Постанова

від 09.12.2014 по справі 916/930/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 916/930/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Савицького Я.Ф., Ліпчанської Н.В.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 2938 від 20.11.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від відповідача - Аврамов В.П., за довіреністю № б/н від 08.12.2014р.

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.10.2014р.

по справі № 916/930/13

за позовом Приватного підприємства «Італ Кераміка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Білдер»

про стягнення заборгованості у сумі 55 619,18 грн.

Відповідно до ст.ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Білдер» звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі № 916/930/13, в якій просило суд визнати незаконними дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо ненадання ТОВ «СП Білдер» строку на добровільне виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. № 916/930/13; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 44113303 від 08.08.2014р.; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 44113303 від 08.08.2014р.; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44113303 від 20.08.2014р.; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про арешт коштів боржника ВП № 44113303 від 20.08.2014р.

Скарга обґрунтована тим, що вказані постанови, були винесені через два дні після відправки постанови про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням того, що, фактично, ТОВ "СП Білдер" не було надано часу для добровільного виконання приписів виконавчого документа.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2014р. (суддя Щавинська Ю.М.) скаргу ТОВ «СП Білдер» на дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі №916/930/13 задоволено;

визнано незаконними дії Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо ненадання ТОВ «СП Білдер» строку на добровільне виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. № 916/930/13;

визнано недійсною постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 44113303 від 08.08.2014р.;

визнано недійсною постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №44113303 від 08.08.2014р.;

визнано недійсною постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №44113303 від 20.08.2014р.;

визнано недійсною постанову державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про арешт коштів боржника ВП № 44113303 від 20.08.2014р.

Ухвала мотивована тим, що оскаржувані постанови державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції були прийняті безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість добровільного виконання боржником вимог постанови про відкриття виконавчого провадження у семиденний строк, у зв'язку із ненадісланням її належним чином та у встановлений строк.

Також, суд зазначив, що сплив строку про добровільне виконання само по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки в даному випадку виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, з огляду на добровільне виконання боржником приписів виконавчого документа.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник послався на те, що оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконаних дій відноситься до підвідомчості адміністративних судів.

Крім того, скаржник посилається на те, що з моменту отримання постанови про відкриття провадження до подання клопотання ТОВ «СП Білдер» про поновлення строків для добровільного виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження представники боржника до державного виконавця не з'являлися та про дії які вони будуть вчиняти та вчинили для погашення заборгованості по виконавчому документу не повідомляли.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники ПП «Італ Кераміка» та Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та скаржника.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова ко легія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних під став.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій державної виконавчої служби судова колегія звертає увагу на наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вчиненні виконавчих дій державний виконавець повинен керуватись Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2014р. до Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява ПП "Італ Кераміка" про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. про затвердження мирової угоди по справі №916/930/13 та стягнення з ТОВ "СП Білдер" на користь ПП "Італ Кераміка" 23 905,05 грн. (а.с.135-136).

14.07.2014р. державним виконавцем Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44113303 (а.с.145), пунктом другим якої боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа.

Згідно супровідного листа (а.с.107) постанова від 14.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику 01.08.2014р.

У відповідності до п.5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. При цьому, згідно п. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Натомість, як вбачається з штемпелю поштової установи на конверті (а.с.108), вказана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ТОВ "СП Білдер" лише 06.08.2014р., а отримана боржником 14.08.2014р. Крім того, як встановлено судом першої інстанції, постанова була направлена боржнику простою кореспонденцією.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість добровільного виконання боржником вимог постанови про відкриття виконавчого провадження у семиденний строк, у зв'язку із ненадісланням її належним чином та у встановлений строк.

З урахуванням викладеного, судова колегія констатує наявність неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця у вигляді фактичного ненадання ТОВ "СП Білдер" строку на добровільне виконання ухвали, а вимоги скарги в цій частині підлягають задоволенню.

В подальшому, 08.08.2014р., державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.146) та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.148), які, за твердженням державного виконавця, 08.08.2014р. були направлені на адресу ТОВ "СП Білдер" супровідними листами.

При цьому, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, вказані матеріали не містять супровідного листа про направлення ТОВ "СП Білдер" постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. Натомість, в матеріалах виконавчого провадження наявні два супровідних листа за різними номерами від однієї дати про направлення боржнику постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій (а.с.147,149).

Разом з тим, як було встановлено, копії вказаних постанов на адресу ТОВ "СП Білдер" не надходили, а були отримані представником відповідача 15.09.2014р. наручно у приміщенні ДВС.

Приймаючи до уваги, що вказані постанови згідно діючого законодавства можуть бути оскаржені у десятиденний строк, а також те, що вони були отримані скаржником лише 15.09.2014р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "СП Білдер" не було пропущено строк на оскарження постанов.

При цьому, згідно положень ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення суду у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону, тобто строк, зазначений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду.

Натомість, як вище встановлено судом, державним виконавцем не було дотримано процедури надання строку для добровільного виконання рішення суду, у зв'язку з чим судова колегія доходить до висновку, що примусове виконання ухвали господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. №916/930/13 розпочато не було і, як наслідок, факт невиконання боржником приписів постанови про відкриття виконавчого провадження у встановлений статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" строк відсутній.

Водночас, 19.08.2014р. ТОВ "СП Білдер" в добровільному порядку було погашено заборгованість перед ПП "Італ Кераміка" у сумі 23 905,05 грн. При цьому, Другим Малиновським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не подано суду жодних доказів про вжиття заходів щодо примусового виконання ухвали.

Враховуючи, що із змісту наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавчий збір стягується з боржника, виключно, у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем, а також у випадку вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа, приймаючи до уваги, що у даному випадку примусове стягнення у порядку, визначеному законом, не відбувалося, на думку суду, правові підстави для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат були відсутні.

При цьому, сплив строку про добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки в даному випадку виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення, з огляду на добровільне виконання боржником приписів виконавчого документа.

Апеляційна інстанція також не приймає до уваги посилання державного виконавця на те, що законом передбачено надання строку, меншого ніж 7 днів, оскільки постановою від 14.07.2014р. було надано саме 7-денний строк на добровільне виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає вимоги ТОВ "СП Білдер" про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, обґрунтованими, а відповідні постанови від 08.08.2014р. підлягають визнанню недійсними.

Вимоги скаржника про визнання недійсними постанов державного виконавця Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Іскренко О.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та про арешт коштів боржника також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно до статей 52, 57 вказаного Закону звернення стягнення на майно боржника (що є заходом примусового виконання рішення (ст.32 Закону) полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. При цьому, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Таким чином, накладення арешту на кошти та на майно боржника допускається як захід забезпечення виконання рішення (в порядку ст.25 Закону України "Про виконавче провадження"), або як захід примусового виконання рішення (в порядку ст.ст.52,57 вказаного Закону).

При цьому, із змісту постанов від 20.08.2014р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.159), та про арешт коштів боржника (а.с.157) вбачається, що оскаржувані постанови були винесені в порядку ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із невиконанням боржником вимог виконавчого документа у строк, наданий для самостійного виконання рішення (7-денний строк).

Отже, вказані постанови про накладення арешту були винесені не у розрізі відкриття виконавчого провадження, а в якості заходу примусового виконання рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність факту примусового виконання ухвали, у зв'язку з чим вважає вжиття заходів примусового виконання ухвали необґрунтованим та передчасним.

Доводи апеляційної скарги відносно підсудності даної справи не приймаються судовою колегією оскільки суперечать приписам ст. 121-2 ГПК України.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі та матеріали справи не спростовують висновки суду першої інстанції, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального права та не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 03.10.2014р. по справі № 916/930/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.12.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Н.В. Ліпчанська