Справа № 752/8098/14-ц
Провадження № 2/752/3676/14
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
17 листопада 2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді Мирошниченко О.В.
при секретарі Конельській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року позивач ПАТ «Банк Камбіо» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив: стягнути солідарно з ТОВ «Лазер Плюс», ОСОБА_1 та ТОВ «КДС Груп» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» заборгованість за Кредитним договором №351/02-2008 від 31.07.2008р.: за кредитом в сумі 5 850 000,00 грн., за процентами за користування кредитом в сумі 326 374,59 грн., пеня в сумі 1 128 642,78 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг», ОСОБА_1 та ТОВ «КДС Груп» на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість за Кредитним договором №27-2008 від 31.07.2008р.: за кредитом в сумі 5 400 000,00 грн., за процентами за користування кредитом в сумі 528 520,08 грн., пеня в сумі 1 069 960,47 грн.; стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Континент», ОСОБА_1 та ТОВ «КДС Груп» на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість за Кредитним договором №070/1-2010/840 від 21.05.2010 р.: за кредитом в сумі 1 500 000,00 доларів США, за процентами за користування кредитом в сумі 114 270,85 доларів США, пеня в сумі 291 568,74 доларів США.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.07.2008 року між позивачем та ТОВ «Лазер Плюс» укладено Кредитний договір №351/02-2008. В подальшому до кредитного договору укладалися додаткові угоди. Відповідно до умов кредитного договору з урахуванням додаткових угод позивач надав відповідачу-1 кредит з лімітом кредитної лінії 5 850 000,00 грн. Попри виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, відповідач-1 своє зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати процентів за користування кредитом не виконав, що, на думку позивача, є підставою для повернення кредиту та проведення повного розрахунку по заборгованості за процентами за користування кредитом, по пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
31.07.2008 року між позивачем та ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» також укладено Кредитний договір №27-2008. В подальшому до кредитного договору укладалися додаткові угоди. Відповідно до умов кредитного договору з урахуванням додаткових угод позивач надав відповідачу-2 кредит з лімітом кредитної лінії 6 520 000,00 грн. Попри виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» своє зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати процентів за користування кредитом не виконав, що, на думку позивача, є підставою для повернення кредиту та проведення повного розрахунку по заборгованості за процентами за користування кредитом, по пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
21.05.2010 року між позивачем та відповідачем-3 був укладений Кредитний договір №070/1-2010/840. В подальшому до кредитного договору укладалися додаткові угоди. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу-3 кредит грошові кошти у сумі 1 500 000,00 доларів США. Попри виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором, відповідач-3 своє зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати процентів за користування кредитом не виконав, що, на думку позивача, є підставою для повернення кредиту та проведення повного розрахунку по заборгованості за процентами за користування кредитом, по пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Виконання зобов'язань відповідачів-1,-2,-3 за кредитним договорами було забезпечено порукою відповідача-4 та відповідача-5.
В подальшому позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що 24.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Українського-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» укладено Договір застави № 27-2008/2, згідно якого в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №27-2008 від 31.07.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг», передано майно, а саме керосин технічний. Місце зберігання предмета застави було визначено п.1.4. Договору згідно Договору №01/01/10 зберігання нафтопродуктів, укладеним між відповідачем-2 та ПП «База». Проте, з відповіді ПП «База», позивачу стало відомо, що в порушення договору застави № 27-2008/2, предмет застави був знятий відповідачем-2 з зберігання. У зв'язку з цим, позивач просить збільшити розмір позовних вимог та визнати право застави ПАТ «Банк Камбіо» на керосин технічний у загальній кількості 1 842,184т. за Договором застави № 27-2008/2 від 24.04.2011 р.
У судове засідання з'явилися представник позивача, а також представник ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» .
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з викладених у позові підстав.
Представник ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» звернулась до суду з клопотанням про витребування доказів в підтвердження факту надання грошових коштів за кредитним договорами, а саме чеків, банківський виписок, меморіальних ордерів.
Представник позивача проти поданого клопотання заперечив, вказав, що ним було надано суду банківські виписки по особових рахунках відповідачів, які є належним доказом виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим витребування будь-яких інших документів не є необхідним, а подання представником з ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» зазначеного клопотання здійснено з метою затягування розгляду справи.
Заслухавши думку сторін, суд ухвалив відхилити клопотання представника з ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» про витребування доказів з огляду на його необґрунтованість.
У судове засідання відповідачі ТОВ «Лазер Плюс», ТОВ «Еко Континент», ОСОБА_1, ТОВ «КДС Груп» не з'явилися, повноважених представників не направили, пояснень з приводу поданого позову до суду не подавали.
Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
При цьому, у зв'язку з отриманням 23.09.2014 року відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в м.Києві про відсутність реєстрації ОСОБА_1 за вказаною у позовній заяві адресою, судом здійснювався виклик ОСОБА_1 через оголошення у пресі відповідно до частини 9 ст.74 ЦПК України.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №1022-р «Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2014 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи» у газеті «Урядовий кур'єр» від 11 жовтня 2014 року, випуск №188 було здійснено публікацію оголошення про виклик відповідача у судове засідання, призначене на 15.10.2014 року об 11 години 30 хв.
Крім того, у зв'язку з отриманням при відправленні повісток про виклик у судове засідання, призначене на 15.10.2014 року об 11 години 30 хв., зворотніх повідомлень про відсутність за місцем знаходження відповідачів-1,-2,-3,-5, відповідно до частини 9 ст.74 ЦПК України судом було здійснено публікацію у газеті «Урядовий кур'єр» від 25 жовтня 2014 року, випуск №198, оголошення про виклик усіх відповідачів у судове засідання, призначене на 29 жовтня 2014 року об 11 годині 30 хв., а у газеті «Урядовий кур'єр» від 04 листопада 2014 року, випуск №204, - оголошення про виклик усіх відповідачів у судове засідання, призначене на 12 листопада 2014 року об 13 годині 45 хв.
У судовому засіданні, призначеному на 12 листопада 2014 року об 13 годині 45 хв., оголошувалась перерва до 17 листопада 2014 року 13 години 45 хв., для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача-2.
При цьому, судом, враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень частини першої статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дані обставини враховано судом при розгляді даної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, на основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин у справі, та правові норми, які підлягають застосування до них, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 31.07.2008 року ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо», правонаступником якого є ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лазер Плюс» було укладено Кредитний договір №351/02-2008 (надалі - Кредитний договір-1), за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію і надав йому кредитні кошти на поповнення обігових коштів зі сплатою 24% річних. Згідно п.1.2. договору ліміт кредитної лінії не може перевищувати 5 850 000,00 гривень. Строк повернення кредиту відповідно до п.1.3. - 30 жовтня 2009 року.
Пунктом 2.4. договору встановлено, що позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строку не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок НОМЕР_2 в філії «Донецька дирекція» ТОВ «УКБ «Камбіо».
Відповідно до п.3.3. кредитного договору-2 позичальник зобов'язується повернути кредит в валюті кредиту не пізніше строку, зазначеного в п.1.3. цього Договору.
Згідно з п.4.1. ст.4 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.
В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до Кредитного договору, якими змінювались проценті ставки за користування кредитним коштами, вносилися зміни щодо порядку повернення заборгованості, неодноразово продовжувався строк повернення кредиту.
19 червня 2013 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору №351/02-2008 від 31.07.2008 року, згідно якого строку повернення кредиту встановлено до 20 червня 2014 року.
Як вбачається з наданої суду виписки з особового рахунку НОМЕР_3 ТОВ «Лазер Плюс» позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахував на особовий рахунок відповідача-1 грошові кошти в сумі 5 850 000,00 грн.
Проте своїх зобов'язань щодо повноти та своєчасності сплати процентів за користування кредитом відповідач-1 не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до п.3.2.3. Договору банк має право не надавати кредит, припинити видачу кредиту, достроково витребувати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком у випадку наявності у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №351/02-2008 від 31.07.2008 року, станом на момент подачі позову розмір заборгованості по кредиту відповідача-1 становить 6 176 374,59 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 5 850 000,00 грн., прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом - 326 374,59 грн.; а також пеня по кредиту - 1 064 700,00 грн., пеня по процентам за користування кредитом 63 942,78 грн.
31.07.2008 року між ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» також було укладено Кредитний договір № 27-2008 (надалі - Кредитний договір-2), за умовами якого банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав кредит в сумі 6 520 000,00 грн. зі сплатою 21% річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 29 жовтня 2009 року включно на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строку не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок НОМЕР_6 в гривні в ТОВ «УКБ «Камбіо».
Відповідно до п.3.3. кредитного договору-2 позичальник зобов'язується погасити кредит в валюті кредиту не пізніше строку, визначеного Договором та/або додатковими угодами до Договору.
Згідно з п.4.1. ст.4 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.
В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до Кредитного договору, якими змінювались проценті ставки за користування кредитним коштами, вносилися зміни щодо порядку повернення заборгованості, неодноразово змінювався строк повернення кредиту.
