Рішення

від 28.11.2014 по справі 275/667/14-ц

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № ,275/667/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2014 року

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Грищенка М.В.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Брусилів Житомирської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане та посвідчене державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори 17 серпня 2000 року на майно ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її сину ОСОБА_7 на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Жовтень» розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 18967 гривень, яке належало померлій на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Брусилівською районною державною адміністрацією 08 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №210, та скасування вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом; визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 04.08.2004 року ОСОБА_7

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6. Після смерті матері в будинку залишився проживати його батько ОСОБА_8. Позивач зазначає, що на підставі ст.549 ЦК України в редакції 1963 року його батько вважається таким, що прийняв спадщину. Після смерті матері позивач також прийняв спадщину, так як проживав у будинку, проводив ремонт будинку, обробляв присадибну земельну ділянку. Батько позивача ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті позивач подав заяву про прийняття спадщини до Брусилівської державної нотаріальної контори. Також заяву про прийняття спадщини подав брат позивача ОСОБА_7 Після смерті батька позивачем було оформлено спадщину на 1/2 частину спадкового майна. Після смерті брата ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадщину прийняла його дочка ОСОБА_5 В кінці 2013 року позивачу стало відомо, що його мати мала право на земельну частку (пай). В липні 2014 року на свою заяву отримав відповідь з відділу Держземагенства у Брусилівському районі про те, що ОСОБА_6 був виданий сертифікат на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, 24.11.2000 року здійснено переоформлення сертифікату на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2000 року за №2-366. 04.08.2004 року ОСОБА_7був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Позивач вважає, що його брат ОСОБА_7 не мав права оформляти на себе усе спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_6, оскільки спадкоємцями першої черги були позивач, його брат ОСОБА_7 та їх батько ОСОБА_1

Згідно з поданими заявами про збільшення та уточнення позовних вимог позивач, посилаючись на ст.ст.48, 529, 549 ЦК України (1963р.), ст.ст.203, 215, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268, 1269, 1301 ЦК України (2003р.), просить:

- визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане спадкоємцеві майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її сину ОСОБА_7 на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Жовтень» розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 18967 гривень, яке належало померлій на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Брусилівською районною державною адміністрацією 08 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №210, посвідчено державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори 17 серпня 2000 року, недійсним та скасувати його;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 04.08.2004 року ОСОБА_7;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року, яке видане спадкоємцеві майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його дочці ОСОБА_5 на спадкове майно, що складається із права власності на земельну ділянку по державному акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 04.08.2004 року ОСОБА_7;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,5125 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Соболівської сільської ради (за межами населеного пункту) Брусилівського району Житомирської області.

В обгрунтування збільшення позовних вимог зазначено, що брат ОСОБА_7подав заяву до нотаріуса державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 17 серпня 2000 року через 1 рік 2 місяці після смерті ОСОБА_6 В заяві зазначив про те, що інших спадкоємців немає, приховавши те, що з матір'ю проживав батько ОСОБА_8, який на той час був живим та відповідно до ст.549 ЦК України (1963р.) прийняв спадщину. Брат ОСОБА_7помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і після його смерті спадщину прийняла його дочка ОСОБА_5, яка отримала 16 травня 2012 року свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 на земельну ділянку площею 3,5125 га.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду ощадну книжку матері ОСОБА_6 із заявою, в якій зазначив, що він забрав ощадну книжку матері з будинку батьків на протязі шести місяців з дня смерті матері і тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнив, що в позовній заяві поряд з вимогами про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та державних актів на право власності на земельну ділянку помилково зазначено про скасування оспорюваних правовстановлюючих документів. Пояснив, що ними пред'явлені лише вимоги про визнання вказаних правовстановлюючих документів недійсними.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали.

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що позивач після смерті матері в будинку батьків не проживав. Там постійно проживав її чоловік ОСОБА_7, який говорив їй, що оформив на себе земельний пай матері.

Представник відповідача ОСОБА_4 оголосив в судовому засіданні письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що з матеріалів спадкової справи №335, відкритої після смерті ОСОБА_6, вбачається, що спадщину прийняли та оформили 17.08.2000 року син спадкодавця ОСОБА_7 на земельну ділянку, так як у нього був документ, що підтверджував право власності спадкодавця на земельну ділянку, та 30.07.2007 року чоловік спадкодавця ОСОБА_8, так як у нього знаходилися ощадні книжки, які належали спадкодавцю. Позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори не звертався. Так як після смерті ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1спадщини не прийняв, тому його права не були порушені отриманням ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

З досліджених судом свідоцтв про народження, свідоцтв про смерть, витягу з погосподарської книги Соболівської сільської ради, рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 квітня 2014 року вбачається, що в АДРЕСА_1, проживав ОСОБА_8 разом з дружиною ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадкоємцями за законом першої черги померлої ОСОБА_6 були її чоловік ОСОБА_8, та діти ОСОБА_1, ОСОБА_7 Спадкоємцями за законом першої черги померлого ОСОБА_8 були його діти ОСОБА_1, ОСОБА_7, які прийняли спадщину.

Згідно з матеріалами спадкової справи №335 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 жоден із спадкоємців заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом визначеного ст.549 ЦК України (1963р.) шестимісячного строку з дня відкриття спадщини не подавав.

17 серпня 2000 року ОСОБА_7 звернувся державного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ОСОБА_6, яке складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Жовтень» розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 18967 гривень, яке належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Брусилівською районною державною адміністрацією 08 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №210.

На підтвердження прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_7 надав державному нотаріусу сертифікат на право на земельну частку (пай).

У вказаній заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 зазначив, що інших спадкоємців немає, тим самим приховавши від нотаріуса достовірно йому відому інформацію про інших спадкоємців першої черги за законом, зокрема, про свого батька ОСОБА_8, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, яке складалося із частки померлої ОСОБА_6 у спільній сумісній власності подружжя, та про свого рідного брата ОСОБА_1

17 серпня 2000 року державний нотаріус Коростишівської державної нотаріальної контори, який був введений в оману ОСОБА_1щодо інших спадкоємців померлої ОСОБА_6, видав ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом як спадкоємцеві майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Жовтень» розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 18967 гривень, яке належало померлій на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Брусилівською районною державною адміністрацією 08 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №210.

30 липня 2007 року ОСОБА_8 звернувся державного нотаріуса Брусилівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ОСОБА_6, яке складається з грошових вкладів в Брусилівському відділенні Ощадбанку на рахунку № НОМЕР_5. В заяві ОСОБА_8 не зазначено про інших спадкоємців померлої ОСОБА_6

Зважаючи на те, що у спадковій справі вже була заява ОСОБА_7, державним нотаріусом Брусилівської державної нотаріальної контори 30 липня 2007 року було видане ОСОБА_8 свідоцтво про право на спадщину за законом як спадкоємцеві майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадкове майно, що складається з ? частини грошових вкладів, компенсацій, індексацій та нарахувань на них, що знаходяться в Брусилівському відділенні Ощадного банку на рахунку померлої №91551-14706.

Згідно з повідомленням відділу Держземагенства України у Брусилівському районі від 08.07.2014 року №14536/01.08/03, наданого за вимогою адвоката Кієнка Д.О., 24 листопада 2000 року було зареєстровано переоформлення сертифіката на право на земельну частку (пай), який був виданий ОСОБА_6, на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2000 року. 04 серпня 2004 року ОСОБА_7 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. Спадщину після його смерті прийняла дочка ОСОБА_5, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,51 га, яка знаходиться на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та належала померлому на підставі державномого акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Брусилівською райдержадміністрацією 04.08.2004 року, зареєстрованої в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під кадастровим номером НОМЕР_3. На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_5 оформила державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 на земельну ділянку площею 3,5125 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Соболівської сільської ради (за межами населеного пункту) Брусилівського району Житомирської області.

Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про смерть ОСОБА_10, свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року, державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду ощадну книжку матері ОСОБА_6 із заявою, в якій зазначив, що він забрав ощадну книжку матері з будинку батьків на протязі шести місяців з дня смерті матері і тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Такі твердження позивача ОСОБА_1 не спростовані, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 відповідно до ст.549 ЦК України (1963р.) вчинив дії, що свідчать про прийняття спадщини, а саме фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки відповідно до пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 18/5 від 14.06.94р., яка була чинною на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Відповідно до ст.48 ЦК України (1963р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Частиною першою ст.529 ЦК України (1963р.) визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є , в рівних частках, діти (в тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

З огляду на викладене суд вважає, що є достатні підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори 17 серпня 2000 року і видане спадкоємцеві майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її сину ОСОБА_7 на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай), оскільки позивач має право спадкувати за законом 1/3 частину у спадщині ОСОБА_6, в тому числі, 1/3 частину спадкового майна, яке складається з права на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_6, але перешкодою для реалізації цього права є оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно підлягають задоволенню як похідні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 04 серпня 2004 року ОСОБА_7; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року, яке видане спадкоємцеві майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його дочці ОСОБА_5 на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 3,51 га, яка знаходиться на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та належала померлому на підставі державномого акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року на земельну ділянку площею 3,5125 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Соболівської сільської ради (за межами населеного пункту) Брусилівського району Житомирської області.

Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даними позовними вимогами про захист свого цивільного права, оскільки в даному випадку позивач дізнався про порушенння свого права, передбаченого ст.ст.560, 561 ЦК України (1963р.) на одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину з часу, коли він отримав відповідь з відділу Держземагенства України у Брусилівському районі від 08.07.2014 року №14536/01.08/03 про те, що 24 листопада 2000 року було зареєстровано переоформлення сертифіката на право на земельну частку (пай), який був виданий ОСОБА_6, на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2000 року, та 04 серпня 2004 року ОСОБА_7 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача кошти в розмірі 974,40 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

На підставі ст.ст.48, 529, 549, 560, 561 ЦК України (1963р.), керуючись ст.ст.3,4,10,11,15,60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчене державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори 17 серпня 2000 року і видане спадкоємцеві майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її сину ОСОБА_7 на спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Жовтень» розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 18967 гривень, яке належало померлій на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого Брусилівською районною державною адміністрацією 08 квітня 1997 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під №210.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 04 серпня 2004 року ОСОБА_7 на підставі розпорядження голови Брусилівської райдержадміністрації від 28 травня 2004 року №186 на земельну ділянку площею 3,51 га, розташовану на території Соболівської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року, яке видане спадкоємцеві майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, його дочці ОСОБА_5 на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 3,51 га, яка знаходиться на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та належала померлому на підставі державномого акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Брусилівською райдержадміністрацією 04.08.2004 року, зареєстрованої в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під кадастровим номером НОМЕР_3.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 травня 2012 року на земельну ділянку площею 3,5125 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Соболівської сільської ради (за межами населеного пункту) Брусилівського району Житомирської області.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 974,40 гривень на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя М. В. Грищенко