Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/21841/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21841/14 10.12.14 За позовом Дочірнього підприємства "Visage Advertising Limited"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Шут Груп"

Про стягнення 32 000,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Кріт М.М.- представник (дов. № б/н від 30.092014 р.)

від відповідача Дворська М.Г. - представник (дов. № б/н від 20.11.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Visage Advertising Limited" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шут Груп" про стягнення 32 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зазначених у ліцензійному договорі № 130114 від 13.01.2014 р. гарантій щодо не порушення об'єктами вказаного договору прав інтелектуальної власності 3-іх осіб, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму понесених ним збитків у розмірі 32 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/21841/14, розгляд справи призначено на 10.11.2014 р.

У судове засідання 10.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.11.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

24.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти позову з тих підстав, що спірний ліцензійний договір є неукладеним, оскільки відповідач не отримав підписаний позивачем примірник договору, а тому звернувся до позивача із листом № 58 від 07.03.2014 р. із викладеним проханням вважати ліцензійний договір № 130114 від 13.01.2014 р. неукладеним, а акт приймання виконаних робіт та рахунок фактуру не чинними.

У судовому засіданні 24.11.2014 р. оголошено перерву до 10.12.2014 р.

02.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про долучення додаткових пояснень, відповідно до яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог.

09.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача пояснення до відзиву до позовної заяви, відповідно до яких останній вказує на те, що замовник при укладенні спірного ліцензійного договору знав про незаконність використання зображень акторок на підставі спірного ліцензійного договору.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем було несвоєчасно перераховано вартість послуг за спірним ліцензійним договором, а отже відповідно до п. 2.2. ліцензійного договору № 130114 від 13.01.2014 р. строк дії прав, переданих за цим договором призупинився.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 10.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Дочірнього підприємства "Visage Advertising Limited", останнє є юридичною особою, основними видами діяльності якої зокрема є надання послуг з розміщення реклами в засобах масової інформації, на радіо, в мережі Інтернет, на засобах зовнішньої і внутрішньої реклами, на транспорті та інших рекламних засобах; розробки, адаптація рекламних матеріалів; дизайн рекламних, упаковочних, промо-розробок та матеріалів тощо.

01.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» та позивачем укладено договір № 0301, відповідно до якого позивач зобов'язався відповідно до замовлень ТОВ «Нестле Україна» здійснювати від свого імені, але в інтересах та за рахунок ТОВ «Нестле Україна» юридичні та інші дії, а також надавати ТОВ «Нестле Україна» комплекс рекламних послуг.

Пп. 5.5.3.3 Договору № 0301 передбачено, що позивач може надавати ТОВ «Нестле Україна» послуги з координації/організації придбання прав інтелектуальної власності для ТОВ «Нестле Україна» та встановлено вимог щодо порядку здійснення дій в рамках надання таких послуг.

13.01.2014 р. між ТОВ «Нестле Україна» та позивачем було укладено Додаток № 156К, відповідно до якого позивач зобов'язався укласти від свого імені, але за рахунок ТОВ «Нестле Україна» договір з третьою особою про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на використання фотографічних творів в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ «NESCAFE» (GOLD), які містять в собі зображення фізичної особи Петенок Яни Володимирівни та ТМ «NESCAFE» (GREEN BLEND), які містять в собі зображення фізичної особи Котолуп Аліни Олександрівни.

На виконання положень Додатку № 156К між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шут Груп» (відповідач) було укладено Ліцензійний договір № 130114 від 13.01.2014 р. (далі - Ліцензійний договір).

Згідно з п. 1.1. Ліцензійного договору, виконавець (відповідач) зобов'язується передати виключні майнові права інтелектуальної власності на фотографічні твори для використання в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ «NESCAFE» (GOLD) та ТМ «NESCAFE» (GREEN BLEND), а замовник (позивач), який діє в інтересах свого клієнта, ТОВ «Нестле Україна», приймає та оплачує у строки та в розмірі, зазначеному у цьому договорі права, що передаються за цим договором.

Згідно з п. 1.1.1. Ліцензійного договору позивачу передані права на використання двох фотографічних творів, зображення яких наведене у п. 1.1.1. Ліцензійного договору.

Відповідно до п.п. 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4. Ліцензійного договору, ліцензійний строк - протягом 1 року, а саме з 03.05.2013 р. по 03.05.2014 р.; способи використання сюжету 1 (фотографія): нанесення на упаковку продукції, що випускається під ТМ «Голд» кількістю 500 000 шт.; способи використання сюжету 2: нанесення на упаковку продукції, що випускається під ТМ «Грін Бленд» кількістю 200 000 шт.

За змістом п.п. 2.1., 2.2. Ліцензійного договору, вартість виключних майнових прав інтелектуальної власності на використання фотографій згідно з даним договором складає 18 170, 00 грн. без ПДВ. Замовник зобов'язується сплатити вказану суму шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунка-фактури, наданого виконавцем, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.3. Ліцензійного договору, виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій згідно з цим договором передаються замовнику з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

При цьому, сторонами погоджено, що у випадку прострочення виконання замовником зобов'язань по оплаті вартості послуг в строки, відповідно до п. 2.2. цього договору більше ніж на 20 календарних днів, строк дії прав, отриманих замовником за цим договором, призупиняється.

Згідно з п. 3.3. Ліцензійного договору, у випадку порушення умов, передбачених цим Договором, виконавцем, що призвели до виникнення збитків, підтверджених документально у замовника, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику такі збитки в повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника за кожен факт порушення. Виконавець, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання в натурі.

П. 4.1. Ліцензійного договору передбачено, що виконавець гарантує замовнику, що виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій придбані у правовласника на законних підставах та з правом передачі замовнику/ТОВ «Нестле Україна» на умовах, зазначених у цьому договорі; виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій, що передаються замовнику за цим договором, вільні від претензій, вимог третіх осіб.

На виконання умов Ліцензійного договору 28.01.2014 р. сторонами було підписано та скріплено печатками Акт № ОУ-000001П здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого відповідач передав позивачеві виключні майнові права інтелектуальної власності на фотографічні твори (виключна ліцензія) для використання в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ «NESCAFE» (GOLD) та ТМ «NESCAFE» (GREEN BLEND), для клієнта ТОВ «Нестле Україна». Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 18 170, 00 грн.

28.01.2014 р. відповідачем було пред'явлено позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000006 на суму 18 170, 00 грн. за передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на фотографічні твори (виключна ліцензія) для використання в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ «NESCAFE» (GOLD) та ТМ «NESCAFE» (GREEN BLEND), для клієнта ТОВ «Нестле Україна».

19.03.2014 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 18 170, 00 грн. в якості оплати за передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності для продукції під ТМ «NESCAFE» згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000006.

19.02.2014 р. до позивача звернулась Петенок Я.В. із вимогою негайного припинення незаконного використання фото Петенок Я.В. на етикетках кави «NESCAFE» (GOLD) та компенсувати Петенок Я.В. завдані порушенням її прав збитки у розмірі 30 000, 00 грн.

27.03.2014 р. між позивачем та Петенок Яною Володимирівною було укладено мирову угоду, відповідно до якої сторони домовились підписати договір про передачу виключних прав на використання виконання, зафіксованого у фотографічних творах, а позивач зобов'язався сплатити Петенок Я.В. винагороду, яка включає компенсацію у розмірі 27 000, 01 коп.

Позивачем було сплачено на користь Петенок Я.В. суму коштів у розмірі 27 000, 01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 187 від 28.03.2014 р. на суму 5 000, 00 грн. та № 242 від 28.04.2014 р. на суму 22 000, 01 грн.

Окрім того, позивачем було укладено з Котолуп А.О. договір № 130114-ФЛ-2 від 13.01.2014 р. про передачу виключних прав на використання фотографічних творів з її зображенням в дизайні упаковок/етикеток продукції, що випускається під ТМ «NESCAFE» (GREEN BLEND) з огляду на відсутність у відповідача прав на використання фотографій із зображеннями Котолуп А.О., що зокрема є предметом Ліцензійного договору.

11.04.2014 р. позивач виплатив Котолуп А.О. суму коштів за вищенаведеним договором у розмірі 5 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 11.04.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2014 р. відповідач повернув позивачеві 18 170, 00 грн. в якості помилково перерахованих коштів, у зв'язку з тим, що рахунок № СФ-0000006 не є дійсним.

Окрім того 21.03.2014 р. відповідач звернувся до позивача із листами № 58 та № 59, у яких вказав на неукладеність Ліцензійного договору та недійсність акту виконаних робіт від 28.01.2014 р. та рахунку-фактури від 28.01.2014 р.

04.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування суми збитків у розмірі 40 000, 00 грн. (32 000, 00 грн. матеріальної шкоди, 8 000, 00 грн. моральної шкоди). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення Ліцензійного договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем збитків загальним розміром 32 000, 01 грн. внаслідок укладення Ліцензійного договору шляхом виплати коштів особам, фотографії із зображеннями яких було використано позивачем, права на використання яких однак були предметом Ліцензійного договору. При цьому, з наданих позивачем документів, зокрема договору про передачу (відчуження) виключних майнових суміжних прав на зображення від 13.04.2012 р., укладеного між відповідачем та Петенок Я.В., вбачається що за цим договором було передано відповідачеві права на своє виконання, втілене в зображенні Петенок Я.В., строком по 03.05.2013 р. Жодних доказів існування прав на спірні фотографічні твори із зображеннями як Петенок Я.В., так і Котолуп А.О. протягом спірного періоду дії Ліцензійного договору суду не надано, а отже факт відсутності таких виключних прав вважається судом встановленим.

Разом з тим, п. 4.1. Ліцензійного договору передбачено, що виконавець гарантує замовнику, що виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій придбані у правовласника на законних підставах та з правом передачі замовнику/ТОВ «Нестле Україна» на умовах, зазначених у цьому договорі; виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій, що передаються замовнику за цим договором, вільні від претензій, вимог третіх осіб.

При цьому, згідно з п. 3.3. Ліцензійного договору, у випадку порушення умов, передбачених цим Договором, виконавцем, що призвели до виникнення збитків, підтверджених документально у замовника, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику такі збитки в повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника за кожен факт порушення

Судом встановлено, що 04.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування суми збитків в тому числі 32 000, 00 грн. матеріальної шкоди, однак вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, сума збитків як станом на час звернення до суду, так і станом на час розгляду справи не сплачена.

За таких обставин, факт порушення прав позивача судом встановлено, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 32 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неукладеність Ліцензійного договору не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами з огляду на таке.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Ч. 2 даної статті передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Матеріалами справи підтверджується, що Ліцензійний договір, примірник якого наданий позивачем, містить необхідні умови про предмет, ціну та строк дії договору, а також підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відтак, суд вважає спірний Ліцензійний договір укладеним в належній формі.

Більше того, повідомлення позивача про позицію відповідача щодо неукладеності Ліцензійного договору відбулося вже після виконання позивачем своїх обов'язків в повному обсязі, оскільки сплата коштів за Ліцензійним договором відбулась 19.03.2014 р., а листи № 58 та № 59 направлені 21.03.2014 р.

Доводи відповідача про призупинення дії Ліцензійного договору у зв'язку з простроченням сплати коштів, яка, власне, суперечить позиції про неукладеність спірного Ліцензійного договору взагалі, також не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Дійсно, сторонами Ліцензійного договору погоджено, що у випадку прострочення виконання замовником зобов'язань по оплаті вартості послуг в строки, відповідно до п. 2.2. цього договору більше ніж на 20 календарних днів, строк дії прав, отриманих замовником за цим договором, призупиняється. При цьому відповідно до п. 2.2. Ліцензійного договору, замовник зобов'язується сплатити суму коштів у розмірі 18 170, 00 грн. шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунка-фактури, наданого виконавцем, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

За таких обставин, з огляду на підписання акту № ОУ-000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) 28.01.2014 р. та виставлення рахунку-фактури № СФ-0000006 також 28.01.2014 р., кінцевим днем оплати вказаної суми відповідно до умов п. 2.2. Ліцензійного договору є 27.02.2014 р. При цьому, сплата позивачем 19.03.2014 р. договірної ціни не перевищує 20 днів прострочення сплати вказаної суми, оскільки сплачена на 20 день прострочення, а отже враховуючи, що строк дії прав, отриманих замовником за Ліцензійним договором призупиняється у випадку прострочення виконання замовником зобов'язань по оплаті вартості послуг в строки, відповідно до п. 2.2. цього договору більше ніж на 20 календарних днів, суд приходить до висновку про чинність усіх умов Ліцензійного договору про передання прав протягом всього строку дії Ліцензійного договору.

Усі інші доводи відповідача не стосуються суті спору та спростовуються наявними у справі документами.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 17, ідентифікаційний код 37505705) на користь Дочірнього підприємства «Visage Advertising Limited» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 31, ідентифікаційний код 23513972) суму збитків у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 15.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева