Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/15259/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/15259/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Коленський О.М., Пашинський Ю.А.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" та Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс"

до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ"

про стягнення 155160,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" на користь Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" 127015,00 грн. та 2538,41 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 скасувати, в частині задоволених позовних вимог на суму 127015,00 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Охоронне підприємство "Барс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стягнути з відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційних скарг апелянти зазначили, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" та Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О. (доповідач), суддів: Зеленіна В.О., Шевченка Е.О. та призначено розгляд скарг 18.02.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/169/15 від 18.02.2015, в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Ткаченко Б.О. на лікарняному, відповідно до підпункту 3.1.13 пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/15259/14.

Відповідно до довідки про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 18.02.2015 справу призначено колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015, колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено до розгляду 24.03.2015.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці, відповідно до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №910/15259/14 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

24 березня 2015 року на електронну адресу Київського апеляційного господарського суду, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 24.03.2014 з'явились представники відповідача.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Беручи до уваги, клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014. Проти апеляційної скарги відповідача заперечували.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи викладені в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод МДФ" та Приватним підприємством "Охоронне підприємство "БАРС" укладено договір №11/04/02 на підключення і обслуговування автоматичних протипожежних систем.

Відповідно до умов Договору, виконавець переймає на себе зобов'язання по підключенню та поточному обслуговуванню автоматичних протипожежних систем, експлуатованих на об'єкті Замовника "Коростеиський завод з виробництва плит МДФ" за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Жовтнева. 11-6.

Найменування, вид, функціональна належність, технічні характеристики Устаткування, що передається на обслуговування Виконавцю, визначається в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов договору (п. 2.1.), замовник зобов'язаний надати проектну і виконавчу документацію, а також завантажувальні програми на устаткування; забезпечувати вільний доступ до устаткування для проведення робіт по обслуговуванню" своєчасно підписувати Акти здачі-приймання виконаних робіт і робити оплату робіт відповідно до цього договору; негайно повідомляти виконавця про будь-які несправності в роботі устаткування.

Згідно з п 5.1. Договору приймання виконаних виконавцем робіт робиться замовником щомісячно, шляхом за допомогою підписання Акту приймання виконаних робіт, що надається Виконавцем і підписується замовником за відсутності претензій.

Акт приймання виконаних робіт спрямовується Виконавцем Замовникові в двох екземплярах щомісячно, не пізніше 5 чисел місяця, що йде за звітним. За відсутності претензій до виконання Виконавцем своїх зобов'язань Замовник підписує Акт приймання виконаних робіт і направляє його Виконавцеві не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня його отримання (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3., в разі виникнення у замовника претензій до виконання виконавцем своїх зобов'язань за даною угодою у звітному місяці, приймання послуг здійснюється після врегулювання виниклих претензій. В даному випадку підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт здійснюється продовж п'яти робочих днів після врегулювання усіх виниклих претензій.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що вартість робіт за даною угодою визначається в Специфікаціях до цього Договору.

Згідно з п. 6.2. договору, оплата робіт здійснюється щомісячно, в строк не більше 7 (семи) банківських днів, з моменту підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт за місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідач надав відповідачу послуги на загальну суму 310320,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 155160,00 грн.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем помилково двічі включено до заборгованості відповідача Акт про виконання робіт за лютий 2013 року на суму 18145,00 грн., а також, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10000,00 грн. за липень 2013 рік. Проте, останній не надав суду доказів видачі вказаного акту та доказів його направлення на адресу відповідача.

Колегія судді не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків №1 від 21.07.2014, який складено з помилками зокрема, в останньому двічі включено до заборгованості відповідача Акт про виконання робіт за лютий 2013 року на суму 18145,00 грн. та включено заборгованість за липень 2013.

Колегія суддів критично ставиться до вищезазначеного акту, оскільки останній складено в односторонньому порядку позивачем. Крім того, акт звірки взаєморозрахунків не є належним доказом існування заборгованості, оскільки не являється первинним документом, в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості по актах виконаних робіт наданих позивачем та наявних в матеріалах справи, в період з січня 2012 року по червень 2013 року, становить 310320,00 грн.

В той же час, як вбачається з виписки з особового рахунку відповідача (а.с. 82) останній частково оплатив послуги надані позивачем за Договором, згідно з наданими актами виконаних робіт, а саме:

- Акт про виконання робіт за лютий №21 від 28.02.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за березень № 35 від 30.03.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за квітень № 47 від 26.04.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за червень № 76 від 30.06.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за липень № 82 від 30.07.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за серпень № 94 від 30.08.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за вересень №106 від 27.09.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за грудень № 148 від 20.12.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Акт про виконання робіт за травень № 12 від 31.05.2013 на суму 10000,00 грн.;

З вищезазначеного вбачається, що заборгованість відповідача за неоплаченими актами, а саме:

- Актом про виконання робіт № 12 від 23.01.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 66 від 29.05.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 120 від 30.10.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 131 від 27.11.2012 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 5 від 31.01.2013 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 18 від 28.02.2013 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 29 від 28.03.2013 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 39 від 30.04.2013 на суму 18145,00 грн.;

- Актом про виконання робіт № 51 від 28.06.2013 на суму 10000,00 грн.,

становить 155160,00 грн., що спростовує висновок місцевого господарського суду про подвійне включення до заборгованості відповідача - Акту про виконання робіт за лютий 2013 року на суму 18145,00 грн.

Також, з вищезазначеного вбачається, що позивач взагалі не враховує до суми заборгованості, що є предметом спору по даній справі, послуги надані в липні 2013 року.

Крім того, як вбачається з виписки з особового рахунку відповідача, останній оплатив послуги надані позивачем в липні 2013 року в сумі 10000,00 грн., згідно з актом №14 від 31.07.2013.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що вартість робіт за даною угодою визначається в Специфікаціях до цього Договору.

Так, специфікацією №2 від 01.04.2011 до Договору (а.с. 87) сторони погодили, що вартість послуг та робіт з щомісячного обслуговування становить 18145,00 грн.

Згідно зі специфікацією №3 від 08.11.2012 до Договору (а.с. 90) вартість послуг та робіт з щомісячного обслуговування становить 4700,00 грн.

Відповідно до специфікації №4 від 03.01.2013 до Договору (а.с. 95) вартість послуг та робіт з щомісячного обслуговування становить 10000,00 грн.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем невірно вказана вартість виконаних робіт в актах виконаних робіт, а саме:

- В Акті про виконання робіт №131 від 27.11.2012 зазначено суму 18145,00 грн. замість 4700,00 грн., (встановлена специфікацією №3 від 08.11.2012);

- В Акті про виконання робіт №148 від 20.12.2012 зазначено суму 18145,00 грн. замість 4700,00 грн., (встановлена специфікацією №3 від 08.11.2012);

- В Акті про виконання робіт №5 від 31.01.2013 зазначено суму 18145,00 грн. замість 10000,00 грн., (встановлена специфікацією №4 від 03.01.2013);

- В Акті про виконання робіт №18 від 28.02.2013 зазначено суму 18145,00 грн. замість 10000,00 грн., (встановлена специфікацією №4 від 03.01.2013);

- В Акті про виконання робіт №29 від 28.03.2013 зазначено суму 18145,00 грн. замість 10000,00 грн., (встановлена специфікацією №4 від 03.01.2013);

- В Акті про виконання робіт №39 від 30.04.2013 зазначено суму 18145,00 грн. замість 10000,00 грн., (встановлена специфікацією №4 від 03.01.2013).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що розмір заборгованості визначений відповідачем необхідно зменшити з врахуванням ціни погодженої сторонами у специфікаціях, а відтак заборгованість відповідача становить 113835, 00 грн.

В той же час, відповідач оплатив за отримані послуги, згідно з Актом виконаних робіт №148 від 20.12.2012, суму в розмірі 18145,00 грн. замість 4700,00 грн., яка погоджена сторонами у специфікації №3 від 08.11.2012, а відтак сума основної заборгованості підлягає зменшенню на суму переплати в розмірі 13445,00 грн. (18145,00 - 4700,00 - різниця між фактично оплаченою сумою та встановленою в специфікації №3).

Твердження відповідача щодо підписання актів не уповноваженою особою, колегією суддів визнано необґрунтованими, оскільки більша частина Актів виконаних робіт, наявних в матеріалах справи, затверджена директором Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", та оплачена відповідачем, а відтак, колегія судів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що В.З. Ліневич - є повноважним представником на підписання вищезазначених актів.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 100390,00 грн.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 - зміні. Апеляційна скарга Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 по справі №910/15259/14 .

Позовні вимоги Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, код ЄДРПОУ 37079170) на користь Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" (11500, Житомирська область, м. Коростець, пров. 1 Толстого, будинок 28, код ЄДРПОУ 33013671) 100390 (сто тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп. та 2007 (дві тисячі сім) грн. 80 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства "Охоронне підприємство "Барс" (11500, Житомирська область, м. Коростець, пров. 1 Толстого, будинок 28, код ЄДРПОУ 33013671) на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38, код ЄДРПОУ 37079170) 325 (триста двадцять п'ять) грн. 25 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/15259/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.03.2015