cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2014 р. Справа № 922/3356/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників:
позивача - Падалко І.М. директор (особисто)
відповідача - ЛичагінМ.В. за довіреністю №8 від 05.09.2013 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр "Держгірпромнагляду України", м. Харків (вх. №3398 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.10.14 у справі № 922/3356/14
за позовом ТОВ "Центр охорони праці "Новатор Сервіс", м. Харків
до Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр "Держгірпромнагляду України", м. Харків
про зобов"язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр охорони праці "Новатор сервіс", м. Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача, Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", м. Харків, виконати умови Договору № 29 від 09.01.2014р. шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2014 р. у справі № 922/3356/14 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Зобов'язано Державне підприємство "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України виконати умови договору № 29 від 09.01.2014р. шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених договором № 29 від 09.01.2014р. Стягнуто з Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр охорони праці "Новатор сервіс" 1218,00 грн. витрат з оплати судового збору.
Державне підприємство "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України з рішенням суду не погодилося, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував той факт, що Держгірпромнагляд України, який виступає єдиним засновником ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", є органом державної влади та має право на видання обов'язкових для відповідача наказів. Відповідач вважає, що зміна державного регулювання відносин ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" з ТОВ "Центр охорони праці "Новатор Сервіс" є достатньою підставою для розірвання договору.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає, що листи Держгірпромнагляду України, на які посилається відповідач, не є нормативно-правовими актами та не підлягають застосуванню у судовому процесі, оскільки не відповідають законодавству України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду України від 17.11.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.12.2014 р.
Перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Укрстройдизайн», заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 09.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр охорони праці "Новатор Сервіс" (позивач) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" (відповідач) було укладено договір № 29, згідно п. 1.1. якого позивач (замовник) передає, а відповідач (підрядник) бере зобов'язання виконати роботи: визначені статусом уповноваженої Держгірпромнаглядом організації, інші роботи, які відсутні в дозвільних документах замовника.
Строк дії договору встановлений до 31.12.2014р. (п. 6.1 договору).
Пунктом 1.2. договору передбачено багаторазове виконання робіт відповідачем на підставі листів чи технічних завдань позивача.
Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що протягом періоду з 09.01.2014р. по 30.06.2014р. відповідач належним чином виконував умови договору, що підтверджується копіями замовлень, розрахунків вартості робіт та актів прийому-передачі виконаних робіт. Всього за період з 09.01.2014р., відповідно до умов договору № 29 від 09.01.2014р., відповідач виконав 141 замовлення позивача. Порушень умов договору з боку позивача протягом дії договору не було.
Відповідно до пп. 1.2., 2.1. договору, відповідач розраховував вартість робіт на підставі протоколу погодження договірної ціни та рахунку, які розробляв відповідач.
27.06.2014р. позивач подав відповідачеві замовлення за вих. № 171 від 26.06.2014р. про виконання робіт з обробки результатів експертного обстеження стану охорони праці TOB "Балмолоко Екстра" та ПАТ "КФ "Харків'янка", видачу висновку експертизи для одержання дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки.
Листом (вих. № 576 від 08.07.2014р.) відповідач повернув позивачеві подане замовлення, мотивуючи свої дії забороною свого засновника, Держрігпромнагляду України, на укладення та виконання договорів з комерційними підприємствами. До свого листа відповідач додав проект Додаткової Угоди про розірвання Договору № 29 від 09.01.2014р., який відповідачем підписано не було.
14.07.2014р., у порядку досудового врегулювання спору, TOB "ЦОП "Новатор Сервіс" направило на адресу ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" претензію (вих. № 180), яка була отримана відповідачем того ж дня, що підтверджується штампом про прийняття кореспонденції.
23.07.2014р. позивач отримав відповідь на претензію, якою у задоволенні претензії було відмовлено. Свою відмову відповідач мотивував приписами листів Держгірпромнагляду України № 3875/0/11-07/6/14 від 20.05.2014р. та № 08-01-11/2119 від 02.06.2014р., якими Держгірпромнагляд України заборонив відповідачеві вступати в договірні відносини з підприємствами - посередниками, не уповноваженими здійснювати експертизу стану охорони праці для отримання дозволів Держгірпромнагляду України.
З урахуванням викладених обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача виконати умови спірного договору шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивач має право на проведення експертиз стану охорони праці для отримання дозволів Держгірпромналяду України, що підтверджується Дозволами № 746.12.30 від 18.04.2012р. (дійсний до 18.04.2017р.) та № 450.12.30. від 22.02.2012р. (дійсний до 22.02.2017р.). Таким чином, виконуючи та подаючи на обробку відповідачеві експертні висновки, позивач діяв в межах, передбачених Статутом та чинним дозволом Держгірпромнагляду України.
Держгірпромнагляд України є органом державної влади та діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України № 408/2011 від 06.04.2011р. Відповідно до вказаного Положення, до компетенції Держгірпромнагляду України не входить видання загальнообов'язкових нормативних актів у формі листів. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що листи Держгірпромнагляду України № 3875/0/11-07/6/14 від 20.05.2014р. та № 08-01-11/2119 від 02.06.2014р., на які посилається відповідач в обґрунтування відмови від виконання договору, видані Держгірпромнаглядом з перевищенням наданої законом компетенції та вони не є нормативно-правовими актами.
Таким чином, зважаючи на те, що спірний договір на даний час є чинним, його укладення не оспорюється, дія не припинена, а також виходячи з того, що в силу вимог чинного законодавства його умови є обов'язковими для виконання відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача від виконання договору є неправомірною та порушує вимоги чинного законодавства України та охоронювані інтереси позивача. На підставі викладеного, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 29 від 09.01.2014р. шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Проте, колегія суддів не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки судом не в повному обсязі досліджені матеріали справи, у тому числі умови укладеного між сторонами договору, а також не надано належної правової оцінки предмету позовних вимог та його відповідності положенням ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, якими визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
09.01.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр охорони праці "Новатор Сервіс" (позивач) та Державним підприємством "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" (відповідач) було укладено договір № 29.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд зобов'язати відповідача - Державне підприємство "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", м. Харків виконати умови договору № 29 від 09.01.2014р. шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів констатує, що згідно п. 1.1. договору позивач (замовник) передає, а відповідач (підрядник) бере зобов'язання виконати роботи: визначені статусом уповноваженої Держгірпромнаглядом організації, інші роботи, які відсутні в дозвільних документах замовника.
При цьому, вид робіт, їх зміст та строки виконання узгоджуються окремо по кожному випадку та їх вартість визначається окремим узгодженням сторін, яке оформлюється протоколом погодження договірної ціни (розділ 1 договору).
Позивач посилається на те, що він надав відповідачу замовлення від 26.06.2014р. про виконання робіт з обробки результатів експертного обстеження. Проте, як вбачається з умов договору, за відсутністю погодженого обсягу робіт та ціни, обов'язок виконання робіт у ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" не виникає.
До того ж, умовами договору не передбачений прямий обов'язок відповідача прийняти замовлення та здійснити розрахунок вартості робіт та виконання робіт, визначених у замовленнях.
Колегія суддів враховує позицію відповідача та його пояснення щодо неможливості виконання умов договору, які обумовлені тим, що Держгірпромнагляд України, який виступає єдиним засновником ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", та є органом державної влади, заборонив укладати та виконувати договори з підприємствами, не уповноваженими на здійснення експертизи стану охорони праці для отримання дозволу Держгірпромнагляду України.
В зв'язку з викладеними обставинами, відповідач попередив позивача листом № 576 від 08.07.2014 р. про неможливість провести обробку експертного висновку по TOB "Балмолоко Екстра" та ПАТ "КФ "Харків'янка".
Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт не є вимогами про виконання зобов'язань за вищевказаним договором, що виникли у відповідача в силу укладення такого договору. Суд не наділений повноваженнями щодо примушення відповідача здійснити конкретні дії за договором, які потребують попереднього погодження з позивачем.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
З статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
За таких обставин, вимога про зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом прийняття замовлень, розрахунку вартості робіт та виконання робіт визначених у замовленнях, у порядку та на умовах, визначених цим договором, не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання - ДП "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Отже, апеляційний господарський суд, оцінивши викладені позивачем доводи в обґрунтування позовних вимог з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Центр охорони праці "Новатор Сервіс", м. Харків в зв'язку з невідповідністю предмету позову встановленим законом способам захисту порушеного права.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий та передчасний висновок про задоволення позовних вимог, оскільки не надав належної оцінки наведеним обставинам, умовам договору та підставам, з яких подано позов.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр "Держгірпромнагляду України", м. Харків задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.14 у справі № 922/3356/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр охорони праці "Новатор сервіс" (61002, м.Харків, вул.Іванова, 7/9, офіс 8-03; код ЄДРПОУ: 36034851; п/р 26007000009013 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" в м.Київ, МФО 300614) на користь Державного підприємства "Східний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд. 72; код ЄДРПОУ: 21224850) 609,00 грн. витрат з оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2014 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 12.12.2014 |
Номер документу | 41850838 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гребенюк Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні