Постанова

від 20.10.2008 по справі 2а-379/08

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                Справа № 2а-379/08                                                                                                                                                    

ПОСТАНОВА 

Іменем України

 20 жовтня 2008

року  Путивльський  районний 

суд  Сумської  області у складі :  головуючого - судді Толстого О.О., при

секретарі - Готенко Т.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в залі

суду м. Путивль справу за позовом 

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Путивльському

районі(далі - Управління) про зобов'язання вчинити дії, 

                                 ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивачка звернулася до суду з зазначеним

позовом, який мотивувала тим, що є дитиною війни і  згідно зі 

ст. 6 Закону України  Закону

України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячної

соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак всупереч

вимогам цього закону така допомога протягом 2006-2007 рр. їй не надавалася.

Зазначала, що Конституційний суд України своїм рішенням №

6рп/2007 від 09.07.2007 р. визнав неконституційними  положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про

державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., якими зупинялась дія

ст. 6  Закону України “Про соціальний

захист дітей війни”.

Посилаючись на преюдиціальне значення цього рішення, просила

зобов'язати суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити їй як дитині

війни щомісячну  соціальну допомогу за

період з січня 2006 по липень 2008 рр. у загальному розмірі 3400 грн. 30 коп.,

яку стягнути на її користь, відповідно наведеного у позовній заяві розрахунку,

виходячи з  мінімальної пенсії за віком,

встановленої ст. 28 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування”. При  цьому поновити строк

звернення до адміністративного суду, оскільки її право на отримання цієї

соціальної допомоги було порушено шляхом прийняття ряду неконституційних

нормативно-правових актів,  про що вона

дізналася  лише на початку серпня 2007 р.

після висвітлення в ЗМІ подій, пов'язаних з прийняттям КСУ згаданого

рішення. 

Сторони подали письмові заяви про розгляд справи за їх

відсутності, відповідач також надав свої письмові заперечення(а.с 9-11), в яких

просив в позові відмовити через те, що згідно зі ст. 7 Закону України “Про

соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних

гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного

бюджету України, а не Пенсійного фонду України, 

кошти якого використовуються виключно за призначенням і вилученню не

підлягають в силу п. 9 Положення Про Пенсійний фонд України. ПФУ діяло у

відповідності з положеннями ст.ст. 77,110 Закону України “Про державний бюджет

України на 2006 рік ”, ст.ст. 71,111 Закону України “Про державний бюджет

України на 2007 рік ”, а рішення КСУ  №

6-рп/2007 року  від 09 липня 2007

року  не має зворотної дії у часі. В 2008

році позивачці виплачувалась надбавка до пенсії в розмірі, передбаченому п. 41

розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення

змін до деяких законодавчих актів України”. Існує законодавча невизначеність

порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації

положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки

мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  не може бути застосований в силу ч. 3 цієї

статті.

Також наголошував про застосування наслідків пропущення

строків звернення до суду, встановлених ч.1 ст. 100 КАС України, які позивачка

пропустила без поважних причин.                            

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що

позов підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Установлено судом, що позивачка є дитиною війни, отримує

пенсію за віком і перебуває на обліку в Управлінні(а.с 5-6).

У відповідності до Положення(а.с 13-14) останнє є органом

Фонду, має статус юридичної особи, яка призначає(здійснює перерахунок) і

виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти

лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і

громадянина є недопущення їх скасування(ч. 2 ст. 22 Конституції України) чи

звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до

чинних(ч. 3 ст. 22 Конституції України).

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни

”(в редакції Закону 2195-ІV від 18.11.04 р.) передбачено, що дітям війни пенсії

або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується

замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно довідки Управління(а.с 12), як дитина війни позивачка

підвищення до пенсії отримала лише в 2008 році: в січні - березні по 47 грн., в

квітні - червні по 48,10 грн., за липень - вересень по 48,20 грн., тобто в

розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а протягом

2006-2007 року  підвищення до пенсії їй

не виплачувалось.

В період заявлених позовних вимог діяло наступне

законодавство.

Дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей

війни” було зупинено на 2006 рік  пунктом

17 статті 77 Закону України ”Про державний бюджет України на 2006 рік”, а

статтею 110(в редакції від 19.01.06 р.) установила поетапне запровадження в

2006 році виплат, встановлених ст. 6 за результатами виконання бюджету у

першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за

погодженням з Комітетом ВР України з питань бюджету. 

На 2007 рік дію статті 6 зазначеного Закону було зупинено

пунктом 12 статті 71 Закону України ”Про державний бюджет України на 2007 рік”,

а статтею 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або

щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка

виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний

захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами( крім тих, на яких

поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту”, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої

для учасників війни.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет

України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”

статтю 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” викладено у новій

редакції, відповідно до якої дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія

Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”)

до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної

допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі

надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від

09.07.2007 року(справа про соціальні 

гарантії  громадян) визнано  такими, що 

не відповідають  Конституції  України (є неконституційними) положення

пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України ”Про державний бюджет на 2007

рік” .

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від

22.05.2008 року(справа щодо предмета та змісту закону про державний бюджет)

визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними)

положення пункту 41 розділу ІІ Закону України ”Про державний бюджет України на

2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

За приписами ст. 152 Конституції України і ст. 73 Закону

України ”Про Конституційний Суд України” закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність зі дня

ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і

зворотної дії у часі не мають.  

