укрбус" за Договором фінансового лізингу №L1273-10/07 від 31.10.2007 р. є різними договорами поруки, а тому вказані поручителі не є солідарними, та до того ж відбудеться подвійне стягнення заборгованості на користь позивача, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України при укладенні договору поруки законодавець визначає обов'язки для поручителя щодо відповідальності за основним зобов'язанням. Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі, й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Відтак, враховуючи вищевказане, при укладенні декількох договорів поруки, кожний із поручителів перед кредитором несе солідарний обов'язок за боржника.

Якщо один з поручителів виконає свій обов'язок перед кредитором основного боржника, то в силу положень п. 3 ст. 512, ч. 2, 3 ст. 556 Цивільного кодексу України до нього перейдуть усі права цього кредитора як до боржника, так і інших поручителів. У такому разі останні будуть нести перед поручителем-виконавцем солідарну відповідальність в силу закону.

При цьому, оскільки згідно з положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, то у випадку погашення будь-яким з поручителів частини заборгованості (або усієї) замість боржника (за умови одночасного пред'явлення до них позову), то вважається, що ця частина заборгованості (або вся заборгованість) погашена перед кредитором в цілому, тобто і боржником, і всіма поручителями, а не лише одним поручителем, що фактично її сплатив.

З огляду на вказане боржник має законне право на звернення до суду в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України з заявою про визнання наказу про стягнення з нього суми заборгованості таким, що не підлягає виконанню в розмірі частини погашеної заборгованості. З огляду на вказане доводи представника відповідача-3 про подвійне стягнення заборгованості є необгрутованими, а тому згідно закону можливе стягнення з основного боржника і його декількох поручителів заборгованості за договором лізингу солідарно.

Так, у даній справі має місце два поручителя - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй", які за Договорами поруки-1,2 зобов'язалися нести солідарну з лізингоодержувачем відповідальність у повному обсязі за його зобов'язаннями по договору лізингу, а, оскільки обсяги їх відповідальності однакові та відповідальність солідарна з лізингоодержувачем, то й вони повинні відповідати з боржником солідарно і перед кредитором, тобто перед позивачем. Іншого договорами поруки не встановлено.

При цьому ст. 554 Цивільного кодексу України не заборонено укладення кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання.

Отже, зважаючи на ту обставину, що позовні вимоги зв'язані між собою підставою виникнення, а саме - Договором фінансового лізингу №L1278-10/07 від 31.10.2007 р., та Договори поруки-1, 2 є однорідними договорами, то й поручителі-1,2 - ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" несуть солідарну відповідальність.

З урахуванням викладеного суд задовольняє вимоги позивача про солідарне стягнення з ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" заборгованості у сумі 176 707,31 грн., а також вимоги про солідарне стягнення з ПАТ "Бетон Нова", ТОВ "Централь-Строй", ТОВ "Укрбус" заборгованості у сумі 69 470,20 грн.

Згідно з ч. 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 35, 49, 75, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (який є солідарним боржником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбус") (84791, Донецька обл., м. Дебальцеве, смт. Миронівський, вул. Совєтська, 42; ідентифікаційний код 32406629на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) заборгованість у розмірі 246 177 (двісті сорок шість тисяч сто сімдесят сім) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 4 923 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 54 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (який є солідарним боржником з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбус") (83023, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; ідентифікаційний код 32281938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) заборгованість у розмірі 246 177 (двісті сорок шість тисяч сто сімдесят сім) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 4 923 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 54 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (04119, м. Київ, вул. Якіра, 13, літ. Б; ідентифікаційний код 34926028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) заборгованість у розмірі 69 470 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1 389 (одну тисячу триста вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (04119, м. Київ, вул. Якіра, 13-б; ідентифікаційний код 34926028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) 176 707 (сто сімдесят шість тисяч сімсот сім) грн. 31 коп. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.12.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко