Ухвала

від 28.09.2016 по справі 813/9315/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/52562/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Гончар Л.Я. Голяшкіна О.В.

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

за участю

представника позивача - Тимуш С.М.,

представник відповідача не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року

у справі №813/9315/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА»

до Львівської митниці Міндоходів

про скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, в якому із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів від 04.10.2013 року №209000003/2013/200161/2 про коригування митної вартості; зобов'язати Львівську митницю Міндоходів вчинити дії (прийняти рішення) з вивільнення фінансових гарантій у вигляді грошових застав, наданих відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.10.2013 року №209000003/2013/200161/2, у спосіб повернення на картку-особовий рахунок, як коштів передоплати, наданих ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36993740), у період з 04.10.2013р. по 31.12.2013р., у загальній сумі 86 744,98 гривень, у т.ч. за кодами митних платежів 020 «Мито» - 16 681,73 грн. і 028 «ПДВ» - 70 063,25 грн., згідно митних декларацій: №№2091400000/2013/035231 від 04.10.2013р., 2091400000/2013/035197 від 04.10.2013р., 2091400000/2013/035198 від 04.10.2013р., 2091400000/2013/035502 від 08.10.2013р., 2091400000/2013/035509 від 08.10.2013р., 2091400000/2013/035498 від 08.10.2013р., 2091400000/2013/035499 від 08.10.2013р., 2091400000/2013/035869 від 10.10.2013р., 2091400000/2013/035879 від 10.10.2013р., 2091400000/2013/035866 від 10.10.2013р., 2091400000/2013/036226 від 12.10.2013р., 2091400000/2013/036228 від 12.10.2013р., 2091400000/2013/036225 від 12.10.2013р., 2091400000/2013/036534 від 15.10.2013р., 2091400000/2013/036514 від 15.10.2013р., 2091400000/2013/036547 від 15.10.2013р., 2091400000/2013/037066 від 18.10.2013р., 2091400000/2013/037037 від 18.10.2013р., 2091400000/2013/037432 від 22.10.2013р., 2091400000/2013/037430 від 22.10.2013р., 2091400000/2013/037443 від 22.10.2013р., 2091400000/2013/037807 від 24.10.2013р., 2091400000/2013/037781 від 24.10.2013р., 2091400000/2013/037808 від 24.10.2013р., 2091400000/2013/038141 від 26.10.2013р., 2091400000/2013/038140 від 26.10.2013р., 2091400000/2013/038142 від 26.10.2013р., 2091400000/2013/038501 від 29.10.2013р., 2091400000/2013/038458 від 29.10.2013р., 2091400000/2013/038827 від 31.10.2013р., 2091400000/2013/040543 від 13.11.2013р., 2091400000/2013/040407 від 13.11.2013р., 2091400000/2013/040408 від 13.11.2013р., 2091400000/2013/040994 від 16.11.2013р., 2091400000/2013/040995 від 16.11.2013р., 2091400000/2013/041322 від 19.11.2013р., 2091400000/2013/041424 від 20.11.2013р., 2091400000/2013/041434 від 20.11.2013р., 2091400000/2013/042624 від 20.11.2013р., 2091400000/2013/042628 від 28.11.2013р., 2091400000/2013/042306 від 26.11.2013р., 2091400000/2013/042286 від 26.11.2013р., 2091400000/2013/043301 від 03.12.2013р., 2091400000/2013/043309 від 03.12.2013р., 2091400000/2013/044468 від 11.12.2013р., 2091400000/2013/045384 від 17.12.2013р., 2091400000/2013/045388 від 17.12.2013р., 2091400000/2013/046001 від 20.12.2013р., 2091400000/2013/045990 від 20.12.2013р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем митному органу подавалися всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, однак відповідач митну вартість визначив із застосуванням резервного методу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року - залишено без змін та стягнуто з Львівської митниці на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м. Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівської області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 25 коп.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, у касаційній скарзі Львівська митниця ДФС просила замінити відповідача у справі.

Своє клопотання мотивує тим, що відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено Львівську митницю ДФС, яка є правонаступником Львівської митниці Міндоходів.

01.10.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації Львівської митниці Державної фіскальної служби.

За змістом статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне задовольнити клопотання відповідача та замінити Львівську митницю Міндоходів на її правонаступника - Львівську митницю ДФС.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі №813/9315/13-а - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутньої в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» (Одержувач) та Товариством з обмеженою відповіднальністю «ЕйСіПі Польська», (Постачальник) укладено договір поставки рідкого СО2 №ACP/C/CNT/30/2011 (із змінами) (далі - Договір), відповідно до п.2.1. якого Одержувач зобов'язується протягом повного строку дії цього Договору, як визначено п.12.1 закуповувати у Постачальника 10.000 тонн (+/- 10%) L-СО2 на рік, а Постачальник зобов'язується виготовляти і поставляти необхідну кількість L-СО2 Одержувачу відповідно до умов зазначених у Договорі.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно Договору №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011 року, позивачем 03.10.2013 року подано митну декларацію №209140000/2013/034886 на вантаж: діоксин вуглецю (СО2), зріджений, охолоджений, використовується в харчовій промисловості, в автоцистерні, згідно електронного інвойсу, із заявленою вартістю 1 286,60 дол. США.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 04.10.2013 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209140000/2013/00856.

Згідно із пунктом 4.4 Договору, на кожну поставку L-СО2 Постачальник надає Одержувачу такі документи: транспортну специфікацію (транспортну накладну); рахунок-фактуру з ПДВ; сертифікат походження; сертифікат відповідності якості; експортну митну декларацію.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Постачальник оформляє Одержувачу кожний рахунок окремо на кожну партію поставленого L-СО2.

Згідно із п. 6.2 Договору, Одержувач сплачує загальну суму за кожну поставку протягом 30 днів з дати поставки.

Відповідно до додатку №4 до Договору загальна сума договору складатиме 7000000,00 доларів США.

Згідно із Договором на адресу ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» надійшов товар на умовах Інкотермс: FCA PL Tarnow (із заводу у м.Тарнові, Польща): рідкий діоксид вуглецю, код УКТЗЕД 2811 21 00 00, країна виробництва - Польща, вагою брутто 18 380 кг та ціною 1 286,60 дол. США або 70 дол. США за тонну, згідно товаросупровідних документів, передбачених пунктом 4.4 Договору поставки рідкого С02: транспортної специфікації (транспортної накладної) - CMR №2013/1211 від 02.10.2013; рахунку-фактури з ПДВ - SI1306192 від 02.10.2013р.; сертифікату походження - Nr PL/MF/AG 0264906 від 02.10.2013; сертифікату відповідності якості - 01986 від 02.10.2013р.; експортної митної декларації - 13PL401050E0105872 від 02.10.2013.

Позивачем 23.10.2013р. здійснена оплата за поставлений товар згідно рахунка-фактури SI1306192 від 02.10.2013р. у сумі 1286,60 дол. США, про що свідчить відмітка відділу валютного контролю AT «Укрсиббанк» на МД 209140000/2013/035231.

Перевезення товару здійснювалось TOB «Торговий дім «Карбон-Діоксайд» на підставі договору з Позивачем про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №2/11 від 01.03.2011р., з урахуванням додатку 5 від 01.04.2013р.

Згідно п.3.2 Договору транспортних послуг загальна вартість Договору по наданню Експедитором транспортно-експедиційних послуг складає - суму всіх наданих послуг по даному Договору згідно наданих та підписаних сторонами комплекту документів (пп.2.7), які з моменту підписання їх повноважними представниками стають невід'ємною частиною Договору.

Заявкою на транспорт №171-П від 01.10.2013, погодженої сторонами, передбачено маршрут (Львів - Тарнов - Львів), вагу (18 тонн), дату завантаження (01.10.2013р.) та дату доставки товару (03.10.2013р.).

Відповідно до розшифровки №804 до заявки на транспорт транспорт №171-П від 01.10.2013р. вартість транспортних послуг складає 6660,00 грн., зокрема, по маршруту Львів - Тарнов: 370 км. Х 9,00 грн. = 3330,00 грн. та Тарнов - Львів: 370 км. Х 9,00 грн. =3330,00 грн.

Актом №ОУ-0000144 від 03.10.2013р. здачі-приймання міжнародних транспортних послуг по доставці С02 згідно розшифровки № 804 передбачено загальну вартість робіт (послуг) 6660,00 грн. з ПДВ.

Ідентична сума відображена і в податковій накладній №1 від 03.10.2013р. та рахунку-фактурі №СФ-0000138 від 03.10.2013р.

Оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару згідно рахунка-фактури № СФ-0000138 від 03.10.2013р. Позивачем відображена в виписці по рахунку №26009268440800 об 11.40 год. 16.10.2013 року та підтверджується платіжним дорученням від 08.10.2013 року №1114.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 03.10.2013 року подано до митного оформлення електронну митну декларацію №209140000/2013/034886 та документи на вантаж згідно Договору №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011 року.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем подані: транспортна накладна CMR №2013/1211 від 02.10.2013р.; розрахунок транспортних витрат перевезення двоокису вуглецю від 03.10.2013р. №03/01; висновок Львівської торгово-промислової палати від 04.07.2013 року №19-09/891; рахунок-фактура SI1306192 від 02.10.2013р.; додаток до договору №1 від 09.12.2011р.; додаток до договору №4 від 01.10.2012р.; договір №ACP/C/CNT/30/2011 від 09.12.2011р.; сертифікат походження - Nr PL/MF/AG 0264906 від 02.10.2013р.; експортна митна декларація - 13PL401050E0105872 від 02.10.2013р.; декларація митної вартості.

Також, Декларантом 03.10.2013р. надано відповідачу наступні документи в обґрунтування заявленої митної вартості товару: договір про транспортне-експедиційне перевезення №2/11 від 01.03.2011, специфікацію №5 від 01.04.2013р., заявку на транспорт №171-П від 01.10.2013р., акт виконаних робіт №ОУ-0000144 від 03.10.2013р., рахунок-фактуру №СФ-0000138 від 03.10.2013р., податкову накладну по перевезенню від 03.10.2013р.; контракт №АСР/С/24/2013 від 28.03.13р., контракт №АСР/С/16/2013 від 05.03.13р., фактуру від виробника до АСР Polska №927194572 від 13.09.2013р., фактуру АСР Polska до Linde Gaz Polska №SI1305864 від 12.09.2013р.; бухгалтерські документи: видаткову накладну №727 від 27.08.2013р., податкову накладну від 27.08.2013р. та розрахунок собівартості товару.

Спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року мотивовано тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку із тим, що основні документи, які подані для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять усіх даних, необхідних для обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: 1) у висновку ТПП від 04.07.13р. №19-09/891 розрахунок вартості проведений на основі довідки про транспортні витрати від 04.07.13р. №04/01, у якій вартість доставки до кордону є у 2 рази менша, ніж вартість доставки подана до митного оформлення у довідці від 03.10.13р. №03/01, тобто розрахунок вартості проведений з урахуванням меншої вартості доставки; 2) у МД невірно зазначено суму транспортних витрат, що не відповідає даним, зазначеним у довідці від 03.10.13р. №03/01.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» представлено достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15.

Скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що у поданих до митного оформлення документах, передбачених п.п.1 ч.2 ст.53 МК України наявні розбіжності, а саме: у декларації митної вартості позивачем заявлено витрати на транспортування у розмірі 4860,00 грн., а згідно рахунку-фактури №СФ-0000138 від 03.10.2014р. (розшифровка №804) - 6660,00 грн., а тому у митниці були передбачені МК України підстави для витребовування додаткових документів. На думку скаржника, дії митниці стосовно прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженнями скаржника, оскільки витрат на транспортування у розмірі 4860,00 грн., які були заявлені у декларації митної вартості, згідно довідки про транспортні витрати 02/01 від 03.10.2013 р. за маршрутом Львів-Рава-Руська, Рава-Руська-Тарнов-Рава-Руська, позивачем у митній декларацій зазначено витрати на транспортування поза межами митної території України, та не вказано витрати на транспортні витрати під час переміщення транспортного засобу по території України в той час, коли він слідував за товаром, а не перевозив вантаж.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом пункту 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Дана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості товарів витрат на переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, як обов'язкової умови з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №209000003/2013/200161/2 від 04.10.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі стверджував, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з Львівської митниці судового збору за подання апеляційної скарги.

Так, Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі суду від 25 листопада 2015 року дійшов висновку, що відповідно до ст.5, 94 КАС України та Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22.05.2015р., з Львівської митниці підлягає стягненню судовий збір в сумі 512,25грн. (465,68 грн. * 110% ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви) за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року подано Львівською митницею 30 грудня 2014 року. Судовий збір не сплачувався відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, підпунктом 21 частини 1 цієї статті, визначено, що від сплати судового збору звільняються, Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з Львівської митниці судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковим тільки в частині стягнення з Львівської митниці судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, Львівською митницею Державної фіскальної служби було подано клопотання щодо зміни розподілу судових витрат.

Частинами 1, 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання розподілу судових витрат передбачено положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Отже, вказана норма передбачає відшкодування суб'єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов'язаних лише з залученням свідків та проведенням експертизи та не передбачає відшкодування відповідачу інших судових витрат.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання Львівської митниці щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 94, 220 , 221 , 223 , 225 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Львівської митниці Державної фіскальної служби про заміну відповідача у справі - задовольнити.

Замінити Львівську митницю Міндоходів її правонаступником у справі - Львівською митницею Державної фіскальної служби.

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі №813/9315/13-а - змінити.

Скасувати її в частині стягнення з Львівської митниці на рахунок отримувача 31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівської області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 - 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 25 коп.

В іншій частині ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року - залишити без змін.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі №813/9315/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237 , 238 , 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Судді