Рішення

від 08.12.2014 по справі 915/1653/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року Справа № 915/1653/14

м. Миколаїв

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» /68600 , Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821/

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик-Сервіс»

/54052, м.Миколаїв, пр. Октябрський, 325/1, кв. 162, код ЄДРПОУ 36433401/

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Морозова С.Р., дов. №Д/ЮС 87 від 19.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : 2539,01 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 166,53 грн. та суму індексу інфляції в розмірі 499,72 грн.

04.12.2014р. від позивача до суду надійшла заява №ЮС-1885 від 01.12.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить господарський суд стягнути з відповідача 2539,01 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 166,53 грн. та суму індексу інфляції в розмірі 499,72 грн.

Суд приймає заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та в подальшому розгляд справи здійснюється з урахуванням такого збільшення.

Відповідач вимоги ухвал суду від 15.10.2014р. та від 10.11.2014р. не виконав, витребувані судом документи не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в позасудовому порядку.

На підставі ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності та вислухавши представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

12 вересня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістік-Сервіс» звернулось до приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» із замовленням за №36с на проведення водолазного огляду та дефекації корпусу плавкрану ПлК-1 «Ганц» вантажопідйомністю 100 тон, що знаходиться у порту Рені із замірами залишкової товщини із оформленням для пред'явлення Регістру. Одночасно у вказаній заявці замовник гарантував оплату наданих послуг згідно з виставленим рахунком.

Письмового договору сторони не укладали.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди виконання робіт та надання послуг, підтвердженням якої є видані замовником документи (замовлення), яка містить відомості про вид послуг, їх місце виконання та гарантує оплату їх вартості.

Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» були належним чином виконані роботи по дефекації корпусу плав крану «Ганц» із виміром залишкової товщини, що підтверджується копією акту виконаних робіт б/н від 17.09.2012р. (а.с.10), який був підписаний представником відповідача без зауважень та заперечень.

Факт виконання позивачем робіт для відповідача підтверджується також копією виписки із Регістра судноплавства України (а.с.12-13).

За результатом виконаних робіт, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату їх вартості №И-106 від 18.09.2012р. на загальну суму 2539,01 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, 27.05.2014р. позивач звернувся до нього з претензією №ЮС-453 про оплату існуючого боргу.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, виконані роботи не оплатив, що підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по контрагенту, доданою позивачем до заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що первісно заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 206,01 грн. згідно із оборотно-сальдовою відомістю була залишком боргу після сплати відповідачем 2333,0 грн. Однак в подальшому було виявлено, що централізована бухгалтерія ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» помилково закрила не той рахунок, тому заборгованість ТОВ «Транс-Логістік-Сервіс» перед позивачем становить 2539,01 грн.

Вказане підтверджується копією оборотно-сальдової відомості по рахунку станом на листопад 2014р., наданою суду позивачем.

Враховуючи вищевикладене, станом на дату розгляду справи, за відповідачем обліковується борг за отримані послуги в сумі 2539,01 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 частини 1 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

На момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення залишку існуючого боргу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім суми основного боргу на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 25.09.2012р. по 01.12.2014р. у загальній сумі 166,53 грн., а також інфляційні втрати за період з 25.09.2012р. по 01.12. 2014р. в сумі 3858,09 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування інфляційний втрат підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Оскільки письмового договору сторони не уклали, строку виконання зобов'язання визначено не було.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру від 18.09.2012р. №И-106 на суму 2539,01 грн., який був дійсний до сплати до 02.10.2012р. (а.с.11). При цьому позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем даного рахунку. Відмітка на копії рахунку «Бух. Оплатити» не може вважатись доказом такого отримання, оскільки не містить жодних даних, які б дозволили ідентифікувати вказану відмітку, як таку, що зроблена представником відповідача (директором, іншою посадовою особою, уповноваженим представником тощо).

Відповідно до приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензію №ЮС-453 (11/14) від 27.05.2014р. про сплату боргу в сумі 2539,01 грн.

Згідно з наданими в судовому засіданні оригіналами конверту та поштового повернення, вказана претензія не була вручена відповідачу та повернулась з відміткою органу поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання». Належним чином засвідчена копія конверту залучена до матеріалів справи.

Пунктом 1.7 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З відбитку поштового штемпелю на конверті позивача вбачається, що органом поштового зв'язку було оформлено повернення поштового відправлення 04 липня 2014 року.

Відповідно до листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. та п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому у разі зміни заборгованості (збільшення або зменшення) з 1 по 15 числа відповідного місяця, вона індексується за період з врахуванням цього місяця, якщо з 16 по 31 число, то заборгованість індексується вже у наступному місяці.

Отже, розрахунок трьох відсотків річних з урахуванням приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України має здійснюватись за період з 12 липня 2014 року по 01 грудня 2014 року, розрахунок втрат від інфляції має здійснюватись за період липень - листопад 2014 року включно.

Розмір 3% річних уточнено судом, виходячи з наступного розрахунку.

Станом на 12.07.2014р. (початок нарахування 3% річних) заборгованість відповідача становила 2539,01 грн.

За період з 12.07.2014р. по 01.12.2014р. (143 дні) сума 3% річних від суми боргу 2539,01 грн. становить 29,84 грн., яка і підлягає стягненню.

Розмір втрат від інфляції також уточнено судом та визначено у сумі 219,97 грн. виходячи з наступного.

Сумарний індекс інфляції за період з липня по листопад 2014 року становить 108,66%. Впродовж цього періоду сума основного боргу становила 2539,01 грн. Отже, втрати від інфляції за вказаний період становлять 219,97 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик-Сервіс» /54052, м.Миколаїв, пр. Октябрський, 325/1, кв. 162, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 36433401/ на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» /68600, Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, р/р 2600508531105 у Ізмаїльській філії Укрексімбанку, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125821/ 2539,01 грн. основного боргу, 29,84 грн. - 3% річних та 219,97 грн. інфляційних втрат, судовий збір в сумі 1589,49 грн.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскарження в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строку, встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11 грудня 2014р.

Суддя Л.І. Васильєва