Постанова

від 17.03.2015 по справі 910/23225/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. справа№ 910/23225/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Старінський О.С.;

відповідача - Левковський П.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль"

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 р.

у справі № 910/23225/14 (суддя - Любченко М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль"

про стягнення 318883,39 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду № 1-1402 від 14.02.2012 р. у загальному розмірі 318883,39 грн, у тому числі: 269774,07 грн - основного боргу, 43033,86 грн - інфляційних втрат та 6075,46 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/23225/14.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 р. у справі № 910/23225/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що з об`єктивних обставин товариство не отримувало процесуальних документів суду і не змогло взяти участі у розгляді справи, та, у зв`язку з цим, надати пояснення і докази, які мають значення для вирішення спору. Також, апелянтом вказано на відсутність правових підстав стягувати заборгованість за актом виконаних робіт, не підписаним з боку відповідача, оскільки роботи за ним виконані не у повному обсязі.

Крім того, до апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з визначення об`ємів будівельних робіт, виконаних по договору, та відповідності актів виконаних робіт цінам і розцінкам, визначеним в основному кошторисі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/23225/14 та призначено її до розгляду на 26.02.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 17.03.2015 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача.

В поданому до суду відзиві позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

14.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК" (підрядник) було укладено договір підряду № 1-1402, згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язується з власних матеріалів та власними або залученими силами виконати електромонтажні роботи та підготувити відповідну проектну документацію для приміщення фітнес-клубу "Спорт-Лайф" на відмітці 18 і 22,5 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов договору.

Назва, перелік, основні характеристики робіт та матеріалів, обладнання, конструкцій, що будуть використовуватись при виконанні робіт, визначені в кошторисі (договірній ціні) (додаток № 1), планувальних рішеннях (додаток № 3) та відомості оздоблення (додаток № 4), які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 вказаного договору).

Згідно з п. 2.1 укладеного між сторонами правочину ціна договору є договірною, визначається на підставі кошторису (додаток № 1) та становить 1769785,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2014 р. сторонами було складено та підписано додаток № 1 до договору (договірна ціна), локальний кошторис, підсумкову вартість ресурсів та відомість оздоблення.

У п. 2.2 договору № 1-1402 від 14.02.2012 р. сторони погодили, що замовник оплачує виконані роботи згідно з підписаними актами виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання з автоматичним коригуванням вартості виконаних робіт згідно з офіційним курсом Національного банку України гривні до долару США на момент складання підрядником актів приймання - передачі виконаних робіт.

Протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору замовник зобов'язується оплатити підряднику авансовий платіж в розмірі 100000,00 грн.

За умовами п. 12.1 договору він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками господарських товариств і діє до повного виконання контрагентами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 31.01.2013 р. на виконання умов укладеного договору сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 р. № 1/1-1402 на загальну суму 561302,83 грн.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 18.12.2013 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" позивачем було надіслано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. № 2/1-1402 на загальну суму 1208471,24 грн. Факт надсилання вказаного акту підтверджується фіскальним чеком № 5992 від 18.12.2013 р. та описом вкладення у цінний лист, який скріплено печаткою відділення поштового зв'язку.

Разом з тим, замовником вищевказаний акт підписано не було.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст. 853 ЦК України).

Розділом 6 договору підряду сторони погодили порядок приймання - передачі виконаних робіт.

Зокрема, згідно з п. 6.1 договору виконані роботи підрядник передає, а замовник приймає шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт на відповідні обсяги робіт. Проекти актів приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою підрядник та передає замовнику.

Відповідно до п. п. 6.2, 6.3 укладеного між сторонами договору підряду замовник зобов'язаний не пізніше 10 робочих днів з дати одержання від підрядника актів приймання передачі виконаних робіт перевірити обсяг та якість виконаних робіт та за відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати в одному примірнику підряднику. За наявності заперечень замовник протягом 10 робочих днів з дати одержання замовником від підрядника акту приймання-передачі зобов'язаний передати підряднику обґрунтоване заперечення від підписання вказаних документів у письмовій формі.

Також, у п. 6.4 договору сторони погодили, що у разі, коли підрядник протягом 10 робочих днів з дати належним чином підтвердженого одержання замовником від підрядника акту приймання-передачі виконаних робіт не отримає від замовника підписаний акт чи письмового обґрунтованого заперечення від підписання вказаних документів, вважається, що обсяг робіт прийнятий замовником, а акт підписаний ним. В такому разі акти приймання-передачі підписуються підрядником одноособово. На місці підпису замовника проставляється напис: "Зауважень від замовника в передбачені строки не надійшло".

У судовому засіданні 17.03.2015 р. в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" було отримано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. № 2/1-1402 на загальну суму 1208471,24 грн. Вказані пояснення зафіксовані у протоколі судового засідання від 17.03.2015 р.

З приводу зазначеної обставини, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до рекомендацій у застосуванні ст. 35 ГПК України, викладених у п. 2.5-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо, а також в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень. У такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі.

Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин (наприклад, неподання відзиву на позовну заяву) не свідчить про визнання ним таких обставин: "мовчазне" визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає.

Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

Визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов'язковим та остаточним. Суд може не прийняти такого визнання, якщо визнана обставина викликає сумнів у її достовірності, тобто у тому чи відповідає вона дійсності, оскільки не узгоджується з іншими обставинами, вже з'ясованими в тій же справі, або такими, що мають для останньої преюдиціальне значення; сумнівною є добровільність визнання певних обставин, оскільки воно вчинене даним учасником судового процесу під впливом помилки, обману або ж погрози чи насильства, інших протиправних дій.

Відтак, оскільки визнання представником відповідача обставин стосовно отримання спірного акта приймання виконаних робіт на суму 1208471,24 грн узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами щодо належного надсилання такого акта, колегія суддів розцінює пояснення відповідача, як визнання обставин, які не потребують додаткового доказування.

Отже, враховуючи вищенаведене та умови п. 6.4 спірного правочину замовником в односторонньому порядку було підписано акт приймання виконаних робіт на суму 1208471,24 грн та на місці підпису підрядника зроблено відмітку: "Зауважень щодо виконання робіт та заперечень від підписання акту в передбачені договором строки замовник не надав".

Як вірно вказано місцевим господарським судом, станом на момент вирішення спору в суді першої інстанції відповідачем заперечень від підписання акту за грудень 2013 р. надано не було, факт отримання робіт на загальну суму 1769774,07 грн та відсутності заперечень з приводу їх кількості та якості не спростовано.

Відтак, доводи відповідача стосовно відсутності правових підстав стягувати заборгованість за актом приймання виконаних робіт, не підписаним з боку відповідача у зв`язку з частковим виконанням робіт за ним, колегією суддів відхиляються, оскільки спростовуються вищенаведеними обставинами.

Крім того, за висновком суду першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази на підтвердження прийняття відповідачем робіт на суму 561302,83 грн згідно акта № 1/1-1402, докази направлення підрядником замовнику акта № 2/1-1402 на суму 1208471,24 грн, а також платіжні доручення на суму 1500000,00 грн, якими підтверджується часткова оплата виконаних робіт, Господарський суд м. Києва дійшов правильного висновку про існування заборгованості відповідача за виконані та неоплачені роботи у розмірі 269774,07 грн.

Окрім того, судом першої інстанції також правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 6075,46 грн та інфляційних втрат у розмірі 43033,86 грн, нарахованих за період з 20.01.2014 р. по 22.10.2014 р. за невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором № 1-1402 від 14.02.2012 р.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок вказаних сум перевірений судом апеляційної інстанції та відповідає обставинам справи, умовам укладеного правочину та вищевказаним нормам законодавства України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно задоволення позовних вимог у даній справі та стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду № 1-1402 від 14.02.2012 р. у загальному розмірі 318883,39 грн, з яких: 269774,07 грн - основного боргу, 43033,86 грн - інфляційних втрат та 6075,46 грн - 3% річних.

Стосовно доводів скаржника про позбавлення його судом першої інстанції права надавати пояснення і подавати докази, які мають значення для вирішення спору, через неналежне повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань, колегія суддів зазначає, що згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є: 03056, м. Київ, Солом'янский район, вул. Борщагівська, буд. 154.

На вказану адресу судом першої інстанції і направлялися ухвали від 27.10.2014 р. та від 12.11.2014 р. При цьому, вказані процесуальні документи були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" поза межами судових засідань 12.11.2014 р. та 03.12.2014 р. і не з вини суду, оскільки надсилалися належним чином та на адресу, наявну в матеріалах справи.

Відтак, маючи інформацію про існування даної справи, оскільки її розгляд відкладався, відповідач не був позбавлений можливості надати суду свої пояснення, заперечення, будь-які додаткові докази, а також спростувати обставини стосовно належного виконання підрядником договірних робіт, передбачених спірним актом. До того ж, належного спростування вказаних обставин не надано скаржником і при подачі апеляційної скарги.

Також, як зазначалося вище, до апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з визначення об`ємів будівельних робіт, виконаних по договору, та відповідності актів виконаних робіт цінам і розцінкам, визначеним в основному кошторисі.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Обґрунтовуючи підстави для призначення судової будівельно-технічної експертизи, відповідач посилається на те, що при виконанні робіт позивачем було порушено технологію їх виконання, у зв`язку з чим замовником виявлено певні відхилення від технічної документації та кошторисної вартості.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, дослідивши питання, які були поставлені судовому експерту для роз'яснення, колегія суддів дійшла висновку про те, що з'ясувати вказані обставини можливо під час розгляду справи по суті, оскільки вони мають лише правовий характер та не потребують спеціальних знань.

Зокрема, апелянт ставить під сумнів належність виконання договірних робіт. Однак, згідно зі ст. 853 ЦК України відповідач втратив право посилатися на недоліки у виконанні робіт, які могли бути встановлені під час їх прийняття, оскільки не надав підряднику будь-яких зауважень щодо кількості та якості виконаних робіт під час отримання акта № 2/1-1402 на суму 1208471,24 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" оплачувало виконані роботи за вищевказаним актом, оскільки загальний розмір сплачених відповідачем коштів по договору перевищує суму робіт, передбачену іншим актом № 1/1-1402, який останнім підписано. Відтак, з цього можна зробити висновок, що роботи по акту за грудень 2013 р., який не підписаний відповідачем, також частково оплачувалися. Отже, замовник такими діями погодився з переліком та вартістю робіт, передбачених актом приймання № 2/1-1402.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору підряду, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт. В свою чергу, відповідачем доказів оплати виконаних позивачем робіт на суму 269774,07 грн. не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги.

Таким чином, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог було правильно застосовано норми законодавства та достовірно досліджено наявні обставини справи у їх сукупності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 р.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна майстерня "Екостиль" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2014 р. у справі № 910/23225/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23225/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко