Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/23225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23225/14 03.12.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК», м.Вишгород, ЄДРПОУ 30370381

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль», м.Київ, ЄДРПОУ 37203765

про стягнення 318 883,39 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Старінський О.С. - по дов., Гарбар Ю.О. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК», м.Вишгород звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 269 774,07 грн., 3% річних в розмірі 6075,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 43 033,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №1-1402 від 14.02.2012р. в частині приймання виконаних робіт та здійснення їх в обсязі та строки, передбачені договором, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судове засідання 12.11.2014р. та 03.12.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

За висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 03056, м.Київ, Солом'янский район, вул.Борщагівська, буд.154.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 27.10.2014р. та від 12.11.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується засвідченою копією реєстру поштових відправлень суду за 28.10.2014р. та за 17.11.2014р.

Про отримання відповідачем ухвали від 27.10.2014р. свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103031691803.

Одночасно, конверт з ухвалою від 12.11.2014р. до господарського суду не повертався.

Згідно з п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, доказом повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи 03.12.2014р. є долучена до матеріалів справи засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду за 17.11.2014р.

Крім того, інформація щодо місця та часу розгляду господарським судом м.Києва справ публікується на офіційному сайті суду. Таким чином, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з наведеними процесуальними документами в мережі Інтернет.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, з огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалами від 27.10.2014р. та від 12.11.2014р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Одночасно, за висновками суду, з 19.11.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження у справі) у відповідача було достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи клопотань вказаного учасника судового процесу про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені заявником докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРК» (підрядник) було укладено договір підряду №1-1402, згідно з п.1.1 якого підрядник зобов'язався з власних матеріалів та власними або залученими силами виконати електромонтажні роботи та підготовити відповідну проекту документацію для приміщення фітнес-клуб «Спорт-Лайф» на відмітці 18 і 22,5 за адресою: м.Київ, вул.Борщагівська, 154, а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Назва, перелік, основні характеристики робіт та матеріалів, обладнання, конструкцій, що будуть використовуватись при виконанні робіт, визначені в кошторисі (договірній ціні) (додаток №1), планувальних рішеннях (додаток №3) та відомості оздоблення (додаток №4), які є невід'ємними частинами договору (п.1.2 договору №1-1402 від 14.02.2012р.).

Згідно з п.2.1 укладеного між сторонами правочину ціна договору є договірною, визначається на підставі кошторису (додаток 1) та становить 1 769 785 грн.

За умовами п.12.1 спірного правочину договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками господарських товариств та діє до повного виконання контрагентами своїх зобов'язань.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №1-1402 від 14.02.2012р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, пунктом 1.2 договору №1-1402 від 14.02.2012р. передбачено, що назва, перелік, основні характеристики робіт та матеріалів, обладнання, конструкцій, що будуть використовуватись при виконанні робіт, визначені в кошторисі (договірній ціні) (додаток №1), планувальних рішеннях (додаток №3) та відомості оздоблення (додаток №4), які є невід'ємними частинами договору.

Як свідчать матеріали справи 14.02.2014р. сторонами було складено та підписано додаток №1 до договору (договірна ціна), локальний кошторис, підсумкову вартість ресурсів та відомість оздоблення.

У судовому засіданні 03.12.2014р. судом було оглянуто оригінали наведених додатків до спірного правочину та встановлено, що останні підписано представниками обох сторін та скріплено печатками господарських товариств.

За умовами п.6.1 договору №1-1402 від 14.02.2012р. виконані роботи підрядник передає, а замовник приймає шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт на відповідні обсяги робіт. Проекти актів приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках, готує, підписує, скріплює печаткою підрядник та передає замовнику.

Замовник зобов'язаний не пізніше 10 робочих днів з дати одержання від підрядника актів приймання передачі виконаних робіт, перевірити обсяг та якість виконаних робіт та за відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати в одному примірнику підряднику. За наявності заперечень замовник протягом 10 робочих днів з дати одержання замовником від підрядника акту приймання-передачі зобов'язаний передати підряднику обґрунтоване заперечення від підписання вказаних документів у письмовій формі (п.п.6.2, 6.3 договору №1-1402 від 14.02.2012р.).

У п.6.4 спірного правочину контрагенти погодили, що у разі, якщо підрядник протягом 10 робочих днів з дати належним чином підтвердженого одержання замовником від підрядника акту приймання-передачі виконаних робіт не отримає від замовника підписаний акт чи письмового обґрунтованого заперечення від підписання вказаних документів, вважається, що обсяг робіт прийнятий замовником, а акт підписаний ним. В такому разі акти приймання-передачі підписуються підрядником одноособово. На місці підпису замовника проставляється напис: «Зауважень від замовника в передбачені строки не надійшло».

Як свідчать матеріали справи, 31.01.2013р. шляхом підписання та скріплення печатками господарських товариств акта №1/1-1402 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за січень 2013р. підрядником було передано, а замовником прийнято електромонтажні роботи, виконані на підставі договору №1-1402 від 14.02.2012р., на загальну суму 561 302,83 грн.

У судовому засіданні 03.12.2014р. судом було оглянуто оригінал акту №1/1-1402 від 31.01.2013р. та встановлено, що останній підписано представниками обох сторін та скріплено печатками суб'єктів господарювання без жодних зауважень та заперечень.

Одночасно, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 18.12.2013р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль», яка відповідає юридичній адресі відповідача, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, позивачем було направлено акт №2/1-1402 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. на загальну 1 208 471,24 грн. На підтвердження направлення наведеного документу на адресу замовника позивачем представлено до матеріалів справи фіскальний чек №5992 від 18.12.2013р. та опис вкладення, який скріплено печаткою відділення поштового зв'язку.

Господарський суд приймає наведені документи, як належні та допустимі у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України докази направлення підрядником на виконання умов п.6.1 договору №1-1402 від 14.02.2012р. акту приймання-передачі робіт замовнику 18.12.2013.

За змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Як вбачається з штампу відділення поштового зв'язку позивачем було скеровано поштове відправлення на адресу відповідача з відділення поштового зв'язку Київ 116, тобто, у даному випадку слід застосовувати нормативні строки місцевих поштових пересилань.

Отже, враховуючи затверджені Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд дійшов висновку, що направлений 18.12.2013р. позивачем акт приймання - передачі повинен був бути отриманий відповідачем не пізніше 21.12.2013р.

Ухвалами від 27.10.2014р. та від 12.11.2014р. судом було зобов'язано відповідача надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача акту №2/1-1402 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. на суму 1 208 471,24 грн.

Однак, як вже зазначалось, відповідач вимог суду не виконав, у судові засідання не з'явився, факт отримання від позивача вказаного вище акту не заперечив. Одночасно, за висновками суду, з 19.11.2014р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» було достатньо часу для надання витребуваних судом пояснень.

Наразі, за поясненнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, акт №2/1-1402 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. на суму 1 208 471,24 грн. замовником підписано не було, зауважень щодо належного виконання робіт, що в ньому визначені, у терміни, що передбачені договором №1-1402 від 14.02.2012р., не надано.

Наведені обставини і стали підставою для підписання з урахуванням умов п.6.4 спірного правочину замовником акту в односторонньому порядку з проставленням на місці підпису підрядника відмітки «Зауважень від замовника в передбачені договором строки не надійшло».

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи ухвалами від 27.10.2014р. та від 12.11.2014р. було зобов'язано відповідача надати заперечення щодо отримання від позивача робіт за договором №1-1402 від 14.02.2012р. на загальну суму 1 769 774,07 грн. (з урахуванням обох актів).

Проте, станом на момент вирішення спору, відповідачем вказаних заперечень надано не було, факт отримання робіт від позивача на загальну суму 1 769 774,07 грн. та відсутності заперечень з приводу їх якості не спростовано.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази приймання відповідачем робіт на суму 561 302,83 грн., а також докази направлення підрядником замовнику акту приймання-передачі на суму 1 208 471,24 грн. , з огляду на відсутність у замовника зауважень щодо виконаних на підставі останнього документу робіт, враховуючи умови спірного правочину, господарський суд дійшов висновку, що позивачем на підставі договору 1-1402 від 14.02.2012р. було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 1 769 774,07 грн.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, п.2.1 укладеного між сторонами правочину передбачено, що ціна договору є договірною, визначається на підставі кошторису (додаток 1) та становить 1 769 785 грн.

У п.2.2 договору 1-1402 від 14.02.2012р. контрагенти погодили, що замовник оплачує виконані роботи згідно з підписаними актами приймання-передачі робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання з автоматичним коригуванням вартості виконаних робіт згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до долару США на момент складання підрядником актів.

Протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору замовник зобов'язався оплатити підряднику авансовий платіж в розмірі 100 000 грн.

Таким чином, враховуючи наведені вище висновки суду щодо приймання відповідачем робіт на загальну суму 1 769 774,07 грн. та враховуючи умови спірного договору щодо строків та обсягів оплати виконаних робіт, господарський суд дійшов висновку, що строк внесення плати за виконані позивачем на підставі договору №1-1402 від 14.02.2012р. роботи на загальну суму 1 769 774,07 грн. настав.

При цьому, господарський суд зауважує, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати. Аналогічну правову позицію наведено у п.6 Оглядового листа №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» та постанові від 12.11.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/989/13.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» в повному обсязі свої грошові зобов'язання за договором виконано не було, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 269 774, 07 грн.

На підтвердження своїх пояснень позивачем представлено до матеріалів справи платіжні доручення на зальну суму 1 500 000 грн. та довідку №06.301-186/11715 від 26.11.2014р. Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в якій зазначено, що на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» надходили грошові кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» на суму 1 500 000 грн.

Ухвалами від 27.10.2014р. та від 12.11.2014р. судом було зобов'язано відповідача надати докази повного або часткового виконання своїх грошових зобов'язань за договором №1-1402 від 14.02.2012р.

Проте, як вже неодноразово зазначалось, відповідачем вимоги господарського суду виконано не було, факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 269 774, 07 грн. не спростовано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на всі фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» про стягнення основного боргу в сумі 269 774,07 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 6075,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 43 033,86 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором 1-1402 від 14.02.2012р. в повному обсязі, позивачем було нараховано 3% річних за період з 20.01.2014р. по 22.10.2014р. на суму 6075,46 грн. та інфляційні втрати в розмірі 43 033,86 грн.

За висновками суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРК» проведено вірний розрахунок суми трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для задоволення останніх в повному обсязі.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК», м.Вишгород до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 269 774,07 грн., 3% річних в розмірі 6075,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 43 033,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна майстерня «Екостиль» (03056, м.Київ, Солом'янський район, вул.Борщагівська, буд.154, ЄДРПОУ 37203765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Шолуденка, буд.1, офіс №7, ЄДРПОУ 30370381) основний борг в сумі 269 774,07 грн., 3% річних в розмірі 6075,46 грн., інфляційні втрати в сумі 43 033,86 грн. та судовий збір в розмірі 6 377,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08.12.2014р.

Суддя М.О. Любченко