Ухвала

від 12.02.2015 по справі 826/5921/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5921/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретаріАрхіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства «Безпечні системи» про накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Безпечні системи» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках Приватного підприємства «Безпечні системи» (код ЄДРПОУ 34901988) до повного погашення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року допущено заміну позивача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві його правонаступником: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Безпечні системи» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, як платник податків.

У період з 27 червня 2013 року по 04 липня 2013 року посадовими особами позивача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Безпечні системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ПП «ВКФ Сельпроммаш», ПП ПВКФ «Проксин», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес ресурс 2011», ТОВ «Промпродсклад-Трейдінг», ТОВ «Маритен» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 58/16-10/3490188 від 11 липня 2013 року.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001482203 від 25 липня 2013 року, яким за порушення відповідачем вимог п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання в ПДВ на 1 215 598,50 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, ПП «Безпечні системи» подано адміністративний позов з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001482203 від 25 липня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ПП «Безпечні системи» відмовлено.

04 лютого 2014 року позивачем винесено податкову вимогу № 37-22 та рішення про опис майна у податкову заставу № 12/26-50-22-03, отримані відповідачем 06 лютого 2014 року.

24 квітня 2014 року податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 671 від 13 березня 2014 року, на підставі рішення про опис майна у податкову заставу № 12/26-50-22-03 від 04 лютого 2014 року, керуючись нормами ПК України, проведено опис майна та підтверджено відсутність на день складання цього акту майна, що може бути описано в податкову заставу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2014 року касаційну скаргу ПП «Безпечні системи» задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року позовні вимоги ПП «Безпечні системи» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001482203 від 25 липня 2013 року.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем податкової заборгованості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 20.1.32, 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.5 ст. 87 ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження коштів в п'ятиденний термін з дня отримання відповідного документа.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 642/12/13-13 від 29 квітня 2013 року, суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства «Безпечні системи» про накладення арешту на кошти є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки позивачем не надано до суду доказів відсутності на час звернення до суду додаткових джерел погашення податкового боргу відповідача, зокрема, у вигляді дебіторської заборгованості, не надано жодного звернення на адресу відповідача з вимогою надати перелік майна, що перебуває у власності підприємства, доказів на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, з урахуванням того, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.