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що

саме з 09.07. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. Управління повинно було

виплачувати позивачці підвищення до пенсії 

у відповідності  до  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни”(в редакції Закону 2195-ІV від 18.11.04 р.), а позовні вимоги в

частині нарахування та виплати такого підвищення до зазначених дат, є

безпідставними, оскільки дії суб'єкта владних повноважень відповідали чинному

на той час законодавству.

Стосовно розмірів підвищення, які встановлені п. 8 постанови

Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, то вони суперечать

ст. 6  Закону України “Про соціальний

захист дітей війни”, і тому не можуть бути застосовані  за правилом 

частини 4 ст. 9 КАС України, яким визначено, що у разі невідповідності

нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному

договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або

іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Варто також констатувати, що пунктом 6 частини першої статті

92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема,

основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним

органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституція не давала права парламенту делегувати свої повноваження іншим

державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати

положення законів.

Далі суд зазначає, що частиною 2 статті 99 КАС України

передбачений річний строк для  звернення

до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи,  який,  

якщо не встановлено  інше,  обчислюється з дня  коли особа 

дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

В силу ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до

адміністративного  суду є підставою для

відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому

наполягає одна з сторін.  

Як встановлено судом, позивача протягом 2006-2007 року

доплату до пенсії на підставі ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” не

отримувала, проте відповідно до норм діючого законодавства до суду за захистом

своїх прав звернулася лише у вересні 2008 р. 

Посилаючись на те, що дізналася про порушення свого права на

отримання підвищення до пенсії лише на початку серпня 2007 р. - після

висвітлення у ЗМІ подій, пов'язаних з визнанням неконституційними положень

згаданих нормативно-правових актів, позивачка не навела жодних поважних причин,

які б перешкоджали їй вчасно подати позов, тому суд не вбачає підстав для

поновлення  цього строку і з цих

міркувань відмовляє у позові  в частині

вимог про нарахування  підвищення до  пенсії 

за  липень-серпень 2007 року.  

Підсумовуючи свої аргументи, суд вважає неприйнятними доводи

відповідача про відсутність фінансового забезпечення державних соціальних

гарантій, передбачених Законом України ”Про соціальний захист дітей війни”, яке

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного

фонду України,  оскільки відсутність

бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення права громадянина на

отримання соціальної допомоги, в т.ч підвищення до пенсії, яке є предметом

судового розгляду; про законодавчу невизначеність порядку обчислення розміру

мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України

“Про соціальний захист дітей війни”( з огляду на  те,  що

мінімальний розмір пенсії  за  віком, 

встановлений статті 28 

Закону  України  ”Про загальнообов'язкове  державне 

пенсійне  страхування”,

застосовується в  силу ч. 3  цієї статті виключно для визначення пенсій,

призначених згідно з цим Законом), позаяк забороняється відмова  в 

розгляді  та  вирішенні  

адміністративної   справи  з  

мотивів   неповноти,   неясності, суперечливості  чи відсутності законодавства, яке

регулює  спірні правовідносини(ч. 4 ст. 8

КАС України), і у разі відсутності закону, що регулює спірні правовідносини,

суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону) - ч. 7

ст. 9 КАС України.

Таким чином, оскільки 

на цей  час порядок

обчислення  мінімальної пенсії за

віком  з метою  реалізації норм Закону України “Про

соціальний захист дітей війни”, не визначений, тому при такому обчисленні  необхідно 

застосовувати загальні 

норми,  які  в даному 

випадку містяться  у відповідних

статтях Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Частиною 1 статті 28 цього Закону визначено, що мінімальний

розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність, який суд і застосовує як розрахункову величину.

У період за який задовольняються позовні вимоги цей розмір

був таким: у 2007 році - з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.(ст.

62 Закону України ”Про державний бюджет на 2007 рік ” зі змінами від 15.03.07

р.); у 2008 році - з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн. (

ст.  58 ”Про державний бюджет України на

2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”).

З урахуванням отриманих позивачкою сум, підлягає нарахуванню

та виплаті останній підвищення до пенсії в загальному розмірі 785 грн. 41 коп.,

із розрахунку, за 2007 рік: за вересень - 123,02 грн.(410,06 грн. x 30 :100),

за жовтень-грудень по 124,53 грн.(415,11 грн. x 30 :100); за 2008 рік : за

травень - червень по 96,20 грн.(481 грн. х 30 : 100 - 48,10 грн.); за липень -

96,40 грн.(482 грн. х 30 : 100 - 48,20 грн.).  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92,

152 Конституції України, ст. 73 Закону України ”Про Конституційний Суд

України”, Законом України ”Про державний бюджет на 2006 рік ”, ст. 62 Закону

України ”Про державний бюджет на 2007 рік ”(зі змінами від 15.03.07р.), Законом

України ”Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких

законодавчих актів України”, ч. 1 ст. 28 Закону України “Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 3, 6 Закону України

“Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 

8-11, 71, 94, 99-100,122, 160-163 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов ОСОБА_1

задовольнити частково.

2. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Путивльському районі Сумської області нарахувати та виплатити їй недоплачене

підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни“  за  вересень - грудень 2007 року  і 

травень - липень 2008 року, в загальному розмірі 785,41(сімсот

вісімдесят п'ять гривень сорок одну копійку), виходячи із розрахунку

викладеному у мотивувальній частині постанови. 

3. У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського

апеляційного адміністративного  суду  через 

Путивльський районний  суд  Сумської області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня

складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС

України .         

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 жовтня 2008 року.

Суддя