Постанова

від 10.12.2014 по справі 909/325/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 909/325/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Приватного Підприємства "Агрополіс МЧ" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.09.2014 у справіГосподарського суду Івано-Франківської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Приватного Підприємства "Агрополіс МЧ" третя особагр. ОСОБА_5 простягнення грошових коштів в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_6 (дов. від 15.04.14),

відповідача: не з'явились,

3-тої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 28.05.2014 господарського суду Івано-Франківської області в задоволенні позову про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 41580 грн., 332,64 грн. - інфляційних втрат та 1729,27грн. - 3% річних відмовлено.

Постановою від 04.09.2014 Львівського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано частково, позов задоволено в частині стягнення суми безпідставно набутих коштів, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду, ПП "Агрополіс МЧ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Відповідачем подано до суду електронне повідомлення з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши мотиви заявленого клопотання не знайшла підстав для його задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані рішення, 06 листопада 2012 року позивачем на рахунок Приватного підприємства "Агрополіс МЧ" платіжним дорученням №31 від 06.11.2012 року перераховано кошти в сумі 41580 грн.

Позивач двічі звертався до відповідача з претензіями, в яких вимагав повернути зазначені вище кошти як помилково перераховані, залишення яких без задоволення, стало підставою для звернення ФОП ОСОБА_4 з позовом у даній справі.

Судами встановлено, що правовою підставою для повернення коштів позивач вказує на положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правомірно взято до уваги те, що аналіз положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, має місце набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Факт набуття відповідачем коштів у сумі 41 580,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №31 від 06.11.2012.

В той же час, як вірно враховано місцевим господарським судом, відповідачем було надано накладну №15/12 від 06.11.2012 на підтвердження факту відвантаження позивачу товару на суму 41580,00 грн.

Окрім того, у доданому до позовної заяви платіжному дорученні у графі "Призначення платежу" зазначено "Попередня оплата за пиломатеріали згідно рахунку від 02.11.2012", одержувачем платежу вказано Приватне підприємство "Агрополіс МЧ", вірно зазначено код ЄДРПОУ та рахунок останнього в конкретній банківській установі. Проте, рахунку на вимогу ухвали суду від 03.04.14 позивачем надано не було.

Господарським судом першої інстанції у цьому зв'язку правомірно зауважено, що рахунок-фактура - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлення (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.

Отже, з огляду на викладене обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо недоведення позивачем факту помилкового перерахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів в розмірі 41580, 00 грн., а відтак і відсутність підстав для застосування у даному випадку до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

Також небезпідставно судом взято до уваги пояснення представника Тисменицької ОДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, які підтвердили, що Приватне підприємство "Агрополіс МЧ" задекларувало податкові зобов'язання по податковій накладній №15/12 від 06.11.12 згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок 30.04.14 - 34 650,00грн. в тому числі ПДВ 6 930грн. та дана сума відображена в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в розділі 1 в рядку інші, так як контрагент, покупець, позивач, не є платником податку на додану вартість. Матеріали справи містять копії: податкової накладної, додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

З огляду на наведене вище постанова Львівського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Івано-Франківської області - залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 04.09.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 909/325/14 скасувати.

Рішення від 28.05.2014 господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/325/14 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "Агрополіс МЧ" 913, 50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Повернути Приватному підприємству "Агрополіс МЧ" з Державного бюджету України 304, 98 грн. (триста чотири грн. 98 коп.) зайво сплаченого судового збору.

Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.