Постанова

від 11.12.2014 по справі 922/3094/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 922/3094/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуНауково-виробничої фірми "Аріон" товариства з обмеженою відповідальністю на постановувід 15.10.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/3094/14 за позовомФізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І.Вєркіна Національної академії наук України доНауково-виробничої фірми "Аріон" товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 28 053,66 грн. В судове засідання представники сторін не з'явились. Заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б.І. Вєркіна Національної академії наук України звернувся до Науково-виробничої фірми "Аріон" товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості з орендної плати за період з лютого по червень 2014 року за договором оренди нерухомого майна від 01.05.2012 № 2-О-2012 у сумі 26 851 грн; пені за несвоєчасне внесення орендної плати за договором оренди у сумі 1202,66 грн.

Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача 137 367,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2014, залишеною без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014, відмовлено у прийнятті зустрічного позову з посиланням на те, що відповідний позов заявлений після початку розгляду справи по суті.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2014 (суддя О.Смірнова), залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 (колегія суддів: В. Сіверін, О. Терещенко, В. Бондаренко), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

01.05.2012 між ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України та НВФ "Аріон" ТОВ укладений договір № 2-0-2012 оренди нерухомого майна (далі - Договір), що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 191,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 47.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди (березень 2012 року) - 4612,32 грн. Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 5.4 Договору орендар зобов'язаний до 24 числа кожного поточного місяця отримувати в бухгалтерії орендодавця платіжні документи, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодування земельного податку.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом від 01.05.2012.

Згідно з п. 10.1 Договору сторони визначили строк його дії з 01.05.2012 до 31.12.2013. Відповідно до п.10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідач не надав доказів повернення позивачу майна, а позивач не надав доказів наявності з його боку заперечень щодо користування вищезазначеним нежитловим приміщенням протягом місяця після закінчення строку дії спірного договору оренди нежитлового приміщення, а тому спірний договір станом на момент розгляду справи не припинив своєї дії.

Водночас, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання зі сплати орендної плати, з урахуванням чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 26851 грн (за період з лютого 2014 року по червень 2014 року включно).

При цьому, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивачем порушені вимоги постанови КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786, оскільки у 2008, 2009, 2010 та 2011 роках ним нараховувалась орендна плата відповідачу без застосування понижуючого коефіцієнту 0,7, що призвело до зайвих виплат відповідачем за вказані періоди у сумі по рокам без урахування ПДВ: - 2008 рік - 18358,22 грн, 2009 рік - 13941,49 грн, 2010 рік - 11629,88 грн, 2011 рік - 29809,02 грн.

Також відповідач вказав, що розрахунок орендної плати за базовий місяць не можна вважати документально та нормативно обґрунтованим із усіма наслідками.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог як в частині стягнення суми основного боргу, так і в частині стягнення пені, з посиланням на їх доведеність та правильність розрахунку, а також на те, що оскільки договірні правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, виникли на підставі договору оренди № 2-0-2012, посилання відповідача на наявність переплати в рамках інших договірних правовідносин, незалежно від часового періоду їх існування, не можуть впливати на правову оцінку наявного між сторонами спору.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, заявник касаційної скарги наголошує на неправомірності ухвали про відмову у прийняті зустрічної позовної заяви та на зарахуванні зустрічних однорідних вимог, як на підставі відсутності заявленої позивачем заборгованості.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 16.09.2014 про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви залишена без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 і набрала законної сили, а тому посилання відповідача на її неправомірність не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки є спробою перегляду такої ухвали у спосіб, що не передбачений ГПК України.

Разом з тим, посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог: щодо стягнення заявленої позивачем заборгованості та щодо повернення наявної, за твердженням відповідача, переплати з орендної плати за 2008, 2009, 2010 і 2011 роки, правомірно не прийняте до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки позивачем відповідна переплата не визнається, а умовою застосування зустрічного зарахування вимог є їх безспірність.

З огляду на зазначене, рішення та постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничої фірми "Аріон" товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 у справі № 922/3094/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил