Ухвала

від 08.12.2014 по справі 914/877/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА             08.12.2014 р.                                                            Справа№ 914/877/13-г Суддя  господарського суду Львівської області  Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали за заявою:Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів; про:відстрочку виконання рішення у справі:№ 914/877/13-г за позовом:Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м.Рава-Руська, Львівська область; до відповідача:Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів; про:стягнення заборгованості за продукцію. За участю представників:           від заявника (боржника): не з'явився;           від стягувача: не з'явився ВСТАНОВИВ:           На розгляд господарського суду Львівської області подано заяву Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів про відстрочку виконання рішення суду від 27.02.2014  р. у справі №914/877/13-г за позовом Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м.Рава-Руська, Львівська область до Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів про стягнення заборгованості за продукцію.           Представник заявника в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. В заяві про відстрочку виконання рішення просив суд розтермінувати стягнення заборгованості, посилаючись на відсутність коштів на рахунку та одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження в останній день строку, передбаченого для добровільного виконання.           Представник стягувача в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що подана заява про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення.    Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9). Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін. Судом відхиляє доводи заявника про те, що у КП «Аптека №294» на рахунку відсутні кошти, необхідні для погашення заборгованості, а арешт рахунку призведе до банкрутства підприємства. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища. Заборгованість за договором поставки, стягнення якої було предметом розгляду у справі, виникла з вини боржника, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача – Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» та може призвести до негативних наслідків для нього. Слід також зазначити, що ті наслідки, на які посилається заявник, як на підставу відстрочення, в разі такого відстрочення можуть настати в майбутньому і для стягувача.   В той же час заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №914/877/13-г чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів заявником не подавалося. Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі. Відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 07.10.2012р. у справі №5015/5801/11, у постанові від 17.12.2012р. у справі №31/282. Заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що ним вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності.   Окрім того, судом не беруться до уваги посилання заявника на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було визначено строк для добровільного виконання до 30.10.2014 р., ним було одержано в останній день передбаченого строку, оскільки таке жодним чином не позбавляє боржника можливості добровільно виконати рішення суду в будь-який момент. Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.           Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ:           В задоволенні заяви Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів про відстрочку виконання рішення суду від 27.02.2014  р. у справі  №914/877/13-г за позовом Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс», м.Рава-Руська, Львівська область до Комунального підприємства «Аптека №294», м.Львів про стягнення заборгованості за продукцію відмовити.               Суддя                                                                                    Мазовіта А.Б.