Рішення

від 27.11.2007 по справі 2-225/2007

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-225/2007

Справа №

2-225/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27

листопада 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в

складі: головуючої судді -           Крупінської

С.  С,

при

секретарі                                Давидович А. А.,

за

участю представника позивача     Терещука

Ю. О.,

відповідача                                    ОСОБА_1. ,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом Відкритого

акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної

дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньековторма»,  Відкритого акціонерного товариства

«Волиньагрохім»,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2про стягнення боргу,  -

ВСТАНОВИВ:

В грудня

2005 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі

Волинської обласної дирекції (далі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося в

суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньековторма»

(далі ТзОВ «Волиньековторма»), 

Відкритого акціонерного товариства «Волиньагрохім» (далі ВАТ

«Волиньагрохім»),  ОСОБА_1. ,  ОСОБА_2. 

про стягнення боргу.

Позовні

вимоги обґрунтовує тим,  що 13 травня

2004 року ТзОВ «Волиньековторма» було укладено з установою банку кредитний

договір,  відповідно до якого банк

відкрив відповідачу кредитну лінію у сумі 770 000 грн. строком до 12 травня

2005 року зі сплатою 21 % річних. Кошти банком для ТзОВ «Волиньековторма»

перераховані. 13 травня 2004 року між банком та ВАТ «Волиньагрохім»,  ОСОБА_1.

,  ОСОБА_2 було укладено

договори поруки відповідно до яких поручителі на добровільних засадах взяли на

себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ТзОВ

«Волиньековторма»,  які виникають з умов

кредитного договору від 13.05.2004 в повному обсязі цих зобов'язань. Додатковою

угодою до кредитного договору строк користування кредитом було пролонговано до

05 грудня 2005 року. Відповідач ТзОВ «Волиньековторма» своїх зобов'язань по

кредитному договору,  а саме сплати

кредиту та відсотків за користування ним, 

не виконав. Станом на 18 грудня 2005 року заборгованість за кредитним

договором становить 886 956 грн. 06 коп. Просить суд стягнути з відповідачів

солідарно суму заборгованості по кредитному договору та судові витрати. В

судовому засіданні позивачем було уточнено позовні вимоги,  шляхом подачі заяви від 28 лютого 2006 року,  в якій просив стягнути 779 448 грн. 84 коп.

В

судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги з

підстав наведених у позові. Просив задовольнити позов повністю.

В

поясненнях,  даних суду,  відповідач ОСОБА_1.  позов визнав на підставі доказів наявних у

справі.

У своєму

відзиві на позовну заяву від 27 лютого 2006 року відповідач ОСОБА_2 позов не визнав

мотивуючи це тим,  що банк допустив зміну

основного зобов'язання без його згоди, 

як поручителя,  уклавши Додаткову

угоду до кредитного договору пролонгувавши його до 05 грудня 2005 року. На цій

підставі просив в позовних вимогах до нього відмовити.

Представники

відповідачів ТзОВ «Волиньековторма»,  ВАТ

«Волиньагрохім»,  відповідач

ОСОБА_2.  та його представник в судове

засідання не з'явилися хоча були належним чином судом повідомлені про час і місце

розгляду справи. За таких обставин , суд провів розгляд справи за відсутності

осіб,  які не з'явилися на підставі

доказів,  які наявні у справі.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

відповідача,  дослідивши письмові

докази по справі в їх сукупності та повноті, 

суд приходить до висновку,  що

позов підставний та підлягає до задоволення, 

виходячи з наступного.

Судом

встановлено,  що 13 травня 2004 року між

позивачем та ТзОВ «Волиньековторма» було укладено кредитний договір №

010/01-10/1116 (а. с.  6-9). За яким банк

відкрив кредитну лінію у сумі 770 000 грн. строком до 12 травня 2005 року. Як

вбачається з платіжних доручень від 14 та 18 травня 2004 року за №1,  2 (а. с. 

11) позивачем було перераховано ТзОВ «Волиньековторма» 770 000 грн.

кредиту.

13

травня 2004 року між банком та ВАТ «Волиньагрохім»,  ОСОБА_1. , 

ОСОБА_2 було

укладено договори поруки відповідно до яких поручителі на добровільних засадах

взяли на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ТзОВ

«Волиньековторма»,  які виникають з умов

кредитного договору від 13.05.2004 в повному обсязі цих зобов'язань (а. с.  12-17).

Додатковою

угодою до кредитного договору від 12 травня 2005 року,  яка укладена між позивачем та ТзОВ

«Волиньековторма»,  строк користування

кредитом було пролонговано до 05 грудня 2005 року (а. с.  10).

Відповідно

до п.3.2. кредитного договору «обчислення строку надання кредиту,  нарахування відсотків по Договору

здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.  При цьому, 

відсотки за користування кредитом нараховується на залишок

заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту (часткового надання

кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно».

Відповідно до ч. 2 п.6.1. Кредитного договору «відсотки за користування

кредитом позичальник сплачує щомісячно платіжними дорученням на рахунок доходів

Кредитора (установи банку) не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та

остаточно при погашенні кредиту».

Таким

чином,  судом встановлено,  що станом на день винесення рішення по справі

заборгованість за кредитним договором від 13.05.2004р. становить 779 448,  84 гривень (770 000 - заборгованість по

кредиту,  9 448,  84 гривень - заборгованість по сплаті

відсотків).

Відповідно до ч.

1  ст. 

1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша

фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, 

встановлених договором,  а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір кредиту

може бути забезпеченим договором поруки. За договором поруки поручитель

поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.

1  ст. 

533 Цивільного кодексу України). Проте, 

відповідачами в супереч вимог закону та укладених договорів не було

повернуто кредиту.

Частинами

1,  2 статті 554 Цивільного кодексу

України встановлено,  що у разі порушення

боржником зобов'язання,  забезпеченого

порукою,  боржник і поручитель

відповідають перед кредитором як солідарні боржники,  якщо договором поруки не встановлено

додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає

перед кредитором у тому ж обсязі,  що і

боржник,  включаючи сплату основного

боргу,  процентів,  неустойки, 

відшкодування збитків,  якщо інше

не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.

1  ст. 

599 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням

забезпеченого нею зобов'язання,  а також

у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, 

внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суд не приймає

до уваги доводи відповідача ОСОБА_2, 

проте що,  його зобов'язання,  як поручителя,  перед позивачем припинилися з моменту

укладення додаткової угоди,  якою

пролонговано договір кредиту. Відповідно до п. 4.1. договору поруки від 13 травня 2004 року договір втрачає

свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Зобов'язання

боржника перед кредитором,  відповідно до

п. 9.1. договору

кредиту від 13.05.2004,  тривають до

погашення кредитної заборгованості за кредитом. 

А,  отже,  і тривають зобов'язання поручителя перед кредитором-банком.

Відповідно до ч.

4  ст. 

599 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку,  встановленого в договорі поруки.

По справі було

проведено судову почеркознавчу експертизу. Згідно висновку експерта № 3984/06

від 03.04.2007 року підписи від імені ОСОБА_1. 

в кредитному договорі від 13 травня 2004 року,  укладеному між АППБ "Аваль" в особі

Волинської обласної дирекції і ТзОВ "Волиньековторма",  після слів "Заступник директора по

комерції" графи "Позичальник" розділу "13. Юридичні адреси

та реквізити Сторін"; договорі поруки (з фізичною особою) від 13 травня

2004 року,  укладеному між АППБ

"Аваль" в особі Волинської обласної дирекції гр-ном ОСОБА_1,  в графі "Поручитель" розділу

"Реквізити Сторін",  виконані

відповідачем ОСОБА_1.  Підписи від імені

ОСОБА_1.  в додатковій угоді до

кредитного: договору № 010/01-10/1116 від 13 травня 2004 p.,  укладеній 12 травня 2005 року між АППБ

"Аваль" в особі Волинської обласної дирекції і ТзОВ

"Волиньековторма",  після слів

"Заступник директора по комерції" розділі "Юридичні адреси і

реквізити сторін"; платіжному дорученні № 1 від 14 травня 2004 року на

суму 600000, 00 гривень платника ТзОВ "Волиньековторма" після слова

"Підпис",  виконані не

ОСОБА_1,  а іншою особою.

Проте,  як вбачається з меморіальних ордерів № 262

від 29 грудня 2005 року (а. с.  53,  54) відповідачем ТзОВ «Волиньековторма» було

погашено 108 094 грн. 91 коп. відсотків за кредитним договором.  Такі дії відповідача вчинені вже після

укладення додаткової угоди від 12.05.2005 свідчать про визнання боргу та

тривання зобов'язання зі сторони відповідачів.

На підставі

вищевикладеного суд вважає,  що слід

стягнути з відповідачів солідарно суму боргу, 

який утворився з договору кредиту № 010/01-10/1116 від 13 травня 2004 р.

Керуючись  ст.  

ст.  10,  11, 

60,  213-215 Цивільного

процесуального кодексу України,  на

підставі  ст.   ст. 

533,  554,  599, 

1054 Цивільного Кодексу України, 

суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньековторма»,  Відкритого акціонерного товариства

«Волиньагрохім»,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2в користь Відкритого акціонерного товариства

«Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції солідарно 779 448

грн. 84 коп. (сімсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок вісім гривень

вісімдесят чотири копійоки) боргу за кредитним договором № 010/01-10/1116 від

13 травня 2004 року.

Судові

витрати стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю

«Волиньековторма»,  Відкритого

акціонерного товариства «Волиньагрохім», ОСОБА_1,    ОСОБА_2в  

користь   Відкритого

акціонерного

товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції по 432

грн. 50 коп. (чотириста тридцять дві гривні п'ятдесят копійок) з кожного.

Рішення

може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області. На рішення може

бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення

рішення. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження,  але апеляційна скарга не

була подана у 20 денний строк,  рішення

суду набирає законної сили після закінчення цього строку.