Постанова

від 03.07.2009 по справі 2а-366/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-366/09/1270

               Справа № 2а-366/09/1270

Категорія № 2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

«03» липня  2009

року                 

Луганський

окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                                   Смішливої

Т.В.  

при секретарі:         

                        Лейбенко О.Д.

за участю сторін:

позивача:                       ОСОБА_1

представник позивача:           ОСОБА_2

представник відповідача:           не з'явився.

представник третьої особи:           ОСОБА_3, дов. № 14-12/1-17 від 31.12.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом Малого приватного

підприємства «Лариса» до Державної податкової інспекції в Дарницькому

районі м. Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства

України в Луганській області про визнання дій незаконними, зобов'язання

повернути незаконно вилучений товар, стягнення збитків та витрат на правову

допомогу,  -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року Мале приватне підприємство «Лариса» (далі - МПП «Лариса»)

звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до

Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва, у якому позивач

зазначив, що 10.01.2004 року МПП «Лариса»  уклало договір про поставку товару до ТОВ Пелікан».

На виконання вказаного договору МПП «Лариса» здійснювало

поставку продовольчих товарів - 25 т. продовольчої продукції - риби.

23.03.2004 року працівники податкової

міліції Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва Державної

податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва спочатку незаконно затримали

машину з вантажем, що належав МПП «Лариса», а  24.03.2004 року здійснили незаконне вилучення

25 т риби та рибопродуктів. У подальшому, постановою господарського суду

Луганської області від 23.03.2007 року, залишеним без змін ухвалою Донецького

апеляційного адміністративного суду від 31.07.2007 року, визнано неправомірними

дії Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва та її

Головного відділу податкової міліції щодо вилучення як безгоспного та наступної

реалізації як безгоспного вантажу продовольчих товарів - 25 т. риби та

рибопродуктів.

Після прийняття судом вказаного

рішення позивач неодноразово звертався до Державної податкової інспекції в

Дарницькому районі м. Києва із заявами про повернення незаконно вилученого

вантажу, однак, позитивної відповіді не отримав.

Просив суд визнати дії працівників

Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва щодо неповернення

незаконно вилученої у МПП «Лариса» рибної продукції

незаконними, зобов'язати Державну податкову інспекцію в Дарницькому

районі м. Києва повернути вилучений 23.03.2004 року товар, а у випадку

неможливості повернути його в натурі відшкодувати його вартість у цінах на час

звернення з позовом до суду у сумі 322500 грн., понесені МПП «Лариса» збитки через незаконне вилучення товару у

сумі 470500,50 грн., витрати на юридичні послуги - 9850 грн., а всього -

802850,50 грн.

Позивач неодноразово змінював свої

позовні вимоги та остаточно визначився подавши уточнений адміністративний позов

15.05.2009 року у якому, підтримавши раніше заявлені позовні вимоги, просив суд

зобов'язати Державну податкову інспекцію в Дарницькому районі м. Києва

повернути вилучений 23.03.2004 року товар, що належав МПП

«Лариса», у випадку неможливості повернення товару в натурі стягнути з

відповідача в рахунок відшкодування збитків, спричинених незаконними діями його

працівників у сумі 322500 грн. - вартість вилученого товару, 852552,30 грн. -

збитки, понесені МПП «Лариса»  з урахуванням інфляції, 11900 грн. - вартість

отриманих юридичних послуг, а всього - на суму 1186952,30 грн.

У судовому засіданні представники

позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у

позові.

Представник відповідача у судове засідання

не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним

чином. У наданих суду письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не

визнав, зазначив, що товар - риба та рибна продукція дійсно була вилучена

24.03.2004 року у МПП «Лариса», однак

підставою для вилучення було те, що водієм машини, на якій здійснювалось

перевезення товару було надано документи на іншу партію товару, ніж та, яка

перевозилась. Фактично було вилучено 24198 кг риби та рибопродуктів, а не 25 т,

як вказує позивач, вартістю 71278,65 грн. Вказаний товар був визнаний таким, що

підлягає негайній  реалізації. Вартість

товару для реалізації визначалась експертним шляхом та, через відсутність

супровідних документів, сертифікатів якості, його вартість було знижено на 30

%, що в межах знижки, передбаченої постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 року.

Також зазначив, що постановою Луганського апеляційного господарського суду від

13.09.2004 року у справі № 1/8 пд визнано недійсним договір купівлі - продажу

від 20.02.2004 року, укладений між МПП «Лариса»  та ПП «Вінол-Трейдком», на підставі якого МПП «Лариса» 

придбало у подальшому вилучену рибу та рибо продукцію. Крім того,

відповідач зазначив, що вилучення риби та рибо продукції відбулося 24.03.2004

року, а з позовом щодо повернення вказаного товару МПП

«Лариса» звернулось лише у липні 2008 року, тобто після спливу строку

позовної давності. Наполягав на застосуванні судом строків звернення до суду,

передбачених ст. 99 КАС України, та застосуванні наслідків їх пропуску за ст. 100

КАС України, а саме на відмові у позові через пропуск строків звернення з

позовом до суду.

Представник третьої особи - Головного

управління Державного казначейства України в Луганській області, залучений до

участі у справі ухвалою суду від 15.05.2009 року, є розпорядником бюджетних

коштів, однак не може вважатись відповідачем у даній справі, По суті позовних

вимог пояснень не надав.

Заслухавши пояснення представників

відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Мале приватне підприємство

«Лариса» є юридичною

особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради

10.01.1994 року за номером НОМЕР_1

Постановою господарського суду Луганської області від

23.03.2007 року визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у

Дарницькому районі міста Києва та її Головного відділу податкової міліції, яка

знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Кошинн, 3, - щодо вилучення на

підставі протоколу огляду та вилучення від 24 березня 2004 року як безгоспного

та наступної реалізації як безгоспного вантажу продовольчих товарів та харчової

сировини у вигляді: 15000 кг риби свіжозамороженої загальною вартістю 37500,00

грн., у тому числі ПДВ на суму 7500,00 грн.; 3000 кг фаршу тріски загальною

вартістю 12390,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 2478,00 грн.; 2000 кг камбали

свіжозамороженої загальною вартістю 10840,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 2168, 00

грн.; 5000 кг риби свіжозамороженої загальною вартістю 12500,00 грн., у т.ч.

ПДВ на суму 2500,00 грн., що належать Малому приватному підприємству «Лариса»,

ідентифікаційний код 21767680, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон,

вул. Червоноармійська, 4-6 Луганської області, та перевозилися ним на

автомашині МАМ-19.403, державний номерний знак НОМЕР_2 на адресу покупця -

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пелікан», ідентифікаційний код НОМЕР_3

Ухвалою Донецького апеляційного

адміністративного суду від 31.07.2007 року постанова господарського суду

Луганської області від 23.03.2007 року залишена без змін. (а.с. 23 - 24)

Як вбачається з тексту постанови господарського суду

Луганської області від 23.03.2007 року підставою для прийняття рішення про

визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в Дарницькому районі

м. Києва щодо вилучення у МПП «Лариса»  рибопродукції у кількості 25 т. стало те, що

повноваження податкової міліції не розповсюджуються на здійснення контролю за

виконанням Закону України від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР «Про якість та

безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», на ст. 22 якого оперуповноважений

послався у протоколі огляду та вилучення, як на підставу для вилучення вантажу.

Саме органам, вказаним у ст. 11 Закону України № 771/97-ВР, а не податковій

міліції надано право відповідно до ст. 22 цього Закону, вилучати неякісні та

небезпечні харчові продукти, продовольчу сировину та супутні матеріали.

Вимоги про повернення незаконно

вилученої риби та рибопродукції під час розгляду судом вказаної справи МПП «Лариса» не заявлялись та судом не

розглядались.

Також, судом не перевірялись питання

правомірності придбання МПП «Лариса»  вказаного товару та знаходження цього товару

у власності позивача - МПП «Лариса».

Постановою оперуповноваженого

податкової міліції Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва

від 02.04.2004 року у порушенні кримінальної справи за фактом затримання

вантажу, що перевозився на автомобіла під керуванням водія Павлюка І.М.

відмовлено за відсутністю складу злочину. (а.с. 16) Разом з цим, у постанові

зазначено, що в ході проведення перевірки за наданими документами встановлено,

що партію риби та рибопродуктів, яка перевозилась у затриманому автомобілі МПП «Лариса» придбало у ПП «Вінол-Трейдком» та ПП

«Енергопрес». У ПП «Вінол-Трейдком» МПП «Лариса» придбало

рибу «Путасу» - 7596 кг, фарш тріски - 3000 кг, рибу «Камбала» - 2000 кг за

договором купівлі-продажу № 9/02 від 20.02.2004 року. У ПП «Енергопрес»

позивачем МПП «Лариса» придбано 20 т риби «Путасу» за

договором купівлі-продажу № 34-03 від 01.02.2003 року за накладними № 51 від

04.03.2003 року. Однак, відповідно до маркування на ящиках, риба, придбана

відповідно до документів у ПП «Енергопрес» у березні 2003 року вироблена у

лютому 2004 року.

Відповідно до постанови Луганського

апеляційного господарського суду від 13.09.2004 року у справі № 1/8пд визнао

недійсним договір купівлі-продажу від 20.02.2004 року, укладений між МПП «Лариса» та ПП «Вінол-Трейдком», стягнуто з МПП «Лариса» в доход державного бюджету грошові

кошти в сумі 38834,64 грн., стягнуто з ПП «Вінол-Трейдком» на користь МПП «Лариса» грошові кошти в сумі 38834,64 грн.

(а.с. 160 - 161)

В описовій частині зазначеної

постанови вказано, що на підставі на виконання передбачених вказаним договором

зобов'язань ПП «Вінол-Трейдком» поставило, а МПП

«Лариса» отримало рибну продукцію: рибу «Путасу» - 7596 кг, фарш тріски

- 3000 кг, рибу «Камбала» - 2000 кг за договором купівлі-продажу № 9/02 від

20.02.2004 року.

Саме ця продукція у подальшому була

вилучена працівниками податкової міліції Державної податкової інспекції в

Дарницькому районі м. Києва 24.03.2004 року.

Враховуючи, що постановою Луганського

апеляційного господарського суду від 13.09.2004 року договір на поставку рибної

продукції від ПП «Вінол-Трейдком» до МПП «Лариса» визнано

недійсним, а до сторін договору застосовано наслідки, передбачені ст. 208 ГК

України, МПП «Лариса» не можна вважати

власником отриманої за цим договором рибної продукції, а саме риби «Путасу» -

7596 кг, фаршу тріски - 3000 кг, риби «Камбала» - 2000 кг.

Під час розгляду справи жодних

документів, які б підтверджували право власності МПП

«Лариса» на вилучену 24.03.2004 року рибну продукцію представниками

позивача не надано. Копію журналу оборотних відомостей МПП

«Лариса» долучену до матеріалів справи за клопотанням представника

позивача суд вважає неналежним доказом, так як дані вказаного журналу

сформовані безпосередньо представником позивача, первинні документи на

підтвердження даних вказаного журналу не надано.

Відповідно до ст. 387 Цивільного

кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка

незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Незаконність вилучення рибної

продукції у МПП «Лариса» підтверджено

постановою господарського суду Луганської області від 23.03.2007 року, разом з

цим докази того, що законним власником вилученої продукції є саме МПП «Лариса» позивачем так і не надано.

Статтею 257 ЦК України встановлено

загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, який, відповідно до

ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа дізналася або могла

дізнатися про порушення свого права.

Про вилучення рибної продукції

директор МПП «Лариса» дізнався 25.03.2004

року під час надання пояснень працівникам податкової міліції Державної

податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва, що підтверджено ним у

судовому засіданні.

Посилання на те, що право вимоги про

повернення незаконно вилученої рибної продукції виникло у МПП «Лариса» лише після винесення постанови

господарського суду Луганської області від 23.03.2007 року суд вважає

необґрунтованим.

Так як під час розгляду справи про визнання

дій Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва щодо вилучення

у МПП «Лариса» рибної продукції вимоги про

її повернення позивачем не заявлялись, а господарським судом Луганської області

під час винесення постанови від 23.03.2007 року не розглядались, тобто, суд не

зобов'язував Державну податкову інспекцію в Дарницькому районі м. Києва

повернути вилучений 24.03.2004 року товар, то суд не вбачає підстав для

визнання незаконними дій відповідача щодо неповернення вказаного товару на підставі

листів позивача.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено

річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа

дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті для захисту прав,

свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть

встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо

не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Частиною першою статті 100 КАС України

передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є

підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на

цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягав на застосуванні

строків звернення до суду та відмові у позові на цій підставі.

Враховуючи, що позивачем не надано

доказів того, що він є законним власником вилученого 24.03.2004 року

товару,  суд не знаходить підстав і для

задоволення вимог про стягнення з Державної податкової інспекції в Дарницькому

районі м. Києва збитків, понесених МПП «Лариса»  з урахуванням інфляції у сумі 852552,30 грн.

Щодо вимог про стягнення з Державної

податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва 11900 грн. - вартість  юридичних послуг, оплачених позивачем, суд

виходить з наступного.

Так, відповідно до договору від

06.04.2004 року, укладеного між МПП «Лариса»  та Адвокатською фірмою «Інюрпол» та акту

виконаних робіт № 10 від 30.04.2004 року предметом договору було надання

консультацій, висновків, представництво інтересів замовника в суді. Договір

виконано 30.04.2004 року, вартість отриманих послуг склала 5500 грн. та

оплачена замовником платіжним дорученням № 44 від 07.04.2004 року. (а.с. 27 -

29)

Наступний договір про надання

адвокатських послуг від 16.06.2004 року укладено між МПП

«Лариса»  та адвокатом Коноваловим

В.С. з питань представництва інтересів директора МПП

«Лариса» в рамках провадження у кримінальній справі, про що свідчить п.

5.1 Договору. (а.с. 30 - 31) Вартість оплачених адвокатських послуг за вказаним

договором склала 4350 грн. (а.с. 32)

Таким чином, позивачем на

підтвердження витрат на оплату юридичних послуг надано документи на сплату 9850

грн. (заявлено у позові до відшкодування з Державної податкової інспекції в

Дарницькому районі м. Києва  - 11900

грн.)

Однак, суд не вважає належними

доказами надані позивачем договори на юридичні послуги, так як жоден з них не

стосується даної справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу

адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а

частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог,

системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи,

суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не

підлягають задоволенню

Враховуючи викладене,  ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163,

167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Лариса» до

Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва, третя особа -

Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про

визнання дій незаконними, зобов'язання повернути незаконно вилучений товар,

стягнення збитків та витрат на правову допомогу відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до

Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції

набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено  06 липня 

2009 року.

СУДДЯ:

        (підпис)

                        Т.В.Смішлива

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар с/з: