Ухвала

від 26.11.2014 по справі 818/2523/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р.Справа № 818/2523/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі :

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 818/2523/14

за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР"

про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИЛА:

08.09.2014 року Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Локнянське-БСР", що знаходяться на рахунках АТ "Райффайзенбанк Аваль" ( МФО 380805) у м.Києві №26004716952618, № 26044717048718, № 26006440736, № 26007440735, № 26005440737) до повного погашення податкового боргу, який станом на 27.08.2014 року складає 420835,22 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року адміністративний позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задоволено.

Накладено арешт на кошти та інші цінності ТОВ "Локнянське-БСР" у сумі 420 835 грн. 22 коп., що знаходяться на рахунках АТ "Райффайзенбанк Аваль", у м. Києві (МФО 380805) № 26004716952618, № 26044717048718, № 26006440736, № 26007440735, № 26005440737.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 26.11.2014 року, сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 9-11).

Як убачається із матеріалів справи, станом на 27 серпня 2014 року за товариством з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" рахувався податковий борг в сумі 420 835, 22 грн.(а.с. 55)

Судовим розглядом встановлено, що 08.05.2013 року Охтирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000232201, яким ТОВ "Локнянське-БСР" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 420321,00 грн., у том у числі: за основним платежем - 336257,00 грн. та за штрафними ( фінансовими) санкціями - 84064 грн. ( а.с. 42).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року по справі №818/5154/13-а адміністративний позов Охтирської ОДПІ задоволено та проведено нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Локнянське -БСР" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 513,00 грн., з податку на прибуток в розмірі 336257,00 грн. та зменшено розмір від'ємного значення в розмірі 562,00 грн. ( а.с. 94-97).

З метою погашення податкового боргу позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 13.02.2014 року № 33-25 на суму 426 483, 43 грн. (а.с. 56), яка, зважаючи на приписи п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, вручена уповноваженій особі підприємства 13.02.2014 року (а.с. 56).

Як убачається з картки особового рахунку , відповідачем частково погашалась заборгованість, а саме: 04.02.2014 року - у сумі 7, 38 грн. за рахунок переплати, а також шляхом перерахування коштів 11.03.2014 року - у сумі 18 000, 00 грн., 24 400, 00 грн. та 12.03.2014 року - у сумі 28 550, 00 грн.(а.с. 52-54).

З матеріалів справи вбачається, що по особовому рахунку відбулось нарахування пені 11.03.2014 року - у сумі 130, 78 грн., у сумі 177, 28 грн., у сумі 213, 54 грн. та податку на прибуток згідно декларації по строку 11.03.2014 року - у сумі 70 950, 00 грн. (а.с. 44-48).

Із довідки - розрахунку податкової заборгованості від 27.08.2014 року № 8736/10/18-11-25-25 вбачається, що станом на 27.08.2014 року податкова заборгованість відповідача складає в загальному розмірі 420 835, 22 грн. (а.с. 55) та, відповідно до приписів підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, набула статусу податкового боргу.

Згідно фінансового звіту станом на 30.06.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" на кінець звітного періоду баланс підприємства становить 37 954, 70 грн. (а.с. 63-64).

З метою забезпечення погашення податкового боргу 15.05.2014 року контролюючий орган листом за вих. № 596/18/16-25 просив ТОВ "Локнянське -БСР" надати перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності ( господарському віданні або оперативному управлінні). (а.с. 57).

ТОВ "Локнянське-БСР" листом від 12.06.2014 року № 135 запропонувало включити до податкової застави тепловоз ТГК-7108 балансовою вартістю 86 965, 96 грн. (а.с.58).

Вищевказане майно в присутності головного бухгалтера підприємства 12.06.2014 року було описано, що підтверджується актом опису майна від 12.06.2014 року № 370, та зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а. с. 61).

Згідно довідки Охтирського БТІ від 28.04.2014 р. № 326 за ТОВ "Локнянське-БСР" зареєстроване нерухоме майно по вул. Гришина, 26-а, м. Тростянець, Сумської області згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2014 року ( а.с.81).

Судовим розглядом встановлено, що решта рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться на балансі підприємства, знаходиться у заставі банку ПАТ "Креді Агріколь банк" на підставі договору застави від 26.03.2014 р. № 269CL/PL-3 (а.с. 65-71) та іпотечного договору від 26.03.2014 р. № 269 CL/М 1 (а.с. 73-79) і зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 72).

Як убачається із листа Охтирського ВРЕР УДАІ УМВС від 06.05.2014р. № 1883 за ТОВ "Локнянське-БСР" автотранспорт не зареєстрований (а.с. 80).

З листа Відділу Держземагенства у Тростянецькому районі від 28.04.2014 р. № 8-28-01-507/2-14 вбачається, що в електронній базі та книгах реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, на право власності на земельну ділянку за ТОВ "Локнянське -БСР" факт реєстрації документів, що посвідчують право власності, факт реєстрації земельних ділянок щодо передачі їх у власність не встановлено. ТОВ "Локнянське-БСР" на умовах оренди належить земельна ділянка за адресою: м.Тростянець, вул. Гришина,26а. ( а.с.82).

Оскільки у відповідача відсутнє інше майно, що може бути описано у податкову заставу, тому контролюючий орган звернувся з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Задовольняючи позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, суд першої інстанції виходив з того, що балансова вартість майна відповідача менша суми податкового боргу, а також у відповідача відсутнє інше майно, що може бути описано у податкову заставу для погашення податкового боргу, а тому вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Локнянське-БСР", що знаходяться у банку, є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано у разі, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі /підпункт 94.2.1 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України) та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені норми кореспондуються з приписом п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року № 1398.

Розділ VII цього Порядку визначає саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.

При цьому згідно з п. 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За змістом підпункту 20.1.33 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, платник податків має податковий борг, балансова вартість майна відповідача менша суми податкового боргу, а також у відповідача відсутнє інше майно, що може бути описано у податкову заставу для погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР", що знаходяться у банку, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суд від 25.09.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 818/2523/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.