Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/15259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15259/14 08.12.14

За позовом Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс"

до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ"

про стягнення 155 160,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Каленський О.М. по довіреності № б/н від 14.01.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Охоронне підприємство "Барс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватого акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" про стягнення 155 160,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року розгляд справи призначено на 17.09.2014 року.

17.09.2014 року розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на навчанні в Національній школі суддів України справу № 910/15259/14 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року справу № 910/15259/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.10.2014 року.

29.09.2014 року розпорядженням В.о Голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А., у зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з навчання, справу № 910/15259/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 р. справу № 910/15259/14 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з відпусткою судді Блажівської О.Є.

Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2014р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 910/15259/14 до свого провадження.

В судових засіданнях 20.10.2014р. та 17.11.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 17.11.2014р.та 08.12.2014р. відповідно.

В процесі провадження від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ" заперечує проти позову в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.1 Договору, вартість робіт за договором визначається в специфікаціях. Також згідно п. 6.2. оплата робіт робиться щомісячно, в строк не більше 7 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт за місяць.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано акти виконаних робіт частина з яких всупереч вимог договору не оформлені належним чином, а саме не підписані з боку замовника тому вони не можуть бути визнані документом що підтверджує факт прийняття робіт замовником та як наслідок не є документом для оплати.

Відповідно до статуту підприємства підписувати договори та інші акти господарської діяльності підприємства, має право генеральний директор товариства, особа що тимчасово виконує його обов'язки, або уповноважені ним особи, жодних довіреностей та інших документів які б уповноважували приймати роботи виконані відповідно до Договору та погоджувати їх вартість Генеральним директором та особами що виконували його обов'язки не видавались.

Відповідач зазначає, що ним виконані всі зобов'язання за договором та розрахунки здійснені в повному об'ємі відповідно до виконаних робіт та документів що визначають їх вартість.

Крім того відповідач зазначає, що позивач в порушення п.6.1. Договору, в актах виконаних робіт визначав їх вартість не враховуючи вартість вказану в специфікаціях. Так відповідно до специфікації №3 від 08.11.2012 року вартість робіт що виконуються Виконавцем складала 4700,00 грн, але всупереч погоджених умов Виконавець надав акт виконаних робіт де зазначив вартість робіт 18145,00 грн., що не було погоджено та відповідно і не сплачено Замовником. В подальшому 03.01.2013 року Сторонами було підписано специфікацію №4 до Договору відповідно до якої вартість робіт Виконавця складала 10 000,00 грн. Але позивач незважаючи на підписані ним додатки продовжував безпідставно виставляти акти виконаних робіт з визначенням їх вартості на підставі документів що втратили силу.

Представник позивача в дане судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 08.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ» (далі - замовник) та Приватним підприємством «Охоронне підприємство «БАРС» був укладений договір на підключення і обслуговування автоматичних протипожежних систем « 11/04/02.

За умовами договору, Виконавець переймає на себе зобов'язання по підключенню та поточному обслуговуванню автоматичних протипожежних систем (далі "Устаткування"), експлуатованих на об'єкті Замовника "Коростеиський завод з виробництва плит МДФ" за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Жовтнева. 11-6.

Пунктом 8.1. договору сторони встановили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє один календарний рік.

Найменування, вид, функціональна належність, технічні характеристики Устаткування, що передається на обслуговування Виконавцю визначається в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 1.5. договору, підключення устаткування включає: з'єднання автоматичних систем безпровідним та/або провідним шляхом з пультом централізованого спостереження пожежної охорони; налаштування устаткування; перевірка працездатності автоматичних систем.

Відповідно до п. 1.6. договору обслуговування устаткування включає: здійснення технічного нагляду за правилами утримання та організацією експлуатації устаткування Замовником; проведення навчання і інструктаж обслуговуючого персоналу Замовника, складання інструкцій з експлуатації устаткування; проведення регламентних планових і позапланових робіт, відповідно до технічної документації (місячних, квартальних, піврічних); виконання діагностики несправностей, тестування і перевірку апаратури; виконання дрібного ремонту апаратури (відновлення електричних контактів, ремонт блоків живлення, чищення датчиків, та ін.);роботи по заміні устаткування, що вийшло з ладу; налаштування устаткування.

Відповідно до умов договору (п. 2.1.), замовник зобов'язаний надати проектну і виконавчу документацію, а також завантажувальні програми на устаткування; забезпечувати вільний доступ до устаткування для проведення робіт по обслуговуванню» своєчасно підписувати Акти здачі-приймання виконаних робіт і робити оплату робіт відповідно до цього договору; негайно повідомляти виконавця про будь-які несправності в роботі устаткування.

