Ухвала

від 25.11.2014 по справі 910/5559/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2014 року Справа № 910/5559/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В., Суддів:Бакуліної С.В., Вовка І.В., Грейц К.В., Мачульського Г.М.,

розглянувши заявуУкраїнського консорціуму "Екосорб" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 22.09.2014 у справі№ 910/5559/13 за позовомУкраїнського консорціуму "Екосорб" до 1. Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" провизнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.08.2013 у справі № 910/5559/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013, позовні вимоги Українського консорціуму "Екосорб" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферді Україна ЛТД" задоволено повністю; визнано недійсними договір № 1 про переведення боргу від 05.02.2009 і додатковий договір від 05.02.2009 до договору про відкриття кредитної лінії № 150/08 від 05.05.2008, укладені між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк"), ТОВ "Ферді Україна ЛТД" та Українським консорціумом "Екосорб".

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2014 у справі № 910/5559/13 рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.

Українським консорціумом "Екосорб" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2014 у справі № 910/5559/13 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 111 17 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2008 у справі № 37/89, від 17.01.2006 у справі № 1/1003-14/307, від 14.11.2011 у справі № 35/54, від 14.11.2011 у справі № 4/117 та від 16.11.2005 у справі № 29/598-04, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 230 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У статті 230 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 22.09.2014 у справі № 910/5559/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову нового боржника до банку та первісного боржника про визнання недійсним на підставі статті 230 ЦК України договору про переведення боргу за кредитним договором та додаткової угоди до кредитного договору. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що в діях банку відсутній умисел при укладенні оскаржуваних правочинів та умисне введення позивача в оману, щодо обставин, які мають істотне значення. Судом ураховано, що виключення первісного боржника з переліку осіб, серед яких будуть розміщені інноваційні сертифікати, відбулось за спливом двох місяців після підписання договору про переведення боргу.

Водночас у постанові від 15.05.2008 у справі № 37/89 суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсною угоди про розірвання договору купівлі-продажу, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відповідачі шляхом замовчування та доведення неповної інформації ввели позивача в оману, посилаючись на відповідне доручення Прем'єр-міністра України про призупинення будь-яких операцій з товарно-матеріальними цінностями державного резерву, як на необхідність укладення угоди про розірвання договору, в той час, як на момент укладення вказаної угоди вже існувало нове доручення Прем'єр-міністра України, яким відповідача-1 було зобов'язано забезпечити проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву.

У постанові від 16.11.2005 у справі № 29/598-04 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову в частині визнання недійсною угоди, якою врегульовано питання відшкодування заподіяної відповідачу шкоди. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про умисне введення зустрічного позивача в оману відносно обставин, які мають істотне значення, а саме щодо заподіяної відповідачу шкоди, якої насправді заподіяно не було.

З постанови від 17.01.2006 у справі № 1/1003-14/307 вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, як такого, що укладений під впливом обману, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що продавець довів до відома покупця неправдиві відомості.

У постановах від 14.11.2011 у справі № 35/54 та від 14.11.2011 у справі № 4/117 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та додаткових угод до них, виходячи із встановленого судами попередніх інстанцій факту введення позивача в оману.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Українському консорціуму "Екосорб" у допуску справи № 910/5559/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова Судді:С. Бакуліна І. Вовк К. Грейц Г. Мачульський