Постанова

від 05.12.2014 по справі 813/9315/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 року № 813/9315/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю:

представника позивача Тимуш С.М.

представника відповідача Тістечка Ю.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙСІПІ УКРАЇНА " до Львівської митниці Міндоходів ро скасування рішення про коригування митної вартості від 04.10.2013 року №209000003/2013/200161/2, -

Встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " ЕЙСІПІ УКРАЇНА", звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці Міндоходів, у якій, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) від 04.10.2013 р. №209000003/2013/200161/2 про коригування митної вартості.;

- зобов'язати Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) вчинити дії (прийняти рішення) з вивільнення фінансових гарантій у вигляді грошових застав, наданих відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.10.2013р. № 209000003/2013/200161/2, у спосіб повернення на картку-особовий рахунок, як коштів передоплати, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36993740), у період з 04.10.2013 р. по 31.12.2013р., у загальній сумі 86 744,98 гривень, у т.ч. за кодами митних платежів 020 «Мито» - 16 681,73 грн. і 028 «ПДВ» - 70 063,25 грн., згідно митних декларацій: №№ 2091400000/2013/035231 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035197 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035198 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035502 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035509 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035498 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035499 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035869 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035879 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035866 від 10.10.2013, 2091400000/2013/036226 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036228 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036225 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036534 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036514 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036547 від 15.10.2013, 2091400000/2013/037066 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037037 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037432 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037430 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037443 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037807 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037781 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037808 від 24.10.2013, 2091400000/2013/038141 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038140 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038142 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038501 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038458 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038827 від 31.10.2013, 2091400000/2013/040543 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040407 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040408 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040994 від 16.11.2013, 2091400000/2013/040995 від 16.11.2013, 2091400000/2013/041322 від 19.11.2013, 2091400000/2013/041424 від 20.11.2013, 2091400000/2013/041434 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042624 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042628 від 28.11.2013, 2091400000/2013/042306 від 26.11.2013, 2091400000/2013/042286 від 26.11.2013, 2091400000/2013/043301 від 03.12.2013, 2091400000/2013/043309 від 03.12.2013, 2091400000/2013/044468 від 11.12.2013, 2091400000/2013/045384 від 17.12.2013, 2091400000/2013/045388 від 17.12.2013, 2091400000/2013/046001 від 20.12.2013, 2091400000/2013/045990 від 20.12.2013.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем митному органу для митного оформлення подавалися всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, однак відповідач митну вартість визначив із застосуванням резервного методу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, подала додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просяить позов задовольнити.

Представник відповідача, Львівської митниці Міндоходів, проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні суть яких зводиться до того, що подані позивачем документи для митного оформлення не надавали можливості здійснити митне оформлення товару за ціною договору, відтак за результатами проведених консультацій товар оформлено із застосуванням резервного методу, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем (Одержувач) 09.12.2011 року укладено з Товариством з обмеженою відповіднальністю «ЕйСіПі Польська», (Постачальник) договір поставки рідкого СО2 №ACP/C/CNT/30/2011 (із змінами) (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого Одержувач зобов'язується протягом повного строку дії цього Договору, як визначено п. 12.1 закуповувати у Постачальника 10.000 тонн (+/- 10%) L-СО2 на рік, а Постачальник зобов'язується виготовляти і поставляти необхідну кількість L-СО2 Одержувачу відповідно до умов зазначених у Договорі.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно Договору №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011 року, позивачем 03.10.2013 року подано митну декларацію №209140000/2013/034886 на вантаж: діоксин вуглецю (СО2), зріджений, охолоджений, використовується в харчовій промисловості, в автоцистерні, згідно електронного інвойсу, із заявленою вартістю 1 286,60 дол. США.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 04.10.2013 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2013/00856.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 чт.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст.17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.1 Митного кодексу України №4495-VI від 13 березня 2012 року (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі -МК України), відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом,Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 статті 52 МК України 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Процедура проведення митного контролю та митного оформлення товарів визначена Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631).

За пунктом 1.2 розділу І Порядку № 631 митна декларація - це єдиний адміністративний документ, який створюється на бланку, що подається митному органу на паперовому носії або у вигляді електронного документа (у тому числі митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня митна декларація, тимчасова митна декларація, періодична митна декларація, додаткова декларація).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 631 для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, декларацію митної вартості.

Пунктом 3.10 розділу ІІІ Порядку № 631 передбачено, що перевірка електронної митної декларації та електронних документів проводиться з використанням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. Автоматизована система аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі пересилає електронну митну декларацію та електронні документи до відповідного підрозділу митного оформлення митного органу для отримання посадовою особою митниці, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл електронних митних декларацій між посадовими особами митниці для виконання митних формальностей. Під час виконання митних формальностей за електронною митною декларацією декларанту за допомогою автоматизованої системи митного оформлення надсилається інформація про: отримання митним органом електронної митної декларації у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом декларанта; результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф електронної митної декларації; занесення електронної митної декларації до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України; реєстраційний номер, присвоєний електронній митній декларації; прийняття електронної митної декларації митним органом для оформлення; відмову в прийнятті електронної митної декларації до оформлення; необхідність надання додаткових документів; необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; відмову в митному оформленні товарів, задекларованих за електронною митною декларацією; завершення митного оформлення товарів за електронною митною декларацією.

Послідовність виконання митних формальностей за митною декларацією визначено в розділі IV Порядку № 631. Згідно з вказаним розділом митницею здійснюються наступні дії: 1) реєстрація митної декларації - перевірка відповідності формату електронної митної декларації та електронної декларації поданих електронних митних декларацій і електронних декларацій митної вартості встановленим вимогам, внесення поданих декларацій до бази даних митного органу, присвоєння реєстраційного номеру; 2) перевірка митної декларації з питань наявності поданих разом з митною декларацією рахунку або іншого документу, який визначає вартість товару, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення митної декларації відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи; 3) прийняття митної декларації для оформлення, а саме внесення номеру штампу "Під митним контролем" до електронної митної декларації або відмова в прийнятті митної декларації - оформлення картки відмови; 4) оформлення митної декларації.

При цьому, одним з етапів оформлення митної декларації є здійснення контролю із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. За частинами 1, 2 статті 361 Митного кодексу України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із пунктом 4.4 Договору, на кожну поставку L-СО2 Постачальник надає Одержувачу такі документи:

- транспортну специфікацію (транспортну накладну) ;

- рахунок-фактуру з ПДВ ;

- сертифікат походження ;

- сертифікат відповідності якості ;

- експортну митну декларацію .

Відповідно до п. 5.3 Договору, ціна, за якою Постачальник буде продавати товар Одержувачу протягом терміну дії даного Договору, буде складати 70,00 дол. США за кожну тонну L-СО2 на умовах Incoterms 2010: FCA із заводу у м. Тарнов.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Постачальник оформляє Одержувачу кожний рахунок окремо на кожну партію поставленого L-СО2.

Згідно із п. 6.2 Договору, Одержувач сплачує загальну суму за кожну поставку протягом 30 днів з дати поставки.

Відповідно до додатку № 4 до Договору загальна сума договору складатиме 7 000 000,00 доларів США.

Судом встановлено, що згідно із Договором на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» надійшов товар на умовах Інкотермс: FCA PL Tarnow (із заводу у м. Тарнові, Польща): рідкий діоксид вуглецю, кодУКТЗЕД 2811 21 00 00, країна виробництва - Польща, вагою брутто 18 380 кг та ціною 1 286,60 дол. США або 70 дол. США за тонну, згідно товаросупровідних документів, передбачених пунктом 4.4 Договору поставки рідкого С0 2 :

- транспортної специфікації (транспортної накладної) - CMR № 2013/1211 від 02.10.2013 ;

- рахунку-фактури з ПДВ - SI1306192 від 02.10.201 3 ;

- сертифікату походження - Nr PL/MF/AG 0264906 від 02.10.2013 ;

- сертифікату відповідності якості - 01986 від 02.10.2013 ;

- експортної митної декларації - 13PL401050E0105872 від 02.10.2013 .

Позивачем 23.10.2013 здійснена оплата за поставлений товар згідно рахунка-фактури SI1306192 від 02.10.2013 у сумі 1 286,60 дол. США, про що свідчить відмітка відділу валютного контролю AT «Укрсиббанк» на МД 209140000/2013/035231.

Перевезення товару здійснювалось TOB «Торговий дім «Карбон-Діоксайд» (далі - «Перевізник» , код ЄДРПОУ 36461971) на підставі договору з Позивачем про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2/11 від 01.03.2011 (далі - «Договір транспортних послуг», з урахуванням додатку 5 від 01.04.2013.

Відповідно до п. 2.7 Договору транспортних послуг, комплект документів, який Експедитор надає Замовнику після здійснення кожного покладеного на нього перевезення: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) 2 екз., податкова накладна - 1 екз., рахунок-фактура - 1 екз.

Згідно п. 3.2 Договору транспортних послуг загальна вартість Договору по наданню Експедитором транспортно-експедиційних послуг складає - суму всіх наданих послуг по даному Договору згідно наданих та підписаних сторонами комплекту документів (пп.2.7), які з моменту підписання їх повноважними представниками стають невід'ємною частиною Договору.

Заявкою на транспорт № 171-П від 01.10.2013, погодженої сторонами, передбачено маршрут (Львів - Тарнів - Львів), вагу (18 тонн), дату завантаження (01.10.2013) та дату доставки товару (03.10.2013).

Відповідно до розшифровки № 804 до заявки на транспорт транспорт № 171-П від 01.10.2013 вартість транспортних послуг складає 6660,00 грн., зокрема, по маршруту Львів - Тарнов: 370 км. Х 9,00 грн. =3330,00 грн. та Тарнов - Львів: 370 км. Х 9,00 грн. =3330,00 грн.

Актом № ОУ-0000144 від 03.10.2013 здачі-приймання міжнародних транспортних послуг по доставці С0 2 згідно розшифровки № 804 передбачено загальну вартість робіт (послуг) 6660,00 грн. з ПДВ.

Ідентична сума відображена і в податковій накладній № 1 від 03.10.2013 та рахунку-фактурі № СФ-0000138 від 03.10.2013 .

Оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару згідно рахунка-фактури № СФ-0000138 від 03.10.2013 Позивачем відображена в виписці по рахунку № 26009268440800 об 11.40 год. 16.10.2013 року та підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2013 року №1114.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 9 статті 4 Митного кодексу України визначено, що декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до нормцього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір ("контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 03.10.2013 року подано до митного оформлення електронну митну декларацію №209140000/2013/034886 та документи на вантаж згідно Договору №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011 року.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем подані:

- транспортна накладна CMR № 2013/1211 від 02.10.2013 ;

- розрахунок транспортних витрат перевезення двоокису вуглецю від 03.10.2013 №03/01;

- висновок Львівської торгово-промислової палати від 04.07.2013 року № 19-09/891;

- рахунок-фактура SI1306192 від 02.10.2013 ;

- додаток до договору №1 від 09.12.2011;

- додаток до договору №4 від 01.10.2012;

- договір №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011;

- сертифікат походження - Nr PL/MF/AG 0264906 від 02.10.2013 ;

- експортна митна декларація - 13PL401050E0105872 від 02.10.2013 .

- декларація митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст.54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4ст.53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 58-63 МК України передбачені наступні методи визначення митної вартості товарів:

1) Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) (основний) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту стаття 58 МК України, який не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

2) Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 63 МК України) (другорядні).

3) Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) (другорядні).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частина 2 ст.58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями статті 58 МК України, відповідно до ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частина 4 ст.57 МК України вказує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і 60 МК України.

Повноваження щодо проведення процедури консультацій можуть виникати виключно з підстав, встановлених ч. 5 ст.55 МК України (за бажанням декларанта) та ч. 4 ст.57 МК України (під час застосування другорядних методів визначення вартості товару).

Частина 5 ст.55 МК України вказує, що декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено направлення відповідачем вимоги позивачеві про те, що у зв'язку з відсутністю всіх необхідних даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (або наявності розбіжностей або наявності ознак підробки у документах, перелічених в п. 2 ст. 53 МКУ) та на підставі п. 3 ст. 53 МКУ необхідно надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних товарів) на території України; договір про транспортне-експедиційне перевезення, заявку на перевезення, акт виконаних робіт;довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

У вказаному повідомленні митницею не наведено обставин, передбачених ч. 3 статті 53 МК України, які є підставою для витребовування додаткових документів, а саме, які розбіжності містять подані документи, чи наявні в них ознаки підробки або яких відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари не містять подані документи.

Декларант, ознайомившись з вимогою, про що свідчить її посвідчувальний напис від 03.10.2013 і підпис на вимозі, надала 03.10.2013 Відповідачу, про що також свідчить її посвідчувальний напис від 03.10.2013 і підпис на вимозі, наступні документи в обґрунтування заявленої митної вартості товару:

1) договір про транспортне-експедиційне перевезення №2/11 від 01.03.2011, специфікацію №5 від 01.04.2013, заявку на транспорт №171-П від 01.10.2013, акт виконаних робіт № ОУ-0000144 від 03.10.2013, рахунок-фактуру № СФ-0000138 від 03.10.2013 , податкову накладну по перевезенню від 03.10.2013;

2) контракт № АСР/С/24/2013 від 28.03.13, контракт № АСР/С/16/2013 від 05.03.13, фактуру від виробника до АСР Polska №927194572 від 13.09.2013, фактуру АСР Polska до Linde Gaz Polska №SI1305864 від 12.09.2013;

3) бухгалтерські документи: видаткову накладну №727 від 27.082013, податкову накладну від 27.082013 та розрахунок собівартості товару.

З наведеного вбачається, що позивачем подано всі витребовувані документи.

У відповідності до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 року №598, в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року мотивовано тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку із тим, що основні документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: 1) у висновку ТПП від 04.07.13 №19-09/891 розрахунок вартості проведений на основі довідки про транспортні витрати від 04.07.13 №04/01, у якій вартість доставки до кордону є у 2 рази менша, ніж вартість доставки подана до митного оформлення у довідці від 03.10.13 №03/01, тобто розрахунок вартості проведений з урахуванням меншої вартості доставки; 2) у МД невірно зазначено суму транспортних витрат, що не відповідає даним, зазначеним у довідці від 03.10.13 №03/01.

Зі змісту положень частин 2-5 статті 53 МК України перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів є вичерпний, і лише за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, можна витребувати додаткові документи, перелік яких теж чітко визначений законодавством.

У відповідності до положень ч. 1 ст.54 МК України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.1 ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Наведені норми вказують на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи передбачені ст.53 МК України.

Частиною 6 ст.54 МК України передбачений вичерпний перелік обставин, які в сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч. 1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, серед яких не мітиться підстав, що вказані Львівською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

На переконання суду висновок ТПП від 04.07.13 №19-09/891, на який посилається відповідач не є основним документом, який подається для підтвердження митної вартості, вичерпний перелік яких встановлений ч. 2 ст. 53 МК України. У митній декларації зазначено суму транспортних витрат 4860,00 грн., а в у довідці від 03.10.13 №03/01: за маршрутом Львів-Рава-Руська - 900,00 грн.; за маршрутом Рава-Руська-Тарнов-Рава-Руська - 4860,00 грн., тобто позивачем у митній декларацій зазначено витрати на транспортування поза межами митної території України, та не вказано витрати на транспортні витрати під час переміщення транспортного засобу по території України в той час, коли він слідував за товаром, а не перевозив вантаж.

До переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Кодексу входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З наведеної норми вбачається, що до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування таких. В той же час, дана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості товарів витрат на переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари. Відповідачем не наведено підстав включення зазначених витрат до митної вартості товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складовихдо ціни договору» від 24.05.2012 №598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59. 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Натомість, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД №125110000/2013/337595 від 09.09.2013 року та № 209140000/2013/031205 від 07.09.2013 року.

Копії митних декларацій №125110000/2013/337595 від 09.09.2013 року та № 209140000/2013/031205 від 07.09.2013 року чи витяг із Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби відповідачем до суду також подано не було.

Суд вважає, що у відповідності до частини 3 статті 53 МК України та з огляду на подані позивачем для митного оформлення документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, у митниці, як контролюючого органу з певним обсягом дискреційних функцій, не було підстав для витребування додаткових документів та визначення митної вартості не за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо.

Оскільки судом встановлено подання позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року.

У відповідності до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що митним органом не доведено правомірності коригування митної вартості товару.

Щодо позовної вимоги про - зобов'язати Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) вчинити дії (прийняти рішення) з вивільнення фінансових гарантій у вигляді грошових застав, наданих відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.10.2013р. № 209000003/2013/200161/2, у спосіб повернення на картку-особовий рахунок, як коштів передоплати, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36993740), у період з 04.10.2013 р. по 31.12.2013р., у загальній сумі 86 744,98 гривень, у т.ч. за кодами митних платежів 020 «Мито» - 16 681,73 грн. і 028 «ПДВ» - 70 063,25 грн., згідно митних декларацій: №№ 2091400000/2013/035231 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035197 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035198 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035502 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035509 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035498 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035499 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035869 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035879 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035866 від 10.10.2013, 2091400000/2013/036226 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036228 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036225 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036534 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036514 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036547 від 15.10.2013, 2091400000/2013/037066 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037037 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037432 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037430 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037443 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037807 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037781 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037808 від 24.10.2013, 2091400000/2013/038141 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038140 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038142 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038501 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038458 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038827 від 31.10.2013, 2091400000/2013/040543 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040407 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040408 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040994 від 16.11.2013, 2091400000/2013/040995 від 16.11.2013, 2091400000/2013/041322 від 19.11.2013, 2091400000/2013/041424 від 20.11.2013, 2091400000/2013/041434 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042624 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042628 від 28.11.2013, 2091400000/2013/042306 від 26.11.2013, 2091400000/2013/042286 від 26.11.2013, 2091400000/2013/043301 від 03.12.2013, 2091400000/2013/043309 від 03.12.2013, 2091400000/2013/044468 від 11.12.2013, 2091400000/2013/045384 від 17.12.2013, 2091400000/2013/045388 від 17.12.2013, 2091400000/2013/046001 від 20.12.2013, 2091400000/2013/045990 від 20.12.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним в постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13, суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, встановлена судами неправомірність рішення митного органу, прийнятого з порушенням встановленої Митним кодексом України процедури, не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних платежів.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. А у разі підтвердження факту надмірно зарахованих до бюджету митних платежів складається Висновок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався такою процедурою.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38700759) вчинити дії (прийняти рішення) з вивільнення фінансових гарантій у вигляді грошових застав, наданих відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.10.2013р. № 209000003/2013/200161/2, у спосіб повернення на картку-особовий рахунок, як коштів передоплати, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36993740), у період з 04.10.2013 р. по 31.12.2013р., у загальній сумі 86 744,98 гривень, у т.ч. за кодами митних платежів 020 «Мито» - 16 681,73 грн. і 028 «ПДВ» - 70 063,25 грн., згідно митних декларацій: №№ 2091400000/2013/035231 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035197 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035198 від 04.10.2013, 2091400000/2013/035502 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035509 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035498 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035499 від 08.10.2013, 2091400000/2013/035869 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035879 від 10.10.2013, 2091400000/2013/035866 від 10.10.2013, 2091400000/2013/036226 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036228 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036225 від 12.10.2013, 2091400000/2013/036534 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036514 від 15.10.2013, 2091400000/2013/036547 від 15.10.2013, 2091400000/2013/037066 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037037 від 18.10.2013, 2091400000/2013/037432 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037430 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037443 від 22.10.2013, 2091400000/2013/037807 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037781 від 24.10.2013, 2091400000/2013/037808 від 24.10.2013, 2091400000/2013/038141 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038140 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038142 від 26.10.2013, 2091400000/2013/038501 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038458 від 29.10.2013, 2091400000/2013/038827 від 31.10.2013, 2091400000/2013/040543 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040407 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040408 від 13.11.2013, 2091400000/2013/040994 від 16.11.2013, 2091400000/2013/040995 від 16.11.2013, 2091400000/2013/041322 від 19.11.2013, 2091400000/2013/041424 від 20.11.2013, 2091400000/2013/041434 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042624 від 20.11.2013, 2091400000/2013/042628 від 28.11.2013, 2091400000/2013/042306 від 26.11.2013, 2091400000/2013/042286 від 26.11.2013, 2091400000/2013/043301 від 03.12.2013, 2091400000/2013/043309 від 03.12.2013, 2091400000/2013/044468 від 11.12.2013, 2091400000/2013/045384 від 17.12.2013, 2091400000/2013/045388 від 17.12.2013, 2091400000/2013/046001 від 20.12.2013, 2091400000/2013/045990 від 20.12.2013, не відповідає Закону, а тому позов у цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "ЕЙСІПІ УКРАЇНА " (м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 53, офіс 2 , код ЄДРПОУ 36993740) судовий збір в сумі 465 (чотириста шістдесят п»ять) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.