Постанова

від 24.03.2015 по справі 910/21841/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа№ 910/21841/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Шипка В.В.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Кріт М.М. (дов. від 30.09.2014),

від відповідача - Дворська М.Г. (дов. від 20.11.2014),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014

у справі № 910/21841/14 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Дочірнього підприємства «Visage Advertising Limited»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп»

про стягнення 32 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/21841/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп» на користь Дочірнього підприємства «Visage Advertising Limited» суму збитків у розмірі 32 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/21841/14, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп».

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу відповідача - без задоволення.

10.02.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

17.03.2015 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

01.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" та позивачем укладено договір № 0301, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відповідно до замовлень ТОВ "Нестле Україна" здійснювати від свого імені, але в інтересах та за рахунок ТОВ "Нестле Україна" юридичні та інші дії, а також надавати ТОВ "Нестле Україна" комплекс рекламних послуг.

Пп. 5.5.3.3 Договору № 0301 від 01.03.2011 передбачено, що позивач може надавати ТОВ "Нестле Україна" послуги з координації/організації придбання прав інтелектуальної власності для ТОВ "Нестле Україна" та встановлено вимоги щодо порядку здійснення дій в рамках надання таких послуг.

13.01.2014 між ТОВ "Нестле Україна" та позивачем було укладено Додаток № 156К, відповідно до якого позивач зобов'язався укласти від свого імені, але за рахунок ТОВ "Нестле Україна" договір з третьою особою про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на використання фотографічних творів в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ "NESCAFE" (GOLD), які містять в собі зображення фізичної особи Петенок Яни Володимирівни та ТМ "NESCAFE" (GREEN BLEND), які містять в собі зображення фізичної особи Котолуп Аліни Олександрівни.

На виконання положень Додатку № 156К між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем було укладено Ліцензійний договір № 130114 від 13.01.2014 (далі - Ліцензійний договір).

Згідно з п. 1.1. Ліцензійного договору, виконавець зобов'язується передати виключні майнові права інтелектуальної власності на фотографічні твори для використання в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ "NESCAFE" (GOLD) та ТМ "NESCAFE" (GREEN BLEND), а замовник, який діє в інтересах свого клієнта, ТОВ "Нестле Україна", приймає та оплачує у строки та в розмірі, зазначеному у цьому договорі права, що передаються за цим договором.

Згідно з Ліцензійним договором позивачу передаються права на використання двох фотографічних творів, зображення яких наведене у п. 1.1.1. Ліцензійного договору.

Відповідно до п.п. 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4. Ліцензійного договору, ліцензійний строк - протягом 1 року, а саме з 03.05.2013 по 03.05.2014; способи використання сюжету 1 (фотографія): нанесення на упаковку продукції, що випускається під ТМ "Голд" кількістю 500000 шт.; способи використання сюжету 2: нанесення на упаковку продукції, що випускається під ТМ "Грін Бленд" кількістю 200000 шт.

За умовами п.п. 2.1., 2.2. Ліцензійного договору, вартість виключних майнових прав інтелектуальної власності на використання фотографій згідно з даним договором складає 18170,00 грн. без ПДВ. Замовник зобов'язується сплатити вказану суму шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунка-фактури, наданого виконавцем, протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 2.3. Ліцензійного договору, виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій згідно з цим договором передаються замовнику з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

При цьому, сторонами погоджено, що у випадку прострочення виконання замовником зобов'язань по оплаті вартості послуг в строки, відповідно до п. 2.2. цього договору більше ніж на 20 календарних днів, строк дії прав, отриманих замовником за цим договором, призупиняється.

Згідно з п. 3.3. Ліцензійного договору, у випадку порушення умов, передбачених цим Договором, виконавцем, що призвели до виникнення збитків, підтверджених документально у замовника, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику такі збитки в повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника за кожен факт порушення. Виконавець, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання в натурі.

П. 4.1. Ліцензійного договору передбачено, що виконавець гарантує замовнику, що виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій придбані у правовласника на законних підставах та з правом передачі замовнику/ТОВ "Нестле Україна" на умовах, зазначених у цьому договорі; виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій, що передаються замовнику за цим договором, вільні від претензій, вимог третіх осіб.

На виконання умов Ліцензійного договору 28.01.2014 сторонами було підписано та скріплено печатками Акт № ОУ-000001П здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого відповідач передав позивачеві виключні майнові права інтелектуальної власності на фотографічні твори (виключна ліцензія) для використання в дизайні упаковок продукції, що випускається під ТМ "NESCAFE" (GOLD) та ТМ "NESCAFE" (GREEN BLEND), для клієнта ТОВ "Нестле Україна". Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 18170,00 грн.

28.01.2014 відповідачем було пред'явлено позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000006 на суму 18170, 00 грн., який був оплачений 19.03.2014, що підтверджується випискою з банківського рахунку.

20.03.2014 відповідач повернув позивачеві 18170,00 грн., що були сплачені на підставі рахунку № СФ-0000006 як помилково перераховані кошти.

21.03.2014 відповідач звернувся до позивача із листами № 58 та № 59, у яких вказав на неукладеність Ліцензійного договору, недійсність акту виконаних робіт від 28.01.2014 та рахунку-фактури № СФ-0000006 від 28.01.2014.

Разом з тим, 19.02.2014 до позивача звернулась Петенок Я.В. із вимогою негайного припинення незаконного використання фото Петенок Я.В. на етикетках кави "NESCAFE" (GOLD) та компенсувати Петенок Я.В. завдані порушенням її прав збитки у розмірі 30000,00 грн.

27.03.2014 між позивачем та Петенок Яною Володимирівною було укладено мирову угоду, відповідно до якої сторони домовились підписати договір про передачу виключних прав на використання виконання, зафіксованого у фотографічних творах, а позивач зобов'язався сплатити Петенок Я.В. винагороду, яка включає компенсацію у розмірі 27000,01 коп.

На виконання мирової угоди позивач сплатив на користь Петенок Я.В. грошові кошти в сумі 27000,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 187 від 28.03.2014. на суму 5000,00 грн. та № 242 від 28.04.2014 на суму 22000,01 грн.

Також, між позивачем та Котолуп А.О. укладено договір № 130114-ФЛ-2 від 13.01.2014 про передачу виключних прав на використання фотографічних творів з її зображенням в дизайні упаковок/етикеток продукції, що випускається під ТМ "NESCAFE" (GREEN BLEND) з огляду на відсутність у відповідача прав на використання фотографій із зображеннями Котолуп А.О., що є предметом Ліцензійного договору.

11.04.2014 позивач виплатив Котолуп А.О. грошові кошти за вищенаведеним договором в сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 11.04.2014.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов ліцензійного договору в частині надання гарантії про відсутність порушення прав та інтересів третіх осіб при використанні об'єктів інтелектуальної власності, 04.05.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування суми збитків у розмірі 40000,00 грн., в тому числі 32000,00 грн. матеріальної шкоди та 8000,00 грн. моральної шкоди, яка була залишена останнім без задоволення.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на неукладеність Ліцензійного договору, оскільки не отримав від позивача підписаний з його сторони примірник угоди, акт приймання-передачі, а також відсутність оплати виставленого рахунку у визначені умовами договору строки, що свідчить, на його думку, про відсутність оферти зі сторони позивача. Відповідач надіслав лист № 58 від 07.03.2014, в якому просив вважати Ліцензійний договір неукладеним, бухгалтерські документи - нечинними. Незважаючи на лист відповідача, 19.03.2014 позивач оплатив виставлений рахунок за Ліцензійним договором, відповідач в свою чергу 20.03.2014 повернув отримані грошові кошти як помилково сплачені.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частина 2 статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За змістом ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія примірника Ліцензійного договору, який містить необхідні умови про предмет, ціну та строк дії договору, а також підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Як було зазначено вище, 19.03.2014 позивач на виконання умов договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 18170,00 грн., що свідчить про прийняття з його сторони пропозиції відповідача щодо укладення Ліцензійного договору.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про укладеність Ліцензійного договору, у зв'язку з чим у сторін виникли цивільні права та обов'язки.

При цьому, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача про відмову від Ліцензійного договору, викладену у листах № 58 від 07.03.2014 та № 59 від 19.03.2014, оскільки останні були направлені позивачу після оплати наданих послуг - 21.03.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. Відповідач не надав суду докази направлення позивачу листа № 58 від 07.03.2014 до 19.03.2014.

Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У пункті 4.1. Ліцензійного договору сторони узгодили, що виконавець гарантує замовнику, що виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій придбані у правовласника на законних підставах та з правом передачі замовнику/ТОВ "Нестле Україна" на умовах, зазначених у цьому договорі; виключні майнові права інтелектуальної власності на використання фотографій, що передаються замовнику за цим договором, вільні від претензій, вимог третіх осіб.

При цьому, згідно з п. 3.3. Ліцензійного договору, у випадку порушення умов, передбачених цим Договором, виконавцем, що призвели до виникнення збитків, підтверджених документально у замовника, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику такі збитки в повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника за кожен факт порушення.

Як було встановлено вище, до позивача звернулась Петенок Я.В. із вимогою негайного припинення незаконного використання фото Петенок Я.В. на етикетках кави "NESCAFE" (GOLD) та компенсувати Петенок Я.В. завдані порушенням її прав збитки у розмірі 30000,00 грн.

У зв'язку з недопущенням порушення майнових прав інтелектуальної власності Петенок Я.В. позивач уклав із нею договір № 130114-ФЛ від 13.01.2014 про надання виключних майнових суміжних прав на використання її виконання, зафіксованого в фотографічних творах, що створюються ТОВ «ШУТ ГРУП» в рамках договору, що укладений із замовником (позивачем), з метою подальшого використання в дизайні упаковок/етикеток продукції, що випускається під ТМ NESCAFE GOLD, а замовник, приймає та оплачує в строки та у розмірі, зазначеному у цьому договору права, що передаються за цим договором. Ціна договору узгоджена сторонами становить 32774,99 грн., в тому числі 27000,01 грн. підлягає виплаті Петенок Я.В., решта - податки та збори.

Крім того, між позивачем та Котолуп А.О. укладено договір № 130114-ФЛ-2 від 13.01.2014 про надання виключних майнових суміжних прав на використання її виконання, зафіксованого в фотографічних творах, що створюються ТОВ «ШУТ ГРУП» в рамках договору, що укладений із замовником (позивачем), з метою подальшого використання в дизайні упаковок/етикеток продукції, що випускається під ТМ NESCAFE GREEN BLEND, а замовник, приймає та оплачує в строки та у розмірі, зазначеному у цьому договору права, що передаються за цим договором. Ціна договору узгоджена сторонами становить 6039,38 грн., в тому числі 5000,00 грн. підлягає виплаті Петенок Я.В., решта - податки та збори.

Оплата вказаних ліцензійних договорів зі сторони позивача на користь Котолуп А.О. та Петенок Я.В. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позивач укладаючи ліцензійні договори на передачу виключних майнових суміжних прав об'єктів інтелектуальної власності (фотографічні зображення Котолуп А.О. та Петенок Я.В.), які вже були предметом Ліцензійного договору, зазнав матеріальних збитків, оскільки відповідач в порушення п. 4.1 Ліцензійного договору не забезпечив відсутність претензій зі сторони третіх осіб на вказані об'єкти інтелектуальної власності, а отже згідно п. 3.1 Ліцензійного договору зобов'язаний відшкодувати їх на користь позивача.

Як було встановлено вище, 04.05.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування суми збитків в розмірі 40000,00 грн., в тому числі 32000,00 грн. матеріальної шкоди та 8000,00 грн. моральної шкоди, однак вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, сума збитків як станом на час звернення до суду, так і станом на час розгляду справи не сплачена.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 32000,00 грн.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шут Груп» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 у справі № 910/21841/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

В.В. Шипко