Постанова

від 02.12.2014 по справі 910/15712/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа№ 910/15712/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Меше О.П. - дов. від 12.08.2014 року б/н

від відповідача: Білокінь О.С. - дов. від 24.11.2014 року № 16-11-24/01

Щербак А.П. - директор

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Основа Євро" на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року

у справі № 910/15712/14 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бауміт Україна" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Основа Євро" (м. Київ)

про стягнення 33 498 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Бауміт Україна" з позовом та уточненнями до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Основа Євро" про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 28 388 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 2 013 грн. 57 коп., індексу інфляції у розмірі 3 097 грн. 17 коп.

Рішенням від 17.09.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „ВК Основа Євро" на користь ТОВ „Бауміт Україна" основний борг у розмірі 26 388 грн. 07 коп., 3% річних у розмірі 2 013 грн. 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 097 грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 1 772 грн. 37 коп. Провадження в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 000 грн. припинив на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „ВК Основа Євро" звернулося до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку та з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року по справі № 910/15712/14 частково і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2 013 грн. 57 коп., інфляційних витрат у розмірі 3 097 грн. 17 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року ТОВ „ВК Основа Євро" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/15712/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 02.12.2014 року представники відповідача підтримали вимог апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 08.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Бауміт Україна" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ВК Основа ЄВРО" (покупець) уклали договір поставки товару № 70-11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти (передавати) у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати, будівельні матеріали, що визначені у цьому договорі (далі - товар).

Пунктом 9.2 договору від 08.11.2011 року № 70-11 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2011 року.

Згідно з п. 9.6 договору від 08.11.2011 року № 70-11 цей договір без підписання додаткового письмового документа буде вважатися автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік за умови, що жодна сторона не пізніше ніж за 30 календарних днів до 31 грудня кожного наступного календарного року письмово не повідомить іншу сторону про наміри припинити дію договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що строк дії вказаного договору було продовжено на наступний 2012 рік та у заявлений до стягнення період договір був чинним, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні заяви сторін про припинення дії договору від 08.11.2011 року № 70-11, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались.

Відповідно до п. 2.1 договору від 08.11.2011 року № 70-11 ціна за одиницю товару кожного найменування за згодою сторін визначається комерційною пропозицією або специфікацією, додатково погоджується сторонами при поставці кожної конкретної партії товару, з урахуванням умов поставки, додаткових знижок та інших обставин, що впливають на ціну товару, та остаточно вказується в рахунках-фактурах та товарно-транспортних накладних.

Ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору від 08.11.2011 року № 70-11 ним з 17.11.2011 року по 20.06.2012 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 149 938 грн. 58 коп., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи.

В якості доказів поставки відповідачу товару позивач надав суду видаткові накладні, підписані представниками відповідача, скріпленими печаткою відповідача на зазначених накладних, та довіреностями, виданими відповідачем на отримання товару від позивача, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.1 договору від 08.11.2011 року № 70-11 товар, поставлений постачальником в межах кожної партії, повинен бути повністю оплачений покупцем за ціною, передбаченою у відповідній накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на наступних умовах, визначених за вибором покупця:

5.1.1 на умовах попередньої оплати в розмірі 100% від вартості замовленого товару у строк, вказаний постачальником в рахунку-фактурі на оплату вартості замовленого товару, або

5.1.2 на умовах відстрочення платежу строком на 10 календарних днів з моменту передачі товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами підтверджується, що попередня оплата відповідачем не здійснювалась.

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 28 388 грн. 07 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за договором від 08.11.2011 року № 70-11 за поставлений з 17.11.2011 року по 20.06.2012 року товар станом на 30.07.2014 року - час звернення до суду з даним позовом становила 27 388 грн. 07 коп.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем згідно платіжного доручення від 08.07.2014 року № 231 сплачена частина суми заборгованості за поставлений товар по договору у розмірі 1 000 грн., яка не була врахована позивачем при складанні позовної заяви та розрахунку суми заборгованості.

Крім того, з поданих відповідачем банківської виписки, платіжного доручення від 27.08.2014 року № 50, а також підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2014 року вбачається, що відповідачем 27.08.2014 року сплачено позивачу ще 1 000 грн. в рахунок оплати за поставлені по договору будматеріали.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого Господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 000 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, та про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за отриманий товар у розмірі 1000 грн., які були сплачені відповідачем 08.07.2014 року, - задоволенню не підлягають, оскільки спір в частині вимог про стягнення ще 1 000 грн. був відсутній до порушення провадження у справі - позивач звернувся з даним позовом до суду 30.07.2014 року.

Таким чином розмір заборгованості за поставлений товар становить 26 388 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просив суд стягнути на свою користь 3% річних у розмірі 2 013 грн. 57 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 097 грн. 17 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних у розмірі 2 013 грн. 57 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 097 грн. 17 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Основа Євро" на рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року по справі № 910/15712/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року по справі № 910/15712/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/15712/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__05.12.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім