Ухвала

від 15.12.2014 по справі 903/1361/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" грудня 2014 р. Справа № 903/1361/13 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" про зміну способу виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI", м.Алушта

до Приватного підприємства "Юнітек-ІТ", м.Луцьк

про повернення майна та стягнення збитків,

з участю представників сторін:

від заявника: Герій С.В. - представник, дов. № 3 від 04.04.2014 р.;

від відповідача: Ковальчук П.Т. - директор;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" звертається в суд з заявою про зміну способу виконання наказу про примусове виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. по справі № 903/1361/13 стягнувши з боржника вартість неповернутого з зберігання майна в розмірі 29 844 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Луцького МУЮ Боярським Є.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду Волинської області № 903/1361/13-1 від 24.02.2014 р. про зобов'язання ПП «Юнітек ІТ» повернути ТзОВ «Парк-готель «Порто Маре XXI» акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт., у зв'язку з відсутністю зазначеного майна.

Вартість переданого на зберігання та неповернутого майна згідно п.1.3 Договору відповідального зберігання 29 844 грн.

Посилаючись на приписи ст. 121 ГПК України, п.1,3,4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/5333 від 12.09.1996 р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», просить змінити спосіб виконання наказу та стягнути з боржника вартість неповернутого майна.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав та просить її задовольнити, зазначив, що добровільно вирішити дану ситуацію сторонам не вдалося.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує. При цьому в письмових поясненнях (вх..№ 01-29/12012/14 від 15.12.2014 р.) зазначає, що під час виконання рішення державному виконавцю було надіслано листа та неодноразово пояснювалось, що акумулятори для підтримки робочого стану передані підприємцю Іванову Сергію Костянтиновичу, тому майно необхідно вилучати у останнього.

Однак пояснення ПП "Юнітек-ІТ" державним виконавцем були проігноровані, реальні заходи щодо вилучення майна не проведені, що стало причиною невиконання рішення суду.

Крім того, посилаючись на ч.3 п.7.1.3. постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 вважає, що в даному випадку захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Відповідач вказує на важкий фінансовий стан підприємства: значну податкову заборгованість, у 2014 році уся діяльність майже припинена, рух коштів на рахунках практично відсутній, а зміна способу виконання рішення призведе до негативних наслідків - банкрутства підприємства.

Окрім цього, просить врахувати надзвичайну ситуацію, а саме те, що стягувач та державний виконавець не повідомили яким саме способом майно значних розмірів та ваги повинно було доставлене на тимчасово окуповану територію.

Представник заявника викладені відповідачем пояснення вважає необґрунтованими та непідтвердженими відповідними доказами.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що остання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2013 р. у справі № 903/1361/13 зобов'язано Приватне підприємство "Юнітек-ІТ" (43010, м.Луцьк, пр-т Волі, 27, ЄДРПОУ 36394963, ІПН 363949603186) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" (95800, АРК, м.Алушта, вул..Перекопська, 20/2, код ЄДРПОУ 13795277) акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. та Вищого господарського суду України від 15.05.2014 р. рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2013 р. у справі № 903/1361/13 в цій частині залишено без змін.

24.02.2014 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2013 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. господарським судом Волинської області видано наказ № 903/1361/13-1, яким зобов'язано Приватне підприємство "Юнітек-ІТ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" акумулятори Т-105, 6v, 225 А/h в кількості 12 шт.

Між тим, на підставі постанови головного державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 26.09.2014 р. зазначений наказ повернуто стягувачу без виконання з причин відсутності у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом (наказом господарського суду Волинської області № 903/1361/13-1 від 24.02.2014 р.) має передати стягувачу, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Неможливість виконання рішення суду та повернення виконавчого документа стягувачу без виконання стало причиною звернення стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" з заявою про зміну способу виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими; наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (пункт 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10. 2012 р. № 9 (далі - Постанова).

Відповідно до п. 7.2 Постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, необхідною умовою для зміни способу та порядку виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", яким визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, тощо).

У наданій суду заяві заявник просить змінити спосіб виконання наказу про примусове виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 р. по справі № 903/1361/13 стягнувши з боржника вартість неповернутого з зберігання майна в розмірі 29 844 грн.

Відповідно до п. 7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 26.09.2014 р. у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він має передати стягувачу, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказані обставини роблять неможливим виконання рішення суду у спосіб, встановлений у ньому і є винятковими підставами для зміни способу виконання рішення суду.

Матеріалами справи визначена вартість спірного майна відповідно до п.1.3 договору відповідального зберігання № 301112 від 30.11.2012 р., яка становить 29 844 грн.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення заяви та стягнення з Приватного підприємства "Юнітек-ІТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" 29 844 грн.

Між тим, вказані боржником обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1.Заяву задовольнити.

2.Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Волинської області від 09.12.2013 р. у справі № 903/1361/13 викласти в такій редакції: «Стягнути з Приватного підприємства "Юнітек-ІТ" (43010, м.Луцьк, пр-т Волі, 27, ЄДРПОУ 36394963, ІПН 363949603186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк - готель "Порто Маре XXI" (95800, АРК, м.Алушта, вул..Перекопська, 20/2, код ЄДРПОУ 13795277) 29 844 грн. вартості неповернутого з зберігання майна».

3. На виконання ухвали видати наказ № 903/1361/13-4.

4.Наказ господарського суду Волинської області № 903/1361/13-1 від 24.02.2014р. визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суддя В.А.Пахолюк