12 березня 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 27-2008 від 31.07.2008 року, згідно якого строку повернення всієї заборгованості по кредиту встановлено до 04 листопада 2013 року.
Як вбачається з наданої суду виписки з особового рахунку НОМЕР_3 ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином.
Проте своїх зобов'язань щодо повноти та своєчасності сплати процентів за користування кредитом з ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» не виконав. У встановлений договором строк повернення всієї суми заборгованості по кредиту з ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» здійснено не було.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 27-2008 від 31.07.2008 року, станом на момент подачі позову розмір заборгованості по кредиту ТОВ «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг»становить 5 928 520,08 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 5 400 000,00 грн., прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 528 520,08 грн.; а також пеня по кредиту - 982 800,00 грн., пеня по процентам - 87 160,47 грн.
Судом також встановлено, що 21.05.2010 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Еко Континент» також було укладено Кредитний договір №070/1-2010/840 (надалі - Кредитний договір-3), за умовами якого банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав грошові кошти в сумі 1 500 000,00 доларів США зі сплатою 18% річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 22 грудня 2010 року включно на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строку не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок НОМЕР_7 в ПАТ «Банк Камбіо».
Відповідно до п.3.3. кредитного договору-3 позичальник зобов'язується погасити кредит в валюті кредиту не пізніше строку, визначеного Договором та/або додатковими угодами до Договору.
Згідно з п.4.1. ст.4 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.
22 грудня 2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до кредитного договору №070/1-2010/840 від 21.05.2010 року, згідно якого строк повернення всієї заборгованості по кредиту встановлено до 22 лютого 2012 року.
Як вбачається з наданої суду виписки з особового рахунку НОМЕР_4 ТОВ «Еко Континент», позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином.
Проте своїх зобов'язань щодо повноти та своєчасності сплати процентів за користування кредитом відповідач-3 не виконав. У встановлений договором строк повернення всієї суми заборгованості по кредиту відповідачем-3 здійснено не було.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №070/1-2010/840 від 21.05.2010 року, станом на момент подачі позову розмір заборгованості по кредиту відповідача-3 становить 1 614 270,84 доларів США, з яких прострочена заборгованість по кредиту - 1 500 000,00 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 114 270,84 доларів США; а також пеня по кредиту - 273 000,00 доларів США, пеня по процентам - 18 568,74 доларів США.
З огляду на вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, з наступним підстав.
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідачі-1,-2,-3, не сплативши грошові кошти згідно умов кредитних договорів-1,-2,-3 відповідно, порушили вимоги ст.530 ЦК України, тобто в розумінні статті ст.610 ЦК України порушили зобов'язання шляхом його невиконання, що є підставою для стягнення грошових коштів у судовому порядку на користь позивача.
Водночас, як вбачається з наданим суду матеріалів, відповідач-4 та відповідач-5 як поручителі за кредитними договорами свого обов'язку щодо погашення заборгованості боржників не виконали, та як підтверджується матеріалами справи, здійснюють дії щодо ухилення від відповідальності згідно умов договорів поруки та застави.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що ґрунтуються на законі та умовах договорів вимоги позивача про стягнення сум заборгованостей по кредитних договорах солідарно з відповідних позичальників, а також з відповідачів-4 та відповідача-5, з огляду на наступне.
В процесі розгляду справи судом було встановлено, що 03.08.2010 року між позивачем та ТОВ «КДС Груп» (відповідач-5) було укладено окремо три договори поруки на забезпечення виконання відповідачами-1, відповідачем-2, відповідачем-3, зобов'язань за кредитним договором-1, кредитним договором-2, кредитним договором-3 відповідно.
Зокрема, згідно п.1.1. Договорів поруки від 03.08.2010 року, відповідач-5 зобов'язується солідарно відповідати перед банком за належне виконання відповідачами-1,-2,-3 зобов'язань за вищезазначеними кредитним договорами, в тому числі з урахуванням змін, які можуть бути внесені до Кредитних договорів у майбутньому згідно додаткових угод.
Згідно п.1.4. Договорів поручитель відповідає перед банком за виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, в тому числі щодо повернення основної суми заборгованості, сплати процентів за користування кредитом, пені та штрафів.
Крім того, 13.09.2010 року між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-4) було укладено Договір застави майнових справ та відступлення прав вимоги.
Згідно п.1.1. Договору він забезпечує вимоги банку, що випливають з умов Кредитного договору-1, укладеного між позивачем та відповідачем-1, Кредитного договору-2, укладеного між позивачем та відповідачем-2, Кредитного договору-3, укладеного між позивачем та відповідачем-3.
