Ухвала

від 05.08.2015 по справі 905/2305/14-908/4315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/114/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.2015 Справа № 905/2305/14-908/4315/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, буд. 122)

про стягнення суми 2465650,71 грн.

Заінтересована особа - відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32)

Суддя Попова І.А.

Представники сторін:

Позивача - Дудецька А.Є., дов. № 63/16 від 01.04.2015 р.

Відповідача - не з'явився

Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку - не з'явився;

До господарського суду Запорізької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Український графіт" - позивача по даній справі - на дії відділу Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьк щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.12.2014 р. по справі № 905/2305/14-908/4315/14.

У відповідності до ст. 2-1 ГПК України в зв'язку з перебуванням судді Боєвої О.С. у відпустці згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2015 р. скаргу передано на розгляд судді Поповій І.А.

Скарга прийнята судом та призначена до розгляду в судовому засіданні 05.08.2015 р.

Скаржник - ПуАТ «Укрграфіт» - вказує, що 04.05.2015 р. державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ у м.Донецьку винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу по справі № 905/2305/14-908/4315/14, виданого 22.12.2014 р. господарським судом Запорізької області, про стягнення з ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» на користь ПуАТ «Український графіт» суми боргу. У вказаній постанові зазначається, що боржник заходить в м. Донецьк та відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник не перереєстрований. Скаржник просить визнати дії ВДВС Ленінського РУЮ у м.Донецьку щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № ВП № 47898480 незаконними, визнати незаконною бездіяльність органу виконання, що полягає у невинесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та у невиконанні рішення суду, визнати постанову від 04.05.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження недійсною, зобов'язати ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьк прийняти наказ від 22.12.2014 р. у справі № 905/2305/14-908/4316/14 до примусового виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Орган виконання - відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьк свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, відзив на скаргу не надав.

Явка боржника - ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» - в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши представника заявника скарги, розглянувши скаргу, суд встановив:

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження». Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження. У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.12.2014 р. по справі № 905/2305/14-908/4315/14 позовні вимоги ПуАТ «Український графіт» задоволено частково та стягнуто на його користь з ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» 2361868 грн. 26 коп. основного боргу, 15911 грн. 09 коп. річних процентів, 14171 грн. 20 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 68948 грн. 07 коп. пені, 49217 грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору. У відповідності до ст. 116 ГПК України на примусове виконання рішення видано відповідний наказ від 22.12.2014 р.

ПуАТ «Український графіт»» звернулося до відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м. Донецьку з заявою від 22.04.2015 р. про примусове виконання рішення у справі № 905/2305/14-908/4315/14, на виконання якого видано наказ від 22.12.2014р.

Постановою від 04.05.2015 р. (ВП № 47898480) відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м. Донецьку відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 905/2305/14-908/4315/14 від 22.12.2014 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження). Тобто, стягувачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження не у зв'язку із недотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», а у зв'язку з неможливістю здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу на певній території не підконтрольній державній владі України, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України відповідних нормативно-правових актів.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець у триденний строк із моменту звернення із заявою про виконання або надходження виконавчого документу від суду. У такому разі державний виконавець відкриває провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа і в той самий день проводить виконавчі дії. При винесені постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання боржником рішення суду; попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій; за заявою стягувача державний виконавець має право накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.

Тобто, Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.

Як свідчать надані до суду документи, боржник - ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод» - зареєстрований у місті Донецьк, на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З наведеного слідує, що на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходженням постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо також має бути відкритим виконавче провадження (ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

Отже, дії вчинені державним виконавцем, відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження» та нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України і Міністерства юстиції України, підстав для визнання незаконною (недійсною) постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.05.2015 р. суд не вбачає.

Щодо вимоги скаржника визнати незаконною бездіяльність ВДВС Ленінського РУЮ у м.Донецьк, яка полягає у невинесенні постанови про відкриття виконавчого провадження та у невиконанні рішення суду та зобов'язати орган виконання прийняти наказ і винести постанову про відкриття виконавчого провадження по даній справі суд зазначає:

Статтею 121-2 ГПК України надано право учасникам виконавчого провадження на оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби.

В контексті приписів Закону України «Про виконавче провадження» бездіяльність - це форма поведінки особи, пов'язана з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При розгляді даної скарги судом не встановлено порушень органом виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження», тому доводи скаржника в цій частині суд знаходить необґрунтованими.

Таким чином, вимоги скаржника про визнання дій (бездіяльності) державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м.Донецьку щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 905/2305/14-908/4315/14 від 22.12.2014 р. незаконними, визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.05.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 905/2305/14-908/4315/14 від 22.12.2014 р. та зобов'язання винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вказаного наказу - відхиляються.

На підставі викладеного, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Доводи скарги на дії відділу Державної виконавчої служби Ленінського РУЮ у м. Донецьк щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 р. по справі № 905/2305/14-908/4315/14 визнати неправомірними, скаргу відхилити.

Суддя І.А. Попова