Постанова

від 18.11.2014 по справі 826/5921/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2014 року 13:34 № 826/5921/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Приватного підприємства "Безпечні Системи" про накладення арешту на кошти

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Приватного підприємства «Безпечні системи» (далі по тексту - відповідач) про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках Приватного підприємства «Безпечні системи» (код ЄДРПОУ 34901988) до повного погашення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг, який згідно вимог чинного законодавства вважається узгодженим та в добровільному порядку не сплачений.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5921/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19 травня 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року зупинено провадження у справі № 826/5921/14 за позовом ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Приватного підприємства «Безпечні системи» про накладення арешту на кошти до набрання законної сили рішенням у справі № 826/12454/13-а за позовом Приватного підприємства «Безпечні системи» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року адміністративну справу призначено до розгляду на 18 листопада 2014 року.

В судовому засіданні 18 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Безпечні системи» перебуває на обліку в ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві як платник податків.

У період з 27 червня 2013 року поо 04 липня 2013 року посадовими особами позивача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Безпечні системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес ресурс 2011», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 11 липня 2013 року № 58/16-10/3490188.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2014 року № 0001482203, яким в порушення відповідачем вимог п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання в ПДВ на 1215598,50 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ПП «Безпечні системи» подано адміністративний позов з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2014 року № 0001482203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПП «Безпечні системи» відмовлено.

04 лютого 2014 року позивачем винесено податкову вимогу № 37-22 та рішення про опис майна у податкову заставу № 12/26-50-22-03, отримані відповідачем 06 лютого 2014 року.

24 квітня 2014 року податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ в Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 13 березня 2014 року № 671 на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 04 лютого 2014 року № 12/26-50-22-03, керуючись нормами ПК України провів опис майна та підтвердив відсутність на день складання цього акту майна, що може бути описано в податкову заставу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року касаційна скарга ПП «Безпечні системи» задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року позовні вимоги ПП «Безпечні системи» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2013 року № 0001482203.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Так, у відповідності до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, п.п. 20.1.32 та 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, встановлено право контролюючих органів звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, а також звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

З аналізу викладених вище правових норм вбачається, що можливість застосування судом такого виключного заходу як арешт коштів на рахунку платника податків, пов'язується з наявністю документально підтверджених податкових органом обставин: наявності у відповідача податкового боргу; відсутності у позивача майна (у т.ч. додаткових джерел погашення податкового боргу, відповідно до п. 87.5. ПК України) або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу, чи доведення того, що наявне майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; прийняття рішення про застосування адміністративного арешту відповідно до п. 7.3. Положення №1398).

Однак суд зазначає, що відповідно до листа Вищого Адміністративного Суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13 зазначено, що при цьому суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

У той же час, як встановлено під час розгляду справи та вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, податковий борг відповідача не є узгодженим у зв'язку з проходженням процедури оскарження. Крім того, відповідач в письмових запереченнях пояснив, що має майно, яке може бути описане у податкову заставу та було проігнороване позивачем при складанні акту опису майна у податкову заставу.

Разом з тим, в контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що позивачем не надано суду доказів відсутності на час звернення до суду додаткових джерел погашення податкового боргу відповідача, зокрема, у вигляді дебіторської заборгованості (п. 87.5. ПК України).

Також, суд звертає увагу, позивачем не надано жодного звернення на адресу відповідача з вимогою надати перелік майна, що перебуває у власності підприємства, доказів на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, а отже викладені у позові обставини визнаються судом не доведеними.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не довів обґрунтованості та правомірності заявленої позовної вимоги.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога суперечить правам та охоронюваним законом інтересам відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Відповідно до п. 4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя К.Ю. Гарник