Згідно з п. 2.2. договору, замовник має право: контролювати об'єми і якість робіт, що виконуються виконавцем за даною угодою; коригувати терміни і порядок виконання робіт за узгодженням з виконавцем.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що Роботи за даною угодою виконуються Виконавцем у відповідності з затвердженими Замовником проектами, графіками, рекомендаціями виробника (постачальника) устаткування, чинними нормативними актами, у тому числі стандартами "Установок пожежної автоматики. Правила технічного змісту", "Установок пожежної автоматики. Технічне обслуговування і планово-запобіжний ремонт".

Розділом п'ятим договору сторони погодили порядок здачі-приймання робіт, відповідно до якого:

5.1. Приймання виконаних Виконавцем робіт робиться Замовником щомісячно за допомогою підписання Акту приймання виконаних робіт, що надається Виконавцем і підписуваного Замовником за відсутності претензій.

5.2. Акт приймання виконаних робіт спрямовується Виконавцем Замовникові в двох екземплярах щомісячно, не пізніше 5 чисел місяця, що йде за звітним. За відсутності претензій до виконання Виконавцем своїх зобов'язань Замовник підписує Акт приймання виконаних робіт і направляє його Виконавцеві не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня його отримання.

5.3. У разі виникнення у замовника претензій до виконання виконавцем своїх зобов'язань за даною угодою у звітному місяці, приймання послуг здійснюється після врегулювання виниклих претензій. В даному випадку підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт здійснюється продовж п'яти робочих днів після врегулювання усіх виниклих претензій.

5.4. Роботи, що виконуються виконавцем за замовленням Замовника і що не входять в зобов'язання виконавця за даною угодою, оформляються окремими Актами прийому-здачі робіт і оплачуються замовником по рахунках, що виставляються виконавцем.

Відповідно до п. 6.1. договору, Вартість робіт за даною угодою визначається в Специфікаціях до цього Договору.

Згідно з п. 6.2. договору, Оплата робіт робиться щомісячно, в строк не більше 7 (семи) банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт за місяць.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що У разі виникнення у Замовника претензій до виконання Виконавцем своїх зобов'язань за даною угодою в оплачуваному місяці, оплата за Договором робиться після врегулювання усіх претензій, впродовж п'яти банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт, з урахуванням положень пункту 5.3 цього Договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. загальна сума вартості послуг, яка була надана відповідачу складає 338 465,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: Акт про виконання робіт № 12 від 23.01.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт за лютий 2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 35 від 30.03.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 47 від 26.04.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 66 від 29.05.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 76 від 30.06.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 82 від 30.07.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 94 від 30.08.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 106 від 27.09.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 120 від 30.10.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 131 від 27.11.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 148 від 20.12.2012р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 5 від 31.01.2013р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 18 від 28.02.2013р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 29 від 28.03.2013р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 39 від 30.04.2013р. на суму 18145,00 грн.; Акт про виконання робіт № 12 від 31.05.2013р. на суму 10000,00 грн.; Акт про виконання робіт № 51 від 28.06.2013р. на суму 10000,00 грн.. Відповідач за вказаний період в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка за підрахунками позивача складає 155 160,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" претензію № 1/13 від 22.08.2013р. про погашення заборгованості в сумі 170 305,00 грн.

Відповідач на вказану претензію не відповів, заборгованість не погасив.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість.

При розгляді справи судом встановлено, що сторонами підписано Акти виконаних робіт на загальну суму 310 320,00 грн. за період з січня 2012р. по червень 2013р. включно. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем помилково двічі включено до заборгованості відповідача Акт про виконання робіт за лютий 2013р. на суму 18 145,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Крім того позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. за липень 2013р., проте не надав суду доказів видачі вказаного акту та доказів його направлення на адресу відповідача, тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача викладені у відзиві, окрема те, що Акти приймання виконаних робіт підписувались неповноважною особою судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи Актів виконаних робіт вбачається, що зі сторони відповідача вони підписані представником - В.З. Ліневич, більша частина вказаних актів також затверджена Директором Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", тому суд приходить до висновку, що відповідач вважав В.З. Ліневич - повноважним представником.

Крім того, відповідач як передбачено умовами договору (п. 5.3. договору) не надав позивачу вмотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, а отже не вчинив дій щодо можливого врегулювання питання про розмір вартості наданих у цей період послуг та підписання іншого акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково в сумі 127 015,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, код ЄДРПОУ 37079170) на користь Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" (11500, Житомирська область, м. Коростець, пров. 1 Толстого, будинок 28, код ЄДРПОУ 33013671) 127 015 (сто двадцять сім тисяч п'ятнадцять) грн.. 00 коп. та 2 538 (дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 41 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.