Рішення

від 11.12.2014 по справі 918/994/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа № 918/994/14

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс"

до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради , Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення коштів у сумі 7 184 грн. 86 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шевчук В.С. довіреність №б/н від 01 липня 2014 року; від відповідача-1- Варжель О.М. довіреність № 459 від 06 серпня 2014 року;

від відповідача-2 - не з'явився.

В судовому засіданні 11 грудня 2014 року, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (далі - ТОВ "Захід-Дидіжанс", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (далі - КП "Рівнеелектроавтотранс", відповідач 1) та з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК", відповідач 2) про стягнення коштів в сумі 7 184 грн. 86 коп..

Ухвалою суду від 01 липня 2014 року позовну заяву від 27.06.2014р прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/994/14, розгляд якої призначено на 25 липня 2014 року (суддя Корсун В.Я.).

14 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшли заперечення на позовну заяву. (а.с.21-23).

17 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову (а.с.39-40).

Крім того, від відповідача 1 надійшла заява про перенесення розгляду справи.

24 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з клопотанням про доручення доказів. (а.с.49). Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ч.4 ст.22 ГПК України.

Ухвалою суду від 25 липня 2014 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2014 року.

25 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про виправлення описки.

Ухвалою суду від 11 серпня 2014 року розгляд справи відкладено на 28 серпня 2014 року, для витребування додаткових доказів.

14 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про доручення доказів.

21 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову. (а.с.88). Позивач просить стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 4 559 грн. 28 коп. збитки за втрату товарної вартості, 500 грн. утриманої франшизи. З Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 2 733 грн. 97 коп. збитки за проведення відновлювальних робіт. А також з відповідачів 450 грн. витрат по оплаті експертизи та 1827 грн. витрат по оплаті судового збору. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ч.4 ст.22 ГПК України.

Ухвалою суду від 28 серпня 2014 року розгляд справи відкладено на 29 серпня 2014 року.

29 серпня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи. (а.с.94)

Ухвалою суду від 29 серпня 2014 року призначено по справі №918/994/14 судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ПП "Експерт-Рівне-Консалт".

Ухвалою суду від 29 серпня 2014 року провадження у справі №918/994/14 зупинено до отримання висновку експерта.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-04/159/2014 від 24.09.2014 року, враховуючи наказ господарського суду Рівненської області №552 від 22.09.2014 року про відрахування судді Корсуна В.Я., зі штату господарського суду рівненської області, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/1313/14 та передано судді Політиці Н.А..

Ухвалою суду від 24 жовтня 2014 року справу прийнято до провадження судді Політики Н.А. та поновлено провадження, розгляд якої призначено на 13 листопада 2014 року.

13 листопада 2014 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 13 листопада 2014 розгляд справи відкладено на 01 грудня 2014 року, для витребування додаткових доказів.

25 листопада 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшов супровідний лист №194 від 24 листопада 2014 року про долучення страхового акту №ДЗ ОЦ/175/00014/14/0005 від 20 травня 2014 року та платіжного доручення №2378 від 03 червня 2014 року.

01 грудня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання від 29 листопада 2014 року про долучення до матеріалів справи копії банківської виписки за червень 2014 року.

Ухвалою суду від 01 грудня 2014 розгляд справи відкладено на 11 грудня 2014 року, для витребування додаткових доказів.

09 грудня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідач 1 надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 11 грудня 2014 року позовні вимоги підтримав із підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 11 грудня 2014 року позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві, просила відмовити в задоволенні позову.

У судові засідання відповідач 2 не забезпечив явку свого повноважного представника, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу 2 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 40 та 33000, м.Рівне, вул.Чорновола, 70. Факт отримання відповідачем 2 вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача 2 (а.с.108-109, 124-125, 135, 141).

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач 2 належним чином був повідомлений про місце, день та час слухання справи, не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача 2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2014 р. в м. Рівне на перехресті вул. Київська - Д.Галицького-Костромська відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу "Фольксваген Пассат" 2013 р.в., номер державної реєстрації ВК 0077 ВН, під керуванням Козачка В.В. та транспортним засобом тролейбусом "Шкода 14ТР", номер державної реєстрації 108, під керуванням Хоронжук М.О., який належить КП "Рівнеелектроавтотранс".

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, який належить ТОВ "Захід-Диліжанс". Даний факт підтверджено довідкою ВДАІ Рівненського МВ. (а.с.13)

Постановою Рівненського міського суду від 03 березня 2014 року у справі №569/2805/14-п Хоронжук Марію Олександрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.12).

Як вбачається з Рахунку №Сч-002200069 від 12.05.14р. (а.с.55), видаткової накладної №Ві-К-000120083 від 27.05.2014 р. (а.с.52), акту виконаних робіт №Ві-К-000121945 від 12.05.14 р. (а.с.84), виписки по рахунку ТОВ "Захід-Диліжанс" від 12.05.2014 р. (а.с.53), платіжного доручення №65 від 18.07.2014 р. (а.с.86) позивачем сплачено за відновлювальний ремонт транспортного засобу "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, 5 667 грн. 67 коп..

Звітом №043П про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН від 08 травня 2014 р. проведеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа" встановлено, що матеріальний збиток завдання власникові VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН, в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 9118,56 грн.. В тому числі: - вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН складає з ПДВ: 4559,28 грн.; - величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 4559,28 грн.. (а.с.56-61).

Відповідно до Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (тролейбусів) №ДЗ/723-175/000/13 0000001 від 11.04.2013 р. (далі - Договір) (а.с.42-43), ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" уклала даний Договір з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради.

Пунктом 1 Договору передбачено, що предметом страхування за цим договором виступають майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб (надалі-Потерпілим) внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, визначеного в п.7 Договору страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхових сум, зазначених у п.2 нього Договору, та на умовах, визначених цим Договором та Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (від 15.06.2011 р. №АВ584507) (далі Правила страхування).

Страховим ризиком за цим Договором є ДТП, внаслідок якої може бути заподіяна шкода життю та або здоров'ю майну третіх осіб, цивільну відповідальність за заподіяння якої несе Страхувальник або Експлуатант (будь-яка особа, що експлуатує забезпечений ТЗ на законних підставах) за цим Договором (п.1.1.)

Страховим випадком за цим договором є настання цивільної відповідальності особи, відповідальність якої застрахована за цим Договором страхування, за заподіяння внаслідок ДТП за участю забезпеченого ТЗ в період дії Договору страхування шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб. (п.1.2.)

Підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Договору передбачено, що страхова сума (ліміт відповідальності) по кожному забезпеченому транспортному засобу: в тому числі за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн.

З пункту 2.3 Договору вбачається, що франшиза (страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи) по кожному забезпеченому транспортному засобу та по кожному страховому випадку: б) за шкоду заподіяну майну потерпілої особи 500 грн.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Рівненського міського суду від 03 березня 2014 року у справі №569/2805/14-п Хоронжук Марію Олександрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

За змістом глави 82 ЦК України з урахуванням статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування шкоди, яка виникла з деліктних відносин, спрямовано на виплату коштів, необхідних для виправлення пошкодженої речі.

Крім того, суд звертає увагу на те, що реальним підтвердженням здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу є саме платіжне доручення, в якому зазначена кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ "Захід-Диліжанс" від 12.05.2014 р. (а.с.53), платіжного доручення №65 від 18.07.2014 р. (а.с.86) позивачем сплачено за відновлювальний ремонт транспортного засобу "Фольксваген Пассат", д.н.з. ВК 0077 ВН, 5 667 грн. 67 коп..

Судом встановлено, що 17 лютого 2014 року до відповідача 2 із заявою- повідомленням (ОЦВ) звернувся позивач та повідомив, що 14.02.2014 р. сталося ДТП, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль "Фольсваген Пассат" , д.н.з. ВК 0077 ВН. (а.с.31-32).

Представником страховика та позивачем був проведений огляд пошкодженого автомобіля, про що було складено акт огляду. (а.с.34-35).

20 травня 2014 року позивач звернувся до відповідача 2 із Заявою про страхове відшкодування. (а.с.33).

Відповідачем 2 відповідно до ремонтної калькуляції № uip-7655 від 21.02.2014 року складеної з застосуванням програмного комплексу AUDATEX встановлено, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 3 520 грн. 44 коп..

03 червня 2014 року відповідачем 2 перераховано позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 2 433 грн. 70 коп., з врахуванням 20% ПДВ (п.11.12 Договору) та за мінусом 500 грн. франшизи (п.2.3. б Договору), що підтверджується страховим актом №ДЗ ОЦ/175/000/14/005 від 20.05.2014 р. та платіжним дорученням №2378 від 03.06.2014 р. (а.с.127-128).

Згідно з абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Таким чином, оскільки відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" саме страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність власника (відповідача 1) транспортного засобу тролейбуса "Шкода 14ТР", д.н.з. 108, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача 2 на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (тролейбусів) №ДЗ/723-175/000/13 0000001 від 11.04.2013р., а розмір фактично витрачених грошових коштів на ремонт транспортного засобу позивачем склав 5 667 гривень 67 копійок. Однак відповідачем 2 частково відшкодовано матеріальні збитки в сумі 2 433 грн. 70 коп., а також франшиза в сумі 500 грн. стягується з власника транспортного засобу, тому суд приходить до висновку, що з відповідача-2 підлягає стягненню сума збитків у розмірі 2 733 грн. 97 коп..

Позивач просить стягнути з відповідача 1 - 4 559 грн. 28 коп. втрати товарної вартості автомобіля та 500 грн. франшизи.

Звітом №043П про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН від 08 травня 2014 р. проведеного ПП "Експерт-Сервіс-Альфа" встановлено, що матеріальний збиток завдання власникові VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН, в результаті його пошкодження при ДТП складає з ПДВ: 9118,56 грн.. В тому числі: - вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН складає з ПДВ: 4559,28 грн.; - величина втрати товарної вартості (ВТВ) автомобіля VOLKSWAGEN Passat реєстраційний номер ВК0077ВН в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає: 4559,28 грн.. (а.с.56-61).

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Крім того, пунктом 32.7 статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Також, підпунктами 10.2.7. пункту 10 Договору передбачено, що за цим Договором Страховиком в будь якому випадку не відшкодовуються збитки, викликані втратою товарної вартості майна потерпілого.

Також п.2.3 (б) Договору передбачено, що при проведенні страхової виплати Страховиком здійснюється утримання безумовної франшизи в розмірі 500 грн..

Наведе свідчить про те, що обов'язок про відшкодування утриманої Страховиком франшизи, а також, завданих збитків, викликаних втратою товарної вартості автомобіля, покладається виключно на власника транспортного засобу, з вини працівника якого і трапилося ДТП.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові № 6-49цс14 від 04.06.2014 року, застосування якої є обов'язковим в силу ст. 111-28 ГПК України, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.

Відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради 4 559 грн. 28 коп. збитки за втрату товарної вартості, 500 грн. утриманої франшизи, а з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 2 733 грн. 97 коп. збитки за проведення відновлювальних робіт є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідачів у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул.Д.Галицького, 23, код ЄДРПОУ 03362844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (35000, м.Костопіль, вул.Сидорова, 11/20, код ЄДРПОУ 36950487) 4 559 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 28 коп. - збитки за втрату товарної вартості, 500 (п'ятсот) грн. - утриманої франшизи, а також 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 50 коп. - витрат по оплаті експертизи, 1 187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 55 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м.Київ, вул.,Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602684) в особі відокремленого підрозділу Рівненської дирекції Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"(33000, м. Рівне, вул.Чорновола, 70, код ЄДРПОУ 38391566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (35000, м.Костопіль, вул.Сидорова, 11/20, код ЄДРПОУ 36950487) 2 733 (дві тисячі сімсот тридцять три) грн. 97 коп. - збитки за проведення відновлювальних робіт, а також 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 50 коп. - витрат по оплаті експертизи, 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 45 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2014 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (43025, Волинська область, м.Луцьк, вул..Набережна, 4/214);

3- відповідачу рекомендованим (34374, Рівненська область Володимирецький район, с.Полиці, вул.Ковельська, 4)