Рішення

від 02.12.2014 по справі 905/2305/14-908/4315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/118/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 Справа № 905/2305/14-908/4315/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, буд. 122; тел. (062) 389-15-07, 217-20-80; 389-15-28; факс: (062) 332-24-21)

про стягнення суми 2465650,71 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ложешнік О.Ю. (дов. № 81/16 від 25.07.14), Шурубур Є.С. (дов. № 11/16 від 01.01.14);

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 2361868,26 грн. основного боргу, суми 68948,07 грн. - пені, суми 15911,09 грн. - 3% річних, суми 18923,29 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2014р. подані матеріали прийнято до провадження, судове засідання призначено на 17.11.2014р. Ухвалою суду від 17.11.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.12.2014р.

01.12.2014р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання специфікацій № 2 від 15.11.2013р. та № 3 від 17.12.2013р. до договору поставки № 4400003506/804/21253/15 від 02.10.2012р., позивач передав у власність відповідачу продукцію на загальну суму 2361868,26 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар не здійснив. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 615, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 ГК України, позивач просить стягнути з відповідача суму 2361868,26 грн. основного боргу, а також суму 68948,07 грн. пені, суму 15911,09 грн. - 3% річних, суму 18923,29 грн. інфляційних втрат.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялись на адресу вказану у позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, буд. 122. Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2012р. між ПАТ "Український графіт" (постачальник, позивач у справі) та ПрАТ "Донецький електрометалургійний завод" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 4400003506/804/21253/15, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у даному договорі (п. 1.1. договору).

Пунктом 12.1. договору визначено, що строк дії договору: з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін по 31.12.2013р.

Відповідно до п. 2.1. договору найменування (номенклатура, асортимент) і кількість продукції зазначається в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 4.1. договору покупець здійснює оплату на поточний рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікаціях до даного договору.

У пункті 8.1. договору, з урахуванням протоколу розбіжностей від 02.10.2012р., сторонами погоджено, що разом з продукцією постачальник зобов'язується представити наступні документи: сертифікат якості, рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи; видаткову накладну; податкову накладну.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, згідно письмових заявок відповідача, позивач здійснив відповідачу поставку продукції, зокрема, за Специфікацією № 2 від 15.11.2013р. на суму 568409,28 грн. та за Специфікацією № 3 від 17.12.2013р. на суму 1793458,98 грн. Всього за обома Специфікаціями відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 2361868,26 грн.

Факт отримання продукції підтверджується видатковими накладними № 1/1312006 від 05.12.2013р., № 1/1312062 від 23.12.2013р., сертифікатом якості № 13511225 від 05.12.2013р., № 13511288 від 23.12.2013р., товарно-транспортною накладною № 128769 та залізничною накладною № 47097944, копії яких містяться в матеріалах справи, також в матеріалах справи містяться копії рахунків для оплати № 1312009 від 05.12.2013р. на суму 568409,28 грн. та № 1312087 від 23.12.2013р. на суму 1793458,98 грн.

Фактично продукція була отримана відповідачем за Специфікацією № 2 - 06.12.2013р., що підтверджується штемпелем на видатковій накладній № 1/1312006 від 05.12.2013р., за Специфікацією № 3 - 25.12.2013р., що підтверджується штемпелем на залізничній накладній № 47097977.

Умови оплати сторонами були погоджені в Специфікаціях. Так, за Специфікацією № 2 від 15.11.2013р. відповідач зобов'язався здійснити оплату фактично отриманої продукції на поточний рахунок позивача протягом 30 календарних днів після отримання продукції, але не раніше надання документів, передбачених п.8.1 договору поставки. Специфікацією № 3 від 17.12.2013р. - протягом 5 банківських днів після отримання продукції.

Відповідач, в свою чергу, договірні зобов'язання не виконав, оплату за отриману продукцію в розмірі 2361868,26 грн. не здійснив.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлену продукцію в розмірі 2361868,26 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 2361868,26 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 06.01.2014р. по 31.03.2014р. в розмірі 15911,09 грн. та інфляційні втрати за загальний період з січня 2014р. по лютий 2014р. в розмірі 18923,29 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунки 3% річних суд встановив, що розрахунок здійснено вірно.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням положень пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання грошового зобов'язання (п. 1.12. Постанови Пленуму ВГСУ).

Так, правильним є нарахування інфляційних за лютий 2014р., сума яких, при цьому, складає 14171,20 грн.

Таким чином до стягнення підлягає сума 15911,09 грн. - 3% річних та сума 14171,20 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 68948,07 грн. за загальний період з 06.01.2014р. по 31.03.2014р.

Пунктом 8.9. договору, з урахуванням протоколу погодження розбіжностей від 02.10.2012р., сторони визначили, що у разі прострочки оплати за продукцію покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, період та розмір заявленої до стягнення пені визначний позивачем вірно, а тому вимога про стягнення з відповідача суми 68948,07 грн. пені підлягає задоволенню.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, буд. 122; код ЄДРПОУ 30479040) на користь Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; код ЄДРПОУ 00196204) суму 2361868 (два мільйони триста шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн. 26 коп. основного боргу, суму 15911 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 09 коп. - 3% річних, суму 14171 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 20 коп. інфляційних втрат, суму 68948 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 07 коп. - пені, суму 49217 (сорок дев'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 11.12.2014р.