Згідно п.1.2. за цим Договором заставодавець відповідає перед заставодержателем за виконання Боржниками усіх їх зобов'язань за Кредитними договорами в повному обсязі, в тому числі з урахуванням будь-яких змін, які можуть бути внесені до Кредитних договорів у майбутньому, а так само за відшкодування збитків та інших витрат Заставодержателя, пов'язаних з невиконанням Боржниками зобов'язань за Кредитними договорами, пред'явленням вимог та зверненням стягнення на предмет застави.
При цьому, згідно п.1.8 Договору, відповідно до ст.628 ЦК України цей Договір є змішаним договором, який містить зокрема умови договору поруки.
Зокрема, відповідно до п.2.4.4. Договору, заставодавець зобов'язаний у разі недостатності предмета застави для задоволення вимог заставодержателя відповідати перед ним солідарно із боржниками за належне виконання зобов'язань за кредитними договорами.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами відповідач-4 передав у заставу позивачу майнові права на грошові кошти у розмірі 3 885 000 доларів США, що знаходились на депозитному рахунку НОМЕР_5 у ПАТ «Банк Камбіо» за договором строкового банківського вкладу №47дф/08 від 15.05.2008 р.
09.08.2012 р. грошові кошти Відповідача-4 у розмірі 3 885 000 доларів США, що знаходились на депозитному рахунку НОМЕР_5 у ПАТ «Банк Камбіо», були списані в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.
З огляду на те, що на час розгляду справи предмет застави відсутній, суд приходить до висновку про наявність підстав для відповідальності відповідача-4 згідно п.2.4.4. Договору як поручителя.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Поручителем може бути одна особа, або кілька осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
При цьому, відповідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників, у відповідності до ч.1 ст.543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі п.2, ч.2 ст.543 ЦК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідачами не надано суду доказів про виконання взятих на себе обов'язків за кредитними договорами, договорами поруки суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для задоволення позову в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів відповідно до умов укладених кредитних договорів та договорів поруки.
Відповідно до статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зважаючи на вищевикладене та встановлення судом факту ухилення відповідачем-2 від відповідальності за Договором застави № 27-2008/2 від 24.04.2011 р., здійснення дій щодо порушення умов зберігання предмету застави без згоди заставодержателя, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання права застави на керосин технічний у загальній кількості 1 842,184 т. за Договором застави № 27-2008/2 від 24.04.2011 р.
Відповідно до вимог частини 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно частини 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущення.
Таким чином, за своїм внутрішнім переконанням, на основі повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилалися позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони судові витрати. Зважаючи на задоволення позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів в повному обсязі, суд вважає, що судовий збір підлягає стягнення в солідарному порядку з відповідачів по даній справі.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп», про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер Плюс» (83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 5, кв. 38, код ЄДРПОУ 31018400), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33936082) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за Кредитним договором №351/02-2008 від 31.07.2008р.: за кредитом в сумі 5 850 000,00 грн., за процентами за користування кредитом в сумі 326 374,59 грн., пеня в сумі 1 128 642,78 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» (04112, м. Київ, вул. Новоукраїнська, буд. 1/3-А, код ЄДРПОУ 32710630), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33936082) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за Кредитним договором №27-2008 від 31.07.2008р.: за кредитом в сумі 5 400 000,00 грн., за процентами за користування кредитом в сумі 528 520,08 грн., пеня в сумі 1 069 960,47 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Континент» (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28, код ЄДРПОУ 34934919), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33936082) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за Кредитним договором №070/1-2010/840 від 21.05.2010 р.: за кредитом в сумі 23 003 421,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на день винесення судового рішення еквівалентно 1 500 000,00 доларів США, за процентами за користування кредитом в сумі 1 752 413,65 грн., що за офіційним курсом НБУ на день винесення судового рішення еквівалентно 114 270,85 доларів США, пеня в сумі 4 471 385,65 грн., що за офіційним курсом НБУ на день винесення судового рішення еквівалентно 291 568,74 доларів США.
Визнати право застави Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) на керосин технічний у загальній кількості 1 842,184 т. за Договором застави № 27-2008/2 від 24.04.2011 р.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер Плюс» (83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, буд. 5, кв. 38, код ЄДРПОУ 31018400), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» (04112, м. Київ, вул. Новоукраїнська, буд. 1/3-А, код ЄДРПОУ 32710630), Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Континент» (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28, код ЄДРПОУ 34934919), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КДС Груп» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33936082) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код ЄДРПОУ 26549700) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2014 |
Оприлюднено | 18.12.2014 |
Номер документу | 41891848 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні